Містяться результати теоретичних, експериментальних і практичних досліджень з важливої науково-технічної проблеми - розробки автоматизованої системи побудови густинних моделей шаруватих геологічних середовищ складної будови. Розроблено групу методів розв'язку обернених завдань гравіметрії для структурних моделей середовищ. Одержані розв'язки найбільш близькі до попередньо побудованих моделей у середньоквадратичній і рівномірній метриках з урахуванням похибки їхньої побудови. На основі створених ітераційних процесів розроблені обчислювальні схеми, реалізовані у вигляді програмних комплексів, об'єднаних в автоматизовану систему інтерпретації гравіметричних матеріалів у рамках шаруватих моделей середовищ. Вирішуються завдання визначення глибин густинних границь і (або) густин шарів. Програмні модулі пройшли випробування на тестовому і польовому матеріалі з метою вибору параметрів обчислювальних схем і обгрунтування методики їх застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.412

Рубрики:

Гравіметричні методи

Шифр НБУВ: РА307638 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы теории и практики решения интерпретационных задач потенциальных полей. Рассмотрены классические задачи и приведены прямые методы и метод подбора для геологической интерпретации грави- и магниторазведочных полевых измерений. Описаны методы интерпретации гравитационных и магнитных аномалий, аналитические методы интерпретации гравиразведочных аномалий. Внимание уделено прямым и обратным задачам грави- и магнитометрии в выбранных классах решения, в частности, шаровых, материальных стержневых, блочно построенных, трехмерных звездных тел класса Тихонова, Сретенского, а также классов контактных поверхностей, горизонтально слоистой модели.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д212.1 + Д443.412

Рубрики:

Гравітаційне поле Землі

Гравіметричні методи

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зазначено, що для забезпечення нарощування ресурсної бази вуглеводнів проведено аналіз та узагальнення існуючих геолого-геофізичних відомостей щодо будови північно-західної частини Карпатської НГП, які стали основою для створення апріорної просторової інтегральної геолого-геофізичної моделі. Для перевірки якості створеної моделі проведено розрахунок прямої просторової задачі гравірозвідки та зіставлення одержаних результатів зі спостереженим гравітаційним полем. В межах окремих тектонічних зон характер розподілу по площі одержаного відхилення вказує на неповну відповідність апріорної моделі глибинній будові території. З метою приведення у відповідність параметрів моделі запропоновано провести її уточнення на базі розв'язку оберненої просторової задачі інтегральної інтерпретації гравіметричних та інших геолого-геофізичних даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.412

Рубрики:

Гравіметричні методи

Шифр НБУВ: Ж24199 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The problems discussed concern terrain correction evaluation in a gravity survey: creation of digital evaluation models by vectorization of scanned images of topographic maps, estimate of possible errors, different methods of analytical approximations of terrain relief, estimate of accuracy of terrain correction evaluation by stochastic modelling. Solutions of some practical problems for the Western Urals are given.

Приведены новые методы получения устойчивых решений обратных линеаризованных задач грави- и магнитометрии для определения глубин до структурных границ в кристаллическом фундаменте при заданных скачках аномальной плотности и интенсивности намагничивания горных пород на границах всех слоев. Получены новые формулы итерационных поправок, менее подверженных влиянию погрешностей поля и обеспечивающие более сглаженное решение обратной задачи по глубине. Это дает основания для применения указанных методов для поисков не только рудного сырья в кристаллическом фундаменте, но и углеводородов в субгоризонтальных осадочных комплексах горных пород. В перспективе возможна разработка аналогичных методов для поисков нефти и газа в наклонно-слоистых структурах.

В условиях сильнопересеченной местности в наблюдаемые данные существенный вклад вносит характер рельефа. В исходном поле отражаются не только аномальные массы, но и особенности топографии района исследований. Как следствие этого, результат качественного анализа источников поля может содержать ошибки. Предложен метод проведения качественного анализа исходных данных с использованием некоторой совокупности трансформант и аналитической аппроксимации потенциальных полей. Все математические процедуры обобщены, создано программно-алгоритмическое обеспечение, эффективность которого продемонстрирована на двух практических примерах.

Досвід багаторічної (1990 - 2005 рр.) практики гравіметричних досліджень на сірчаних родовищах втілено у методику комп'ютерної інтерпретації гравіметричних даних, актуальним геологічним завданням якої є виявлення зон підвищеного вмісту самородної сірки в рудоносному пласті або оконтурення локальних інтенсивних змін у розрізі родовищ після видобутку сірки за допомогою методу підземної виплавки. Методика інтерпретації просторово-часових аномалій поля сили тяжіння, які спричинені локальними змінами в будові геологічних середовищ малих об'ємів, передбачає застосування відповідних комп'ютерних технологій швидкого та достатньо точного розв'язання прямих і обернених 2D і 3D задач гравірозвідки великої розмірності. Комп'ютерне імітаційне моделювання та практичні результати підтверджують високу геологічну та економічну ефективність детального високоточного гравіметричного моніторингу посттехногенних змін у густинній будові родовищ самородної сірки.

Висвітлено питання інтерпретації гравіметричних даних району Ігнатівського родовища углеводнів (Дніпровсько-Донецька западина). Методика інтерпретації грунтується на застосуванні комп'ютерних технологій побудови послідовностей геологічно змістовних еквівалентних розв'язків оберненої задачі гравіметрії. На ефективність методики вказують результати геологічних задач на Ігнатівському родовищі нафти та газу.

Рассмотрена технология построения сплошных объемных петроплотностных моделей применительно к стадии крупномасштабного глубинного геологического картирования. Построена сплошная объемная геологическая модель масштаба 1 : 50000 района Володарского щелочного массива Приазовского блока Украинского щита и составлены конкретные рекомендации для дальнейших поисков редких металлов.

Розглянуто умови використання гравіметричних спостережень для вивчення найбільш інтенсивних і небезпечних техногенних процесів у районах видобутку корисних копалин відкритим способом. На модельних і реальних прикладах показано можливість використання гравірозвідки для виявлення зон розущільнення порід, дослідження їх переміщення - "спливання", прогнозу утворення провалів і воронок на поверхні землі, а також для визначення зміни рівня підземних вод у процесі функціонування кар'єрів.

Досвід гравітаційного моделювання земної кори чітко вказує тяжіння блоків до стану ізостатичної рівноваги різноглибинних неоднорідностей. При цьому великі області аномального гравітаційного поля в першу чергу пов'язані не з глибинними факторами, а з особливостями земної кори. Тому і регіональний фон у першу чергу обумовлений приповерхневими, а не глибинними об'єктами. У зв'язку з цим на практиці доречно не розділяти формально спостережуване поле на регіональну та залишкову складові, а моделювати, хоч і генералізовано, всі відомі або закономірно передбачувані особливості середовища, що вивчається.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д443.412

Рубрики:

Гравіметричні методи

Шифр НБУВ: Ж14153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання вибору форми апроксимації інтегрального оператора розв'язку системи рівнянь руху сильно в'язкого багатокомпонентного нестискувального середовища. Одержано аналітичний розв'язок задачі для двокомпонентного середовища, яке представлено напівпросторами різної в'язкості, із загальною межею контакту. На прикладах, які моделюють особливості будови геологічних регіонів, виконано розрахунок компонент вектора швидкості та складових тензора напружень.

На базі тривимірного гравітаційного моделювання визначено параметри глибинної будови земної кори та верхньої мантії Гвінейського крайового плато, що дозволило виявити тектонічні елементи й особливості утворення цієї структури. Разом з субмеридіональними передконтинентальними прогинами виділено елементи субширотного простягання, за своїм характером подібні до трансформних розломів Серединно-Атлантичного хребта. Зроблено висновок, що плато знаходиться на стику двох типів окраїн - класичної пасивної в напрямку захід - схід і пасивної зсувної у напрямку північ - південь. У формуванні структурних елементів крім ортогональної системи бере участь і діагональна, зокрема, північно-західна границя блоку консолідованого фундаменту, відомого як виступ Касине, яка утворюється продовженням на акваторію розломної зони Бісау-Кідіра. Виявлено, що в регіоні сформувалася специфічна, неоднорідна по латералі кора, представлена континентальним, перехідним та океанічним типами.

Проаналізовано проблеми, що виникають за інверсії гравіметричних даних у різних постановках. Центральною є проблема прихованої періодичності, що полягає у наслідуванні специфічних аналітичних властивостей у розв'язанні на змістовних класах єдності, а також у неадекватному до початкових передумов впливу на результат розв'язку критеріїв оптимальності, що вводяться, відносно параметрів середовища. Ці ефекти є характерними й для інших геофізичних методів, розширених до задач із ненульовою областю еквівалентності. Виділено передумови появи ефектів прихованої еквівалентності, розкрито та проаналізовано їх причини. В основному поява цих ефектів обумовлена явною належністю проекції одержаного розв'язку задачі інверсії на вибраний модельний клас спеціального вигляду багатовиду. Вивчено породжені конструкціями критеріїв оптимальності властивості цих багатовидів і взаємозв'язки між ними та розглянуто способи їх конструктивного використання.

Розглянуто питання застосування гравірозвідки для вивчення геологічної будови і нафтогазоносності на площах Середньокуринської западини Азербайджану. Наведено модельні розрахунки для обгрунтування відображення локальних піднять у гравітаційному полі. Показано, що підняття мезозою у западині відбиваються локальними гравітаційними максимумами внаслідок високої ефективної густини відкладів. Характерні локальні мінімуми, які виділено на фоні локальних максимумів, пов'язані з покращанням колекторських властивостей відкладів і наявністю вуглеводнів у розрізі. На основі гравіметричних даних описано будову мезозойських структур, оцінено нафтогазоносність у південно-східній частині западини.

На прикладах Русько-Комарівського та Солотвинського газових родовищ Закарпатського прогину досліджено вплив просторової інформативності апріорних геолого-геофізичних даних на кінцеву геологічну змістовність моделі середовища, яка одержана в результаті розв'язку оберненої задачі гравірозвідки. Результати аналізу підтвердили стійкість розв'язку обернених задач геофізики та комплексної інтерпретації геолого-геофізичних даних у критеріальній постановці.