Продемонстровано використання ізотопно-геохімічних методів дослідження рудних родовищ у комплексі з іншими геологічними методами на прикладі конкретних вивчених родовищ і проявів урану і золота України. Розглянуто найважливіші завдання стосовно вирішення найголовніших питань рудогенезу, які вирішуються на основі ізотопних даних: визначення генезису та джерел речовини рудних процесів; об'єктивна оцінка ролі геологічних процесів у формуванні рудовмісних порід і руд родовищ; з'ясування можливих механізмів і фізико-хімічних умов міграції речовини та відкладення мінералів під час рудоутворення; установлення послідовності геологічних процесів, виявлення ізотопно-геохімічної зональності; визначення генетичного типу родовища; ізотопно-геохімічна кореляція розрізів рудовмісних порід; розробка ізотопно-геохімічних критеріїв пошуків і прогнозної оцінки зруденіння. Показано що, детальні ізотопно-геохімічні дослідження дають можливість достатньо об'єктивно оцінити характер і умови тонких генетичних перетворень, які відбувались у рудоутворювальній системі тривалий час, але які майже неможливо спостерігати візуально навіть за допомогою сучасних петрографічних методів.

Purpose. To characterize leading geological-industrial types of gold deposits within Kazakhstani part of the Great Altai. Methodology. Field studies are within proper gold ore and ore-bearing deposits. Sampling is carried out for defining chemical composition and regularities of basic ore minerals and impurities distribution. Microprobe analysis by using a scanning election microscope JSM 6390LV, comparative analysis of ore mineralization were applied at the studied deposits. Findings. Gold ore deposits of the Great Altai were formed within the period from the end of Riphean to the end of Phanerozoe time in different geodynamic conditions. The most productive ones are O3, D1-2, C and K2 age boundaries. Island arc, ensimatic, ensialic, volcanogenic-sedimentary and collision environments are of great interest for gold mineralization. The most important sources of gold mineralization within the Great Altai are gold-base metals, gold-quartz, gold-sulphide-quartz deposits. Part of medium and small deposits can be transferred to the higher rank after additional evaluation. Moreover, prerequisites for discovering new deposits are far from being exhausted in traditional ore mining regions. Complex gold-base metals (polymetallic and copper-lead-zinc) deposits of Rudny Altai belt also have high content of associated gold and silver. Originality. The research novelty is in using of highly precise methods for studying ores and host rocks that can be used for the development of low-cost technologies for qualitative evaluation of gold ore deposits that were formed in different geodynamic conditions and time intervals on the basis of mineralogical sampling method, topo-mineralogy method, which enables one to solve the task of replenishing mineral-raw materials of precious metals in Kazakhstan. Practical value. For the last 15 years there has been a clear tendency towards increase in the world demand and gold production. Although the world gold reserve base features abundant types of deposits, development of gold mining has slowed down in Kazakhstan since 1990-s due to depletion of the richest and favorable deposits, decrease in gold raw material quality, and increase in negative impact on the environment. Extra study on the known gold ore objects, search for gold deposits from the aspect of integrated development imply the aim of overall accounting of basic and secondary components when all the stages of operation are carried out - ranging from geological-estimating and to operational exploration. Nowadays, up-to-date technologies of concentration, and development methods enable to refer these deposits to the objects of primary commercial exploitation. Their studying has scientific value in the issues of endogenetic mineralization and creates prerequisites of discovering new perspective areas and deposits in Kazakhstan.

Вперше для Українського щита розроблено систему ізотопно-геохімічних прогнозно-пошукових критеріїв ранньопротерозойських родовищ альбітитової (натрієво-карбонатної) і малосульфідної золото-кварцової (з телуридами) рудних формацій. Перша представлена Северинівським, Мічурінським, Юріївським, Ватутінським і Новокостянтинівським родовищами урану, друга - Східно-Юріївським родовищем золота. В основу ізотопно-геохімічних критеріїв (регіональних і локальних) покладено наведені в розробці геолого-генетичні особливості зруденіння. Регіональні ознаки рівною мірою характеризують родовища обох формацій, до них можна віднести геологічні чинники контролю руд для всього інгульського мегаблоку. Локальні критерії характеризують окремі рудні зони або навіть рудні тіла, їх виділення вимагає детального дослідження рудної речовини, тому їх наведено окремо для руд золота й урану.

На підставі ізотопно-геохімічного вивчення флюїду газово-рідких включень зроблено висновок, що еволюція зовнішніх оболонок Землі, яка проявилась у глобальному масштабі зміною газового складу атмосфери з безкисневого на істотно кисневий на рубежі архей - ранній протерозой, призвела до зміни ендогенних процесів рудо- та мінералоутворення.

Досліджено золоторудну мінералізацію в контактово-метасоматичних породах Бандурківського рудопрояву, що локалізується у межах Братського синклінорію на заході Інгульського мегаблоку. Розглянуто геологічні умови положення рудопрояву у регіональних геолого-тектонічних структурах. Охарактеризовано основні типи вмісних порід та положення золоторудної мінералізації в розрізі глибоких свердловин. Досліджено особливості поведінки самородного золота, його типові парагенезиси та асоціації. Серед останніх - сполуки Bi, Te, As (бісмутин, мальдоніт, телуриди Bi, льолінгіт, арсенопірит, нікелін, герсдорфітта ін.), які є постійною складовою полімінеральних субмікроскопічних зростків - агрегатів із самородним золотом. За результатами мікрозондового аналізу виявлено, що переважає "скарнове" високопробне золото, а в січних тілах мікроклінових гранітів присутнє низькопробне субмікроскопічне "арсенопіритове" золото. Констатовано, що у формуванні золоторудної мінералізації значну роль відіграє вуглецева речовина.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.41-0

Рубрики:

Золото

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д451.41-0

Рубрики:

Золото

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель исследования - выделение разрывных нарушений участка Сергеевского месторождения по данным наблюдения естественного импульсного электромагнитного поля земли (ЕИЭМПЗ), а также установления приуроченности золоторудных проявлений и интрузивных тел к разрывным нарушениям. Методика базируется на наблюдении ЕИЭМПЗ с помощью радиоволнового индикатора напряженно-деформированного состояния (НДС) и построения схемы плотности потока ЕИЭМПЗ. Установлено, что пространственное положение и формирование докембрийских рудных формаций в разных степенях контролируется глубинными разломами. По результатам наблюдений за электромагнитным полем на поверхности Земли можно судить о динамических процессах, происходящих в толщах горных пород, их НДС, а также о неотектонических явлениях, что чрезвычайно важно при трассировании разрывных нарушений и выявлении месторождений полезных ископаемых, приуроченных к ним. Результаты исследований позволили детализировать тектонические особенности участка Сергеевского месторождения, выявить фрагменты разрывных нарушений высоких порядков и установить приуроченность к ним золоторудной минерализации.

Морфология и пространственное положение рудных тел Бобриковского золоторудного месторождения определены структурными факторами, прежде всего, зонами пересечения полиметаллического штокверка поперечными (к оси складки) разрывами северо-восточного простирания.

Освещены вопросы методики поисков рудопроявлений золота в кристаллическом фундаменте по поисковым признакам, формирующимся в нижних горизонтах коры выветривания (зоне криптогипергенеза) прямо над коренными рудопроявлениями и указывающим на наличие оруденения непосредственно на тех или иных участках. Принимая во внимание специфику факторов формирования в этой зоне горизонтов обогащения золотом и его индикаторными элементами, определен примерный набор индикаторных элементов золота.

Окрім Майського родовища золота, у межах Дністерсько-Бузького геоблока виділено низку рудопроявів. На підставі узагальнення даних про геологічну будову наведено головні критерії та ознаки золотого зруденіння Савранського рудного поля. Головними серед них є геофізичні, структурно-формаційні, тектонічні, петрографічні, мінералогічні, мінералофізичні, термобарогеохімічні.

Вперше виявлено асоціації хімічних елементів, що контролюють золоторудну зону Клинцівського родовища, серед яких найбільш інформативною є група елементів: золото - арсен - вісмут. Встановлено закономірності розподілу елементів-індикаторів у первинних ореолах рудних зон і визначено основні ряди їх зональності у надрудному, рудному та підрудному горизонтах. Вперше запропоновано визначати продуктивність зруденіння за коефіцієнтом питомої рудоносності. Виявлена залежність між продуктивністю зруденіння та геохімічними показниками дозволила визначити ділянки найбільшої питомої рудоносності за мультиплікативним коефіцієнтом.

На підставі вивчення кристаломорфологічних і мінералого-фізичних особливостей арсенопіриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля експрес-картування потенційно рудоносних зон і локальне прогнозування золотого зруденіння можна виконувати за певними мінералого-фізичними параметрами арсенопіриту.

Наведено хронологію вивчення рудного золота Сурозького родовища і Сорокинської зеленокам'яної структури. Розглянуто основні рудні комплекси та мінеральні асоціації. Охарактеризовано морфологію та особливості хімічного складу золота. Виявлено умови формування золоторудної мінералізації. За комплексом ознак визначено аналоги вітчизняних і зарубіжних родовищ.

Приведена хронология изучения рудного золота Сурожского месторождения и Сорокинской зеленокаменной структуры. Рассмотрены основные рудные комплексы и минеральные ассоциации. Охарактеризованы морфология и особенности химического состава золота. Определены условия формирования золоторудной минерализации. По комплексу признаков установлены аналоги отечественных и зарубежных месторождений.

The chronology of ore gold studying of the Surozh deposit and the Sorokinska greenstone structure is given. The main ore complexes and mineral associations were considered. The morphology and chemical composition features are described. The conditionsof ore mineralization maturation are specified by conducted research. The analogs of domestic and foreign deposits are established according to the features complexes.

The results of the comparative analysis of GIS-technologies, based on raster and object-oriented representation of geologic-geophysical and aerospace materials, are examined. The technique of geodata processing in geoinformation systems of RAPID and Definiens Developer, on the example of solving the task of predicting gold-ore objects, is described. The results of influence of various recognition methods, of form and compactness parameters of investigated objects on the forecasting outcome are given. It is experimentally shown, that the technology of GIS RAPID is more effective by the criteria of type I and type II error.

На прикладі експертизи матеріалів "Програми з геологічного вивчення Сергіївського родовища руд золота для одержання консультації щодо її достатності для вирішення завдань з попередньої геолого-економічної оцінки промислового значення родовища" викладено вимоги до проведення оцінювальних та розвідувальних робіт, а також до геолого-економічної оцінки золоторудних родовищ.

Розглянуто результати дослідно-методичних робіт щодо застосування методу природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) для виділення золоторудних тіл і зон гідротермально-метасоматичних змін на родовищі золотокварцової формації. Зіставлено результати зі традиційними геолого-геофізичними методами. Показано добру перспективність застосування методу ПІЕМПЗ для пошуків й оконтурювання мінералізованих зон.

Рассмотрены результаты опытно-методических работ по применению метода естественного импульсного электромагнитного поля Земли (ЕИЭМПЗ) для выделения золоторудных тел и зон гидротермально-метасоматических изменений на месторождении золотокварцевой формации. Сопоставлены результаты с традиционными геолого-геофизическими методами. Показана хорошая перспективность применения метода ЕИЭМПЗ для поисков и оконтуривания минерализованных зон.

The results of experimentally-methodical works are examined on application of method of the natural impulsive electromagnetic field of Earths (NIEMFE) for the selection gold-ore of bodies and areas of hydrothermal-metasomatose changes on the deposit of gold-quartz formatoin. Comparison over of results is brought with traditional geology-geophysical methods. Good perspective of application of the NIEMFE method is shown for the searches and countering of areas of ore mineralyzation.

Наведено результати вивчення мінеральних асоціацій і закономірностей рудоутворення під час проведення гірничо-бурової розвідки Клинцівського родовища золота, виділено три основні парагенезиси рудних мінералів.

Приведены результаты изучения минеральных ассоциаций и закономерностей рудообразования при проведении горно-буровой разведки Клинцовского месторождения золота, выделены три основные парагенезиса рудных минералов.

Results of mineral assemblages and mineralisation mechanism study during the mining exploration of the Klyntsi gold deposit are provided. Three major are mineral associations have been distinguished in the issue of research.

Розглянуто питання геології та золоторудної мінералізації головних докем брійських і фанерозойських золотоносних структур, типізації золоторудних родовищ. Надано характеристику головних золотоносних структур і основних генетичних типів родовищ золота. Проаналізовано етапність золоторудної мінералізації, її зв'язок із планетарною геодинамікою, головні фактори та критерії золоторудної мінералізації.

Охарактеризовано головні фактори, які сприяють золотолокалізації - магматичний, структурний, літологічний, метасоматичний, визначено їх роль в утворенні промислових скупчень золота. Розглянуто просторовий розподіл золоторудної мінералізації в межах родовища та геолого-структурне положення північної (головної) рудної зони та південної рудоперспективної зони. За геолого-структурними ознаками та характером розподілу золота площа родовища поділяється на окремі блоки з різним ступенем золотоносності. Проаналізовано морфологію, умови залягання та внутрішню будову головних рудних тіл. Наведено усереднений розріз типового рудного перетину Сурозького родовища. Більшість рудних перетинів виділяється макроскопічно за геолого-мінералогічними ознаками. Детально висвітлено найбільш велике рудне тіло 3а.

Охарактеризованы главные факторы, которые способствуют золотолокализации - магматический, структурный, литологический, метасоматический, определена их роль в образовании промышленных скоплений золота. Рассмотрено пространственное распределение золоторудной минерализации в пределах месторождения и геолого-структурное положение северной (главной) рудной зоны и южной рудоперспективной зоны. По геолого-структурным признакам и характеру распределения золота площадь месторождения разделяется на отдельные блоки с разной степенью золотоносности. Проанализирована морфология, условия залегания и внутреннее строение главных рудных тел. Приведен усредненный разрез типового рудного пересечения Сурожского месторождения. Большинство рудных пересечений выделяется макроскопически по геолого-минералогическим признакам. Детально изучено наиболее крупное рудное тело 3а.

Main factors of gold localization such as magmatic, structural, lithologic and metasomatic was described in the article. Characteristic features are presented and their role in the gold localization process is determined. Spatial distribution of gold within the deposit and geological-structural position of northern (main) ore zone and southern ore perspective zone are considered. Space of the deposit is divided into blocks with different grade of gold content in terms of geological-structural characteristics and gold distributional pattern. Morphology, position conditions and internal structure of main ore bodies were thoroughly studied by author. Averaged geological section of representative ore zone in Surozke deposit was offered. Most of ore sections are macroscopic and marked out by their geological and mineralogical features. Geological structure of the biggest ore body 3a was described in details