Бази даних

Реферативна база даних - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)
Пошуковий запит: (<.>U=Е0*725.111.331$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 3
Представлено документи з 1 до 3

      
Категорія:    
1.

Шевцова А. І. 
Молекулярна мікрогетерогенність глікопротеїнів у нормі та за патології / А. І. Шевцова, О. З. Бразалук // Укр. біохім. журн.. - 2002. - 74, № 4А (Дод. 1). - С. 193-194. - укp.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.331 + Р252.0

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
Категорія:    
2.

Сибірна Н. О. 
Основи глікобіології : монографія / Н. О. Сибірна, А. І. Шевцова, Г. О. Ушакова, І. В. Бродяк, І. Ю. Письменецька; ред.: Н. О. Сибірна; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. - Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2015. - 490, [1] c. - (Біол. студії). - укp.

Вивчено будову та функції глікокон'югатів. Розглянуто застосування лектинів як діагностичних молекулярних зондів. Визначено роль молекул адгезії у міжклітинній комунікації. Приділено увагу глікозилюванню та його порушенню. Досліджено деградацію глікопротеїнів, асоційовану з ендоплазматичним ретикулумом. Охарактеризовано методи дослідження глікокон'югатів.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.331 + Е0*702

Рубрики:

Шифр НБУВ: ВС60793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
3.

Тихомиров А. О. 
Протеїни плазміноген / плазмінової системи як регулятори клітинних процесів та маркери патологічних станів різного ґенезу : автореф. дис. ... д-ра біол. наук : 03.00.04 / А. О. Тихомиров; Національна академія наук України, Інститут біохімії імені О. В. Палладіна. - Київ, 2021. - 43 c. - укp.

Розкрито роль протеїнів плазміноген / плазмінової системи в регулюванні функціональної активності тромбоцитів і ракових клітин, з'ясовано значення фрагментів плазміногену (ангіостатинів) як діагностичних і прогностичних маркерів різних патологічних станів. Проведено комплексне дослідження механізмів регулювання Lys-плазміногеном агрегативної активності та ангіогенної функції тромбоцитів. Уперше показано, що антиагрегативні ефекти Lys-форми плазміногену реалізуються через порушення агоніст-індукованої реконструкції актинового цитоскелету тромбоцитів і пригнічення вивільнення α-гранул. Lys-плазміноген обмежує ангіогенну функцію тромбоцитів через інгібування вивільнення фактора росту ендотелійних клітин (VEGF) та утворення на плазматичній мембрані ангіостатинів - потужних інгібіторів неоваскуляризації. Вперше встановлено залежність утворення ангіостатинів тромбоцитами de novo від функціонального стану клітин. Доведено роль актину, експонованого на поверхні активованих тромбоцитів, у зв'язуванні плазміногену та генеруванні ангіостатинів. Експериментально обґрунтовано наукове положення про залучення протеїнів плазміноген / плазмінової системи до регулювання тромбоутворення, ангіогенезу та репаративних процесів через модулювання функціонального стану тромбоцитів. Досліджено механізми регулювання плазміноген / плазміном процесів, асоційованих із малігнізацією пухлинних клітин. Уперше встановлено, що одним із механізмів набуття клітинами аденокарциноми легені А549 резистентності до плазмін-індукованого апоптозу / аноікісу та підтримання міграційної активності є активація автофагії та індукція синтезу регуляторного ензиму TIGAR (TP53-induced glycolysis and apoptosis regulator). Показано, що здатність клітин аденокарциноми грудної залози 4Т1 продукувати ангіостатини та матриксні металопротеїнази обернено корелює з їх інвазійною активністю. Встановлено, що ангіостатини є негативними регуляторами запальних процесів і малігнізації гіперпластичних тканин міометрію та грудної залози за розвитку доброякісних новоутворень. Показано зниження рівня ангіостатинів у сітківці щурів з експериментальною гіперглікемією, що є можливим фактором розвитку діабетичної ретинопатії. Вперше доведено, що в утворенні ангіостатинів у нервовій тканині провідну роль відіграють астрогліальні клітини. Продемонстровано, що високі рівні ангіостатинів та активних матриксних металопротеїназ у тканинах трофічних та ішемічних виразок пригнічують репаративні процеси та є факторами хронізації ран. Одержані дані відкривають перспективи використання ангіостатинів як молекулярних маркерів розвитку серцево-судинних захворювань та ефективності їх лікування.


Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.111.331 + Е60*732.223

Рубрики:

Шифр НБУВ: РА449335 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського