Наведено результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації та потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу та прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Виділено літофації новоевксинських, нижньочорноморських і верхньочорноморських відкладів та побудовано схеми відповідних стратиграфічних підрозділів. Речовинний склад осадків, поширення та просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Запропоновано схеми умов осадконакопичення у пізньому плейстоцені та голоцені. Установлено, що накопичення новоевксинських відкладів відбувалося за умов регресивного басейну. Нагромаджені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися та перевідкладалися в глибоководній частині моря, про що свідчать потужні конуса виносу. Трансгресія Чорноморського басейну голоцені здійснила значний вплив на умови осадконакопичення. У формуванні та просторовій локалізації двох геохімічних асоціацій елементів у верхньоплейстоцен-голоценових відкладах установлено ведучу роль біогенного та гідродинамічного факторів.

Розглянуто етапи дослідження четвертинних відкладів. Наведено класифікацію червертинних континентальних відкладів. Охарактеризовано літологічні та стратиграфічні методи досліджень, методи палеонтологічних досліджень та абсолютних датувань. Проаналізовано археологічні дослідження у палеогеографії, висвітлено палеогеографічні реконструкції.

У результаті науково-дослідних робіт проаналізовано методичне й інформаційне підгрунтя складання Карти четвертинних відкладів України масштабу 1:1 000 000 нового покоління. Розглянуто принципи складання четвертинних карт, простежена їх динаміка. Проаналізовано та розглянуто необхідні інформаційні ресурси, які залучені до складання цієї карти. Виявлено методологічні суперечності четвертинного картування в Україні та запропоновано шляхи їх вирішення. Розглянуто перелік напрямів подальшого вдосконалення в області картографування (зокрема середньо- та великомасштабного) пізньо- (верхньо-)кайнозойських (і четвертинних) утворень (і відкладів).

В результате научно-исследовательских работ исследованы информационные и методические основы составления Карты четвертичных отложений Украины (масштаба 1:1 000 000) нового поколения. Рассмотрены принципы картирования четвертичных отложений и прослежена их динамика. Рассмотрены привлеченные для составления таких карт информационные ресурсы. Выявлены методологические противоречия четвертичного картирования в Украине и предложены пути их решения. Очерчен перечень путей дальнейшего усовершенствования картографирования (в том числе средне- и крупномасштабного) поздне- (верхне) кайнозойских (и четвертичных) образований (и отложений).

Information bases and methodic for making Map of Quaternary deposits of Ukraine (scale of 1:1 000 000, new generation) were consider. Concepts mapping of Quaternary deposits of Ukraine examine, too theirs evolution retrace. Sources of information mapping of Quaternary adduce. Basics contradiction of Quaternary mapping is disclose and find them solution. Enumeration solutions the problems of mapping (including large-scale and middle-scale) Quaternary and upper (late) Cenozoic deposit and formation wasspecify.

Досліджено проблему геологічної будови дочетвертинних відкладів північно-західної частини Українського Передкарпаття. Викладено етапи морфогенезу північно-західної частини долини Дністра. Висвітлено еволюцію долини Стривігору в пізньому гляціалі та голоцені Українського Передкарпаття (західна частина України). Проведено седиментологічний аналіз плейстоценових відкладів розрізу Кружики. Розглянуто мікроморфологію зерен пилуватої фракції як інформацію про джерела та постседиментаційні процеси у відкладах розрізу Дубрівка. Подано інформацію про приклади швидких льодових потоків у сучасних льодовиках і плейстоценових зледеніннях. Розкрито особливості доплейстоценового рельєфу та будови плейстоценового покриву зони зчленування льодовикової та перигляціальної областей в межах Волині. Визначено роль пилку широколистяних і термофільних рослин за стратифікації нижньонеоплестоценових відкладів платформної України за палінологічними даними.

Розглянуто особливості будови та речовинного складу донних осадків у колонках, піднятих на фаціальному (морфолого-батиметричному) профілі континентального схилу та його підніжжя в районі конуса виносу Амазонки. Результати досліджень вказують на специфіку процесів осадконакопичення в період низького (пізній плейстоцен) і високого (голоцен) рівня океану, фіксуючи за цих обставин досить різку перебудову умов седиментації.

Наведено дані про будову четвертинних відкладів на лівобережжі Хаджибейського лиману біля с. Красносілка. За мікротеріологічними та палеопедологічними даними зроблено висновок про більш давній вік (мартоносько-сульський) IV (V) тераси, який вважався завадівсько-дніпровським.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.72-24

Рубрики:

Четвертинний (антропогеновий) період

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто послідовні зміни умов седиментації та палеогеографічні обстановки на основі вивчення діатомових водоростей із верхньочетвертинних донних відкладів Чорного моря. Палеоекологічний аналіз дозволив у розрізах верхньоплейстоценових-голоценових осадків на північному узбережжі Каркінітської затоки простежити стратиграфічні рівні з діатомовими водоростями та провести їх кореляцію з синхронними розрізами східного узбережжя Балтійського моря. За таксономічним складом неогенових і ранньоплейстоценових кременевих мікроводоростей, перевідкладених у верхньочетвертинні відклади, встановлено джерела мобілізації і шляхи надходження теригенного матеріалу на кількох ділянках моря та визначено приблизний вік накопичення осадку в районі Кілійської дельти Дунаю. Запропоновано нові методи застосування діатомового аналізу, перспективні для моніторингу впливу абіотичних факторів на процеси осадконакопичення на межі суходіл - море.

Змодельовано структуру гідрографічної мережі басейну р. Інгул і виявлено її зміни за останні сторіччя. Проаналізовано головні чинники геоморфогенезу та четвертинного літогенезу на досліджуваній території. Подано детальну морфолого-морфометричну характеристику рельєфу та виявлено морфоструктурно-неотектонічні особливості території басейну та проведено оцінювання їх впливу на процеси морфолітогенезу. Виконано детальне морфоструктурне районування території, вивчено морфоскульптурні особливості рельєфу й охарактеризовано геоморфологічну будову річкових долин басейну. На основі літолого-палеопедологічного методу вивчено опорні розрізи пліоцен-четвертинних відкладів басейну р. Інгул та охарактеризовано будову четвертинного покриву території. Встановлено відносний геологічний вік окремих типів і форм рельєфу, охарактеризовано особливості палеогеографічної етапності та послідовності формування долинно-балкової мережі басейну. Виконано оцінювання еколого-геоморфологічного стану даної території та розроблено рекомендації щодо його покращання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д432.72-24

Рубрики:

Четвертинний (антропогеновий) період

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ