Рассматриваются данные по содержанию сероводорода и кремниевой кислоты в водах Черного моря, полученные в период проведения экспедиционных исследований в 4-м рейсе НИС "Киев". Особое внимание уделяется результатам изучения влияния недавно открытых грязевулканических проявлений на химический состав придонных вод и в первую очередь - на содержание сероводорода. Данные о содержании сероводорода и кремниевой кислоты, а также анализ относительного химического состава указывают на отсутствие прямого влияния грязевых вулканов на химическую структуру вод. Вместе с тем выполненные исследования подтвердили возможность наличия распределенных источников сероводорода, являющегося продуктом бактериальной утилизации поступающих углеводородов.

Рассмотрено уникальное геологическое явление грязевого вулканизма на Керченском полуострове юга Украины. Приведены сравнительные данные физико-химических параметров вулканических и иловых (сульфидных) грязей в аспекте их применения в бальнеологии и косметологии. Рассмотрен опыт и перспективы освоения Булганакского месторождения вулканических грязей для нужд курортологии.

Рассмотрено удивительное геологическое явление грязевого вулканизма на Керченском полуострове юга Украины. Представлены сравнения физико-химических параметров вулканических и иловых (сульфидных) грязей в аспекте их применения в бальнеологии и косметологии. Рассмотрены опыт и перспективы освоения Булганакского месторождения вулканических грязей для потребностей курортологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д403.1

Шифр НБУВ: Ж23889 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа вертикального распределения фосфатов и кремнекислоты, а также вертикальных градиентов концентраций этих гидрохимических характеристик над расположенным на северо-западном шельфе Черного моря грязевым вулканом, сделан вывод о том, что грязевые вулканы могут быть эндогенным источником кремнекислоты.

Наведено результати досліджень сучасних водно-хемогенних утворень грязьових вулканів Керченського півострова. Виявлено особливості поширення, форми виділення й основні закономірності седиментаційного мінералоутворення в субаеральних умовах. Визначено основні форми новоутворень: кірки, гроно- та квіткоподібні агрегати, дендрити, землисті маси, що формуються вздовж шляхів розвантаження сопкових вод. Показано, що водно-хемогенні утворення грязьових вулканів є полімінеральними. В їх складі встановлено численні мінерали класу боратів (бура, тинкалконіт, пробертит), карбонатів (кальцит, доломіт, трона, нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт), сульфатів (гіпс, епсоміт, гексагідрит, пентагідрит, тенардит, мірабіліт, астрахініт, сандерит), нітратів (нітратин), хлоридів (галіт). Зазначено, що такі мінеральні види, як нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, сандерит для території України встановлено вперше. Доведено, що водно-хемогенні мінерали формуються за рахунок солей сопкових вод в процесі їх інтенсивного випаровування в літній період і мають сезонний характер. Послідовність кристалізації мінералів контролюється ступенем мінералізації сопкових вод, температурою і вологістю повітря, розчинністю солей. Під час випадіння осадків полімінеральні агрегати переходять в розчин, який проникає в грунти та спричиняє їх засолонення й утворення в них нових мінералів - боронатрокальциту, люнебургіту, кальциту, гіпсу, ярозиту.

С 2002 по 2012 гг. в акватории к юго-востоку от Крыма, известной как впадина Сорокина, были проведены гидроакустические и визуальные исследования. Выявлено 11 газовыделяющих источников, ассоциированных с глубоководными грязевыми вулканами. Полученные данные свидетельствуют о значительной временной изменчивости газового потока от этих источников поступления метана в водный столб Черного моря. В северо-восточном секторе впадины Сорокина обнаружены периодические выбросы струйного метана с высотой факелов до 900 м, возможно, не связанные с явлением грязевого вулканизма. Подводные видеонаблюдения и сопоставление местонахождения факелов с микрорельефом дна показали, что участки выхода пузырьков газа не имеют таких характерных батиметрических особенностей, как грязевые вулканы.

Наведено попередні результати виміру геотермічних параметрів (температури, градієнта температури, теплових потоків, теплопровідності осадів) на двох ділянках інтенсивного газовиділення та грязьового вулканізму в Чорному морі. Показано, що зони грязьового вулканізму й інтенсивного газовиділення характеризуються різними геотермічними умовами. Припущено істотну роль процесів динаміки флюїдів.

Наведено опис нового грязьового вулкана, виявленого на прикерченському материковому схилі Чорного моря. Вказано на можливий вплив підводного грязьового вулканізму на сірководневе зараження морських вод.

Досліджено бульбашкові газовиділення та визначено кількісні параметри субмаринного газового розвантаження в усьому діапазоні глибин Чорного моря на основі акустичних даних, одержаних в експедиціях останніх років на науково-дослідних суднах України та Німеччини. Вивчено локалізацію метанових сипів, особливості їх просторово-батиметричного розподілу та приуроченість до розвіданих вуглеводневих родовищ. Оцінено потоки метану від окремих струменів та одержано усереднені потоки по районах Чорного моря. Визначено рівень надходження вільного метану в атмосферу та водну товщу Чорного моря. Уточнено баланс метану в Чорному морі та оцінено внесок регіону в парниковий ефект. Дані щодо локалізації осередків газового розвантаження та потоку метану надають уявлення про явище струменевих газовиділень як про екологічний і ресурсний фактор, а також як компонент системи пошуку вуглеводневих родовищ.

Уперше досліджено гранулометричний склад твердих викидів грязьових вулканів Керченського півострова та визначено, що основна маса сопкового матеріалу належить алеврито-глинистій фракції (96 - 98 %). Піщана та грубоуламкова фракція становлять не більше 2 - 4 %. У складі крупно-піщаного та грубоуламкового матеріалу твердих викидів Керченського півострова встановлено: пісковики, алевроліти, аргіліти, вапняки, залізні руди, мергелі, глинисто-сидеритові конкреції, залишки фауни, аутигенні та алотигенні мінерали, що відповідають крейдяному, палеогеновому, неогеновому та четвертинному віку. Доведено, що літологічний склад крупно-піщанистого та грубоуламкового матеріалу твердих викидів залежить від глибини кореневої системи грязьових вулканів, їх структурного положення та процесів, що відбуваються в еруптивному каналі. З'ясовано, що основна частина пелітової фракції твердих викидів має каолініт-гідрослюдистий склад, а постійними домішками сопкових глин є теригенний кварц та польові шпати. Визначено, що основним джерелом формування глинистої матриці сопкового матеріалу є відклади майкопської серії, що зазнали в еруптивному каналі грязьових вулканів суттєвих процесів карбонатизації, каолінітизації та ілітизації.

Рассмотрены новые данные по минералогии грязевых вулканов Азово-Черноморского региона. Освещена мысль о развитии многих вновь найденных минералов (самородные минералы, сульфиды, некоторые оксиды, карбиды и другие) под воздействием глубинных флюидов, породивших грязевые вулканы.