За результатами аналізу матеріалів геохімічних пошуків родовищ корисних копалин на території Українського щита (УЩ) виділено: в межах архейських кратонів аномальні геохімічні площі, перспективні щодо золотого та молібденового зруденіння; у протерозойських рухомих поясах - золотого, рідкіснометалевого та рідкісноземельного зруденіння.

По результатам анализа материалов геохимических поисков месторождений полезных ископаемых по территории Украинского щита выделены: в пределах архейских кратонов аномальные геохимические площади, перспективные относительно золотого и молибденового оруденения; в протерозойских подвижных поясах - золотого, редкометального и редкоземельного оруденения.

Based on the analysis of geochemical exploration work data, the geochemical anomalies of Au and Mo have been outlined within the Archaean cratons, and perspective areas for Au, REE, and rare-metal elements have been depicted in the limits of the Proterozoic mobile belts.

Розглянуто значення архейських золотоносних конгломератів Вітватерсранду в Південній Африці та серії Наллагайн у Західній Австралії, протерозойські конгломерати тарквайської серії Західної Африки, Тортю в Гвіані, Жакобина і Моеда в Бразилії та ін. Особливості геологічної будови Українського щита, а саме присутність протоплатформних вулканогенно-осадових відкладів, дають змогу припускати можливість виявлення палеорозсипних родовищ золота в Україні.

У межах Балтійсько-Дністровської зони перикратонних прогинів установлено різну інтенсивність літогенетичних перетворень рифей-фанерозойських осадових порід (від середнього катагенезу до глибинного метагенезу), досліджено їх термобаричні умови. З'ясовано палеогеотермальні умови пізніх стадій літогенезу (ката- та метагенез), гідротермально-метасоматичних змін і епігенетичного рудоутворення у межах західного схилу Східно-Європейської платформи (СЄП). На підставі результатів термобарогеохімічних досліджень визначено умови епігенетичного мінералоутворення на родовищах типоморфної для СЄП барит-флюорит-сульфідної рудної формації та встановлено його зв'язок з вуглеводневими флюїдами. Уперше в межах Волино-Подільської окраїни СЄП досліджено термобарогеохімічні умови мінералоутворення у рудопроявах самородномідної рудної формації у трапах венду. На підставі одержаних даних виявлено постмагматичні зміни вулканогенних порід, утворення яких супроводжувало розкол континенту Родінія та формування зони Тейсейра - Торнквіста. Виявлено вертикальну мінеральну зональність на міденосних площах і створено геолого-генетичну модель самородного рудоутворення у трапах Волині, що дає змогу визначити перспективи рудоносності територій. Вивчено золотовмісну барит-халькозинову мінералізацію в ефузивах венду та доведено необхідність її подальшого вивчення. На підставі аналізу рифей-фанерозойської еволюції західної окраїни СЄП виявлено термальні епохи, що відповідають етапам складчастості у суміжних магматично-складчастих областях. Визначено чинники, які впливають на зміни палеогеотермального режиму літогенезу та гіпогенного рудоутворення.

Розглянуто прояви твердих бітумів у зонах ката- і метагенезу відкладів венду в осадочному чохлі, а також в ультраметаморфічних породах архею - нижнього протерозою в фундаменті. Встановлено, що прояви бітумів у зоні катагенезу переважно пов'язані з ураноносними акцесорними мінералами в пісковиках могилівської світи, а в породах зони метагенезу та фундаменті - з гідротермальними прожилками барит-флюорит-сульфідного складу.

Рассмотрены проявления твердых битумов в зонах ката- и метагенеза отложений венда в осадочном чехле, а также в ультраметаморфических породах архея и нижнего протерозоя в фундаменте. Показано,что проявления твердых битумов в зоне катагенеза, в большинстве случаев, связаны с ураноносными акцессорными минералами в песчаниках могилевской свиты, а в породах зоны метагенеза и в фундаменте - с гидротермальными прожилками барит-флюорит-сульфидного состава.

Hard bitumen manifestations within the both cata- and metagenesis zones of the Vend sedimentary cover, and also within the Archaic-Low Proterozoic ultramethamorphic rocks of the base are examined. It is demonstrated, that bitumen manifestations withinthe catagenesis zone are mainly related to uraniferous accessory minerals in sandstones of the Moghyliv suite, whereas bitumen within rocks of the metagenesis zone and base are related to hydrotermal veinlets of the barite-fluorite-sulphide composition.

В чехле юго-западной части Восточно-Европейской платформы среди нижневендских вулканогенных образований на территории Украины, Беларуси и Польши выделен беловежско-подольский трапповый комплекс. Показаны особенности его тектонической позиции, покровного зонального строения, вещественного состава и происхождения магматических пород (титанистых базальтов и габбро-долеритов), по которым определяется его отличие от более ранних трапповых комплексов региона. Формирование комплекса связывается с функционированием мантийного плюма на поздней стадии раскола праматерика Родиния. Охарактеризовано стратиформное самородномедное оруденение в базальтовых покровах комплекса. Дана оценка его общих перспектив на медь.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.1-52

Рубрики:

Докембрійський етап

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.1-53 + Д59(45Укр)43

Рубрики:

Докембрійський етап

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

The cyclicity and the impulse character of the Precambrian gold mineralization are considered. They are connected with planetary geodynamic changes: the periodic rising of mantle plumes, regular changes of geodynamic regimes from the plum- to platetectonics, and stages of the structural reconstruction of the Earth crust. The main Precambrian epochs of gold mineralization are Mezoarchean (3,2 - 2,9 Ga), Neoarchean (2,7 - 2,6 Ga), and Paleoproterozoic (2,2 - 1,9 Ga).

Приведены новые данные о содержащих благородные металлы структурно-вещественных комплексах палеопротерозоя и их парагенезисах в 2-х пространственно разобщенных и разных по составу вмещающих железистых кварцитов и черных сланцев рудных районов (Курская магнитная аномалия). Установлен многостадийный характер формирования благороднометалльного оруденения. Определен однотипный состав минеральных фаз в железистых кварцитах, сланцах и метасоматитах, свидетельствующий о принадлежности их к единой длительно развивавшейся рудообразующей системе. Приведена обобщенная модель формирования благороднометалльной рудообразуюшей системы в условиях разных по генетической принадлежности источников вещества.

На основании петрогеохимического сопоставления редкометалльных гранитов протерозойской тектономагматической активизации с редкометалльными гранитами более поздних временных интервалов (фанеро- и мезозойского) сделан вывод об их тождественности. Но между ними существуют различия в металлогенической специализации. Для древних редкометалльных гранитов с редкоземельной специализацией они обусловлены, по мнению авторов, вовлечением в процесс субдукционного магмообразования океанических пелагических осадков, богатых редкоземельными элементами. Редкометалльные граниты фанеро- и мезозойской тектономагматической активизации с редкометалльной минерализацией (олово-молибден-вольфрамовой) образовались в процессе рифтогенного растяжения за счет подтока мантийных флюидов с более глубинных горизонтов мантии.