Приведены данные по pH и Eh среды, количеству битумоида, углеводородов, биогенных органических компонентов и бактериобентоса в донных осадках, исследованных на крымском шельфе весной 1999 г.

Освещается история изучения подводных газовыделений Черного моря, геодинамические условия северо-западного сектора Черного моря и района развития газовыделяющих объектов. Рассматриваются особенности геотектонического положения, локального геологического контроля, региональные факторы контроля очагов активного газовыделения. Описываются методы и технология морских геолого-физических исследований: гидроакустических (профилирование, эхолотирование, визуализация изображений газовых факелов) и сейсмоакустических. Представлен атлас газовых факелов на дне Черного моря. Отмечается, что выявленные поля газовых факелов (более 140) охватывают обширную площадь шельфа и перегибов континентального склона в западной и северо-западной частях Черного моря.

Наведено результати геологічних, стратиграфічних, мінералогопетрографічних, літологічних, геофізичних, гідрографічних та екологічних досліджень Чорного моря. Розглянуто нові дані щодо мінерально-сировинних ресурсів Чорноморського басейну та їх використання - нафтогазоносності, золотопроявів, залізомарганцевих конкрецій, сапропелевих мулів, будівельних пісків тощо. Детально проаналізовано основні концепції та положення методології організації геоекологічних досліджень верхнього прошарку літосфери в акваторії Чорного моря. Досліджено особливості седиментогенезу в Чорноморській западині у кайнозої. Значну увагу приділено правовим проблемам Чорного моря.

Узагальнено результати геологічних, мінералого-геохімічних, літологічних та інших досліджень Індійського океану щодо залізомарганцевих конкрецій вмісних порід. Проаналізовано генетичне та промислове значення багатопластових конкреційних покладів. Досліджено вплив рифтових зон серединно-океанічних хребтів і вулканічних осередків на седиментаційно-діагенетичний генезис конкрецій. Особливу увагу приділено перспективним щодо промислового використання ділянкам розвитку залізомарганцевих конкрецій. Висвітлено методи пошуків конкрецій та способи їх видобування. Розглянуто правові питання стосовно виділення та підготовки для експлуатації ділянки видобування.

Освещена геологическая проблема Азово-Черноморского бассейна (АЧБ). Рассмотрены история изучения и освоения Черного и Азовского морей, а также их геолого-географические особенности. Определены источники пресной воды на дне морей. Приведены результаты достижений геологов, нефтяников, специалистов в области металлогении, петрографии, литологии, палеонтологии, гидрографии, океанологии, машиностроения в изучении минеральных ресурсов АЧБ, предложены возможные пути их освоения. Рассмотрены перспективы развития морского горного дела.

Ключ. слова: природный радионуклид, 210 Pb, донные отложения, загрязнение, Севастопольская бухта, индикатор, городские сточные воды
Індекс рубрикатора НБУВ: Д549(922.8)34

Рубрики:

Регіональна морська геологія

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В 40-ка пробах современных черноморских, древнечерноморских и новоэвксинских донных отложений, отобранных в 1990 г. на 18-ти геологических станциях в зонах шельфа, склона и глубоководной впадины северо-восточного региона Черного моря, отнесенных к Крымскому, Керченско-Таманскому и Кавказскому районам, определено содержание литофильных химических элементов Sc, Ti, Y, Zr, La, Ce, Eu, Tb, Hf, Th, U и Ca рентгенорадиометрическим и нейтронно-активационным методами анализа. Геохимический анализ полей концентраций этих элементов позволил выявить их пространственно-временную структуру и закономерности поведения элементов в них. Сведения о Sc, Tb, Hf и Th столь подробно представлены впервые.

Відзначено, що комплексний аналіз умов транспортування та нагромадження важких мінералів, включаючи золото, дозволив зробити висновок про те, що завдяки унікальним умовам осадконакопичення у Чорному морі - передгирловій седиментації та відсутності припливо-відпливних процесів - великі частинки не потрапляють у відкладення пляжної зони, затримуючись у лиманах. Тонкі частинки, завдяки лускатій або пластинчастій формі, мають "плавучість" і, "проскакуючи" бар'єр прибережного осадконакопичення, осідають тільки в разі досягнення зон зі cпецифічним гідродинамічним режимом.

Ключ. слова: Black Sea, methane seepage, gas hydrates
Індекс рубрикатора НБУВ: Д549(922.8)34

Рубрики:

Регіональна морська геологія

Шифр НБУВ: Ж24491 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты исследования донных осадков батиали восточной части Черного моря. В донных осадках на глубинах 1 250 - 2 110 м, кроме 21 вида эпипланктона, представляющих Phytomastigophora, Ciliata, Rotatoria, Polychaeta, Cladocera, Copepoda, Chaetognatha и Appendicularia, обнаружены два гидробионта, неизвестные для науки. Исходя из хорошей сохранности морфологической структуры обнаруженных в донных осадках планктонтов, значительного отличия их видового состава от планктона района исследования, а также присутствие новых форм, не характерных для пелагиали верхних зон, предполагаются новые возможные источники органического вещества в сероводородной зоне Черного моря.

На основе численной сигма-координатной модели исследованы процессы взмучивания донных осадков (ДО), переноса - диффузии взвеси и ее повторной седиментации на северо-западном шельфе Черного моря при прохождении циклона. Донные отложения предпологаются состоящими из частиц одного типа. Определены области наиболее интенсивного подъема взвеси, направления ее переноса потоками жидкости, а также вертикальные профили концентрации взвешенных ДО в ряде районов. В ходе исследования, в частности, установлено, что распределение взвешенного вещества на расстоянии 1 м от дна отражает положение действующих и переставших действовать очагов эрозии.

Рассмотрены динамические процессы на северо-западном шельфе Черного моря, а также их влияние на перенос загрязняющих веществ от локальных поверхностных источников и взмучивание мелкодисперсных донных осадков (ДО). На поверхность моря воздействует перемещающееся с постоянной скоростью барическое образование типа циклона. Проанализирована временная эволюция полей уровня моря, модуля горизонтальной скорости, концентрации загрязняющих веществ и взмученных ДО.

В 1986 - 1990 гг. морская геолого-съемочная партия Причерноморской ПСЭ провела региональные геолого-геофизические исследования м-ба 1:500 000 континентального склона и глубоководной впадины северо-западной части Черного моря. По результатам работ установлено геологическое строение верхней части осадочного чехла. Более детально изучен нижнечерноморский горизонт четвертичной системы. Выявлен характер распределения элементов в осадках в зависимости от их литологического состава и геоморфологических условий накопления. Выполнена статистическая обработка геохимических данных и выделены две парагенетические ассоциации элементов: первая - As, Sc, Mo, U; вторая - Zr, Nb, Rb, Th, Y. Построены карты тренд-поверхностей распространения этих ассоциаций.

Исследовано распределение полихлорированных бифенилов (ПХБ) в поверхностном слое донных осадков Севастопольской бухты, отобранных в июле 2001 г. Определены участки с различными уровнями загрязнения ПХБ. Районы с максимальным содержанием ПХБ расположены в бух. Южной и на участке, прилегающем к Килен-бухте. Изучена зависимость уровней концентраций ПХБ от фракционного состава донных отложений. Дана количественная оценка годового поступления ПХБ в донные осадки Севастопольской бухты.

Рассмотрены результаты лабораторного моделирования процессов сорбции морскими осадками таких элементов-токсикантов как Cu, Zn, Cd, Pb. Эксперименты выполнялись на основе использования природных осадков и морской воды. Установлена емкость поглощения осадками каждого элемента и построены ряды селективности этого процесса.

Методом полярографического профилирования с использованием стеклянного Au-Hg-микроэлектрода впервые получены профили высокого разрешения вертикального распределения кислорода, сульфидов, окисленных и восстановленных форм железа, восстановленного марганца, моносульфида железа в поровых водах донных осадков Севастопольской бухты. Показано, что региональные особенности вертикального распределения основных полярографически активных соединений определяются комбинацией нескольких факторов: содержанием органического углерода, содержанием железа, размером частиц осадков.

Проаналізовано антропогенні джерела забруднення та шляхи надходження важких металів до акваторії шельфу. Визначено внесок кожного джерела й особливості розподілу полютантів за основними шляхами надходження. З метою виділення антропогенної складової запропоновано методику виявлення змін у складі донних відкладів акваторії способом порівняльних характеристик вмісту важких металів у верхньому шарі осадів за різні періоди антропогенного навантаження. Метод враховує природні особливості будови дна, що впливають на розподіл елементів, зокрема: речовинно-генетичну типізацію донних відкладів, ландшафтно-геохімічну зональність, швидкості сучасного осадонакопичення на шельфі. Побудовано серію картосхем шляхів надходження, джерел забруднення, поелементного вмісту антропогенної складової в опадах, а також виділено ділянки шельфу, на яких відбувається активне накопичення антропогенної складової елементів.

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

Досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Розроблено теоретичні та методичні засади моніторингу геодинамічних зон шельфу Чорного моря у межах зони з'єднання Східно-Європейської платформи та Скіфської плити. Визначено спряженість структурно-тектонічних полів дослідженого регіону з геодинамічною системою. Наведено принципи побудови системи моніторингу динаміки інтегральних градієнтів геологічного об'єкта даного регіону та сформовано геодинамічну модель для північно-західного шельфу Чорного моря з використанням принципів допустимої однорідності геологічного середовища. Побудовану модель обгрунтовано даними про геологічну будову регіону, його структурно-тектонічний і геодинамічний розвиток, а також визначеними геофізичними та фізико-механічними параметрами гірських порід. Модельні шари обрано максимально однорідними за своїми геологічними, геофізичними, інженерно-геологічними й іншими параметрами. Фізичними параметрами є швидкість проходження хвиль, коефіцієнти їх загасання та поглинання, а також щільність гірських порід. Метод інтегрального обчислення визначено як математичну модель вивчення динамічних характеристик напруженого стану у структурних полях. Доведено необхідність створення системи моніторингу для реєстрації та прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів.

Розглянуто питання застосування бентосних форамініфер для оцінки геоекологічної ситуації на шельфі Чорного моря. Проаналізовано умови осадконакопичення, зростання стоку біогенних речовин і перехід від евтрофної до гіпертрофної фази розвитку басейну. Висвітлено геохімічні наслідки забруднення в літній активізації відновних умов, зниженні pH осадків, наявності місцевого сірководню. Розкрито роль організмів з карбонатною функцією в біологічному поглинанні токсичних сполук. Досліджено розподіл форамініфер у регіоні на політетичній основі для оцінки багатофакторного впливу середовища на бентосні угруповання. Визначено ознаки стресових ситуацій, зокрема, ступінь виживання видів, морфологічні зміни, порушення статевого диморфізму і сульфідизацію форамініфер. Виділено ареали токсичної стимуляції, сульфідизації та аномальної морфології організмів. Описано мінералотвірні функції форамініфер для біоіндикації середовища.