Прослежено развитие гуманизма со времен древних греков до Французской революции, рассмотрены условия и предпосылки, подготовившие платформу для начала работы Ч.Дарвина. Изложены основы теории ученого, касающиеся ряда самых значительных областей человеческой деятельности. Освещены противоречивые данные антропологии, биологии и геологии с экскурсами в медицину, физику и теологию. В контексте общественных наук раскрыты последствия постепенного многовекового развития гуманизма. Подчеркнуто, что именно эволюционная точка зрения лежит в основе многочисленных социальных болезней современности и, во всемирном масштабе, ответственна за стремление политиков к единому всемирному правительству, которое, согласно провозглашенной гуманистами цели, предназначено человечеству.

Рассмотрена проблема существования жизни (биоты) на Земле. Приведена характеристика 27 тектонических и биотических катастроф и связанного с ними вымирания животного и растительного мира. Проанализированы концепции появления и развития катастрофизма, глобальные геологические явления (колебания уровня Мирового океана, седиментологические, планетарные и геотектонические события, пепловые и бентонитовые слои, турбидиты и тектиты).

Детально рассмотрены доказательства эволюции (палеонтологические, биогеографические, эмбриологические, сравнительно-анатомические), филогения органического мира, антропогенез. Проанализированы учения Ламарка, Дарвина, синтетическая теория эволюции, в частности, биологические системы и уровни, элементарные эволюционные факторы, естественный отбор, вид и видообразование.

Розглянуто єдність природи Світового океану та її ознаки. Висвітлено питання започаткування, походження і еволюції земної кори та рельєфу океанічного дна, проаналізовано науково-пізнавальні погляди на походження дна Океану. З різним ступенем обгрунтування викладено науково-теоретичні підгрунтя про дві провідні гіпотези - геосинклинальну ("фіксістську") і формування тектоніки літосферних пліт ("мобілістську"), їх значення у формуванні поглядів на основні структури дна Океану та головних і другорядних форм рельєфу океанічного дна. Особливу увагу приділено проблемі походження води взагалі, походженню та еволюції води в океані. Наведено основні результати дослідження походження солоних морських вод на фоні формування земної кори і уголовиння Океану, проаналізовано процеси та ймовірні причини відносної гідрохімічної рівноваги цієї води. Розглянуто найважливіші складові частини загального масообміну, процеси солеобміну, обміну мулля ("завислого органічного і мінерального матеріалу") та обміну газів в мегашарі морської води.

Наведено характеристику основних чинників еволюційного процесу на мікрорівні. Визначено зміст поняття популяції, проаналізовано її основні ознаки, динаміку розвитку, структуру та еколого-генетичні характеристики. Розглянуто питання генетичної гетерогенності та єдності популяцій. Охарактеризовано основні форми мінливості та елементарні еволюційні фактори, зокрема, мутаційний процес, популяційні хвилі та ізоляцію. Визначено зміст поняття боротьби за існування, розглянуто існуючі види конкуренції та механізм природного добору як рушійної та спрямовуючої сили еволюції. Встановлено основні шляхи та способи виникнення нових видів у природному середовищі й обгрунтовано наукове та практичне значення вчення про мікроеволюцію.

Охарактеризованы основные факторы эволюционного процесса на микроуровне. Раскрыто содержание понятия популяции, проанализированы ее основные признаки, динамика развития, структура и эколого-генетические характеристики. Рассмотрены вопросы генетической гетерогенности и единства популяций. Охарактеризованы основные формы изменчивости и элементарные эволюционные факторы, в частности, мутационный процесс, популяционные волны и изоляция. Определена сущность понятия борьбы за существование, рассмотрены различные виды конкуренции и механизм естественного отбора как движущей и направляющей силы эволюции. Установлены основные пути и способы возникновения новых видов в естественной среде и обосновано научное и практическое значение учения о микроэволюции.

Розглянуто особливості формування сучасної еволюційної теорії, а також у доступній формі викладено механізми еволюційного процесу, напрямки та фактори еволюції. Проаналізовано гіпотези походження життя на Землі, поняття про вид і видоутворення.

Рассмотрены особенности формирования современной эволюционной теории, а также в доступной форме изложены механизмы эволюционного процесса, направления и факторы эволюции. Проанализированы гипотезы происхождения жизни на Земле, понятия о виде о видообразовании.

Висвітлено проблеми еволюційної теорії в науковому контексті. Проаналізовано роль та значення мінливості в еволюції організмів тварин та рослин, адаптації як результат дії природного добору, наведено їх класифікацію та розкрито еволюційне значення. Розглянуто питання коадаптивної еволюції тварин та рослин, описано її форми, визначено основні напрями біологічного прогресу.

Освещены проблемы эволюционной теории в научном контексте. Проанализированы роль и значение изменчивости в эволюции организмов животных и растений, адаптации как результат действия природного отбора, приведена их классификация и раскрыто эволюционное значение. Рассмотрены вопросы коадаптивной эволюции животных и растений, изучены её формы, определены основные направления биологического прогресса.

На підставі новітніх даних синергетики, теорії гіперциклів, геології, біології, вікової психології та філософії висвітлено теорію відкритих систем. Переосмислено ідею буддийської філософської системи мадх'ямаки у контексті еволюційної діалектики. Проаналізовано проблему фундаментальних констант, визначено типи моделей еволюції та самопідтримки. Розглянуто питання походження Всесвіту, речовини та соціумів, а також вторинних самогравітуючих тіл, філогенезу, ніогенезу, анагенезу, мегаспільності, функціональних хаосів. Розкрито зміст понять енергетики онтогенезу, а також онтогенезу зірок, планети Земля, особистості та соціуму. Наведено загальні перспективи еволюції.

На основании новейших данных синергетики, теории гиперциклов, геологии, биологии, возрастной психологии и философии освещена теория открытых систем. Переосмыслена идея буддийской философской системы мадхьямаки в контексте эволюционной диалектики. Проанализирована проблема фундаментальных констант, определены типы моделей эволюции и самоподдержки. Рассмотрены вопросы происхождения Вселенной, вещества и социумов, а также вторичных самогравитирующих тел, филогенеза, ниогенеза, анагенеза, мегасовместимости, функциональных хаосов. Раскрыто содержание понятий энергетики антогенеза, а также антогенеза звезд, планеты Земля, личности и социума. Приведены общие перспективы эволюции.

Розкрито сутність біологічної еволюції, описано принципи та методи вивчення органічної еволюції. Висвітлено передумови та основні етапи формування еволюційного вчення Ч.Дарвіна, основні положення теорії природного добору, проаналізовано розвиток дарвінізму та його вплив на біологію.

Раскрыта сущность биологической эволюции, описаны принципы и методы изучения органической эволюции. Освещены предпосылки и основные этапы формирования эволюционного учения Ч.Дарвина, основные положения теории природного отбора, проанализировано развитие дарвинизма и его влияние на биологию.

Наведено критичний огляд теорій в галузях астрономії-космології та біології, зіставлено їх основні положення з дійсністю. На підставі великої кількості даних проаналізовано всі основні еволюційні аргументи. Розглянуто особливості переходу від одноклітинних до багатоклітинних організмів, а також питання програмності процесів живих тіл.

Приведен критический обзор теорий в области астрономии-космологии и биологии, сопоставлены их основные положения с действительностью. На основе большого количества данных проанализированы все основные эволюционные аргументы. Рассмотрены особенности перехода от одноклеточных к многоклеточным организмам, а также вопросы программности процессов живых тел.

Розкрито сутність мінливості, охарактеризовано її форми та показано значення в еволюції організмів. Описано механізм дії природного добору, визначено його провідну роль у виникненні нових ознак і властивостей. Наведено класифікацію різних видів адаптації, показано особливості маскування, демонстрації, мімікрії, мімізії. Розглянуто механізм функціонування систем тварини-запилювачі - квіткові рослини, "фітофаг - рослина", "хижак - жертва", "комахоїдні рослини - комахи", "паразит - господар", "організми-галоутворювачі - рослини", наведено характеристику симбіонтів. Проаналізовано проблеми мікроеволюції, розглянуто різні способи видоутворення. Визначено основні напрями біологічного прогресу та регресу.

Раскрыта сущность изменчивости, охарактеризованы ее формы и показано значение в эволюции организмов. Описан механизм действия природного отбора, установлена его приоритетная роль в возникновении новых признаков и свойств. Приведена классификация различных видов адаптации, показаны особенности маскирования, демонстрации, мимикрии, мимизии. Рассмотрен механизм функционирования систем животные-опылители - цветочные растения, "фитофаг - растение", "хищник - жертва", "растения, съедающие насекомых - насекомые", "паразит - хозяин", "организмы-галообразователи - растения", приведена характеристика симбионтов. Проанализированы проблемы микроэволюции, рассмотрены различные способы видообразования. Определены основные направления биологического прогресса и регресса.

Висвітлено питання мікро- та макроеволюції, геохронології. Викладено історію розвитку синтетичної теорії еволюції, визначено передумови розвитку людини. Розглянуто популяцію як елементарну еволюційну одиницю, адаптацію як біологічне явище, мутаційний процес як елементарний еволюційний фактор, вид як одну з головних форм організації життя, видоутворення як основне явище еволюційного процесу. Розкрито суть понять популяційних хвиль, ізоляції, мутації, прогресивної еволюції, мегаеволюції. Проаналізовано особливості онтогенезу в різних систематичних групах. Показано місце вірусів в еволюції життя. Наведено основні напрямки розвитку живих організмів.

Освещены вопросы микро- и макроэволюции, геохронологии. Изложена история развития синтетической теории эволюции, определены предпосылки возникновения человека. Рассмотрены популяция как элементарная эволюционная единица, адаптация как биологическое явление, мутационный процесс как элементарный эволюционный фактор, вид как одна из основных форм организации жизни, видообразование как основное явление эволюционного процесса. Раскрыто содержание понятий популяционных волн, изоляции, прогрессивной эволюции, мегаэволюции. Проанализированы особенности онтогенеза в разных систематических группах. Показано место вирусов в эволюции жизни. Приведены основные направления развития живых организмов.

Проаналізовано історію становлення та розвитку еволюційних ідей у біології від античних часів до сучасного періоду. Розглянуто теорії еволюції періоду середньовіччя та епохи Відродження, концепції преформізму та епігенезу, систему природи К.Ліннея, трансформізм, вчення Ж.Б.Ламарка. Висвітлено основні наукові досягнення Ж.Б.Ламарка та розкрито значення його концепції для подальшого розвитку теорії еволюції. Визначено передумови виникнення та викладено основні положення еволюційного вчення Ч.Дарвіна. Розкрито вплив дарвінізму на формування навих напрямків досліджень та дисциплін у біології: еволюційної палеонтології, екології, біоценології, еволюційної ембріології, історичної біогеографії. Розглянуто синтетичну теорію евоюції, визначено її недоліки й обгрунтовано контраргументи. Викладено матеріали про еволюційні вчення недарвінської орієнації, зокрема, розглянуто космічні гіпотези поетапного розвитку органічного світу та подвійності в організації генома, а також теорії нейтральності, переривчастої рівноваги та еволюції за участю чужорідних генів.

Проанализирована история становления и развития эволюционных идей в биологии от античных времен до современного периода. Рассмотрены теории эволюции периода средневековья и эпохи Возрождения, концепции преформизма и эпигенеза, система природы К.Линнея, трансформизм, учение Ж.Б.Ламарка. Освещены основные научные достижения Ж.Б.Ламарка и раскрыто значение его концепции для дальнейшего развития теории эволюции. Определены предпосылки и освещены основные положения эволюционного учения Ч.Дарвина. Показано влияние дарвинизма на формирование новых направлений исследований и дисциплин в биологии: эволюционной палеонтологии, экологии, биоценологии, эволюционной эмбриологии, исторической биогеографии. Рассмотрена синтетическая теория эволюции, выявлены ее недостатки, обоснованы контраргументы. Изложены материалы об эволюционных учениях недарвинской ориентации, в частности, рассмотрены космические гипотезы поэтапного развития органического мира и двойственности в организации генома, а также теории нейтральности, прерывчастого равновесия и эволюции при участии чужеродных генов.

Розглянуто проблеми розвитку еволюційної теорії у британо-американській культурній антропології XIX - XX ст. Визначено ідейне джерело еволюціонізму. Розкрито особливості лінійної, універсальної та багатолінійної еволюції. Розкрито принципи реконструкції еволюції культури. Проаналізовано такі нові напрямки еволюціної теорії, як культурна екологія та політична еволюція. Увагу приділено законам паралельної еволюції та еволюційного потенціалу, причинам ренесансу еволюційної теорії в XX ст. та перспективам її розвитку.

Рассмотрены проблемы развития эволюционной теории в британо-американской культурной антропологии XIX - XX вв. Определен идейный источник эволюционизма. Раскрыты особенности линейной, универсальной и многолинейной эволюции. Проанализированы такие новые направления эволюционной теории, как культурная экология и политическая эволюция. Уделено внимание законам параллельной эволюции и эволюционного потенциала, причинам ренессанса эволюционной теории в XX в. и перспективам ее развития.

Наведено визначення, мету, основні напрями та етапи розвитку еволюційного вчення. Розглянуто популяцію як елементарну еволюційну одиницю, описано особливості мутаційного процесу, природного добору й адаптації, утворення видів. Увагу приділено питанням антропогенезу, еволюції органічного світу, розвитку багатоклітинних тварин і сучасним проблемам еволюції.

Приведены определение, цель, основные направления и этапы развития эволюционного учения. Рассмотрена популяция как элементарная эволюционная единица, описаны особенности мутационного процесса, естественного отбора и адаптации, образования видов. Уделено внимание вопросам антропогенеза, эволюции органического мира, развития многоклеточных животных и современным проблемам эволюции.

Предложена новая геоэнергетическая концепция происхождения и эволюции земной жизни, разработанная методами традиционных геологических и физико-химических наук, а также двух новых наук - геоэкологии и эниологии. Показано, что образование жизни на Земле и происходившие на перестроечных рубежах биологической эволюции скачки преобразования видового состава организмов биосферы осуществлялись в моменты взрывоподных геодинамических катаклизмов, порождавшихся циклическими энерговзаимодействиями Земли с Космосом. Вследствие каждого катаклизма в земной коре формировались глубинные разломы, через которые на поверхность прорывались геогенные энергии, преобразовывая материальный мир внешних земных оболочек. Доказано, что жизнь на Земле возникла вследствие геоэнергогенного превращения углеводородных химических соединений внешних оболочек в первичные формы живой материи, а скачки преобразования видового состава биосферы осуществлялись вследствие геоэнергогенного усложнения организации материи организмов. Уделено внимание описанию эниологического феномена биолокации и предложенных моделей строения геополя Земли и биополя человека, а также нескольких биолокационных технологий определения энергетических состояний организмов биосферы при воздействиях излучений окружающей среды.

Проанализированы работы Ч. Дарвина (1809 - 1882): "Происхождение видов путем естественного отбора" (1859), "Изменения домашних животных и культурных растений" (1868 г.), показано их основополагающее значение в науке и практике современного животноводства. Освещены особенности создания ученым научной теории эволюции и естественного отбора. Рассмотрена проблема происхождения домашнего крупного рогатого скота (КРС) от Ч. Дарвина до ХХІ в. Внимание уделено макроэволюции млекопитающих и мировым центрам происхождения пород КРС, развитию селекционной теории и практики в зооинженерии.

Викладено термодинамічні основи біологічної еволюції. Підкреслено принцип ієрархічного розвитку життя та взаємозалежність ентропії й інформації в процесі еволюції.

Освещены новые достижения в области эволюционного учения. Изложены концепции недарвиновской эволюции, составившие в XXI веке принципиальную альтернативу дарвинизму и позволяющие сделать вывод, что он не отвечает современным научным реалиям, не подлежит принципиальным перестройкам и должен быть целиком отвергнут. Приведены приоритеты, требующие особого внимания и поддержки на ближайшие годы.

Исследованы общие закономерности развития сложных иерархических систем на примере эволюции наблюдаемой части Вселенной. Предложена классификация наиболее характерных типов эволюции и рассмотрены особенности их проявления в процессе общей эволюции природы. Выделены основные механизмы увеличения сложности и уровня координации сложных систем и проанализированы движущие силы их развития. Детально рассмотрены особенности эволюции систем с участием человека, сделаны прогнозы будущего развития. Проанализирована роль интеллекта в эволюционных процессах и отмечена необходимость более детального изучения возможных типов интеллекта.