Скачати повний текст

Розглянуто поліреактивну природу моноклональних антитіл клону 2С3 та можливість зв'язування цими антитілами антигенів нормальних фібробластів людини та злоякісних клітин. Визначено, що поліреактивні антитіла здатні модулювати адгезію клітин. Цей вплив здійснюється головним чином на етапі формування адгезивних комплексів і призводить до зниження сили адгезивної взаємодії клітини з субстратом. Встановлено, що часткове пригнічення антитілами клону 2С3 адгезивної взаємодії клітин із субстратом призводить до вираженого зростання міграційної активності клітин, дія поліреактивних антитіл клону 2С3 на адгезію та міграцію клітин відрізняється від ефектів специфічних антиінтегринових антитіл, тромбоцитарного фактора росту та активатора плазміногену урокіназного типу. Зроблено припущення, що механізмом реалізації впливу поліреактивних антитіл є створення стеричних перешкод агрегації та кластеризації інтегринів на етапі формування адгезивних комплексів.

Установлено, що одним з біологічно важливих ефектів хаотропно модифікованих імуноглобулінів (ПРІГ) є опсонізація чужорідних часток, що сприяє їх фагоцитозу. Крім того, ПРІГ можуть блокувати зв'язування ліпополісахариду із ефекторними клітинами, що запобігає їх активації і синтез різноманітних медіаторів запалення. Таким чином, ПРІГ можуть вносити додатковий вклад у захист організму від інфекційних агентів.

Розроблено методики іммобілізації нормального імуноглобуліну людини (Ig) на поверхні нанокомпозитів магнетит/гідроксоапатит та магнетит/гідроксоапатит/срібло. Досліджено ізотерми адсорбції Ig на поверхні одержаних нанокомпозитів у двох буферних розчинах - фосфатному та фізіологічному. Встановлено, що наночастинки срібла виступають у ролі додаткових адсорбційних центрів імуноглобуліну. Показано, що адсорбція Ig на поверхні нанокомпозиту з включеннями срібла перевищує адсорбцію на поверхні магнетит/гідроксоапатит в обох досліджених буферних системах. Вивчено залежність кінетики десорбції імуноглобуліну в модельне середовище від буфера, в якому проводилась адсорбція.

Мета роботи - відібрати scFv, які можуть нейтралізувати дифтерійний токсин. З використанням протокової цитофлуориметрії досліджено здатність специфічних scFv блокувати взаємодію міченого рецепторзв'язувального фрагмента токсину з поверхнею чутливих клітин. Виокремлено чотири scFv, яким притаманні властивості нейтралізувати токсин. Висновки: одержані scFv можуть стати перспективними кандидатами на роль антитоксичних протидифтерійних препаратів нового покоління.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*74*72

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано новий підхід для розв'язання задачі укладки блоків, який базується на використанні алгоритму клонального добору. Відмінною рисою запропонованого алгоритму є спосіб кодування антитіл. Проведені обчислювальні експерименти довели ефективність запропонованого підходу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.123 + Е0*74*72

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано метод одержання і очищення та охарактеризовано властивості моноспецифічних поліклональних антитіл проти висококонсервативного еукаріотного білка Sgtl, який є важливим чинником регуляції клітинного циклу, бере участь у HSp90-опосередкованій протеасомній деградації білків і разом з іншими шаперонами і кошаперонами відіграє важливу роль у регуляції про- та антиапоптичних сигнальних шляхів. Вивчення ролі і функцій Sgtl у комплексах з білками шаперонової родини Hsp90 необхідно для розуміння механізмів регуляції сигнальних процесів, які контролюють життя та смерть клітини, що є критичним у розвитку багатьох серцево-судинних патологій, зокрема, дилятаційної кардіоміопатії.

The influence of immobilized antibody G on the surface of polymeric microspheres on the aggregate stability of a polymeric suspension in an electrolyte solution is investigated. It is established that it is possible to raise the aggregate stability of polymeric microspheres in buffer solutions if molecules of the bioligand in a certain conformation necessary for the formation of the structural mechanical factor of stabilization of particles are present in the interphase layer of particles.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г461.135-95 + Е0*74*72

Рубрики:

Амперометричне титрування

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*74*72

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж24835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблему визначення афінності двох видів бівалентних антитіл у їх суміші. Показано, що криву зв'язування на відповідних координатах можна використовувати для побудови системи чотирьох рівнянь із чотирма невідомими або системи з двох рівнянь з двома змінними. Числове розв'язання цих систем рівнянь дає можливість одержати константи афінності для антитіл та взаємовідношення між концентраціями антитіл у суміші, що мають бути визначеними.

У процесі отримання пептид-білкових кон'югатів глутаральдегідним методом на молекулі-носієві з'являються антигенні детермінанти, до складу яких входять залишки глутарового альдегіду (ГА) та блокувального аміну, як правило, гліцину. Серед антитіл, спрямованих до цих антигенних детермінант, виявлено антитіла, специфічні до блокувального агента. На афінному сорбенті гліцин- оксиран- сефароза виділено антитіла, яким притаманна чітко виражена специфічність до залишку гліцину. Такі антитіла розпізнавали залишок гліцину, кон'югований з білками за допомогою ГА та з глікогеном за допомогою біс-оксирану, але не розпізнавали інші амінокислоти у складі аналогічних кон'югатів. Таким чином, залишок гліцину є імунодомінантною групою епітопа, який розпізнається даними антитілами. Припущено, що білки, оброблені ГА, можна використовувати для отримання високоспецифічних антитіл до амінокислот та інших амінів.

Розглянуто кілька типів дозозалежних кривих титрування антитіл, одержаних за допомогою ELISA або в реакції аглютинації. Показано, що використання запропонованих раніше так званих координат розведення дозволяє аналізувати криві титрування антитіл і визначати деякі важливі параметри їх антигензв'язувальної активності. Теоретичні криві, одержані з використанням розробленої теорії, є схожими на криві титрування, одержані в експерименті. Аналіз кривих титрування сироваткових антитіл дозволяє одержати важливу інформацію щодо антитілоблокувальних факторів, які присутні в сироватках.

Розглянуто питання щодо того, чи належать поліреактивні імуноглобуліни (ПРІГ) і натуральні антитіла (НАт) до одного типу імуноглобулінових молекул, чи вони істотно відрізняються та можуть розглядатись як різні субстанції. На підставі одержаних даних, а також з аналізу даних, опублікованих раніше, зроблено висновок, що ПРІГ і НАт взаємодіють з антигенами за принципово різними механізмами. Згідно із зазначеним ПРІГ і НАт можно розрізняти як відмінні одна від одної субстанції, але схожі за деякими параметрами. Цілком імовірно також, що ПРІГ і НАт виконують різні біологічні функції.

Показано, що розв'язання проблеми визначення афінності двох типів антитіл, що знаходяться в суміші і відрізняються за афінністю, за допомогою методу, запропонованого раніше, можна вдосконалити, якщо замість числового розв'язання системи чотирьох рівнянь із чотирма невідомими використати метод нелінійної регресії. Цей метод дозволяє визначити корені відповідного рівняння, що описує залежність частки незаблокованих антигеном антитіл від таких характеристик, як афінність антитіл до відповідного антигену, співвідношення концентрацій їх в досліджуваній суміші та концентрації антигену в суміші. Застосування методу нелінійної регресії для обчислення коренів цього рівняння підвищує точність встановлення зазначених параметрів, причому кількість вимірів частки вільних антитіл за відповідних концентрацій антигену, що конкурує, можна зменшити. Це значно спрощує відповідні експериментальні вимірювання.

Показано, что применение традиционного метода определения аффинности антител может привести к получению неточных результатов и далеко неполной информации об обследуемом образце антител, особенно если данный образец содержит два и более видов антител различной аффинности. Для решения подобной проблемы предложено использовать иной подход, который позволяет определить, что исследуемый образец содержит более одного типа антител разной аффинности. В случае обнаружения в исследуемом образце двух типов антител различной аффинности для их характеристики следует применять метод, разработанный ранее.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*74*72

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены некоторые проблемы, встречающиеся при определении авидности двухвалентных антител в эксперименте или же с помощью теоретических подходов для случаев, когда аффинность антител является известной. Показано, что для определения части двухвалентных антител, остающихся свободными в их смеси с избытком антигена, что требуются для оценки авидности, нужны методы, чувствительность которых заметно превосходит чувствительность ELISA. Ранее существовавшие теоретические подходы не позволяли оценить авидность двухвалентных антител по целому ряду причин. Однако в последние годы предложены методы, которые дают возможность оценить авидность антител или иных рецепторов, состоящих из двух связывающих центров, соединенных гибким линкером известной длины. Таким образом, в настоящее время имеется возможность для определения авидности двухвалентных антител как в эксперименте, так и с помощью теоретических методов.