Охарактеризовано основні етапи розвитку біологічної термінології, описано її системну організацію, розглянуто основні лексико-семантичні процеси та словотвірну структуру найпоширеніших груп термінів. З'ясовано причини виникнення та особливості розвитку полісемії, омонімії, синонімії та антонімії в біологічній терміносистемі. Визначено специфіку та продуктивність суфіксального, префіксального, префіксально-суфіксального, синтаксичного способів творення, а також основоскладання в українській біологічній термінології. Проаналізовано позитивні та негативні аспекти творення багатокомпонентних термінів-словосполучень. Охарактеризовано найбільш поширені твірні моделі біологічних термінів.

Охарактеризованы основные этапы развития биологической терминологии, описана ее системная организация, рассмотрены основные лексико-семантические процессы и словообразовательная структура наиболее распростараненных групп терминов. Установлены причины возникновения и особенности развития полисемии, омонимии, синонимии и антонимии в биологической терминосистеме. Показана специфика и продуктивность суффиксального, префиксального и префиксально-суффиксального, синтаксического способов образования, а также основосложения в украинской биологической терминологии. Проанализированы позитивные и негативные аспекты образования многокомпонентных терминов-словосочетаний. Охарактеризованы наиболее распространенные модели образования биологических терминов.

Проведено дослідження староукраїнської біологічної і медичної лексики лікарських порадників XVI - XVIII ст. у етимологічному, семантичному й структурному аспектах. Максимально повно представлено староукраїнські назви рослин і тварин, назви форм ліків та лікарських препаратів. З'ясовано, що основу досліджених груп лексики становить власне українська лексика, ряд слів успадковано з праслов'янської мови, незначну частину складають іншомовні запозичення. Встановлено, що ботанічні, зоологічні й медичні назви мають свої структурні й морфологічні особливості, є семантично мотивованими і немотивованими.

Проаналізовано структуру словотвірних парадигм українських назв тварин і рослин (2 733 деривати). Установлено континуум словотвірних значень, реалізованих похідними від аналізованих груп іменників, досліджено способи та засоби здійснення словотвірної семантики. Охарактеризовано чинники, які регулюють словотвірну спроможність назв тварин і рослин, виявлено їх типологію.

Уточнено певні загальнолінгвістичні поняття ("префіксоїд", "суфіксоїд"), критерії визначення морфемної будови слів з афіксоїдами. Введено до наукового обігу поняття "афіксоїдний спосіб словотворення" як різновид морфологічної деривації. Визначено можливі ступені асиміляції чужомовних елементів та їх зв'язок зі словотвірною активністю формантів. З'ясовано походження чужомовних словотвірних елементів, що утворюють українські біологічні терміни, на широкому термінологічному матеріалі. За ступенем продуктивності класифіковано словотвірні типи біологічних термінів, утворених чужомовними дериваторами. Досліджено словотвірну валентність аналізованих запозичених формантів. Охарактеризовано семантичні відношення між словотвірними типами, що об'єднують біологічні терміни, оформлені чужомовними дериваторами, а також їх спроможність утворювати словотвірні розряди. Проаналізовано категоріальну спеціалізацію запозичених словотвірних елементів, використовуваних у біологічній термінології. Спрогнозовано розвиток словотвірної активності чужомовних формантів, які утворюють біологічні терміни.

Обгрунтовано теоретичні засади вторинної номінації, висвітлено основні підходи до визначення наукової метафори і метонімії. Розкрито природу та пізнавальне значення біологічної метафори і метонімії, функції вторинних біологічних найменувань і їх структурно-семантичну специфіку, систематизовано вторинні синтетичні біологічні терміни (БТ) за джерелами походження, охарактеризовано специфіку метафори та метонімії як чинників творення аналітичних термінів. Запропоновано типологічну характеристику вторинних аналітичних БТ, встановлено їх термінотвірні моделі. Досліджено шляхи появи полісемії й омонімії та проаналізовано явища синонімії й антонімії в системі БТ - вторинних номінантів.

Представлено фонетичний та граматичний матеріал із нормативного курсу латинської мови, комплекс вправ, спрямований на закріплення і систематизацію набутих знань. Приділено увагу лексико-термінологічному матеріалу (латинсько-український та українсько-латинський словники обсягом близько 4000 лексичних одиниць). Розглянуто нариси з історії латинської мови та етимологічний довідник.

Наведено фонетичний та граматичний матеріали із нормативного курсу латинської мови, комплекс вправ, спрямованих на закріплення та систематизацію набутих знань, умінь і навичок, достатній лексико-термінологічний матеріал (латинсько-український та українсько-латинський словники обсягом близько 4 000 лексичних одиниць), нариси з історії латинської мови та біологічної систематики, етимологічний довідник.