Проведено систематичний аналіз фундаментальних філософсько-світоглядних ідей - антропоцентризму та віталізму. Послідовно розглянуто загальні тенденції їх розвитку, окремі сутнісні виміри та опредметнення антропоцентризму та віталізму в різних сферах життєдіяльності людини. Особливу увагу приділено феномену українського буття та його людиновимірності та життєвості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.21 + Е0*110.1

Рубрики:

Людина і буття

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В зависимости от подходов, методов, средств и прикладных потребностей целесообразно различать три категории биотического разнообразия: общую (интегральную), отраслевую (объектную) и производственную (прикладную). Согласно программным заданиям Конференции ООН в Рио-де-Жанейро, производственное разнообразие включает три его вида: видовое (организменное, индивидуумное), популяционное и экосистемное. Ландшафтное разнообразие разделяется на две категории: ландшафтно-географическое (традиционно-ландшафтное) и пейзажное (гуманистическое), которое отвечает определению "Всеевропейской стратегии сохранения биологического и ландшафтного разнообразия" и гармонизирует с программами охраны редкостных, уникальных и значимых биотопов и экосистем, а также формирования экологической сети.

Обгрунтовано визначеність перетворення планетарного відсталого в планетарне живе та закономірність креативного прояву наступної цілісності в різноманітті видів і форм буття живого. Виділено тріаду універсальних, сутнісних інваріантів елементів живого ("біфункціональність", "перетворююча активність" і "просторова експансіональність"), не залежну від рівня їх видової складності та форми буття (нова гносеологічна опора в пізнанні живого). Сформовано систему принципів для осягнення суті основи історичного буття живого та його планетарної гармонії (складається з принципів: первинності відсталого, самодетермінації живого, його єдності та цілісності, взаємозв'язування елементів живого та його стійкого різноманіття). Наведено новий підхід до антропосоціогенезу (від джерел до сучасності) як до планетарного феномену - синергетичної організації якісно нового виду буття живого та його нової, планетарної соціоантропної цілісності (цілісне історичне "бачення"). Запропоновано трактування понять про соціогенетичну пам'ять суспільного розвитку як матрицю відтворення суспільства, про основу його історичної цілісності та орієнтації - внутрішньої та зовнішньої (світоглядної).

Методами систематизации и структурирования обобщены достижения современного естествознания по классификации констант природы. Обобщения апробированы на результатах исследования биологических объектов. Предложена новая классификация фундаментальных констант природы.

Отмечено, что развитие науки вышло на уровень неформального взаимопроникновения ее разных областей и направлений. В этой связи проведен анализ возможной интерпретации интегральных решений биологии и уровня их всеобщей универсальности. Основным положением такой интерпретации является формулировка представления о том, что все события реализуются в режиме программно-причинно-следственной связи. Это позволяет принципиально иначе, чем сегодня принято, подойти к пониманию и оценке и нас самих, и окружающего нас мира.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*110

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання медичної біології. Розкрито сутність таких понять, як патогенність, амебіаз, кінетосома, аутотрофи, дуоденальне зондування, токсоплазмоз. Охарактеризовано методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитичними найпростішими. Увагу приділено питанням медичної гельмінтології й арахноентомології. Висвітлено питання синтетичної теорії еволюції. Подано інформацію про паразитичні форми амеб, генетичну гетерогенність і поліморфізм природних популяцій, онтофілогенетично зумовлені природжені вади розвитку людини. Розглянуто основи загальної екології й екології людини.