Вперше запропоновано розроблену на формаційній основі схему стратиграфічного розчленування стратифікованих та вікового розчленування плутонічних утворень Сорокинської структури. Показано співвідношення між плутонічними та вулканогенними формаційними тілами, а також зроблено висновок про існування в межах структури єдиних вулкано-плутонічних асоціацій. Отримані дані покладено до основи побудови формаційної карти Сорокинської структури масштабу 1:10000. Розглянуто ріодацитплагіогранітну вулкано-плутонічну асоціацію), а також встановлено особливості складу і структури рудовмісних комплексів. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак промислового золотого зруденіння. На підставі цього побудовано карту закономірностей та прогноз розташування золотого зруденіння Сорокинської структури.

У зв'язку з відкриттям на залізорудних родовищах Українського щита флюїдизітових зон, що є каналами фільтрації ювенільних розчинів, вперше розглянуто умови формування в докембрійських локальних замкнених басейнах гідротермально-осадкових товщ залізистих кварцитів. Обгрунтовано процес відкладення з придонних течій, представлених кислотними розчинами з високим вмістом заліза, багатих залізних руд. Описано характерні ознаки залізистих кварцитів та їх руд, утворених за різних структурних умов: пізньоархейських протоавлакогенів і кальдерів.

Розглянуто деякі питання термінології граніт-зеленокам'яних поясів. Показано, що згідно з критеріями, розробленими К. Конді для визначення граніт-зеленокам'яних поясів і власне зеленокам'яних структур, геологічні утворення Приазов'я не є такими. Їх слід вважати мегаскіалітами гранулітового фундаменту. Отже, Західне Приазов'я не слід відносити до граніт- чи грануліт-зеленокам'яної області.

Монографію присвячено виявленню факторів, які впливають на тріщинуватість порід родовищ докембрійських залізисто-кременистих формацій. В роботі розвивається новий напрямок в рудниковій геології, який базується на використанні структурно-тектонічного, геолого-мінералогічного картувань для прогнозу тріщинуватих зон в межах родовищ. Показаний вплив мінерального, хімічного складу гірських порід і термодинамічних умов їх утворення на ступінь тріщинуватості. Виділені ряди мінералів і хімічних елементів за впливом на тріщиноутворення. Основні результати роботи апробовані на гірничо-збагачувальних комбінатах України.

Охарактеризовано речовинний склад та умови утворення феропіроксенітів, евлізитів і асоціюючих з ними фаялітвмісних магнетитових кварцитів дем'янівської світи центральноприазовської серії неоархею, які розглядаються як високотемпературні (гранулітова фація) метасоматити за ранньодокембрійськими ферометабазитами.

Розглянуто речовинний склад і умови утворення евлізитів та актиноліт-кумінгтоніт-магнетитових і магнетит-гранат-біотит-кумінгтонітових кварцитів верхньоархейської сачкинської світи центральноприазовської серії (за стратиграфічною схемою 1998 р. - дібровська світа палеопротерозою), що асоціюють з ними. Встановлено, що евлізити утворилися за умов високотемпературного (гранулітова фація) метаморфізму залізистих мафітів за відновних умов; магнетитові кварцити - за умов окиснення евлізитів у процесі стресових деформацій. У разі регресивного метаморфізму за умов епідот-амфіболітової фації відбулися інтенсивна кумінгтонітизація й часткові актинолітизація та біотитизація евлізитів і магнетитвміщуючих кварцитів.

На підставі фактологічного термобарогеохімічного моделювання флюїдодинамічних рудогенерувальних палеосистем та за аналізом літературних даних доведено тезу, згідно з якою практично всі кристалічні геологічні об'єкти (тіла), принаймні на досяжному для дослідження рівні земної кори, так чи інакше пройшли флюїдну стадію. У складі загальної мегасистеми флюїдних включень у мінералах кристалічної оболонки Землі виділено ієрархічний ряд головних термобарогеохімічних таксономічних категорій: генерації включень, асоціації включень, комплекси включень, геосистеми включень. Базовим таксоном цієї генетичної класифікації є генерація включень. Розглянуто головні системні властивості генерацій включень: цілісність, структурність, взаємозалежність генерацій включень та вмісного середовища, множинність опису, єдність, автономність, ієрархічність, уособленість тощо. Для надійного розпізнавання й діагностики генерацій включень рекомендовано низку критеріїв, найважливішими з яких є мінералого-генетичний, структурно-тектонічний і термобарогеохімічний.

The article is based on the fluid-dynamic ore generating paleosystem thermobarogeochemical modelling. all crystal geological objects (bodies) passed fluid stage, at least on the accessible for investigations earth's crust level. hierarchical row of the main thermobarogeochemical taxonomic categories has been distinguished in the general megasystem of fluid inclusions in the crystal earth's shell minerals: generations, associations, complexes and geosystems of inclusions. generation of inclusions is the basic taxon of the classification. the main system features of these generations have been described (integrity, structure, interdependence of generations and containing environment, plurality of description, sovereignty, autonomic and separated location, hierarchy). the complex of criteria for identification and diagnostics of inclusion generations has been recommended, main of them are mineralogical-genetic, structural-tectonic and thermobarogeochemical.

Вивчено термобаричні параметри й ізотопну природу компонентів флюїдів, що формували графітові та золоторудні родовища серед вуглецевмісних параметаморфічних порід Українського щита. Першоджерелом компонентів флюїдів і руд є вмісні породи. Діоксид вуглецю домінує в компонентному складі газової фази флюїдів, що формували графітові і рудні родовища. За ізотопним складом вуглець СО2 є продуктом окиснення органіки, рідше декарбонатизації вапняків і зберігає з ними свою ідентичність. Ізотопний склад інших елементів флюїдів, наприклад, водню у воді, коливається внаслідок взаємного обміну з наявними у значних кількостях іншими водневмісними сполуками, зокрема H2S у флюїді.

Thermobaric and isotopic parameters of mineral-forming fluid components of graphite and gold deposits from carbon-bearing parametamorphic rocks of the Ukrainian Shield have been studied. Host rocks are the main source of fluid components. Carbon dioxide is the dominated component of mineral-forming fluids gases. The conclusion has been made that carbon of CO2 was derived from oxidized organic matter, rarely from decarbonized limestones. Isotopic composition of hydrogen of water was changed as the result of interchange among water and other H-containing compounds of fluid, possibly H2S.

Розглянуто загальні питання природи метаморфізму, систематики та номенклатури метаморфічних порід, наведено їх структурні та текстурні характеристики. Описано метаморфічні породи за типом та фаціями метаморфозу.

Рассмотрены общие вопросы природы метаморфизма, систематики и номенклатуры метаморфических пород, приведены их структурные и текстурные характеристики. Описаны метаморфические породы по типам и фациям метаморфоза.

Проанализированы комплексы метаморфических и метасоматических пород Среднего Побужья. Выделены и описаны пять нестратифицированных метаморфических комплексов возрастом от архейского до кайнозойского на основании структурных соотношений на опорном разрезе по реке Южный Буг. Выделены петротипы комплексов, показана их картируемость, выдержанность картировочных признаков, структурной позиции и возраста. Установлено восемь метасоматических комплексов. Все выделенные комплексы сведены в единую возрастную схему по их относительному возрасту. Подтверждено наличие гнейсово-купольных образований и установлен новый для Среднего Побужья тип тектонических структур - метаморфические меланжи сдвигово-надвиговой морфологии. Установлено широкое развитие альпийских надвигов малой амплитуды.

Обгрунтовано виділення нової Комендантівської зеленокам'яної структури в Середньопридніпровському мегаблоці Українського щита, що розміщена в районі Кривого Рогу. За морфологією, геолого-структурним положенням вона є аналогом відомих Жовторіченської, Високопільської та інших зеленокам'яних структур, що кулісоподібно оперяють зі сходу Криворізько-Кременчуцький розлом. Показано, що породні асоціації, які складають Комендантівську структуру, у стратиграфічному відношенні відповідають низам конкської серії - сурській світі.

Обосновано выделение новой Комендантовской зеленокаменной структуры в Среднеприднепровском мегаблоке Украинского щита, которая расположена в районе Кривого Рога. По морфологии, геолого-структурному положению она является аналогом известных Желтореченской, Высокопольской и других зеленокаменных структур, которые в виде кулис оперяют с востока Криворожско-Кременчугский разлом. Показано, что породные ассоциации, которые составляют Комендантовскую структуру, в стратиграфическом отношении соответствуют низам конкской серии - сурской свите.

The selection of new Komendantivska greenstone structure in thе Middle Dnipro megabloke of Ukrainian shield near Krivoy Rog city is argued in this article. Morphology, geological and structural position are indicated Komendantivska greenstone structure is the analogue of known Zhovtorichenska, Visokopil'ska greenstone structures. The stratum rock associations which composed Komendantivska structure is corresponded to bottom of Konkska series - Surska suite.

За результатами уран-свинцевого датування кластогенного циркону з кварцитів кошаро-олександрівської світи бузької серії визначено нижню вікову межу процесу осадконакопичення вихідної теригенно-осадової товщі. За акцесорним монацитом визначено вік процесу ретроградного метаморфізму цих порід. Виявлено, що кварцити кошаро-олександрівської світи є складними поліметаморфічними утвореннями, формування яких почалось в неоархеї, а закінчилося в палеопротерозої.

По результатам уран-свинцового изотопного датирования циркона из кварцитов кошаро-александровской свиты бугской серии определена нижняя возрастная граница процесса осадконакопления исходной терригенно-осадочной толщи. По акцессорному монациту установлен возраст процесса ретроградного метаморфизма этих пород. Установлено, что кварциты представляют собой сложные полиметаморфические образования, формирование которых началось в неоархее, а закончилось в палеопротерозое.

On results of zircon uranium-lead dating of quartzites of the Kosharo-Olexandravka suite of the Bug series maximal age of deposit process of the primary strata is found. Age of regressive metamorphic process was calculated on monazite of the rocks. Thus the quartzites are complex polymetamorphic formation generated during the Neoarchean and Paleopronerozoic Stages.

Зазначено, що зеленокам'яні породні комплекси древніх щитів є одним з основних типів комплексів, які вміщують левову частку всіх розвіданих і потенційних родовищ корисних копалин докембрію. З урахуванням цього коректна ідентифікація характеру розрізу тих чи інших геоструктур з зеленокам'яними комплексами підтверджує їх перспективність щодо різних корисних копалин, відомих та таких, які активно експлуатуються у світі.

Отмечено, что зеленокаменные породные комплексы древних щитов являются одним из основных типов комплексов, которые содержат львиную долю всех разведанных и потенциальных месторождений полезных ископаемых докембрия. Учитывая это, корректная идентификация характера разреза тех или иных геоструктур с зеленокаменными комплексами подтверждает их перспективность относительно различных полезных ископаемых, известных и активно эксплуатируются в мире.

Greenstone rock complexes of ancient shields are one of the main types, which comprises majority of explored and potential Precambrian mineral deposits. Therefore, correct definition of any geological structure section and its correlation to greenstone complexes makes them highly prospective for wide range of mineral deposits as explored as extensively mined throughout the world.

На опорных разрезах по рекам Берда, Мокрая Волноваха и Кальмиус описаны шесть нестрадифицированных метаморфических и семь метасоматических комплексов. Возраст комплексов - от архейского до кайнозойского. На основе обобщения статистического и документального материала установлена устойчивость картировочных и индикаторных признаков выявленных комплексов в районе исследований и в других районах Украинского щита. Все комплексы сведены в единую возрастную схему. Правильность структурных построений проверена результатами изотопно-геохронологических исследований. Указано, что эти региональные метаморфиты образованы не из осадочных, а из более ранних метаморфических, реже - метасоматических пород. Показано, что на исследованных разрезах отсутствуют стратифицированные образования докумбрия, некоторые выделявшиеся ранее интрузивные массивы. Построены схемы технических движений коллизионных этапов развития Украины.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347.35-1

Рубрики:

Кварцити

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відзначено, що визначення термодинамічних умов утворення гірських порід Українського щита з високотемпературними парагенезисами гранат + ортопіроксен + плагіоклаз + кварц і гранат + кордієрит + силіманіт + кварц використано для розрахунку глибини їх утворення, що змінюється в межах 16 - 37 км і розглядається як показник глибини ерозійного зрізу. Більш глибинні породи виходять на поверхню в зонах глибинних розломів і потовщеної земної кори. Значна різниця глибини утворення порід і рівня ерозійного зрізу на сусідніх ділянках є наслідком вертикальних зсувів по глибинних розломах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347.38

Рубрики:

Сланці метаморфічні

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено приклади успішного використання результатів дослідження флюїдних включень у мінералах магматичних і метаморфічних порід для реконструкції умов їх генезису та пов'язаних з ними родовищ корисних копалин. Використані результати авторського вивчення флюїдних включень у мінералах різних геологічних об'єктів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347(45УКР) + Д59(45УКР)347

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Архейські ендербіти Українського щита розглянуто як реститові породи, які утворилися після вилучення з них на попередній (амфіболітовій) або на початку гранулітової стадії метаморфізму евтектоїдних гранітних розплавів (K - Na гранітів, чарнокітів). Для них характерні позитивні європієві аномалії в спектрах рідкісноземельних елементів, інтенсивність яких зростає в міру деплетації ендербітів цими елементами. Вочевидь, ступінь деплетації відображає збіднення реститового субстрату легкоплавкими елементами у процесі виплавлення евтектоїдних гранітоїдів. Ендербіти могли утворитися за рахунок різних вихідних порід, у складі яких переважали польовошпатові компоненти (середні та кислі вулканіти, плагіоклазові гранітоїди, осадові глинисто-піщані відклади). Карбонатні, глиноземисті та основні породи також брали участь у формуванні ендербітів, але вони важко піддаються гранітизації і чарнокітизації і найчастіше залишаються у вигляді метаморфізованих реститів серед ендербітів. Архейським ендербітам властиві деякі геохімічні та мінералогічні особливості: на відміну від однотипних протерозойських порід для них характерні більш магнезіальні піроксени і біотити, менший вміст рідкісноземельних елементів і більш виразні позитивні європієві аномалії.