Проаналізовано особливості організації метеорологічних (за температурою, силою та напрямом вітру, хмарністю неба) і фенологічних спостережень. Наведено основні завдання спостережень за рибами, птахами, тваринами, грибами, трав'янистими рослинами, плодовими деревами, ягідними культурами. Проаналізовано особливості розвитку деяких комах-шкідників, що рекомендуються для спостереження.

Проанализированы особенности организации метеорологических (за температурой, силой и направлением ветра, облачностью неба) и фенологических наблюдений. Приведены основные задачи в процессе наблюдения за рыбами, птицами, животными, грибами, травянистыми растениями, плодовыми деревьями, ягодными культурами. Проанализированы особенности развития некоторых, рекомендуемых для наблюдения, насекомых-вредителей.

Розглянуто основні методи та об'єкти, що використовують в біоіндикації. Висвітлено основні напрямки застосування методик фіто- та фауноіндикації у різних видах екологічного моніторингу, сільському та лісовому господарстві, метеорології, геології, палеонтології, медицині. Описано методи ранньої біоіндикації - зміни морфології, фізіології та біохімії рослин, а також способи народної біоіндикації. Проаналізовано індикацію людини за її анатомічними та фізіологічними особливостями з метою самовиховання та самостановлення особистості різного віку.

Рассмотрены основные методы и объекты, используемые в биоиндикации. Освещены основные направления применения методик фито- и фауноиндикации в разных видах экологического мониторинга, сельском и лесном хозяйстве, метеорологии, геологии, палеонтологии, медицине. Описаны методы ранней биоиндикации - изменения морфологии, физиологии и биохимии растений, а также способы народной биоиндикации. Проанализирована биоиндикация человека по его анатомическим и физиологическим особенностям с целью самовоспитания и самостановления личности разного возраста.

На основании методов биоиндикации и биотестирования исследованы загрязнения почв в разных зонах г. Алчевск. Обнаружено, что наилучшая всхожесть и масса пшеницы имеют место в районе возле металлургического комбината, что можно объяснить действием малых доз радиации и наличием в почве тяжелых металлов.

З використанням методів біоіндикації оцінено вплив гірничої промисловості на стан об'єктів навколишнього середовища. Визначено рівні екологічної та еколого-генетичної небезпеки для населення на території гірничопромислових центрів Дніпропетровщини. Виявлено міста з високими рівнями екологічної та еколого-генетичної небезпеки - Жовті Води та Вільногірськ. Апробовано систему еколого-соціального моніторингу на територіях гірничо-промислових центрів Придніпров'я. Одержано модель оцінки стану здоров'я населення за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Одержано експоненціальну модель та шкалу оцінювання небезпеки для здоров'я населення від забруднення грунтів важкими металами за рівнем ушкодженості біоіндикаторів. Установлено залежність зниження рівня токсичності грунтів у разі обробки розчином гумату натрію.

  Скачати повний текст

Проаналізовано властивості певних компонентів біогеоценозів для індикації та діагностування техногенного забруднення. Як засоби індикації запропоновано використовувати епіфітні лишайники, зовнішню кору дерев і верхній шар грунту. Досліджено атмосферний пил, стабільні ізотопи та радіонукліди. Встановлено залежність їх нагромадження від атмохімічних, погодних умов і тривалості процесу. Проведено калібрування та встановлено зв'язок нагромадження полютантів з застосуванням засобів індикації. Розроблено способи та наведено коефіцієнти та показники оцінювання автотранспортного, будівельного навантаження й озеленення урбоекосистем. Адаптовано метод гамма-радіометрії для індикації та діагностування біогеоценозів техногенно змінених територій. Розвинуто положення про зв'язок забруднення та морфологічної реакції організмів. Створено комплекти індикаційних мап місць спостережень, а також мап для досліджених територій.

Викладено фізіологічні та біологічні методи характеристики екологічного стану навколишнього середовища (НС). Розкрито особливості стрес-толерантних систем живих організмів, які контролюють екологічну рівновагу в НС, здійснюють біоконтроль за рівнем забруднення біосфери. Наведено загальноприйняті методи контролю за станом здоров'я людини, визначено шляхи надходження радіонуклідів до продуктів споживання та організму, окремі технологічні процеси виробництва доброякісної продукції за сучасних умов. Увагу приділено надбанню навичок у класифікації та характеристиці погоди, вмінню виділяти найбільш сприятливі окремі типи погоди для проведення кліматотерапевтичних процедур, практичному застосуванню спеціальних методів моніторингу НС. Встановлено, що індикація природного середовища біокліматичними методами сприяє побудові номограм обчислення еквівалентно-ефективної температури з подальшим моделюванням комфортних зон для людини. Визначено кліматичні межі сезонів та їх тривалість в Україні на підставі методики визначення клімату за типами погоди з урахуванням радіаційних, циркуляційних і погодних факторів, класів погоди, зміни властивостей поверхні, що підстилає, річний хід температури повітря для правильного вибору місця і часу курортного лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8 + Е0*801.1-641.1 + Е40*725.15

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА386100 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено наукові основи біоіндикації, яка грунтується на засадах сучасної екології та різних біологічних дисциплін і використовується для оцінювання стану навколишнього середовища. Показано основні напрями біоіндикації, розкрито поняття індикатора, проблеми стресу та біоіндикації. Проаналізовано пошуки індикаторів і зміни їх ознак залежно від рівня організації живого. Значну увагу приділено сучасним методам і шкалам, зокрема розробленому автором методу синфітоіндикації. Подано характеристику цього нового наукового напряму. Висвітлено питання дендроіндикації, дистанційної індикації, індикації стану екосистем, їх забруднень, змін у часі та просторі (атмо-, гідро- та педосфери, пошуків корисних копалин, змін клімату) під впливом вищих рослин і рослинних угруповань, лишайників, мохів, водоростей і тваринних організмів. Приділено увагу проблемам ландшафтної біоіндикації, оцінювання геоморфологічних процесів, динаміки та стійкості екосистем, використання екологічних індикаторів для забезпечення сталого розвитку.

Наведено дані щодо використання стану популяцій ракшоподібних птахів та одуда як індикатора рівня трансформованості ландшафту та функціональної збалансованості екосистеми.

Проведено біоіндикаційну оцінку стану атмосферного повітря Західного Криму на основі досліджень сосни звичайної (Pinus sylvestris L.). Морфометричні показники P. sylvestris варіюють у широкому діапазоні числових величин, до того ж рівень некротичного ураження хвої є найінформативнішою біоіндикаційною ознакою. Мінімальне ушкодження хвої встановлено на деревах контрольної ділянки, у інших досліджених місцях відзначено ушкодження хвої.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: РА405733 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі біомаркери стану екосистем: різні групи популяцій; провідні види; консорційна організація. Зроблено висновок, що універсальний біомаркер стану екосистем поки що не відомий, а для ефективної його оцінки доцільно використовувати комплекс показників.

Встановлено, що окремі гетеротрофні види, які мають здатність до біологічної індикації процесів у природних екосистемах, обов'язково пов'язані з трофічними ланцюгами та абіотичними структурами цих екосистем. Біологічні індикатори, як правило, мають здатність сприяти виявленню причин зміни або переформування існуючих трофічних ланцюгів у природних екосистемах новими ланками. Тому біологічні індикатори доцільно розглядати як специфічні "сигнали", що здатні прогнозувати значні або менш значні динамічні процеси та зміни в екосистемах. Як присутність біологічного індикатора в екосистемі внаслідок його експансії, так і його відсутність унаслідок скорочення чисельності або й повного зникнення у природному середовищі, свідчать про порушення екологічної стійкості й рівноваги досліджуваної системи. Розглянуто приклади використання окремих видів молюсків, плазунів, птахів і ссавців для оцінки стану природних екосистем.

Приведены результаты и опыт создания и эксплуатации в производственных условиях системы самодиагностики работоспособности тест-организмов, входящих в состав биоэлектронной системы СПБМКВ, установленной на водозаборах г. Санкт-Петербург.

Исследованы биоиндикаторные свойства мезонефроса серебряного карася (Carassius auratus gibelio Bloch 1782). Установлен широкий спектр действия водорастворимого инсектицида "BULDOG-ES" на органы и ткани рыб. Показана возможность использования гистологического критерия для оценки состояния водных акваторий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж25189 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вирішено актуальну науково-технічну проблему створення наукових основ застосування методів біоіндикації та біотестування в системах управління екологічною безпекою суб'єктів господарювання. Створено наукові засади застосування методів біотестування та біоіндикації, як додаткового інструменту моніторингових досліджень під час розробки, впровадження та функціонування СЕУ, що дозволило отримати інформацію про рівень екологічної безпеки суб'єктів господарювання та стан природних компонентів довкілля в межах впливу їх діяльності. Обгрунтовано нові наукові положення, висновки та рекомендації, а також запропоновано методи визначення комплексного критерію екологічної діяльності системи екологічного управління та вибору типу системи екологічного управління за ефективністю функціонування, які дозволяють визначити та підвищити рівень розвитку систем управління екологічною безпекою суб'єктів господарювання шляхом проведення організаційних змін їх діяльності та контролю екологічної діяльності функціонуючої системи екологічного управління.

Розглянуто різні аспекти використання риб як індикаторів часу, простору та умов проживання. Зазначено, що риби є індикаторами великих відрізків у масштабах геологічного часу, міжрічних, сезонних і добових процесів. Показано закономірності перебудови видового складу та розподілу риб у зв'язку з глобальними змінами поверхні Землі та кліматичних поясів, а також особливості формування глибоководної іхтіофауни. Акцентовано, що риби є індикаторами великомасштабних явищ і процесів, що відбуваються в теперішній час, і великих типових прибережних біотопів у Світовому океані, окраїнних і внутрішніх морях. Особливу увагу приділено використанню риб як індикаторів різних форм антропогенних впливів на водні екосистеми.

Здійснено біоіндекаційну оцінку стану паркових екосистем (ПЕ) м. Києва на градієнті антропогенного впливу та урбанізації за рівнями організації життя від клітини до екосистеми. Враховано біотичне різноманіття і стан угруповань рослин, птахів та диких бджіл. Просторовий аналіз розподілу антропогенних чинників виконано за допомогою ГІС-картування. Уперше для урбоекосистеми Києва досліджено екосистемні послуги паркових екосистем та їх взаємозв'язки з урбанізацією і біорізноманіттям. Зазначено, що відповідно до рішень 69-ї Генеральної Асамблеї ООН, рішення Стратегії ЄС з питань біорізноманіття та Нової лісової стратегії ЄС до 2030 року, стале управління лісами та сталий розвиток міст є одними з основних глобальних цілей сталого розвитку. Для їх досягнення рекомендовано приділити особливу увагу покращенню якості повітря, збереженню зелених насаджень та ПЕ. Визнано, що зелені насадження створюють екосистеми і знаходяться в безперервному процесі адаптації до динамічних та агресивних умов міста, тому необхідною є розробка надійних методів оцінки та індикації їх стану, динаміки у часі і просторі. ПЕ забезпечують унікальні екосистемні послуги у містах, зокрема регулюючі глобальні послуги підтримання екосистем, знижуючи критичні викиди в довкілля та впливаючи на ґрунти, водні ресурси, ландшафти, біорізноманіття.