Індекс рубрикатора НБУВ: Д821(45УКР3)21 + Д829(45УКР3)081

Рубрики:

Ландшафтознавство. Геоекологія. Геосистеми

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: ДС48690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д821(45УКР3)21 + Д829(45УКР3)081

Рубрики:

Ландшафтознавство. Геоекологія. Геосистеми

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: ДС48690 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В роботі обгрунтовані методичні аспекти еколого-геологічних досліджень в межах адміністративних районів Карпат. Проаналізовані природні фактори екологічних змін геологічного середовища дослідного району, виділені в його межах основні типи геологічного середовища. На основі аналізу техногенних чинників змін та масштабу їх впливу на геологічне середовище виділено основні природно-техногенні системи. Результати екологічного обстеження показали, що в межах геологічного середовища проходять зміни механічного, фізичного, хімічного характеру. Вони досліджувались шляхом інженерно-геологічних, геохімічних, радіоекологічних робіт. Також обгрунтовано основні складові екологічних спостережень (моніторингу) геологічного середовища. Розроблені заходи оптимізації використання геологічного середовища в межах району, які спрямовані на розвиток рекреаційної галузі та використання енергії рік (будівництво бездамбових енергетичних установок.

Представлено теоретичні та експериментальні дослідження впливу роботи галузей народного господарства на довкілля басейну ріки Лімниця. Розроблено комплексний підхід до вивчення і аналізу впливу господарської та іншої діяльності на природне середовище з одночасним його покращанням. Проведено оцінку і розроблено пропозиції з оптимальним використанням сировинних ресурсів для виробництва нетрадиційних джерел енергії.

Монографія присвячена питанням теорії та методології розробки засобів навчання регіональної географії. Обгрунтована методика процесу створення традиційних і комп'ютерних засобів навчання. Запропонований комплекс засобів навчання регіональної географії з визначенням змісту географічної інформаційної бази. До комплексу входять атласи й карти в традиційному та електронному варіантах, вербальні засоби навчання, комп'ютерні навчальні програми і підручники, натуральні об'єкти тощо. Запропоновані шляхи залучення історичного шару географічної інформації до процесу створення засобів навчання.

Висвітлюється історія розвитку комплексних досліджень природи території Правобережної України, перспективи їх розвитку. Розглядаються основи теорії та методи регіональних досліджень антропогенних ландшафтів, наводиться класифікація і структура антропогенних ландшафтів Правобережної України: селитебних (міських), сільськогосподарських, лісових, водних, промислових, дорожніх, рекреаційних та белігеративних (від латинського beligero - вести війну). Досліджуються взаємозв'язки між основними класами антропогенних ландшафтів, ландшафтні межі, перехідні зони селитебних ландшафтів, антропогенні ландшафти як парадинамічні системи. Повідомляється про зональність антропогенних ландшафтів, представлено схему природно-господарського районування, зроблено прогноз розвитку і розглянуто можливості оптимізації антропогенних ландшафтів Правобережної України на наступні 10 - 15 років.

Обгрунтовано концептуальні основи та методи ландшафтознавчих досліджень екологічних проблем гірських і передгірських територій. Розглянуто закономірності просторово-часової ландшафтної організації Українських Карпат, особливості поширення негативних стихійних фізико-географічних процесів. Проаналізовано антропогенні навантаження і сучасний екологічний стан ландшафтних комплексів. Здійснено ландшафтно-екологічну оцінку навколишнього природного середовища регіону та визначено шляхи поліпшення екологічної ситуації.

Районування проводилось на основі ландшафтної карти регіону масштабу 1:1 000 000. Базуючись на ландшафтно-генетичному принципі, на особливостях ландшафтних комплексів, виявлено одну зону, дві підзони, 8 областей та 58 ландшафтних районів. Розкрито особливості ландшафтних областей і представлено напрями раціонального використання їх у народному господарстві.

Розглянуто закономірності формування клімату, поширення основних метеорологічних елементів по території Карпато-Подільського регіону. Наведено огляд різноманітних метеорологічних явищ погоди, розглянуто погодні процеси на протязі року тощо.

На основании структурно-геоморфологического анализа Волыно-Подольской плиты и Предкарпатского прогиба выделены участки с признаками горизонтальных неотектонических движений земной коры. Проанализирована связь сдвиговых деформаций с трансрегиональными разломными зонами разных направлений и морфоструктурными узлами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д829(45УКР7-6КРИ)081

Рубрики:

Регіональна фізична географія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено особливості розповсюдження і взаємодії важких металів у грунтах фацій долинних ландшафтів р. Сів. Донець. Грунти, що вивчалися, перебувають під впливом техногенних викидів Змієвсько-Балаклійського промислово-енергетичного комплексу. Визначено взаємозв'язок між сезонними змінами вмісту різних форм полютантів у грунтах та ступенем забруднення рослин. Виявлено неорганічні сполуки, що виникають у грунтах під час взаємодії техногенних неорганічних сполук, визначених рентгенофазовим аналізом, а також їх розподіл за вертикальним профілем грунтів заплавних ландшафтів р. Сів. Донець. Висунуто гіпотезу про "нейтралізацію" шкідливого впливу полютантів на біосистеми за значно високою їх концентрацією у грунтах порівняно з природним фоном за рахунок утворення забруднювачами неорганічних сполук нерозчинного характеру.

Визначено чіткі межі Скибових Горган та місце їх в структурі ландшафтів Українських Карпат шляхом встановлення основних діагностичних ознак досліджуваного району. Виявлено специфіку Горганських ландшафтних структур у відтворенні генезису та історії розвитку Українських Карпат. Акцентовано увагу на особливостях плейстоценового та голоценового етапів. Встановлено сучасну ландшафтно-морфологічну структуру району з узагальненням результатів на карті масштабу 1:50 000. Досліджено ландшафтно-екологічну ситуацію у Скибових Горганах та на цій основі запропоновано систему регулюючих заходів, спрямованих на оптимізацію природокористування у Скибових Горганах. Ця обставина суттєво піднімає рейтинг ландшафтів Горган в перспективі розширення науково-обгрунтованої мережі природоохоронних територій.

Подано екологічну і природоохоронну оцінку зелених зон Волинської області, категоризацію їх площі в залежності від екологічного стану та рекреаційного потенціалу. Обгрунтовано розширення площі зелених зон у зв'язку із демографічною ситуацією та процесом урбанізації. Описано туризм як одну з найактивніших форм рекреації. Наведено результати досліджень різних форм рекреаційного впливу на природні компоненти ландшафтів (щільність грунту, трав'яний покрив, деревостан). Здійснено рекреаційну таксацію ландшафтів за методикою автора. Визначено коефіцієнт рекреаційної придатності ландшафтів за різних форм рекреаційного користування. Встановлено форми дигресії лісових ландшафтів внаслідок рекреаційного впливу.

Розглянуто питання морфології, генезису та історії розвитку рельєфу Передкарпаття. Велику увагу приділено морфоструктурному аналізу, типологічним особливостям рельєфу. Запропоновано детальну схему геоморфологічної регіоналізації, а також проаналізовано сучасні геоморфологічні процеси, зокрема, площинного змиву, лінійного розмиву, зсувні, обвально-обсипні, карстові та сельові процеси.

Закарпатье, являющееся классическим примером переходной внутриконтинентальной контактной геоморфологической зоны, характеризуется интерференцией и сложным взаимодействием нелинейных природных и природно-техногенных процессов разных типов, образующих на современном этапе различные парагенетические комплексы. Наибольшую угрозу в возникновении экстремальных ситуаций представляют морфоструктурные узлы, с которыми связываются активизации землетрясений, подвижек по тектоническим разломам, экзогенных процессов разных типов, прежде всего гравитационных (оползневых, обвальных) и эрозионных, а также вытянутая вдоль побережья Выгорлат-Гутинского хребта и флишевых Карпат зона повышенной эрозионной опасности и разгрузки выносимого из горной части терригенного материала.

Описывается ландшафтно-экологический стационар, созданный в Карадагском природном заповеднике в рамках развития Карадагской станции фонового экологического мониторинга. Дана характеристика природных компонентов (геологического строения, рельефа, климата, почв, растительности и животного мира), ландшафтной структуры территории стационара. Рассмотрены системы наблюдений на стационаре за экзогенными геоморфологическими процессами, стоком, подземными водами, метеорологическими элементами, химией почв, наземными позвоночными, насекомыми, растительностью.

Изложены методические подходы к осуществлению региональных эколого-географических исследований, подчеркнута роль картографирования. На основе ряда специальных карт создана синтетическая эколого-ландшафтоведческая карта исследуемой территории. В соответствии со спецификой природного экологического потенциала выделены экологические типы ландшафтов. Исходя из разработанной методики количественной и качественной оценок состояния измененных человеком природно-территориальных комплексов определена степень антропогенной модифицированности ландшафтных районов.

Розглянуто систему засобів навчання з регіональної географії, її зміст та екологічну складову. Підкреслено значення залучення до екологічної освіти історичного матеріалу. Наведено приклад експертної оцінки одного з компонентів системи - медико-географічного атласу Дніпропетровщини.

Здійснено інженерно-геоморфологічний аналіз рельєфу і природокористування на основі інтерпретації аерокосмічних знімків. Виявлено різні типи текстур аерокосмозображень, які є індикаторами морфолого-господарських поєднань. Встановлено, що регіональні текстури на космознімках відповідають морфолого-господарським комплексам регіонального рангу, їх утворюють співвідношення між типами природокористування і типами рельєфу. Локальні текстури на аерознімках відповідають локальним морфолого-господарським комплексам, сформованим на основі поєднань об'єктів та видів природокористування з елементами рельєфу. Визначено показники узгодженості господарських і морфологічних елементів у межах морфолого-господарських комплексів. Виявлено тенденції динаміки природокористування та рельєфу, їх взаємообумовленості з використанням різночасових аерознімків.