Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.128.105 + Д221.9(922.8)

Рубрики:

Берегові геоморфологічні процеси. Динаміка морських берегів

Регіональна океанологія

Шифр НБУВ: ДС41365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.128.105 + Д221.9(922.8)

Рубрики:

Берегові геоморфологічні процеси. Динаміка морських берегів

Регіональна океанологія

Шифр НБУВ: ДС41365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.128.105 + Д221.9(922.8)

Рубрики:

Берегові геоморфологічні процеси. Динаміка морських берегів

Регіональна океанологія

Шифр НБУВ: ДС41365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.128.105 + Д221.9(922.8)

Рубрики:

Берегові геоморфологічні процеси. Динаміка морських берегів

Регіональна океанологія

Шифр НБУВ: ДС41365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа результатов эхолотной и ГБО-съемок дна бассейна, картографического материала, данных о распространении донных осадков рассмотрены особенности морфологической структуры дна и некоторые особенности осадконакопления бассейна архипелага Аргентинские о-ва.

В течение последних 150 лет инструментально подтверждено общее повышение уровня Черного моря (в среднем 1-3 мм/год на разных участках за минувшие 50 лет, максимум 9,7 мм/год) на фоне роста температуры воздуха (0,6 °C) и количества атмосферных осадков (1,6 мм/год). Обнаружена разнообразная реакция берегов на повышение уровня на разных участках в зависимости от физико-механических свойств пород, запасов наносов и энергетического потенциала береговой зоны. Скорости абразии зависят от колебаний волновой энергии, но почти не зависят от повышения уровня моря с обнаруженными скоростями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д823.128

Рубрики:

Рельєф морських берегів. Рельєф берегів і дна озер і водосховищ

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання екологічного стану геологічного середовища прибережної смуги північної частини Чорного та Азовського морів. Виконано районування берегової зони та шельфу з урахуванням їх геологічної будови та гідродинамічного режиму. Охарактеризовано основні антропогенні фактори впливу на природне середовище узбережжя господарською діяльністю людини. Запропоновано рекомендації щодо збереження рівноваги, що встановилась на даному етапі розвитку Азово-Чорноморського басейну у межах смуги суходіл-море, а також заходи щодо запобігання або зменшення небажаних та екологічно шкідливих впливів на природне середовище регіону.

Детально досліджено мінеральний склад різних генетичних типів відкладів верхнього плейстоцену-голоцену. Це дозволило виділити на північно-західному шельфі три літодинамічні зони, деталізувати виділені попередніми дослідниками теригенно-мінералогічні провінції, простежити еволюцію літодинамічних зв'язків у системі берегова зона - внутрішній шельф - зовнішній шельф протягом верхнього плейстоцену-голоцену. Складено карти розподілу мінералів важкої фракції новоевксинських та чорноморських морських відкладів, а також алювію пра-річок. Розроблено наукову основу для раціонального використання природних ресурсів берегової зони, а також природоохоронних заходів.

Розглянуто берегову зону океану як природну систему. Висвітлено принципи класифікації та особливості розвитку морських берегів. Особливу увагу приділено історії створення класифікацій типів берегів. Описано загальні умови формування берегів різних типів. Наведено сучасні класифікації типів берегів, а також провідних форм рельєфу в береговій зоні океану.

Рассмотрена береговая зона океана как природная система. Освещены принципы классификации и особенности развития морских берегов. Особое внимание уделено истории создания классификации типов берегов. Описаны общие условия формирования берегов разных типов. Приведены современные классификации типов берегов, классификации ведущих форм рельефа в береговой зоне океана.

Приведены результаты исследования закономерностей распределения и развития природных и антропогенных условий, факторов, процессов, объектов на море и суше. Изложены разные аспекты практических приложений с различными параметрами, особенностями, закономерностями современного развития природных условий, факторов и процессов. Освещены экологические последствия антропогенного преобразования прибрежных акваторий с целью добычи морепродуктов. Разработаны локальные природоохранные мероприятия и правила природоохранной оценки строительства морского порта. Исследована проблема взаимодействия экономической деятельности человека с природой. Рассмотрена эволюция берегов Азовского моря как фактор усовершенствования берегозащиты.

На основании районирования Черноморского побережья Украины по видам народнохозяйственного освоения территории (сельское хозяйство, промышленно-коммунальные агломерации, рекреационная деятельность) даны оценки уровней антропогенных нагрузок на побережье. Приведено сравнение общих объемов бытовых, промышленных и речных стоков по объемам содержащихся в них загрязнителей.

Обновлены расчеты длины берегов Черного и Азовского морей в пределах Украины на основании изданных в 1997 г. карт отдельных административных приморских областей в масштабе 1:200000. Общая длина равна 2692,9 км (без учета береговой линии в лагуне Сиваш, которая равна 1051,7 км). Из них 1829,1 км (67,9 %) находится в пределах Черного моря, 799,8 км (29,7 %) - в пределах Азовского моря, а 64,0 км (2,4 %) - Керченского пролива. Представлены данные для каждой из 8 береговых областей.

Basic features of the vertical structure of a sand-wind flow over the surface of spits and bars of the Black and Azov Seas coastal zone were studied within 17 main sites. The middle diameter, sorting coefficient, and leading fraction of the drift vertical distribution were represented during coastal natural experiments. Wind velocities were from 5 to 26 m/s. Aeolian differentiation stipulates changes of beach sediments from coarse to fine sands in various aeolian relief forms. These forms contain two basic fractions of the sediments (80 - 95 %) - 0,1 - 0,25 mm and 0,25 - 0,5 mm in different sandy sea-shores.

Освещена история изученности эоловых процессов в береговой зоне мирового океана. Рассмотрены основные природные условия возникновения и развития эоловых форм и процессов, современные тенденции развития эоловых форм. Изучен опыт классификации песчаных аккумулятивных форм берегового рельефа.

Вперше на підставі аналізу даних спостережень за останні 25 років комплексно оцінено стан і напрямок розвитку берегів абразійного та абразійно-зсувного типів. З використанням статистичних методів встановлено зв'язок між показниками абразійних і зсувних процесів (АЗП), а також причинно-наслідкові зв'язки між процесами та клімато-гідрологічними чинниками, які обумовлюють режим їх розвитку. Вперше побудовано кількісні та якісні моделі розвитку типових ділянок північно-західного узбережжя Чорного моря. Розвинуто методику типізації абразійних та абразійно-зсувних берегів та інженерно-геологічне районування узбережжя. Надано характеристику типових ділянок - природних аналогів, які достовірно представляють типи берегів, виділених в результаті інженерно-геологічного районування. Удосконалено функціональні структурні моделі систем "абразійний берег" та "абразійно-зсувний берег". З урахуванням мінливості клімато-гідрологічних чинників виконано прогноз розвитку абразійних та абразійно-зсувних берегів.

Дана геолого-геоморфологическая характеристика побережья и дна Керченского пролива, морфологии и динамики его берегов, особенностей экзогенеза, грязевого вулканизма и землетрясений. Рассмотрена история и экологические проблемы мостостроительства через Керченский пролив с точки зрения устойчивого развития Азовской экосистемы.

Рассмотрена история исследования системного подхода при изучении морских берегов. Сформулировано общее представление об устройстве береговых морфосистем. Определена их структура и функции. Указаны критерии оценки их состояния и присущие им формы рельефа, свойства, границы, порядки и размеры, лито- и гидродинамические элементы, внешние и внутренние факторы воздействия, эволюционные процессы, причины эволюционных преобразований, стадии и возраст формирования.

There has been outlived the importance of the Black Sea coast stabilization problem in the most steep slope zones. These places are Great Odessa coast and South Crimea Coast. The main reason of coast in-stability is the sea abrasive influence. There have been analyzed processes of slope slides initiation and their cyclical repetition's stages. The most influential factors and mechanizms of this phenomena have been revealed on the geological feature base. Conclusions about GIS usage are given. Such decision is most lucky for these phenomenaes prognozing with the local features stock-tacking. Main difficulties in geotechnical GIS designing have been analyzed.

Розроблено часткову теорію еолового морфогенезу в береговій зоні морів та океанів. Встановлено закономірності впливу окремих факторів еолового рельєфоутворення та їх взаємодії в різних широтах та регіонах узбережжя морів і океанів. Еоловий морфогенез розглянуто у тісному зв'язку з гідрогенними процесами прибережно-морського рельєфоутворення. Досліджено прояв еолового морфогенезу за умов глобальних змін клімату, які обумовлюють коливання рівня Світового океану. Виявлено провідні тенденції еолового морфогенезу. Розроблено теоретичні положення та моделі розвитку берегових дюн з урахуваннням запасів наносів у береговій зоні, напрямку вектора вітрової енергії та сучасної динаміки берегової лінії. Розроблено теоретичні положення про довжину розбігу вітропіщаного потоку, еолову диференціацію наносів за фаціальних умов берегової зони Світового океану та коефіцієнти еолового скиду, натиску вітропіщаного потоку, розпорошення вітрового потоку. Встановлено морфологічні та генетичні особливості та відмінності ландшафтної структури на акумулятивних формах берегової зони, а також вплив на них еолових форм і процесів. Визначено реальні швидкості росту та формування берегового еолового рельєфу. Систематизовано та вивчено матеріали, на підставі яких обгрунтовано науково-теоретичні положення про географічну зональність еолових процесів у береговій зоні Світового океану. Розроблено динамічну класифікацію акумулятивного рельєфу прибережно-морської генези, яка враховує особливості еолового морфогенезу та динамічні принципи даних класифікацій.