В огляді проаналізовано дані літератури про вплив електромагнітних полів (ЕМП) мікрохвильового діапазону низької інтенсивності на біологічні об'єкти. Ефекти ЕМП розглянуто на рівнях молекулярному, субклітинному та клітинному організації біологічних систем. Наведено дані про вплив мікрохвильової радіації на цілий організм. На всіх рівнях організації знайдено ефекти мікрохвильового випромінювання. Припущено, що в еукаріотичних організмів особливе значення в реакції на опромінювання має реакція клітинного ядра, яку можна оцінити, вивчаючи біоелектричні властивості клітинних ядер. Розглянуто гіпотезу про роль власного електромагнітного випромінювання клітинного ядра в реакції клітини на зовнішнє ЕМП.

Изложены молекулярные основы генетических процессов, проанализированы основные этапы транскрипции ДНК, процессинга РНК, трансляции РНК и репликации ДНК. Освещены вопросы контроля генной экспрессии у прокариот, особенности генетического кода, специфики молекулярного строения и функционирования вирусов. Рассмотрена теория молекулярных механизмов генетических процессов клетки. Раскрыта сущность понятий вирусного капсида, вириона, приведен метод бляшек исследования вирусов. Предложены способы организации вирусного капсида. Выявлена функция фермента обратной транскриптазы.

Приведены основные сведения о клеточной теории, изложены вопросы строения биомакромолекул, функционирования белков. Охарактеризованы процессы везикулярного транспорта вещества в клетке, описаны особенности строения и определены функции основных органелл клетки. Показана роль межмолекулярных взаимодействий в формировании функциональной структуры макромолекул, рассмотрена специфика механизмов регуляции функций белков.

Освещены главные понятия и представления теории молекулярных механизмов генных технологий. Изложены основы генетического анализа мутаций, технологии рекомбинантных ДНК, полимеразной цепной реакции, методик блоттинга, гибридизации с ДНК-зондами, дидезоксисеквентирования ДНК. Рассмотрены вопросы клонирования ДНК и скрининга библиотек ДНК, идентификации и использования клонов ДНК, геномики и протеомики.

Рассмотрены основные биоэнергетические процессы в живой клетке. Уделено внимание молекулярным механизмам фотосинтеза, окислению глюкозы и жирных кислот, анаэробному метаболизму, переносу электронов из цитозоля в митохондрию, окислительному фосфорилированию в бактериях. Раскрыты особенности фотосинтетической фиксации углерода.

  Скачати повний текст

Рассмотрены генетические явления и процессы, используемые в молекулярной биотехнологии, а также механизмы модификации геномов методами генной инженерии. Уделено внимание молекулярной биотехнологии бактериальных клеток, ферментных препаратов, вакцин, поликетидных антибиотиков. Дана информация об иммуноглобулинах, пептидной иммунизации, молекулярной диагностике серповидной анемии, микробиологическом производстве интерференов, синтезе адгезивных биополимеров.

Изложены основы клеточной теории и молекулярные основы функционирования белков. Проанализированы компоненты биомолекулярных комплексов, особенности нуклеиновых кислот и белков, окисления глюкозы и жирных кислот, генерации протондвижущей силы и синтеза АТФ. Описаны фотосинтетические системы, молекулярные механизмы фотосинтеза, особенности фотосинтетической фиксации углерода.

Мета дослідження - підтвердити можливість прямого зв'язування між SAM68 та ITSN1, проаналізувати вплив ITSN1 на SAM68-опосередкований альтернативний сплайсинг і виявити нових партнерів SAM68 з-поміж ендоцитозних білків і модуляторів реорганізації актинового цитоскелета. Взаємодії проаналізовано за допомогою pull-down методик із використанням очищених рекомбінантних білків або лізатів клітин 293. Нокдаун ITSN1 у клітинах лінії HeLa проведено, використовуючи дві шпилькові РНК. Експресію ізоформ, що утворюються в ході альтернативного сплайсингу, проаналізовано за допомогою ПЛР у реальному часі. Показано, що SAM68 прямо взаємодіє з ITSN1 in vitro. Виявлено, що нокдаун ITSN1 у клітинах лінії HeLa підвищує рівень збереження інтрону 3 SRSF1 на 50 %, сприяючи експресії протоонкогенної ізоформи SRSF1. Встановлено, що SH3 домени білків AMPH1, BIN1, CTTN1, TKS4 і TKS5 преципітують SAM68 із лізатів клітин 293. SAM68 безпосередньо зв'язується з ITSN1 і взаємодіє з ендоцитозними білками та модуляторами перебудов актинового цитоскелета, а SAM68-опосередкований сплайсинг у клітинах лінії HeLa може регулюватися ITSN1.

Наведено оригінальний матеріал про структурно-функціональну одиницю живої матерії - клітину. Викладено сучасні уявлення про клітину як складноорганізовану біологічну структуру - біосистему, частини якої щільно взаємопов'язані та впливають на життєдіяльність один одного. Зауважено, що вперше в навчальній літературі цілісну організацію клітини розглянуто в контексті особливих утворень - функціональних клітинних систем. Акцентовано, що саме вони - місце локалізації молекулярних механізмів життя. Розкрито деякі аспекти функціонування таких механізмів. Увагу приділено двом провідним функціональним системам - спадковому апарату та білоксинтезуючій системі.