Тектонофізичні дослідження Гірського Криму не дозволяють обгрунтувати відсутність насувів. Геолого-геофізичні дані вказують на дислокації потужного тангенціального стискання.

Розглянуто наукові засади техногенно-екологічної безпеки геологічного та суміжних середовищ, а також фундаментальні властивості природно-техногенних геосистем. Визначено закономірності розвитку небезпечних геологічних процесів у різних типах геологічного середовища та техногенного навантаження на нього. Запропоновано методику оцінки інженерного ризику території розвитку небезпечних геологічних процесів з його нормуванням та параметризацією.

Рассмотрены научные основы техногенно-экологической безопасности геологической и смежных сред, а также фундаментальные особенности природно-техногенных геосистем. Определены закономерности развития опасных геологических процессов в различных типах геологической среды и техногенной нагрузки на него. Предложена методика оценки инженерного риска территории развития опасных геологических процессов с его нормированием и параметризацией.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.52

Рубрики:

Розривні порушення

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто основні принципи методики інженерного захисту території від зсувів. Відмічено, що на сучасному етапі обгрунтування розрахунку та реалізації схем і методів інженерного захисту території від зсувів потребує суттєвого доопрацювання. Запропоновано сучасний підхід до вирішення цієї проблеми.

Визначено доцільність сейсмологічного моніторингу району Дністровської ГЕС-1. Описано історичну та сучасну сейсмічність досліджуваного району та прилеглих територій. Наведено карти епіцентрів землетрусів. Обгрунтовано необхідність створення системи сейсмологічного моніторингу для вивчення локальної сейсмічності та локальних тектонічних зсувів з погляду прогнозування виникнення небезпечних ситуацій і виконання запобіжних заходів. Показано структуру системи моніторингу в районі ГЕС.

Зазначено, що асиметричні складки, розвинуті в зонах пластичного зсуву та зсувної течії, демонструють очевидні ознаки прояву механізму вигину на етапі стиску. Для моделювання поодиноких складок і флексур використано основи теорії нелінійного пружного вигину тонкого стрижня. Встановлено, що розвиток асиметричних складок визначається кутом нахилу діючої зосередженої сили та поступальним характером його змінення. Розглянуто дві основні схеми розвитку складчастості: за умов фіксованої лінійної зсувної зони, яка формує складки перегину; створення неперегинних складок уздовж траєкторії мінімальної сили.

У процесі вивчення спеціальних питань застосовувалися загальноприйняті в інженерній геології, гідрогеології та географії методи досліджень, а також власні розробки. Під час вирішення поставлених задач використано методи систематичного, порівняльного і факторного аналізу, математичної статистики, матеріали особистих досліджень та літературні джерела, що відносяться до досліджуваних питань. Вирішено задачі: проаналізовано та класифіковано основні чинники формування ЕГП досліджуваної території; вивчено техногенні та природні складові зсувних процесів; визначено сучасний режим стану зсувних процесів для встановлення закономірностей розвитку та динаміки, систематизовано та класифіковано дані досліджень.

У ході вивчення спеціальних питань застосоввано загальноприйняті в інженерній геології, гідрології та географії методи досліджень, а також власні розробки. Під час рішення поставлених задач використано методи системного, порівняльного та факторного аналізу, математичної статистики. Використано матеріали особистих досліджень і літературні джерела, що відносяться до досліджуваних питань. Проаналізовано і класифіковано основні чинники формування зсувних ЕГП досліджуваних територій; вивчено природні та антропогенні складові зсувних процесів; визначено сучасний режим зсувних процесів для встановлення закономірностей розвитку та динаміки, систематизовано та класифіковано дані досліджень.

Розроблено концептуальну модель зсувних процесів Південного берега Криму; для збільшення достовірності цієї моделі вхідними чинниками запропоновано обирати опади за два гідрогеологічні роки, також розраховано рівняння регресії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д390.52

Рубрики:

Розривні порушення

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто зсувні процеси Південного берега Криму, досліджено фактори, що впливають на них, зроблено висновки про накопичувальний характер впливу сейсмічного фактора, виявлено, що більш вагомий вплив цього показника є сума кількості поштовхів за п'ять попередніх років, розроблено структуру системи підтримки прийняття рішень щодо керування зсувними процесами.

Проведены геолого-геофизические исследования и определены основные причины сдвижных процессов в урочище "Княж-Дворской". По результатам данных исследований предложен комплекс мероприятий по стабилизации сдвижных процессов в пределах заказника.

Представлено результати теоретичних наробок та практичного застосування геолого-геофізичних досліджень на зсувонебезпечній ділянці. Розроблено та впроваджено комплексний підхід до оцінки зсувної небезпеки, який передбачає поєднання послідовного вивчення зсувних ділянок геологічними, геофізичними та інженерно-геологічними методами, з розрахунком стійкості схилу та прогнозом можливості виникнення та активізації зсувів.

Унаслідок аналізу кінематичних характеристик величезної кількості розривних порушень Кримського півострова показано, що більшість (понад 50 %) площин розривів тут є поверхнями зсуву, скидо- або підкидо-зсувами, тоді як кількість підкидів і насувів не перевищує 16 %. Зроблено висновок, що прямолінійне трактування історії тектонічного розвитку Гірського Криму з позиції актуалістичної геодинаміки та модель зон виникнення землетрусів, що на ній заснована, мають бути переглянуті у бік комплексування нестандартних розломно-блокових і колізійних моделей. На прикладах тектонофізичного вивчення району балки Мраморної, геолого-структурного та морфометричного дослідження Бельбекської та Качинської зон розломів установлено, що всі ці добре відомі структури є власне великомасштабними зсувами, які разом зі спряженими з ними структурами визначають основні особливості тектонічного розвитку Кримського півострова.

Досліджено загальні закономірності побудови регресійної моделі зсувного процесу, що містить авторегресійну складову, на прикладі Південного берега Криму. Додано керувальний чинник - завчасне вкладення коштів у протизсувні заходи; побудовано мережу довіри Байєса для прогнозу загальної вартості відновлювальних робіт і таких, що укріплюють схили.

Викладено результати дослідження актуальної для східного регіону України теми щодо закономірностей розвитку катастрофічних екзогенних геологічних процесів (на прикладі зсувних процесів). Розглянуто питання техногенної безпеки територій за умов активізації зсувних процесів. Запропоновано методологію детального комплексного вивчення проблеми в межах геологічного середовища платформеного типу з метою управління екологічною і техногенною безпекою.

Описано зсувонебезпечні ділянки в межах ліво- та правобережної частин долини р.Стрий. Детально розглянуто історію формування, параметри, умови стійкості Новокропивницького зсуву.

Описаны сдвигоопасные участки в пределах лево- и правобережной частей долины р.Стрый. Детально рассмотрена история формирования, параметры, условия устойчивости Новокропивницкого сдвига.

Land deposition areas within the limits of left-bank and right-bank parts of Striy River Valley have been described. The history, parameters and conditions of durability of Novokropivnitsky deposition has been considered in detail.

Запропоновано розвиток методу катакластичного аналізу сукупності сколових розривів на можливість визначення повних компонент тензора природних напружень та оцінки параметрів ефективної міцності гірського масиву. Перші два етапи цього методу, що дозволяють встановлювати відносні величини девіаторних та ефективних ізотропних напружень, спираються на сейсмологічні дані стосовно механізмів вогнищ землетрусів і на закономірності, які виявлено за експериментами із руйнувань зразків гірських порід. Додаткова можливість з визначення усередненої міцності зчеплення гірських порід, абсолютних значень напружень і розділення ефективних ізотропних напружень на тектонічний всебічний тиск у гірських породах і флюїдний у тріщинно-поровому просторі з'являється після залучення як додаткових сейсмологічних даних щодо величини скидних напружень у вогнищі найсильнішого землетрусу в досліджуваному регіоні та за використання рівняння рівноваги для імпульсу сили у вертикальному напрямку, записаного у наближенні теорії похилих оболонок. Алгоритм розрахунку цих параметрів сформульовано у межах третього та четвертого етапів зазначеного методу.

З використанням методів і підходів системного аналізу досліджено різнотипні екологічно небезпечні процеси різної природи. Запропоновано класифікацію цих процесів. Побудовано ієрархічну структуру системи інформаційного забезпечення управління та контролю екологічного становища. Увагу приділено процесам, які можуть спричиняти катастрофічні явища. Запропоновано підхід до ситуаційного аналізу екологічних процесів, який грунтується на використанні прихованих марковських моделей. Розроблено функціональну схему лінгвістичної системи розпізнавання образів, призначену для розв'язання задач ситуаційного аналізу в екології. Запропоновано алгоритм прогнозування поведінки екологічних процесів з використанням методу "подібних траєкторій". Проведено числові розрахунки часових залежностей міцності будівельних конструкцій за різних рівнів сейсмічної активності, а також динаміки напружено-деформованих станів Центральної Лівадійської зсувної системи за різних ступенів обводнення зсувного масиву. На підставі розроблених моделей, методів і алгоритмів реалізовано програмне забезпечення.

Проаналізовано небезпечні екзогенні процеси на техногенних об'єктах різного рівня, складено прогнози виникнення та поширення зсувів, розроблено алгоритм інженерно-геологічного прогнозування.