Індекс рубрикатора НБУВ: П032.42,022 + Е0*806.3,022

Рубрики:

Ґрунтовий розчин, склад і режим

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС41685 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.42,022 + Е0*806.3,022

Рубрики:

Ґрунтовий розчин, склад і режим

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС41685 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.42,022 + Е0*806.3,022

Рубрики:

Ґрунтовий розчин, склад і режим

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС41685 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.42,022 + Е0*806.3,022

Рубрики:

Ґрунтовий розчин, склад і режим

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ДС41685 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для оценки устойчивости и динамики экосистем предложено использование методики фитоиндикации. Методика была апробирована на примере лесов зеленой зоны г. Киева и пионерских сообществ Товтрового кряжа (Хмельницкая обл.). Смоделирован ход сукцессии на отвалах известняка Товтр.

Розглянуто екотон як поліфункціональну систему, однією з функцій якої є обробка інформації про стан зовнішнього середовища. За допомогою показника надлишковості проаналізовано структуру екотона між дібровою та лукостепом.

Розглянуто процеси деградації грунтово-рослинного покриву та зменшення площі природно-просторових ресурсів внаслідок неврахування екологічних факторів розвитку міста, які вимагають послаблення антропогенного навантаження та оптимізації природної підсистеми.

Досліджено вміст важких металів у грунтах та рослинах лісопаркової зони міста Харкова. Проведено екологічну оцінку забруднення поверхневого шару грунтового покриву. Складено картосхеми геохімічних ореолів розсіювання основних забруднювачів екосистеми. Проведено оцінку стану рослинного покриву методом біоіндикації. Виявлено види рослин, які толерантні до забруднення важкими металами. Проведено системний аналіз перерозподілу забруднення у системі "грунт - рослина". Отримані результати дозволили вивчити характер розподілу забруднень у ланках урбоекосистеми міста Харкова.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж68985 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено необхідність комплексного підходу до вирішення екологічних проблем під час дослідження природно-антропогенних комплексів: використання разом ландшафтно-індикаційного методу і різноманітних методів фізико-хімічного аналізу природних компонентів навколишнього середовища. Такий підхід дозволяє більш детально розглянути особливості поведінки кожного полютанту за конкретних геохімічних обставин.

Наведені головні підходи та методи опису й аналізу структурної організації лісових екосистем. Проведено аналіз сучасних поглядів на проблему структури екологічних систем, методологічних аспектів збору і статистичної обробки даних. Особливу увагу приділено геостатистичним підходам як засобам оцінки та моделювання просторових закономірностей. Обговорюються питання вивчення динаміки показників просторового складу лісових біогеоценозів. Наведені методи проілюстровано на прикладі дібров степової зони України в еталонних варіантах (Присамарський біосферний стаціонар) та в умовах техногенезу (регіони вуглевидобутку Західного Донбасу).

Дисертацію присвячено питанням використання різних груп і видів безхребетних підстилки для біоіндикації та оцінки стану лісових біогеоценозів степового Придніпров'я за умов тиску різних форм антропогенних чинників. З'ясовано зміни синекологічних показників, видового складу та таксономічної структури підстилкових безхребетних під впливом промислового забруднення. Розглянуто особливості формування фауни безхребетних підстилки на ділянках лісової рекультивації. Визначено особливості накопичення важких металів різними групами безхребетних підстилки, сумісні зміни рослинного покриву та фауни безхребетних підстилки на фауністичному, морфологічному, екотоксикологічному рівнях з подальшим використанням їх для біоіндикаційних досліджень.

Проведено теоретичне дослідження процесу перетворення рослинних решток (фітодетриту) у природних екосистемах на прикладі лісових і лучних підстилок в Українських Карпатах. Узагальнено багаторічні спостереження, наведено основні закономірності розкладу органіки на поверхні грунту залежно від еколого-типологічної підпорядкованості та внутрішньої організації гірських екосистем. Подано оцінку природних та антропогенних тенденцій у забезпеченні стійкості підстилок, детритного покриву та їх підсистем. Розроблено класифікацію підстилок, розглянуто прикладні аспекти детритного циклу перетворення фітомаси.

Дисертацію присвячено вивченню проблем екології та особливостей існування галофітних дібров, формування їх грунтів у степовій зоні України. Проаналізовано стан проблеми вивчення галофітних дібров лівих приток Дніпра. Наведено методологічні підходи до їх дослідження з використанням біогеоценотичних методів, а також результати вивчення біогеоценозів галофітних дібров долин річок Оріль і Самара. Розглянуто особливості вертикальної структури біогеоценозів галофітних лісів і окремих частин біогеоценозів. Встановлено, що у заплавах степових річок шляхи генезису грунтів у галофітних дібровах досить специфічні. Запропоновано нові типи лісу з метою включення в типологічні схеми лісів степової зони України за основними екотопами, а також наведено їх діагностичні описи.

Розроблено структурно-функціональні основи конструювання штучних біогеоценозів і створено замкнутий цикл у біологічних системах за рахунок використання вторинної сировини. Досліджено його компоненти: замінники грунту з керованими параметрами, добрива пролонгованої дії, біологічно активні сполуки та рослини різних екотипів. Визначено якісні та кількісні критерії оптимізації волокнистих замінників грунту. Проаналізовано фізико-хімічні, мікробіологічні, екологофізіологічні, біохімічні та біофізичні процеси формування штучної екосистеми. Розглянуто особливості росту та розвитку вищих рослин у межах змодельованого біогеоценозу за умов імітованої мікрогравітації, гермооб'єму та невагомості, визначено механізми їх саморегуляції. Описано систему грунт - рослина - грунт з урахуванням динамічного характеру взаємодії середовища та рослин, розроблено інформаційно-ресурсні моделі для визначення принципів структуроутворення системи.

Висвітлено питання деградації гідроморфних біогеоценозів під впливом меліорації, перспективні шляхи їх раціонального використання і відновлення екологічних функцій.

Освещены вопросы деградации гидроморфных биогеоценозов под влиянием мелиорации, перспективные пути их рационального использования и восстановления экологических функций.

The article deals with degradation of hydromorphous biogeocenosa (wetlands) under the influence of amelioration, prospective ways of their rational use, and restoration of their ecological functions.

Досліджено особливості існування галофітних дібров, формування їх грунтів у степовій зоні України. Проаналізовано стан проблеми вивчення галофітних дібров лівих приток Дніпра. Викладено методологічні підходи до їх вивчення з використанням біогеоценотичних методів дослідження. Наведено результати вивчення біогеоценозів галофітних дібров долин річок Оріль і Самара. Розглянуто особливості вертикальної структури біогеоценозів галофітних лісів та окремих частин біогеоценозів. Установлено, що у заплавах степових річок шляхи генезису грунтів у галофітних дібровах досить специфічні. Визначено нові типи лісу, які запропоновано для включення до типологічної схеми лісів степової зони України за основними екотипами, наведено їх діагностичні описи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*806.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА637781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложены основные концепции экологии, связанные с изучением и оценкой биоразнообразия. Раскрыто содержание понятия экологической ниши, проанализированы возможности определения ее ширины через разнообразие. Рассмотрены общие положения, принципы и основные методы оценки разнообразия, вопросы связи его с условиями среды. С использованием натурных данных освещены различные аспекты формирования видового разнообразия сообществ гидробионтов, сделана попытка терминологического упорядочения понятия разнообразия для биообъектов различной сложности. С использованием показателей биоразнообразия рассмотрены проблемы оценки качества среды.

Приведена созологическая квалификация эндемиков флоры Крыма. Описана технология переформирования порослевых древостоев в семенные дубравы. Проанализировано влияние засоления и экзогенных регуляторов роста на перераспределение содержания важнейших анаболитов в растениях кукурузы. Раскрыто содержание тяжелых металлов на различных фенологических этапах развития листьев дуба пушистого. Освещены гидроэкологические проблемы крымских рек. Изложены экологические аспекты очистки сточных вод. Рассмотрены проблемы биоразнообразия и охраны исчезающих видов насекомых Крыма.