Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розраховано що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. У результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля та розкрито їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

Розглянуто особливості локалізації скандійвмісних мінеральних парагенезисів у залізисто-кременистій формації Первомайського родовища. Виявлено найвищий вміст скандію в натрієвих метасоматитах. Визначено три головні мінерали-концентратори Sc - прихованокристалічний егірин, рибекіт і магнетит. Описано типоморфні ознаки їх підвищеної скандієносності. За допомогою методів експериментального моделювання досліджено різне значення рибекіту в накопиченні металу в центральній та периферійних частинах рудоносної товщі родовища. Складено мінералогічні рекомендації щодо розробки технологій одержання скандійвмісних егіринового, рибекітового та магнетитового концентратів. Результати досліджень рекомендовано для використання у процесі мінералого-технологічного картування комплексних скандій-залізних руд.

Уперше запропоновано мінералого-типохімічні пошукові ознаки на магматогенні руди хрому та сульфідного нікелю, що являють собою рекомендовані вмісти фаялітового компонента в породоутворювальних олівінах та оксиді магнію у співіснуючих акцесорних хромшпінелідах мафітових і ультрамафітових гірських порід з відомих нікеленосних і хромітоносних інтрузій.

Показана необходимость изменения бортовой массовой доли железа в краевой пробе, изменения показателей извлечения руды, а также изменения кондиций на руду для железорудных месторождений. На примере шахт им. Ленина, "Юбилейная", "Гвардейская" определены оптимальные показатели бортовой массовой доли железа в краевой пробе, потери и засорение руды, обеспечивающие максимальную рентабельность добычи руды. Показана необходимость пересмотра нормативной и инструктивной документации, касающейся разработки железорудных месторождений, изменение видов кондиций для подсчета запасов руды.

Акцентовано увагу на ідентифікації чинників техногенезу у геологічному середовищі. Узагальнено сучасні світові тенденції розвитку техногенезу. Показано, що Криворізький залізорудний басейн є типовим об'єктом для вивчення техногенних змін у геологічному середовищі. Проведено порівняння техногенних параметрів екосистеми Кривбасу. Особливу увагу приділено впливу техногенезу на геологічне середовище Кривбасу. Запропоновано інтегральні критерії техногенезу у геологічному середовищі та якості життя, за допомогою яких можна оцінити ступінь техногенних змін у геологічному середовищі та їх вплив на якість життя людини. Розглянуто деякі аспекти керування техногенними процесами у геологічному середовищі.

Акцентировано внимание на идентификации факторов техногенеза в геологической среде. Обобщены современные мировые тенденции развития техногенеза. Показано, что Криворожский железорудный бассейн является типичным объектом для изучения техногенных изменений в геологической среде. Проведено сравнение природных и техногенных параметров экосистемы Кривбасса. Особое внимание уделено влиянию техногенеза на геологическую среду Кривбасса. Предложены интегральные критерии техногенеза в геологической среде и качества жизни, с помощью которых можно оценить степень техногенных изменений в данной среде и их влияние на качество жизни человека. Рассмотрены некоторые аспекты управления техногенными процессами в геологической среде.

Розглянуто питання історії розвитку металургії в Україні. Наведено загальні відомості про залізо, залізні та марганцеві руди, флюси, їх замінники, попередню підготовку руд і флюсів до доменної плавки, просівання, збагачення. Проаналізовано вплив складу і властивостей шихти на якість коксу.

Рассмотрены вопросы истории развития металлургии в Украине. Приведены общие сведения о железе, железных и марганцевых рудах, флюсах, их заменителях, предварительной подготовке руд и флюсов к доменной плавке, просеивании, обогащении. Проанализировано влияние состава и свойств шихты на качество кокса.

С целью оперативной геолого-экономической оценки месторождений железных руд докембрия приведена методика расчетного объема товарной продукции (железорудного концентрата) на 1 т произведенной горной массы (стоимость 1 т горной массы). Показана возможность применения этого критерия для определения дифференцированного горного дохода как одной из областей его практического применения.

Отмечено, что геологическая информация, полученная в ходе геологоразведочных работ, является базовой для проведения инженерных и экономических подсчетов от стадий геолого-экономической оценки разных уровней на новых месторождениях до стадий проектирования и эксплуатации месторождений. Наиболее достоверную информацию о запасах полезных ископаемых, их качественных и технологических свойствах, тем более экономических показателях добычи и переработки, естественно, дает сама эксплуатация месторождения. На основании детальной геостатистической обработки большого массива геологической, горно-геологической и экономической информации установлены аналитические зависимости себестоимости производства железорудного концентрата как основы для геолого-экономической оценки месторождений.

Розроблено принцип створення багатовимірного евристичного алгоритму прогнозування, що ефективно реалізує рівняння математичної моделі багатовимірного випадкового геохімічного поля, шляхом використання вперше розглянутого полінома довільного ступеня. Встановлено вплив параметрів розвідувальної мережі на точність вихідної маркшейдерсько-геологічної інформації. Встановлено закономірність розміщення якісних показників залізорудних родовищ, одержано основні типи залежностей між геологічними параметрами родовища. Доведено, що як математичний опис елементів прогнозованого гірського масиву доцільно приймати систему рівнянь багатовимірного випадкового геохімічного поля. Встановлено, що як метод обробки макшейдерсько-геологічної інформації, що отримана по нерегулярній розвідувальній мережі, доцільно використовувати метод крайгінгу.

Даны общие сведения по физике и химии марганца, а также использования марганцевых руд, марганца-металла и его химических соединений в разных сферах деятельности человека. Особое внимание уделено вопросам определения геолого-промышленных типов руд и месторождений, добычи, потребления, ценам на основные виды продукции, маркетинга в разных странах мира. Освещены основные тенденции и перспективы создания рудной базы марганца и другие экономические аспекты ряда ведущих "марганцеворудных" стран.

Розглянуто основні особливості морфології залізомарганцевих конкрецій, поширених у межах полігону, розташованого у Північно-Східній котловині Тихого океану. Показано характер розподілу конкрецій різного розміру та різних морфогенетичих типів, пов'язаний з характером океанічного дна в місцях пробовідбору. Проаналізовано особливості поширення за площею полігону марганцю та заліза, а також супутніх цінних металів, виявлених у конкреціях. З урахуванням коефіцієнтів кореляції та характеру взаємозв'язків вмісту різних елементів показано, що у конкреціях наявні дві парагенетичні групи металів. Одна зумовлена спорідненістю нікелю, міді та цинку з мінералами марганцю, а друга (свинець, молібден і частково кобальт) - зосередженістю в гідрооксидах.

Рассмотрены главные особенности морфологии железомарганцевых конкреций, распространенных в пределах полигона, расположенного в Северо-Восточной котловине Тихого океана. Показан характер распределения конкреций разного размера и разных морфогенетических типов, которые в большинстве случаев зависят от характера океанического дна в местах пробоотбора. Проанализированы особенности распространения на данном полигоне марганца, железа и сопутствующих ценных металов, выявленных в конкрециях. С учетом вычисленных коэффициентов корреляции и характера взаимосвязей содержаний разных элементов показано, что в конкрециях присутствуют две парагенетические группы металов. Одна из них обусловлена сродством никеля, меди и цинка с минералами марганца, а вторая (свинец, молибден и частично кобальт) - сосредоточена в гидрооксидах железа. Рассмотрено несколько возможных природных механизмов формирования конкреций и указано, что электрохимический механизм является единственно возможной действующей силой, способствующей накоплению рудных компонентов.

Characteristic of morphology, chemical and mineralogical composition peculiarities of the ferromanganese nodules from the Clarion-Clipperton regionas well as possible mechanism of their formation are given at this paper. The nodules studied have been dredged from number sites of the Pacific Ocean floor between long. 137o and 138oW, and lat. 12o and 13oN. Samples have been studied for its dimension, and mineralogical and chemical composition in accordance with their space distribution as well as age differeces. The substratum of the nodules is shark teeth, basalts, andesites, and more.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.24-3

Рубрики:

Хром

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Характер морфології, петрографічні особливості та хімічний склад уламків порід, що відіграють роль субстрату у разі утворення залізомарганцевих конкрецій району Кларіон-Кліппертон, вивчено з метою одержання уявлення про їх походження. Аналіз даних матеріалів за допомогою діаграми AFM і порівняння з можливими джерелами постачання рудних компонентів дозволив встановити роль локальних факторів в утворенні порід субстрату.

Вперше представлено вертикалеграми хромітового модуля хромітових руд ультрамафітових хромітоносних масивів (Україна, Росія, Казахстан, Вірменія). На великому фактичному матеріалі (697 аналізів) акцесорних хромшпінелідів виявлено два їх типи (А і Б) за вмістом Mg в акцесорних хромшпінелідах.

Исследован минералогический и химический состав марганцевой руды месторождения Тамбао (Буркина-Фасо). Руда представлена минералами пиролюзитом, манганитом, псиломеланом, гаусманитом, спессартитом, тодорокитом, родонитом, родохрозитом, манганоильменитом, гидратами кремния и алюминия, гибситом, бемитом, диаспором, терригенным кварцем, силикатами сложного состава, кальцитом, гидромагнезитом и другими минералами. По содержанию марганца руда является одной из богатейших в мире. Показана перспективность данной руды для выплавки высокоуглеродистого ферромарганца.

Приведен анализ распространения богатых железных руд на больших глубинах в Криворожском бассейне и возможности их разработки.

Індекс рубрикатора НБУВ: К324.093 + Д451.21-4

Рубрики:

Залізо

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы особенности вещественного состава марганцевых руд, специфика применяемых схем обогащения и теоретические предпосылки комбинирования процессов, их интенсификации и оптимизации. Определены оптимальная глубина обогащения руд, металлургическая ценность марганцевых концентратов.

Рассмотрены закономерности размещения месторождений и рудопроявлений гидротермально-метасоматической минерализации в шовных зонах Украинского щита. В создании благоприятных условий рудоконцентраций в этих зонах играют значительную роль линейные структуры - сквозные мегазоны долгодействующего развития, в пределах которых сосредоточены наиболее интенсивные активизационные процессы, а с ними и концентрации полезных ископаемых. Зоны пересечения данных структур с меридиональными глубинными шовными зонами являются максимально благоприятными тектоническими структурами, где расположены рудные узлы и участки повышенной минерализации. Большую роль на начальных этапах формирования минерализации играют также естественные электромагнитные поля, которые можно рассматривать как дополнительный фактор проявления гидротермально-метасоматической минерализации.

Исследованы химический и минералогический составы марганцевых руд месторождений Средней Азии. Руды представлены следующими минералами: пиролюзит, манганит, псиломелан, гаусманит, магнетит, гидрогетит, кальцит, кварц. Руда пробы N 1 относится к богатым и качественным рудам, так как содержание марганца в ней порядка 54 %, а P/Mn = 0,002. Данная руда является универсальным сырьем для производства марганцевых ферросплавов, объемы которой уточняются.