Індекс рубрикатора НБУВ: Д221(922.8)9 + Д884.161

Рубрики:

Океанологія

Шифр НБУВ: Ж71487 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Геоинформационные системы являются современным инструментом сбора, хранения, анализа и графической визуализации пространственных данных и связанной с ними информации. Представлены результаты объединения в единый геоинформационный ресурс результатов акустической съемки дна избранных участков акваторий, анализа биоразнообразия подводных ландшафтов, химического и морфологического анализа примитивных почв о. Галиндез (Аргентинские острова, Западная Антарктика). Для визуализации данных использовано стандартное картографическое отображение и трехмерное моделирование с использованием ArcGISTM.

Представлен обзор программного обеспечения и технологий геоинформационных систем в контексте применения их к решению практических задач территориальной сегментации рынка услуг, математические постановки которых сводятся к непрерывным задачам оптимального мультиплексного разбиения множеств. Под моделями зон обслуживания понимаются основанные на геометрии процедуры создания теоретических зон обслуживания с использованием характеристик сервисного центра и предположений о поведении клиента. Описаны основные требования к наборам данных, используемых в разработанном программном обеспечении, включающем методы решения задач мультиплексного разбиения и ГИС-технологии. Приведены результаты сегментации территории города на зоны обслуживания несколькими центрами услуг с учетом возможности перекрытия зон. Предложен подход к решению задач оптимального размещения сервисных центров в ограниченной невыпуклой несвязной области с одновременной сегментацией рынка услуг.

Проведено аналіз джерел і форматів геоданих про місцезнаходження сучасних мобільних комунікаційних пристроїв. Виявлено причини похибки визначення місцерозташування, одержуваних від різних джерел, і запропоновано метод фільтрації даних для виключення завідомо неточних координат, що надає змогу збільшити точність побудови треку руху об'єкта. Адекватність та ефективність представленого методу підтверджено результатами аналізу експериментальних даних.

Наведено вимоги до інформаційної системи моніторингу рухомих об'єктів та дослідження їх поведінки з використанням GPS. Розглянутий стек інформаційних технологій, які можуть бути використані в процесі розробки системи GPS-моніторингу. Одержані результати можуть бути використані в процесі розробки інформаційної системи моніторингу рухомих об'єктів та дослідження їх поведінки з використанням GPS.

Охарактеризовано деякі з найперспективніших геопросторових продуктів, рішень і послуг від провідних світових компаній.

Повідомлено про найбільшу в світі міжнародну конференцію та виставку геодезії, фотограмметрії, геоінформатики "INTERGEО-2017", яка відбулася 26 - 29 вересня 2017 р. у Берліні, та участь у ній українських геодезистів.

Описано участь фахівців із геоінформатики поля Латвії у визначенні державних кордонів після відновлення незалежності у 1990 р. Визначення державного кордону надало змогу набути великий практичний і теоретичний досвід. Демаркаційні роботи здійснювались протягом значного періоду з 1991 до 2018 рр. на чотирьох сухопутних кордонах країни. Експерти мали можливість ознайомитись із розвитком геоінформаційних технологій, переходячи від одного державного кордону до іншого, розглянути залучення останніх геоінформаційних технологій і технічних рішень до відновлення державних кордонів Латвії, проаналізувати їх вплив на параметри виконання демаркаційної роботи.

Розглянуто можливості створення цифрової карти території за матеріалами аерофотознімання та подальшої реалізації бази даних територіальної громади.

Розглянуто планові зміщення та зміни русла р. Стрий, яка є однією з найбільших приток Дністра. Моніторинг здійснено за 120-річний період на підставі топографічних карт, космічних знімків, карти четвертинних відкладів, карти грунтів із різних часових періодів. Дослідження проведено для всієї довжини русла Стрия від витоків річки до її гирла у місці впадіння у р. Дністер. Виявлено особливості змін для трьох різних частин річки: гірської, передгірської та рівнинної. Для гірської частини русло річки за 120 років залишилось майже незмінним, для другої частини є характерною багаторукавність, найістотніші планові зміщення русла спостерігаються на третій рівнинній частині. Ці зміщення спричинені як природними, так і антропогенними чинниками. На цій ділянці річки горизонтальні зміщення досягають 1100 м.

Розглянуто метод геоінформаційного визначення меж Старого єврейського цвинтаря у м. Броди за архівними аероматеріалами часів Другої світової війни. Визначено, що 85 % цвинтаря Радянська влада забудувала в післявоєнний період стадіоном.

Розкрито методику дослідження сонячно-енергетичного потенціалу територій і окремих локацій (дахів будинків) за складних ландшафтно-кліматичних умов із застосуванням сучасних технологій і методів геоінформаційного аналізу. Аналіз базується на математичних моделях поширення сонячного випромінювання і використовує цифрову модель місцевості високого розрізнення і геометричної точності.

Розглянуто та класифіковано сучасні методи збирання геопросторових даних (ГПД) для топографічного картографування. Обгрунтовано проблему невідповідності нормативно-правового забезпечення в галузі виробництва, постачання і використання ГПД сучасним вимогам суспільства, високому рівню розвитку інформаційних технологій і нових методів збирання ГПД.

В даний час все більш загальновизнаним є факт, що вдосконалення процесу управління соціально-економічним розвитком регіону можливе за умови створення адекватної інформаційної інфраструктури за допомогою геоінформаційних систем і технологій. Сформоване в Україні відставання по застосуванню геоінформаційних систем і технологій настійно вимагає активізації теоретичних досліджень та прикладних розробок у цій сфері. Оскільки фінансові та матеріальні ресурси, наявні в розпорядженні місцевих і регіональних урядів, далеко не безмежні, досягнення високої ефективності їх використання за допомогою сучасних геоінформаційних технологій є критично важливим моментом. Оцінюючи сучасний стан розробки і використання геоінформаційних систем і технологій в Україні потрібно відзначити, що дотепер відсутній єдиний підхід до розробки інформаційних систем, що дозволяють забезпечити інформаційно-аналітичну підтримку соціально-економічного розвитку регіонів різного ієрархічного рівня, в тому числі і, можливо, в першу чергу, забезпечення територіального планування. Геоінформаційні системи і технології в даний час розробляються і впроваджуються на різних територіальних рівнях - від локального до глобального. Що стосується задач, повіязаних з забезпеченням соціально-економічного розвитку регіонів і регіонального управління інтерес, в першу чергу, представляють муніципальні і регіональні геоінформаційні системи і технології, які можна розглядати як сучасні інноваційні технології регіонального управління. Завданнями сьогоднішнього дня в області інформаційно-аналітичного забезпечення соціально-економічного розвитку регіонів є розробка концепцій прикладних геоінформаційних систем, які спираються на теоретичну модель сфери або виду діяльності в аналізованої предметної області.

Наведено інформаційну технологію екологічного моніторингу прибережних вод Чорного моря та способи її практичної реалізації. Основою цієї технології є метод дистанційного зондування Землі з космосу і обробки даних у середовищі геоінформаційних систем. Зазначену інформаційну технологію з використанням знімків із супутників NOAA запропоновано для застосування з метою вирішення практичних завдань дослідження як природних процесів, так і процесів, що виникають унаслідок антропогенних впливів, а також для інформаційної підтримки завдань управління екологічною безпекою та раціональним використанням природних ресурсів Чорного моря.

Індекс рубрикатора НБУВ: З637 + Д131.9 + Д88

Рубрики:

Сонячні (геліо-) електричні станції

Космічна зйомка

Прикладна географія

Шифр НБУВ: Ж29144 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто методи класифікації геометричних об'єктів на географічних картах для задач обробки, аналізу та розпізнавання геоінформаційних зображень. Застосовано ієрархічний підхід в реалізації алгоритму, що надає змогу здійснювати розпізнавання за короткий час, не вимагаючи значних обчислювальних ресурсів, шляхом активацій обмеженого числа локальних ділянок зображення, наприклад географічних карт.

Розглянуто питання щодо застосування геоінформаційної системи (ГІС) K-MINE у процесі побудови автоматизованих інформаційно-аналітичних систем для управління роботою об'єктів надрокористування. Описано модуль геолого-економічного оцінювання родовищ корисних копалин ГІС K-MINE, розробленої співробітниками ТОВ "Науково-виробниче підприємство "КАІ" (м. Кривий Ріг). Цей модуль - універсальний інструмент, за допомогою якого можна узагальнювати результати обгрунтування параметрів кондицій на мінеральну сировину, підраховувати запаси корисної копалини, розраховувати економічні показники відпрацювання родовища. Як складова частина ГІС K-MINE модуль разом із комплексом геолого-маркшейдерського забезпечення надає змогу виконувати роботи зі створення цифрових моделей родовищ корисних копалин, їх геолого-економічного оцінювання, оформлення результатів робіт і підготовки звітної документації.

На основі спостережуваних даних Землі, які взято з супутників програми Landsat, та з використанням можливостей хмарної платформи Google Earth Engine створено геоінформаційну технологію просторового аналізу хмарності на території Західної України. Проаналізовано розподіл хмарності у регіоні та показано, як впливає на основні параметри хмарності хребет Карпатських гір. Наведено розподіл щільності хмарності у Львівській і Закарпатській областях. Проаналізовано сезонну динаміку хмарності у регіоні впродовж року та усереднену динаміку хмарності впродовж 2013 - 2017 рр. Наведено порівняльні гістограми розподілу площ із однаковою усередненою протягом року хмарністю у Львівській і Закарпатській областях.

Описано проблеми, пов'язані зі станом туристичних послуг в Україні, а саме в м. Харків. Річ у тому, що цей сегмент ринку послуг не досить розвинений. І саме тому частка внеску від туристичного бізнесу у валовий внутрішній продукт досить мала. Однією з перешкод ефективному розвитку туристичної галузі протягом останніх років є слабка туристична інфраструктура. Впровадження геоінформаційних технологій у цю сферу надасть можливість створити геоінформаційну модель регіону для використання у туристичному бізнесі і дозволить задовольнити вимоги споживача. А створення додатків, які дозволяють туристові створювати оптимальні з його точки зору маршрути, призведе до покращення туристичної сфери.