Встановлено літофаціальну зональність відкладів еоцену Каркінітсько-Північнокримського осадово-породного басейну: карбонатні утворення домінують у східній і південно-східній, теригенні у західній та північно-західній частинах регіону. Типізовано літміти карбонатної, теригенної та теригенно-карбонатної серій. Виділено літміти регіонального розвитку, зокрема, базальний глинистий і карбонатний у нижній частині розрізу, що відображає певні седиментаційні події, які проявлялися на більшій частині басейну. Локалізовано структурно-фаціальні райони, які пов'язані з різними палео-географічними обстановками. Виділено до 13 - 15 циклітів прорегресивної природи, що узгоджується з відомими змінами рівня моря в еоцені. Описані літміти та цикліти - це літологічна основа для сейсмостратиграфічних кореляцій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.711.2-24

Рубрики:

Еоцен

Шифр НБУВ: Ж22224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Территория исследований охватывает северо-западный шельф Черного моря, где отложения среднеэоценового возраста раскрыты многочисленными скважинами на 17 структурах. В связи с незначительным отбором кернового материала отложения эоценового возраста остаются недостаточно изученными. На основании литологического изучения этого комплекса выделено три литологических типа разреза: карбонатный, терригенно-карбонатный и терригенный. Установлены ареалы доминирующего развития терригенных (Одесско-Безымянный) и карбонатных пород (Гамбурцевский, Шмидтовский, Олимпийский), изучены их петрографические особенности. Полученные данные являются основой для проведения геолого-палеоокеанографических реконструкций Карпато-Черноморского сегмента океана Тетис. Они позволяют провести корреляцию с одновозрастными тетическими эоценовыми осадками, распространенными в прилегающих регионах Восточно-Европейской платформы и Карпатского орогена.

Описано геологічну будову досліджуваної площі, а також надано опис відкладів еоценового комплексу, що представлений в Долинському нафтопромисловому районі манявською, вигодською та бистрицькою світами. Вигодський модуль, як і інші модулі Центральнокарпатського фену, є однією з головних природних ємностей нагромадження нафтових вуглеводнів з подальшим утворенням у них покладів нафти та газу. Для пояснення умов формування вигодського пісковика застосовано седиментологічну модель формування Карпатського фену за Ю. М. Сеньковським. Наведено результати мінералого-петрографічного дослідження еоценових відкладів Долинського родовища, що можна використовувати для реалізації вторинних методів дорозробки покладів і вилучення з них залишкової нафти.

Проведено мікропалеонтологічний і седиментологічний аналізи нижньоеоценового флішу сушманецької (Монастирецький покрив, Внутрішні Українські Карпати) і манявської (Скибовий покрив, Зовнішні Українські Карпати) світ. На підставі цих досліджень реконструйовано ранньоеоценові седиментаційні умови. Серед флішових утворень виділено як фонові відклади (геміпелагіти - червоні та зелені пеліти), так і турбідити з текстурами Боума. Тафоценози аглютинованих форамініфер із червоних невапнистих аргілітів сушманецької та манявської світ належать до комплексів групи "В", властивих глибоководним океанічним пелагічним осадам, а більшість форамініфер, притаманних флішу, з ознаками турбідитної седиментації - до комплексів групи "А", за класифікацією Ф. М. Градштейна та В. А. Берггрена. За складом комплексів аглютинованих форамініфер з утворень Зовнішніх і Внутрішніх Карпат виявлено їх подібність як між собою, так і з одновіковими комплексами форамініфер флішового типу з Польських Карпат, Тринідаду та Північної Атлантики. Тринадцять видів форамініфер вивчено таксономічно, шість із них описано для Українських Карпат уперше.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е1*805.7 + Д432.711.2-9

Рубрики:

Палеонтологія

Еоцен

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні результати літологічних і геолого-палеоокеанографічних досліджень еоценових відкладів північно-західного шельфу Чорного моря та суміжних суходолів. Описано літофаціальні моделі відкладів ранньо-, середньо- та пізньоеоценового віку. Визначено склад типових асоціацій мінералів підкласу шаруватих диметасилікатів. Виявлено кутнагоритову мінералізацію та запропоновано модель її формування. Детально описано мікроструктури порід. Установлено палеоокеанографічні умови формування відкладів, охарактеризовано седиментаційні моделі для раннього, середнього та пізнього еоцену, показано основні закономірності просторово-вікових варіацій обстановок осадонагромадження. Описано особливості літофізичної структури еоценової товщі, виділено різнорангові горизонти порід-колекторів і флюїдоупорів.

Відповідно до хімічного складу, встановлено протоліти та геотектонічні умови формування горючих сланців середньо-еоценового віку, відібраних із поверхневих виходів і викидів грязьових вулканів південно-східного занурення Великого Кавказу. Отримані дані зіставлені з палеогеодинамічними умовами району дослідження. Хімічний склад сланців встановлено за допомогою мас-спектрометрів "S8 TIGER Series 2 WDXRF" і "Agilent 7700 Series ICP-MS", а у ході визначення віку порід використанр мікроскопи "Loupe Zoom Paralux XTL 745" і "MБC-10" і цифрова камера "OptixCam". Проведено нормалізацію (порівняння з пост-архейськими сланцями Австралії, верхньою континентальною корою і континентальною корою) у зв'язку з особливостями розподілу хімічних елементів, а також із застосуванням різних індексів і діаграм; встановлено джерела материнських магматичних порід і палеотектонічні умови їх формування. Встановлено, що базальт-андезитові утворення принесені з комплексів мафічних і проміжних джерел. Геотектонічні умови формування горючих сланців відповідають активним районам континентальної кори, а також зонам переходу від рифтогену до колізії або геодинамічним умовам первинної колізії. Таким чином, процес осадконакопичення, що відбувався за умов мілководного морського басейну в зв'язку з первинною колізією між внутрішніми плитами, пов'язаний палеоцен-міоценовим басейном (північна гілка Мезотетіса в системі Крим - Великий Кавказ - Копетдаг). Особливу роль у встановленні походження кластичних матеріалів базальт-андезитового складу, відіграє юрський і крейдяний вулканізм, пов'язаний з субдукцією, встановленою на південному схилі Великого Кавказу (Тфанське Вандамське підняття).

Вивчено літолого-фаціальні та мінералого-петрографічні особливості еоценових відкладів та з'ясуванню нафтогазоперспективних ділянок для пошуку вуглеводнів в межах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та Берегової і Орівської скиб Скибової зони Українських Карпат. Визначено за результатами аналізу і інтерпретацією геофізичних досліджень свердловин (далі – ГДС) просторове поширення еоценових відкладів та виокремлено ареали поширення пісковиків та алевролітів, які становлять потенційні колектори вуглеводнів та інше. Встановлено за результатами проведених досліджень особливості просторового розвитку різних літологічних типів порід, що відмінні специфікою катагенетичних перетворень та типами потенційних колекторів вуглеводнів, побудовано карту поширення потенційних порід-колекторів відкладів еоценового віку та обґрунтовані нафтогазоперспективні ділянки для дорозробки та пошуку вуглеводнів в межах північно-західного, центрального та південно-східного районів дослідженої території.