Представлено математичну модель і ефективний алгоритм розрахунку на основі введення фіктивної вологості для числового дослідження процесу промерзання крупнодисперсного середовища. На основі запропонованих моделі та алгоритму виконано розрахунок температурних і вологісних полів у кріогенно-гравійному фільтрі під час його заморожування.

Мета роботи - дослідження ефективності й інформативності комплексу тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу для вивчення сучасної геодинаміки Антарктичного півострова у районі Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС). Методика робіт передбачає виконання довготривалих магнітоваріаційних спостережень на УАС, на основі яких розраховуються компоненти вектора електромагнітної індукції (вектор Візе) для геомагнітних варіацій у діапазоні 2,5 - 60 хв. Будуються ряди змін цих параметрів у часі. Тектономагнітні дослідження виконуються на стаціонарній мережі пунктів спостережень на Антарктичному геофізичному полігоні, на основі яких знаходять тектономагнітні аномалії і приріст локального магнітного поля між епохами спостережень (модуля повного вектора магнітного поля). Природа тектономагнітних аномалій, як правило, пов'язується зі змінами тектонічних напружень. Поєднання магнітоваріаційних і тектономагнітних спостережень надасть змогу підвищити достовірність тектонофізичної інтерпретації геофізичних і геологічних даних для вивчення сучасної динаміки Антарктичного півострова. Проаналізовано й узагальнено результати тектономагнітних і магнітоваріаційних спостережень на УАС "Академік Вернадський" та Антарктичному тектономагнітному полігоні, одержані за 1998 - 2017 рр. Досліджено часові зміни параметрів електромагнітної індукції (вектора Візе) та локального геомагнітного поля. Виявлено аномальні ефекти в тектономагнітних варіаціях та часових змінах вектора Візе, викликані сейсмотектонічними процесами в літосфері регіону. Виконано порівняльний аналіз тектономагнітних і магнітоваріаційних даних та обгрунтовано можливість їх комплексування для здійснення моніторингу сучасних сейсмотектонічних процесів у районі УАС. Висновки: проведено спільний аналіз довготривалих багаторічних рядів тектономагнітного поля і магнітоваріаційних параметрів на УАС "Академік Вернадський". Виявлено кореляцію між тектономагнітними аномаліями на Антарктичному геодинамічному полігоні та аномальними ефектами у часових рядах вектора Візе. Комплекс тектономагнітного та магнітоваріаційного моніторингу є органічним і надає змогу у поєднанні з сейсмічним та іншими геофізичними методами одержувати надійну інформацію про геодинаміку регіону Антарктичного півострова.

Наведено результати георадарних досліджень льодовиків на островах Галіндез (-64.24716W; -65.24992S), Вінтер (-64.25954W; -65.24944S) та Скуа (-64.26530W; -65.25309S) (архіпелаг Вільгельма, Антарктика). Мета досліджень - виявлення шаруватої будови льодовиків, моніторинг внутрішніх неоднорідностей (тріщини, внутрішні канали та пустоти) та вимірювання товщини льоду. Дослідження льодовиків проводилось за допомогою георадарів VIY3-300 (300 МГц) та Zond 12-e (75 МГц). Георадар VIY3-300 представляє собою екрановану антену, яка призначена для роботи в контакті з поверхнею. Дипольна антена Zond 12-e призначена для роботи без контакту з поверхнею. Моніторингові дослідження внутрішньої будови здійснювались за допомогою георадара VIY3-300, а Zond 12-e переважно використовувався для виявлення границі між льодом та гірською породою. Моніторинг проводиться на одному льодовику на о. Галіндез, двох льодовиках на о. Вінтер та на двох льодовиках на о. Скуа. Моніторинг за допомогою георадара VIY3-300 проводиться кожного місяця на о. Галіндез з квітня 2017. Чотири рази проводилась зйомка на о. Вінтер: травень 2017, січень, травень та жовтень 2018. Чотири рази записано профілі на о. Скуа: травень та вересень 2017, січень - лютий та жовтень 2018. Моніторингові профіля записуються за однаковою траекторією (згідно координат GPS приймача) кожного разу. Для більш докладних досліджень протягом лютого - березня 2018 ділянки островів з льодовим покривом було пройдено сіткою профілів з відстанню 25 метрів між ними. В льодовиках виявлено від 3 до 8 лінійних відбиттів, спостерігаються сезонні аномалії в структурі, неоднорідності спостерігаються ближче до краю льодовиків та максимально виявлена потужність льоду складає 35 м на о. Галіндез. Сезонні аномалії краще спостерігались у листопаді - січні 2017 - 2018, аніж протягом листопада - січня 2018 - 2019. Відбиття від границі лід-гірська порода краще видно на результатах з Zond 12-e, але шаруватість та внутрішня структура краще відображаються на даних з VIY3-300. Рекомендовано робити подальший моніторинг льодовиків на островах Галіндез, Вінтер та Скуа, щоб відслідкувати та передбачити їх подальші зміни. Продовження цих наукових спостережень є важливим, тому що зміни малих покривних льодовиків Західної Антарктики є індикаторами глобального потепління.