Вивчено процеси сорбції й десорбції Pb, Cu, Zn та Cd лесоподібними суглинками. Встановлено закономірності процесу сорбції металів залежно від мінералогічного складу порід та фізико-хімічних властивостей розчину. За допомогою багаторівневої екстракції визначено хімічні форми зв'язування сорбованих металів.

Дана характеристика основных свойств (естественной влажности, плотности, просадочности и др.) 16 горизонтов лессов и погребенных почв плейстоцена Украины. Выявлена связь этих свойст с условиями формирования отдельных горизонтов. Отмечены различия между комплексами свойств лессов и погребенных почв.

Приведена оценка воздействия полигона твердых бытовых отходов (ТБО) овражно-балочного типа на подземные воды. Развитие рассмотренной гидрогеологической обстановки характерно для полигонов ТБО, размещаемых на территориях распространения лессовидных отложений.

Рассмотрена оценка воздействия переменного увлажнения на изменение плотности и пористости лессовых грунтов, а также на развитие набухания и усадки в глинистых водоупорных грунтах. Показана необходимость учета этих явлений для повышения безопасности строительства на лессовых грунтах.

Висвітлено життя та діяльність Ю.І. Полянського - видатного дослідника плейстоцену "Полудневого Поділля". Досліджено геоморфологію долин Середнього Дністра та Пруту, а також Скала-Подільський розріз плейстоценових відкладів (Придністерське Поділля). Охарактеризовано четвертинну фауну молюсків розрізу Скала-Подільська. Розглянуто результати палеонтологічної експертизи алювіальних відкладів еоплейстоценової тераси ріки Збруч у районі селища Скала-Подільська. Вивчено розріз плейстоценових відкладів Мамалига на Покутті. Висвітлено питання стратиграфічного розчленування утворень рівнинно-льодовикової формації Волинського Полісся. Визначено вік і стратиграфічне положення тілігульського лесу у Північному Приазов'ї. Описано нижньоплейстоценову фауну та флору корчевського міжльодовиків'я на території Білорусі. Наведено палінологічні дані до стратиграфії нижньонеоплейстоценових відкладів Волино-Подільської плити.

Освещена жизнь и деятельность Ю.И. Полянского - выдающегося исследователя плейстоцена "Полуденного Подолья". Исследована геоморфология долин Среднего Днестра и Прута, а также Скала-Подольский разрез плейстоценовых отложений (Приднепровское Подолье). Охарактеризована четвертинная фауна молюсков разреза Скала-Подольская. Проанализированы результаты палеонтологической экспертизы алювиальных отложений эоплейстоценовой терассы реки Збруч в районе поселка Скала-Подольская. Изучен разрез плейстоценовых отложений Мамалыга на Покутье. Освещены вопросы стратиграфического расчленирования образований равнинно-ледовой формации Волынского Полесья. Определены возраст и стратиграфическое положение тилигульского леса в Северном Приазовье. Описана нижнеплейстоценовая фауна и флора корчевского межледовековья на территории Белоруси. Изложены полинологические данные по стратиграфии нижнеплейстоценовых отложений Волыно-Подольской плиты.

Цель работы - рассмотрение количественной интерпретации положения границы, где энергия связей лессового грунта недостаточна для устойчивости склона и оценивается на основании совмещения энергетического и механического подходов. Методика исследований включала проведение серии стабилометрических испытаний лессовых пород при различных условиях нагружения. На основании испытаний получены зависимости прочностных и деформационных характеристик лессов в зависимости от их физического состояния и природных условий, в которых они находятся. Установлено, что режим нагружения влияет на изменение модуля деформации лесса в пределах одного порядка. Разработанная расчетная схема учитывает сочетание естественно-геологических и геодинамических факторов в виде комплекса энергетической и механистической моделей. В результате моделирования получено поле физических градиентов, на основе которого обосновано новое понятие - потенциал активации склона. Установлено, что динамика деформационных процессов лессовых склонов формируется под воздействием естественно-геологического генезиса отложений и изменяющихся геодинамических факторов. Предложенная методика моделирования устойчивости лессовых грунтов учитывает это сочетание в конечно-элементном представлении грунтового массива уравнениями неразрывности деформаций и поля гравитации, где введена генетическая и техногенная составляющие. Сформулировано понятие потенциала активации оползневого лессового массива, необходимое для адекватного отражения процессов, происходящих в лессовых породах.

Відмічено, що розріз Tarnawce, розташований в східній частині польських Західних Карпат, містить леси, що утворилися протягом трьох останніх льодовикових циклів. Наведено нові результати споровопилкового аналізу еемсько-ранньогляціального педокомплексу та глянціальних лесів з інтерстадіальними похованими грунтами. Пилкова діаграма, яка складається з 33 спектрів, поділена на 12 локальних пилкових зон (L PAZ). Інтергляціальний кліматичний оптимум з еемським типом рослинності зареєстровано в зоні Е-4. Виявлено, що найхолодніші умови були під час осадконакопичення лесу, якому відповідає зона Т-12.

Наведено результати досліджень часових рядів мінливості властивостей геологічного середовища як підсистеми природно-техногенної системи локального рівня на прикладі м. Дніпропетровськ за період 1964 - 2007 pp.

Рассмотрены результаты натурных исследований поровых растворов зоны аэрации южных районов Степной зоны Украины. В почвах и породах зоны аэрации юга распространены преимущественно солоноватые и соленые сульфатно-натриевые поровые растворы выщелачивания, что соответствует засолению пород региона. Поровые растворы являются основным фактором солепереноса в зоне аэрации, они принимают участие в засолении и рассолении пород и формировании химического состава грунтовых вод.

Создано пространственную базу данных лессовой толщи территории Кировоградской области (Центральная Украина) с использованием геоинформационных технологий и методов геостатистического анализа, дающая возможность изучить региональные закономерности распределения показателей мощности, физических свойств, а также прогнозировать проявления просадочных процессов. Установлены пространственно-временные взаимосвязи между недоуплотненностью лессовых пород и физико-географическими условиями их формирования и последующего преобразования.

Створено просторову базу даних лесової товщі території Кіровоградської області із застосуванням геоінформаційних технологій та методів геостатистичного аналізу, яка дає можливість вивчити регіональні закономірності розподілу показників потужності, фізичних властивостей, а також прогнозувати прояв процесів просадки. Установлено просторово-часові взаємозв'язки між недоущільненістю лесових порід і фізико-географічними умовами їх формування та наступного перетворення.

The article offers a spatial database of the thickness of the Kirovohrad region loess soils (Central Ukraine) completed with the instruments of geo-information technologies and the methods of geo-statistical analysis. Its findings allow studying the regional regularities of the distribution of rocks thickness and their physical properties as well as prognosticating the drawdown processes. The author has also revealed time-spatial relations between incomplete denseness of loess soils and physico-geographical conditions of their formation and further transformations.

Обгрунтовано параметри стійкості льосових масивів з урахуванням їх генезису, енергетичних і гідродинамічних характеристик грунтового схилу на основі закономірностей змін деформаційних і міцнісних властивостей льосів за різних умов навантаження та перебігу фільтраційних процесів. З використанням експериментальної методики вперше встановлено явище інверсії фільтраційної анізотропії льосів порівняно з їх природним станом. Доведено, що внаслідок цього виникають процеси глибинної ерозії. За результатами моделювання фільтраційних процесів льосового масиву в період до- та після зсуву на території ж/м "Тополя" одержано кількісні показники зміни гідродинамічного режиму підземних вод під впливом техногенного навантаження, виділено потенційно небезпечні зони формування зсувів у масиві. Запропоновано методику оцінювання стійкості, що базується на врахуванні енергетичних і гідродинамічних параметрів, яка адаптована для розв'язання задач стійкості льосових порід у техногенно порушеному масиві. Вперше обгрунтовано параметри потенціалу активації льосового масиву та його кількісні діапазони, що дозволяють прогнозувати різні фази зсувних процесів. Розроблено рекомендації з інженерного захисту забудованих територій.

Ці "зарисовки з натури" зроблено безпосередньо після поїздки в Скелясті гори. Викладено матеріал щодо безкінечної суперечки про походження лесу. Наземні та космічні знімки з системи Google Earth, особливо їх об'ємні трансформації, надають можливість визначити викладене, як геолого-геоморфологічний комікс. Тематична інформативність є настільки високою, що надає можливість обійтися лише загальними відомостями. Дати, вписані під деякими знімками, є хибними. Збій відбувся під час заміни батарейок. Реальна дата - 29 вересня 2014 р.

Наведено результати петромагнітних і палеомагнітних досліджень лесово-грунтового розрізу В'язівок (Придніпровська низовина). Зміни природної залишкової намагніченості і магнітної сприйнятливості не корелюють з літологією. Породи характеризуються високою стабільністю до розмагнічування змінним магнітним полем і температурою через наявність магнітно-жорсткого мінералуігематиту, а також інших мінералів заліза (магнетиту і магеміту). Парамагнітні мінерали суттєво впливають на намагніченість і дуже спотворюють параметри петлі гістерезису та інші магнітні властивості порід. Характеристичній компоненті намагніченості властива пряма полярність для зразків до глибини 56,2 м у межах нижньої частини широкинського грунтового горизонту. У підошві розрізу всі зразки демонструють обернену полярність. Обгрунтовано, що межа Матуяма - Брюнес зіставляється з цим горизонтом. Положення межі Матуяма - Брюнес у розрізах Роксолани і В'язівок не збігається за місцевими стратиграфічними схемами, що може бути пояснено або затримкою "магнітного запису" у грунтах, або неточним стратиграфічним розчленуванням розрізу (ймовірно Роксолани).

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.12 + Д344.26

Рубрики:

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: ДС40197 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.12 + Д344.26

Рубрики:

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: ДС40197 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.12 + Д344.26

Рубрики:

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: ДС40197 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д439.7 + Д344.26(4УКР)

Рубрики:

Палеокліматологія

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2с45 + Д344.26(45УКР7)

Рубрики:

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.12 + Д344.26

Рубрики:

Ліс і лісоподібні породи

Шифр НБУВ: ДС40197 Пошук видання у каталогах НБУВ