Розглянуто питання вивчення кристалічних порід фундаменту Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) за допомогою промислово-геофізичних досліджень. Для вивчення речовинного складу та будови кори вивітрювання фундаменту з метою розробки критеріїв прогнозування покладів проведено аналіз і переінтерпретацію результатів геофізичних досліджень свердловин (ГДС). Виконано прогноз поширення кір вивітрювання фундаменту в межах Північного борту ДДЗ.

Рассмотрены вопросы изучения кристаллических пород фундамента Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ) методами каротажа. Для изучения вещественного состава и строения коры выветривания фундамента с целью разработки критериев прогнозирования залежей углеводородов проведены анализ и переинтерпретация результатов геофизических исследований скважин (ГИС). Выполнен прогноз распространения коры выветривания фундамента в границах Северного борта ДДВ.

The results of study of crystalline breeds of the base DDV by methods wellogs are presented. Special attention is given to analysis of results GIS used for study of material structure and the wind-crust structures of the base with the purpose of development of criterions of forecasting of hydrocarbon. The prognosis of wind- crust distribution of the base in the boundaries Northern sides DDV are made.

Проаналізовано геологічні особливості доплейстоценового зрізу та рельєфу Волинського Полісся, проблему зледенінь даного регіону. Наведено результати остракодологічних досліджень відкладів пізнього кайнозою Прип'ятського Полісся. Висвітлено зміни рослинного покриву в межах північної та центральної частини Українського щита в період раннього неоплейстоцену, фауну молюсків розрізу Калинівка та питання її палеогеографічної інтерпретації, еволюцію природного середовища України протягом кайдацького та прилуцького етапів, паліностратиграфічні аспекти вивчення верхньоплейстоценових лесів Волино-Поділля. Розглянуто питання геоморфології озерних улоговин Шацького поозер'я.

Проанализированы геологические особенности доплейстоценового среза и рельефа Волынского Полесья, проблема оледенений данного региона. Приведены результаты остракодологических исследований отложений позднего кайнозоя Припятского Полесья. Освещены изменения растительного покрова в пределах северной и центральной части Украинского щита в период раннего неоплейстоцена, фауна моллюсков разреза Калиновка и вопросы её палеогеографической интерпретации, эволюция природной среды Украины на протяжении кайдацкого и прилуцкого этапов, полиностратиграфические аспекты изучения верхнеплейстоценовых лессов Волыно-Подолья. Рассмотрены вопросы геоморфологии озерных ущельей Шацкого поозерья.

Висвітлено закономірності кріогляцігенної діяльності - важливого чинника екзогенної геодинаміки у пізньому кайнозої, що бере участь у формуванні ландшафтної сфери Землі, еволюції біосфери та процесах антропогенезу. Охарактеризовано льодовики сучасного та геологічного минулого, наведено їх типологію, встановлено причини зародження та закономірності функціонування, показано вплив на літогенез і формування рельєфу. Особливу увагу приділено вивченню давніх зледенінь і проблемам їх інтерпретації. Описано способи картографічного відображення кріогляцігенних явищ, особливості кадастрових, землевпорядних і господарських акцій у кріолітозоні, областях зледенінь та їх палеоландшафтних аналогах.

Освещены закономерности криогляцигенной деятельности - важного фактора экзогенной геодинамики в позднем кайнозое, принимающего участие в формировании ландшафтной сферы Земли, эволюции биосферы и процессах антропогенеза. Охарактеризованы ледники современного и геологического прошлого, приведена их типология, установлены причины зарождения и закономерности функционирования, показано влияние на литогенез и формирование рельефа. Особое внимание уделено изучению давних обледенений и проблемам их интерпретации. Описаны способы картографического отображения криогляцигенных явлений, особенности кадастровых, землеупорядочных и хозяйственных акций в криолитозоне, областях обледенений и их палеоландшафтных аналогах.

Изучено влияние промышленных сточных вод на активизацию карстовых процессов в мело-мергельных породах маастрихта путем исследования зависимости скорости растворения мела от состава растворителей. Приведены результаты моделирования процесса растворения мела под влиянием природных вод верхнемелового горизонта, сточных вод производства кальцинированной соды и растворов, моделирующих состав загрязненных подземных вод в зоне влияния накопителей промышленных стоков. Определена зависимость скорости растворения мела от рН раствора и содержания в нем карбонат-ионов, гидрокарбонат-ионов и свободной углекислоты. Проведена оценка скорости карстообразования с помощью индекса насыщения Ланжелье.

Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

Виділено та детально описано Каркинітський, Кримський, Західно-Кримський, Центрально-Голіцинський та Одесько-Дунайський опорні геологічні розрізи плейстоценових відкладів. На підставі результатів їх зіставлення встановлено генетичні типи плейстоценових відкладів, складено карти поширення та палеографії основних регіональних стратиграфічних горизонтів. Вивчено закономірності розподілу та мінливості фізичних властивостей цих відкладів. Визначено трансгресивно-регресивну ритміку нашарування відкладів карангату. Запропоновано обгрунтування стратиграфії та палеографії посткарагатських відкладів, а також уточнено структуру новоевксинських відкладів. Зроблено висновок, що більшість вивчених регіональних стратиграфічних горизонтів шельфу відповідає повному трансгресивно-регресивному циклу осадконакопичення. Уточнено форму кривої коливання рівня Чорного моря в плейстоцені.

Проаналізовано мінералогічний склад відкладів еолової реліктової дюни в околиці смт. Маневичі. Проведено порівняльний аналіз мінералогічного складу еолових відкладів, основи форми та льодовикових відкладів розрізу в околиці с. Черевахи, що, імовірно, слугували джерелом формування вітропіщаних потоків. Установлено, що головним породотвірним мінералом середньовідсортованих середньозернистих еолових пісків форми є кварц. У важкій фракції домінує гранат. У двох пробах в еолових відкладах вершинної частини реліктової дюни зафіксовано корунд. У всіх пробах наявний топаз. Суттєві відмінності виявлено в мінералогічному складі відкладів основи форми. У важкій фракції мінералів домінують ільменіт та продукт його розкладу - лейкоксен. Частка вмісту гранату у відкладах основи, у порівнянні з еоловими відкладами форми, незначна.

Охарактеризовано основні риси умов залягання, будови та речовинного складу пізньотурнейсько-ранньовізейських палеорічних відкладів Дніпровсько-Донецького авлакогену. Завдяки конседиментаційному рифтогенному режиму у північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини сформувався унікальний за товщинами та морфогенетичною різноманітністю окремих акумулятивних форм (та відповідними типами пасток вуглеводнів) констративний алювій, з яким пов'язаний самостійний нафтогазоносний комплекс.

Викладено дані з літології та золотоносності бучакських алювіальних відкладів. Наведено дані з морфології, гранулометрії та хімічного складу золота, а також доопрацьовано його морфологічну класифікацію. Відтворено механізм концентрації золота в алювіальних відкладах.

Розглянуто питання про походження Канівських дислокацій та наведено критичний аналіз останніх публікацій з даної тематики. Присутність дніпровської морени в дислокованих товщах однозначно вказує на вік та походження дислокацій.

The genesis of the platform stage of the Ukrainian Shield's weathering crust is considered. There are three horizons of the weathering crust: Neoproterozoic, Carbonaceous, and Jurassic-Lower Cretaceous ones.

Впервые для территории Летичевщины описаны три аллювиальных уровня. Породы верхнего уровня, относившиеся ранее к балтской свите, залегают на водоразделе и коррелируются со стольниченско-ананьевскими слоями. В породах нижнего уровня (с. Копытенцы) кроме моллюсков встречены остатки млекопитающих Microtus cf. pitimys, Dicrostonix sp. и Mammuthus trogontheri.

Наведено результати режимних спостережень за особливостями переносу та речовинним складом еолового матеріалу в зоні взаємодії суходіл - море в межах чорноморського полігону Експериментального відділення Морського гідрофізичного інституту НАН України.

На северо-восточном побережье оз. Урмия (Иран) расположен неогеновый палеовулкан, сложенный бесплагиоклазовой серией пород: мелалейцититы - полевошпатовые лейцититы - фонолиты - трахиты. В лейцититах фемические минералы представлены магнезиальными клинопироксенами, оливином (хризолит), иногда амфиболом, а полевые шпаты (в подчиненном количестве) почти чистыми калишпатами или их барийсодержащими разновидностями. Слюды в лейцититах представлены редко встречающимися в природе Ba-Ti-флогопитами. В фонолитах клинопироксен несколько обогащен железом, а флогопит обеднен барием и титаном. В то же время полевые шпаты в этих породах представлены Na-K-Ba-разновидностями (гиалофаном) или анортоклазом. Редко (как включения в пироксенах) в лейцититах фиксируются нефелин и содалит. Лейцитовые породы оз. Урмия обогащены Ba, Rb, Sr, имеют умеренное содержание Ce, Y, Zr и низкое Nb. Такие минералогические и геохимические особенности сближают лейцитовые породы оз. Урмия с калиевыми породами, приуроченными к областям сжатия земной коры (складчатые пояса), где проявляются процессы субдукции.

Мета роботи - наглядно продемонструвати геологічні процеси та умови й обгрунтувати вибір об'єктів моніторингу, що впливають на розвиток сольового карсту та виділити основні напрями організації їх досліджень. Основними методами, які використовують під час проведення роботи є: аналіз фондових ресурсів, польові методи дослідження; кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, створення відповідних геоінформаційних баз даних у середовищі Excel і Mapinfo, порівняння, кореляція та багатомірне об'єктивне шкалювання одержаних результатів та ін; верифікація результатів, що надало змогу перевірити одержану інформацію, провести їх остаточний аналіз. Верифікаційна, логіко-методологічна процедура встановлення істинності одержаних даних на підставі їх відповідності емпіричним і фактичним даним переважно була апробована на ЕОМ у середовищі "MapInfo" за допомогою методу багатошарового накладання картографічної, статистичної та аналітичної інформації різнопланового фактичного матеріалу у дво- та тривимірному зображенні. Надано загальний огляд і систематизовано умови та фактори, що формують і сприяють активізації техногенно зумовленого сольового карсту; запропоновано основні складові організації системи моніторингу на ділянках активізації сольового карсту. На прикладі Передкарпатської соленосної провінції зібрано воєдино та систематизовано всі основні природні фактори, що безпосередньо впливають на розвиток карстових сольових процесів, зокрема негативних.

Досліджено літологію різних генетичних типів сучасних відкладів, побудовано літологічні колонки та розрізи окремих ділянок Дніпра, Інгульця, Південного Бугу. Виокремлено роль техногенного та природного факторів у формуванні техногенних родовищ і рудопроявів. За результатами вивчення літолого-технологічних особливостей донних осадків охарактеризовано процеси сучасного осадконакопичення та утворення "техногенних родовищ" в річках Дніпровсько-Бузького лиману. Визначено технологічні властивості донних осадків річок Дніпровсько-Бузького лиману, запропоновано технологічні схеми комплексної переробки сучасного алювію. Літологічні розрізи верхнього шару донних осадків у профілях найбільш репрезентативних ділянок річки Інгулець відображають вплив техногенних чинників, що позначаються в перемішуванні шарів осадків і накопиченні продуктів подрібнення та збагачення залізистих кварцитів. Зазначені ділянки є перспективними для збагачення з отриманням кондиційного залізорудного концентрату із загальним вмістом заліза 65,4 мас. %. Сучасні заплавні та руслові відкладення Дніпра, Південного Бугу, Інгулу, Інгульця та їх приток містять підвищені концентрації важких мінералів - альмандину, ільменіту, циркону, монациту та низку техногенних компонентів: зерен металургійного заліза, міді, бронзи та інших сплавів. Для комплексної переробки таких полімінеральних осадків запропоновано багатостадійну сепарацію з послідовним виділенням кількох мономінеральних концентратів. Окрім економічних переваг, вона має також екологічне спрямування, оскільки забезпечує очищення річкової мережі від промислового забруднення.

Різноманітність ландшафтних умов на території України зумовлена особливостями геоморфологічної будови, зонально-кліматичними, гідрогеологічними та сейсмічними факторами, що загалом визначає площі поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Більшість цих процесів, а саме зсуви, карстові утворення, підтоплення та ерозія територій, селеві потоки активізуються в природних умовах. Необхідність оцінювання інженерно-геологічного стану територій із інтенсивним розвитком небезпечних гідрогеологічних процесів і впливу техногенних факторів, які визначають ступінь зміни та поширення процесів, є найважливішими для безпечного розвитку промисловості та сільського господарства. Незбалансована та безсистемна господарська діяльність спричинила негативні передумови для швидкого розвитку ЕГП, особливо в передгірських ділянках Карпатського регіону. Протипаводковий захист населених пунктів, територій та об'єктів від затоплення є актуальною проблемою. Необхідне комплексне регулювання русел річок із врахуванням розвитку руслових процесів і прогнозуванням його можливих змін за впливу гідротехнічних та інженерних споруд. Сучасними методами протипаводкового захисту на річках Українських Карпат є регулювання русел за допомогою гідротехнічних регуляційних споруд. Мета дослідження - аналіз факторів, що впливають на зсувні та ерозійні явища на передгірських ділянках Українських Карпат і вибір оптимального протипаводкового захисту населених територій від руйнування. Отримання достовірних даних про місце формування, фактори активізації та розвитку небезпечних екзогенних процесів може істотно впливати на прийняття рішень для попередження та ліквідації негативних наслідків активізації цих процесів. Відновлення системи постійних спостережень за зсувами, підтопленнями та підмиванням берегів та інженерних споруд на річках є вкрай необхідними у місцях їхнього інтенсивного розвитку на небезпечних ділянках. Відповідно до вимог міжнародного моніторингу довкілля мережі спостереження, пункти збирання інформації та їх опрацювання потребують значного покращання.