Розкрито сутність та структуру професійної компетентності майбутніх вчителів біології. З’ясовано особливості розвитку та тенденції модернізації вищої біологічної освіти. Визначено критерії та рівні формування професійної компетентності. Розроблено й експериментально апробовано дієвість концептуальної структурно-функціональної моделі та розвивальної програми формування професійної компетентності майбутніх вчителів-біологів та обгрунтовано їх навчально-методичний та технологічний супровід. Розкрито особливості створення інноваційного освітнього середовища у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології. Розглянуто діагностику та стан сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів біології.

Розглянуто питання впровадження здоров'язберігальних освітніх технологій у практику роботи вищої школи в процесі професійної підготовки вчителів біології. Наведено дані експериментальної роботи, метою якої було використання здоров'язберігальних технологій на заняттях у ході вивчення дисциплін циклів природничо-наукової, професійної та практичної підготовки майбутніх біологів. Досліджено стан здоров'я студентів I - IV курсів за результатами аналізу медичних карток, анкетування студентів-біологів. Окреслено шляхи формування здоров'язберігальних компетентностей майбутніх учителів.

Рассмотрены вопросы внедрения здоровьесберегающих образовательных технологий в практику работы высшей школы в процессе профессиональной подготовки учителей биологии. Представлены данные экспериментальной работы, целью которой было использование здоровьесберегающих технологий на занятиях при изучении дисциплин циклов естественнонаучной, профессиональной и практической подготовки будущих биологов. Исследовано состояние здоровья студентов I - IV курсов по результатам анализа медицинских карт, анкетирования студентов-биологов. Определены пути формирования здоровьесберегающих компетенций будущих учителей.

The article highlights the problem of health protecting educational technologies introduction in the process of biology teachers’ professional training at higher school.

Розкрито теоретичні та методичні аспекти професійної підготовки майбутніх учителів початкової школи до формування природознавчої компетентності у молодших школярів. Виділено та обґрунтовано три етапи підготовки майбутніх учителів початкової школи: теоретичний, лабораторно-практичний та самостійно-творчий.

Раскрыты теоретические и методические аспекты профессиональной подготовки будущих учителей начальной школы к формированию природоведческой компетентности младших школьников. Выделены и обоснованы три этапа подготовки будущих учителей начальной школы: теоретический, лабораторно-практический и самостоятельно-творческий.

The article deals the theoretical and methodological aspects of the training of primary school teachers to the formation of natural science competencies in primary schoolchildren. Been substantiated three stages of training of primary school teachers: theoretical, laboratory and practical, creative and independent.

Обгрунтовано науково-теоретичне й організаційно-практичне забезпечення процесу підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти. Запропоновано підходи до вирішення проблеми формування готовності студентів до практичної здоров'язбережувальної діяльності. Здійснено відбір і модифікацію базових понять дослідження. Виявлено сутність, структуру, особливості змісту й організації процесу підготовки майбутніх вчителів природничих дисциплін до реалізації здоров'язбережувальних технологій у закладах освіти.

Висвітлено особливості конструювання змісту компетенцій майбутніх учителів біології в умовах вищої ступеневої освіти на основі принципу наступності. Конкретизовано зміст таких груп компетенцій, як соціально-культурні, загальнонаукові (фундаментальні), професійні (предметні й психолого-педагогічні). Розкрито специфіку змісту компетенцій, їх розширення та ускладнення в процесі підготовки бакалаврів, спеціалістів та магістрів за напрямом підготовки "Біологія" з урахуванням розвитку особистісних цінностей та ставлення студентів до професійних знань, умінь та навичок.

Освещены особенности конструирования содержания компетенций будущих учителей биологии в условиях уровневого высшего образования на основании принципа преемственности. Конкретизировано содержание таких групп компетенций, как социально-культурные, общенаучные (фундаментальные), профессиональные (предметные и психолого-педагогические). Раскрыто специфику содержания компетенций, их расширение и усложнение в процессе подготовки бакалавров, специалистов и магистров по направлению "Биология" с учетом развития личностных ценностей и отношения студентов к профессиональным знаниям, умениям и навыкам.

There has been covered the extended interpretation of coherence by taking into account the peculiarities of building content of future biology teacher competencies in the system of multilevel education, namely in respect of developing personal values and students’ attitude towards professional knowledge and skills. There have been clarified the content of competencies’ groups such as social and cultural, general education and professional (content area and teacher education).

Проаналізовано теоретичні засади досліджуваної проблеми, розкрито сутність готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови та методику формування досліджуваної якості майбутніх педагогів-біологів у процесі навчання у вищих педагогічних закладах освіти. Розроблено та перевірено модель формування готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи.

Висвітлено методологічні, теоретичні та практичні аспекти виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Здійснено детальний аналіз стану розробки теоретичних засад проблеми дослідження в її історичному і сучасному ракурсах. Розглянуто сутнісну характеристику поняття "ціннісне ставлення до природи" як особистісну структуру. Схарактеризовано "екологічну культуру" як складне утворення, що припускає формування екологічного світогляду, екомислення та відповідної поведінки та ставлення до цінностей природи. Розкрито закономірності, принципи та педагогічні умови виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи. Розглянуто специфічну діяльність учителя біології з виховання ціннісного ставлення до природи (освітню, творчу, практичну, позааудиторну) як форму активного, творчого ставлення особистості до навколишнього світу та самої себе. Теоретично обгрунтовано та змодельовано структурно-функціональну модель виховання у майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи, що складається із цільового, методологічного, змістовного, операційно-дієвого та результативно-оцінного блоків.

Здійснено узагальнення проблеми професійної підготовки учителів біології у педагогічних закладах вищої освіти щодо формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності у процесі практичної підготовки. Виокремлено структурні компоненти, показники й рівні сформованості готовності до професійної діяльності студентів- біологів, запропоновано структурно-функціональну модель формування досліджуваної якості, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови, які складають основу розвивальної програми формування досліджуваного феномена.

На методологічному, теоретичному та методичному рівнях досліджено проблему неперервної професійної підготовки вчителів біології до профільного навчання учнів. Проаналізовано ґенезу, стан вивченості проблеми організації профільного навчання та підготовки вчителів до її реалізації в Україні та за кордоном. Охарактеризовано структуру спеціалізованої профільно зорієнтованої компетентності як складової професійної компетентності вчителя біології. Уточнено критерії, показники, рівні її сформованосгі. Науково обґрунтовано концепцію дослідження, ядром якої визначено методологічний, теоретичний і методичний концепти, а провідними ідеями - неперервність підготовки учителів на засадах практико-зорієнтованого, контекстного й інтерактивного підходів у межах ступеневої вищої та післядипломної педагогічної освіти. Спроєктовано теоретичну модель дослідження проблеми. Розроблено, упроваджено й експериментально доведено ефективність методичної системи неперервної професійної підготовки вчителів біології до профільного навчання учнів. Її формує єдність таких складників, як теоретико-методичне забезпечення процесу підготовки, організаційно-педагогічні інструменти та технології реалізації. Виявлено статистично значимі зміни підвищення рівня сформованості спеціалізованої профільно зорієнтованої компетентності в експериментальній групі магістрантів у порівнянні з контрольною, а також у вчителів-практиків після проходження курсів підвищення кваліфікації за авторською програмою.

Розроблено, обірунтовано й експериментально перевірено технологію формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології у процесі професійної підготовки. Виявлено стан розробленості проблеми формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології в теорії та практиці професійної підготовки. Сформульовано визначення дефініції “дослідницька компетентність майбутніх учителів біології” як якісної, інтегративної характеристики майбутніх учителів біології, визначено її сутність і компоненти. Обгрунтовано критерії та показники, охарактеризовано рівні сформованосгі дослідницької компетентності майбутніх учителів біології. Розроблено та теоретично обґрунтовано технологію формування дослідницької компетентності майбутніх учителів біології у процесі професійної підготовки. Підготовлено та впроваджено навчально-методичне забезпечення реалізації означеної технології. Експериментально перевірено та доведено результативність розробленої технології.

Теоретично обґрунтовано та практично вирішено актуальне науково-методичне завдання щодо підготовки майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти в умовах посилення інформатизації суспільного життя. Зазначено, що до складу поняттєвого апарату увійшла низка понять, визначення яких було уточнено та конкретизовано відповідно до мети та предмета дослідження. Серед них - дослідницька діяльність здобувачів вищої освіти та її різновиди (навчально-дослідницька та науково-дослідницька діяльності); навчально-дослідницькі та науково-дослідницькі уміння, що формуються у процесі вказаних різновидів, відповідно; структура дослідницької компетентності, що складається із взаємопов'язаних компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного та рефлексивного); фундаменталізація змісту педагогічної біологічної освіти як чинник проєктування дослідницької діяльності та, відповідно, формування дослідницької компетентності. Визначено педагогічні (дидактичні) умови, теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено структурно-функціональну модель підготовки майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти. Перевірка ефективності такої моделі шляхом лінійного педагогічного експерименту засвідчила, що підготовка майбутніх учителів біології до дослідницької діяльності у закладах загальної середньої освіти буде ефективною, якщо вона здійснюється за розробленою в дослідженні моделлю та сформульованими педагогічними (дидактичними) умовами.

Визначено сутнісні ознаки дефініції "готовність майбутніх учителів біології до професійної діяльності в процесі практичної підготовки", сутність і структуру досліджуваного феномена та з’ясовано особливості практичної підготовки як основи професійної підготовки майбутніх учителів біології. Визначено організаційно-педагогічні умови й методологічні підходи формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності під час практичної підготовки, розроблено й теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель формування готовності майбутніх учителів біології до професійної діяльності під час практичної підготовки, експериментально доведено її ефективність; простежено динаміку рівнів сформованості досліджуваного феномена.

Наведено теоретичне узагальнення і запропоновано вирішення наукової проблеми формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки шляхом наукового обґрунтування теоретико-методичних засад та експериментальної перевірки ефективності педагогічної системи формування екокомпетентності майбутніх педагогів.