Наведено результати комплексного вивчення мікроклін-плагіоклазових гранітів з різних масивів Росинсько-Тікицького району Українського щита, проведеного з метою визначення їх віку уран-свинцевим ізотопним методом. Установлено, що граніти різних текстурно-структурних типів були сформовані в інтервалі 2080 - 1990 млн років. З урахуванням цього, а також їх близького речовинного складу, належність до однієї формації та локалізації в одному структурно-геологічному районі, запропоновано всі ці граніти об'єднати в один уманський комплекс.

Зазначено, що кожний мінерал має генетичну інформацію. Найбільш інформаційно місткими є акцесорні мінерали. Філогенія акцесорних мінералів та їхніх парагенезисів дає змогу визначити стадії процесу породоутворення, еволюцію його фізико-хімічних умов, рудоспроможність геологічного об'єкта.

Every mineral contains genetic information. The most informative are accessory minerals. Philogenesis of accessory minerals and their paragenesises gives a possibility to determine the stages of rock-forming process, an evolution of its physical-chemical conditions and geological object potential ore content.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.16-1

Рубрики:

Кислі інтрузивні породи. Гранітоїди

Шифр НБУВ: Ж71494 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати вивчення плутонічних плагіогранітоїдних утворень Саксаганського купола, які входять до складу аульського структурно-формаційного комплексу. Плутонічна плагіогранітова формація представлена невеликими штокоподібними масивами в південно-західній частині купола, які утворені середньозернистими масивними та дрібнозернистими гнейсоподібними плагіогранітами. До формації апліт-пегматоїдних гранітів належать породи ультраметаморфічного походження плагіоклазового та мікроклін-плагіоклазового складу, які формують Базавлуцьке пегматитове поле в центральній частині купольної структури. Описані формації запропоновано зарахувати до дніпропетровського ультраметаморфічного комплексу.

Приведены результаты изучения плутонических плагиогранитоидных образований Саксаганского купола, которые входят в состав аульского структурно-формационного комплекса. Плутоническая плагиогранитовая формация представлена небольшими штокообразными массивами в юго-западной части купола, которые сложены среднезернистыми массивными и мелкозернистыми гнейсовидными плагиогранитами. К формации аплит-пегматоидных гранитов принадлежат породы ультраметаморфического происхождения плагиоклазового и микроклин-плагиоклазового состава, которые формируют Базавлукское пегматитовое поле в центральной части купольной структуры. Описанные формации предложено отнести к днепропетровскому ультраметаморфическому комплексу.

The article gives the results of investigation of plutonic plagiogranitoid rocks of Saksagan' dome, which form a part of Auly structure-formation complex. Small shoot-like massifs of medium-grained massive and small-grained gneiss-like plagiogranites in dome's Southwestern part represent plutonic plagiogranitoid formation. The aplite-pegmatоіd granite formation includes rocks of ultrametamorphic origin, plagioclase and microcline-plagioclase composition, these rocks form Bazavluts'k pegmatite field in the central part of the dome structure. The formations described are proposed to include into Dnipropetrovs'k ultrametamorphic complex.

Наведено нові дані щодо складу, внутрішнього впорядкування, геологічної позиції Рибинського масиву гранодіоритів басейну р. Мокра Волноваха, розглянуто їх петроструктурні та петрохімічні особливості, зроблено висновки про їх інтрузивно-магматичну природу, вперше виділено й охарактеризовано супутню жильну серію.

Приведены новые данные о составе, внутренней упорядоченности и геологической позиции Рыбинского массива гранодиоритов бассейна реки Мокрая Волноваха, рассмотрены их петроструктурные и петрохимические особенности, сделаны выводы об их интрузивно-магматической природе, впервые выделена и охарактеризована сопутствующая жильная серия.

The new data about petrographic and petrochemical composition, inner structure and geological position of Rybinski massive known in Mokra Volnovacha River's Basin are discussed. These data show the magmatic origin of the massive. For the first time the veined series connected with the massive is characterized

На базі мінералого-петрографічних, петрохімічних даних і радіовуглецевого датування проведено термодинамічний аналіз біогеохімічних реакцій за участю залізобактерій та інших літобактерій під час процесів гіпергенезу в зоні звітрювання гранітних масивів, потужність якої досягає сотень метрів. У результаті дослідження визначено фізико-хімічні умови, обговорено геохімічні моделі процесів гіпергенезу в гранітному кристалічному фундаменті. Показано зміну проникності гранітного масиву і характеру хімічних реакцій у разі гіпергенезу з глибиною, а також виявлено роль біогеохімічного чинника, що важливо для вирішення проблем грунтоутворення, формування кор звітрювання рудних родовищ, глибинної ізоляції радіоактивних відходів.

Приведены новейшие данные по петрологии Малинского массива гранитов рапакиви, расположенного в слабо изученной юго-восточной части Коростенского плутона. На основании изучения условий залегания, структурно-текстурных особенностей и вещественного состава гранитоидов обосновано выделение в пределах массива трех интрузивных фаз: I - амфиболовых и биотит-амфиболовых гранитов, II - биотитовых лейкогранитов, гранит-порфиров и аплитовидных гранитов, III - микроклин-альбитовых гранит-порфиров и микрогранитов. Предложена значительная эродированность Малинского массива по сравнению с другими гранитоидными интрузиями коростенского комплекса. Сделаны выводы о составе исходных магм, условиях кристаллизации и металлогеническом потенциале гранитоидов Малинского массива.

Розглянуто вікові етапи формування зеленокам'яних поясів Приазовського мегаблоку. Визначено час формування магматичних порід комплексу Салтичанського антиклинорію та кислих магматичних порід у Сорокинській зеленокам'яній структурі (ЗС). Встановлено східну межу поширення плагіогранітоїдів шевченківського комплексу. Проведено геохронологічну кореляцію зеленокам'яних поясів Приазовського та Середньопридніпровського мегаблоків.

Наведено комплексну петрофізичну характеристику гранітоїдів району Східного Приазов'я, встановлено залежності розподілу їх фізичних властивостей від основних петроречовинних і петроструктурних чинників. Побудовано алгоритми одержання інформації генетичного спрямування щодо фізичних властивостей гранітоїдів, визначено петрофізичні типи порід. З'ясовано закономірності просторового розподілу петрофізичних типів, з урахуванням яких реконструйовано умови утворення гранітоїдів Східного Приазов'я. Обгрунтовано доцільність використання петрофізичних типів порід як геологічних об'єктів з металогенічною спеціалізацією. Визначено характерні особливості морфології магнітного поля, що утворюється над площами поширення петрофізичних типів порід досліджуваного району.

Вивчено проникність гранітоїдів Волинського мегаблока на підставі аналізу їх петрофізичних властивостей, петрографічних і палеогеодинамічних особливостей формування. Визначено найменш проникне, тобто найбільш придатне, геологічне середовище для захоронення радіоактивних відходів (РАВ). На підставі оцінювання петрофізичних, петрографічних властивостей гранітоїдів здійснено нове обгрунтування проникності петротипів на прикладі Волинського мегаблока. Розроблено спосіб класифікації петротипів за їх відносним ступенем придатності для захоронения у них РАВ. Показано, що гранітоїди Житомирського та Коростенського комплексів є найбільш перспективними для проведення подальших досліджень.

Исследованы условия залегания, вещественный состав и деформации дайки грорудитов участка с. Васильевка зоны сочленения Донбасса с Приазовьем. Изучены системы трещин в дайке. Проведены реконструкции полей древних напряжений и изучены их параметры. Выполнены реконструкции полей суммарных хрупких деформаций дайки. Изучены параметры этих деформаций. Исследованы формы проявления разрывных дислокаций участка и их кинематические характеристики. Исследованы вопросы возраста тектонических активизаций на участке и возраста медного оруденения. Изучены возможности использования параметров поля суммарных хрупких деформаций для прогнозирования оруденения в регионе.

Приведены результаты изотопно-геохронологического и геохимического исследования метаморфических пород западноприазовской серии и гранитоидов, обнажающихся в верховьях р. Токмак.

Рассмотрено изменение химического состава гранитоидов на Гуляйпольском блоке от архейских (3,1 млрд лет) до протерозойских (2,1 млрд лет), которое выражается в возрастании содержаний литофильных (К, Rb, Ba) и высокозарядных (Nb, Y, Th) элементов, повышении Rb/Sr и Nb/Ta отношений, что отражает степень кратонизации континентальной коры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342.16-44

Рубрики:

Кислі інтрузивні породи. Гранітоїди

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено детальну петрографічну, мінералогічну, радіохімічну та геохронологічну характеристики гранітоїдів бердичівського комплексу. Ізотопний вік бердичівського граніту визначається 2 400 - 2 600 млн років. Радіологічні властивості цих порід повністю контролюються вмістом у них монациту. Привнос торію та урану під час формування гранітів відбувався за умов гранітизації висхідних порід. Збагачення цими елементами порід по окремих тектонічних зонах здійснювалось шляхом перекристалізації катаклазованих гранітів з утворенням ділянок біотитизації, з якими пов'язані рудопрояви урану та монациту.

Минеральный и химический составы пластин-составляющих Бобринецкого гранитоидного массива полностью зависят от динамокинематических и тектонофациальных условий на время их формирования.

Проведено геохімічне вивчення гранітоїдів формації рапаківі Українського та Балтійського щитів із залученням кількісних методів дослідження. Встановлено послідовність формування порід, визначено ступінь їх рідкіснометальності, виділено типи геохімічної спеціалізації. Висловлено припущення щодо геодинамічних умов становлення гранітоїдів.

По результатам петро- и геохимических исследований гранитоидных образований Украинского щита (УЩ) и Западного Забайкалья с помощью методов математической статистики установлено, что на территории УЩ аналогом рудных гранитов гуджирского комплекса могут быть каменномогильские граниты. Предложены возможные варианты позиционного размещения некоторых исследованных гранитоидных комплексов Западного Забайкалья в схеме кислых образований региона.

Встановлено умови гранітоутворення в археї. Показано, що поява найбільш глибинних ультраосновних розплавів, що утворюють коматиїти кінкської серії, близька за часом до формування дніпропетровських і сурських гранітоїдів - 3,11 - 2,95 млрд років тому. Запропоновано схему дворівневої кристалізаційної диференціації. Під час утворення гранітоїдів істотну роль відігравали флюїди. До часу 2,8 млрд років мантійні розплави збагачувалися водним флюїдом, що містив хлор. Після цього часу окисний потенціал глибинного флюїду знижувався, підвищувалась активність калію. Змінювався хімічний і мінеральний склад гранітів.

Представлены новые результаты геолого-геофизической интерпретации материалов глубинных сейсмических исследований Корсунь-Новомиргородского, Коростенского и Выборгского плутонов. Рассмотрены глубинные сейсмические разрезы и скоростные параметры земной коры, высказаны предположения о характере интрузивной деятельности в границах рассмотренных плутонов.