Среди техногенно обусловленных экологических рисков выделяется система связанных между собой угроз от экологических причин для биологических объектов, которые являются основой жизнеобеспечения на промышленных территориях. Выделение биологического риска более продуктивно для исследований, так как позволяет определить источники происходящих изменений и характер угроз путем визуальных наблюдений, прогнозировать, моделировать, разрабатывать, внедрять природозащитные и природовоспроизводящие мероприятия, осуществлять контроль их эффективности. Определены условия формирования эпицентров биологических рисков и критерии его оценки на примере Донецкой области.

Сучасна діяльність людини завдала чималої шкоди навколишньому середовищу. Нинішня екологічна ситуація поставила перед людством проблему збереження біосфери шляхом вивчення регуляторних процесів у біосфері та створення наукового фундаменту раціонального використання природних ресурсів.

Отмечено, что в проблеме устойчивого развития территории значительное внимание уделяется прогнозу с помощью математического моделирования последствий от применения различных альтернативных вариантов стратегии социо-эколого-экономического развития. Это обусловлено тем, что эксперименты по реализации вариантов стратегий на реальных территориях и объектах способны привести к возможным негативным результатам для окружающей среды и населения. Результаты решения задачи охватывают все этапы проектирования объектов, имеющих источники выбросов загрязнений в атмосферу. Соответствующие решению математические модели и алгоритмы можно использовать в подсистеме вычислительного комплекса по оценке для человека составляющей экологического риска от точечного источника выбросов.

Дан анализ некоторых последних работ, которые дополняют и развивают те или иные аспекты учения о биосфере, созданного В. И. Вернадским. В. И. Вернадский уделял большое внимание вопросам изучения гидросферы, неоднократно подчеркивал значение взаимосвязей между свойствами воды и жизнедеятельностью организмов, а также роль организмов в формировании свойств воды и в биогеохимических процессах, протекающих в водной среде. Процессы формирования биогеохимических потоков исследовались многими учеными. Дан краткий обзор некоторых исследований, касающихся вопросов: разработка представлений об аппарате биосферы как важном факторе формирования геохимической среды, включая гидросферу; связь между экологией и химией природных соединений; роль химических веществ как посредников во взаимоотношениях организмов и переносе сигналов; роль антропогенных воздействий, вызывающих снижение биосферных и гидросферных функций живого вещества; биосфера как эколого-биохимический континуум; дополнительное выявление активной преобразующей роли живого вещества на примере водных организмов-фильтраторов; типология биогеохимических перемещений вещества; создание более адекватной системы приоритетов для оценки опасности химического загрязнения биосферы и гидросферы; разработка инновационных учебных программ и учебно-методических материалов.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*807*801.48(4УКР3) + Е50*801.8(4УКР3)

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА347103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158.251*80 + Е0*807*801.48

Рубрики:

Coleoptera (Scarabaeida) Твердокрилі (жуки)

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВС48458 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено узагальнені результати системних досліджень складних багатофакторних процесів, що відбуваються в екологічних і біологічних системах та їх компонентах. Розкрито основи подальшого розвитку фундаментальної і прикладної екології та вирішення проблем захисту навколишнього середовища (НС). Викладено теоретичне обгрунтування моделей для вивчення процесів у системі забруднювач - НС. Проаналізовано взаємодію випромінювання та складових НС, вплив різноманітного спектра хімічних забруднювачів на екологічні та біологічні системи.

Приведены обобщенные результаты системных исследований сложных многофакторных процессов, протекающих в экологических и биологических системах и их компонентах. Раскрыты основы дальнейшего развития фундаментальной и прикладной экологии и решения проблем защиты окружающей среды (ОС). Представлено теоретическое обоснование моделей для изучения процессов в системе загрязнитель - ОС. Проанализированы взаимодействие излучения и составляющих ОС, влияние разнообразного спектра химических загрязнителей на экологические и биологические системы.

Вперше обгрунтовано та доповнено науково-методичні підходи визначення стану соціально-економічного розвитку регіону. Встановлено доцільність агроекологічного районування для визначення найсприятливіших територіальних зон для вирошування продукції рослинництва на екологічно стабільних територіях. Підтверджено значення екологічної свідомості сільського населення у формуванні збалансованого розвитку агросистем. Удосконалено методику оцінювання рівня екологічної свідомості населення аграрного сектору за модифікованою шкалою. Виявлено, що 34 % респондентів мають досить низький рівень екологічної свідомості, що дало змогу визначити напрям у реформі екоосвіти з використанням формальних і неформальних підходів.

Досліджено проблему попередження забруднення атмосферного повітря аміаком, а також адсорбційну здатність цеоліту, палигорскиту та глауконіту щодо аміаку.

Освещены проблемы техногенно-экологической безопасности и охраны труда, изучены техногенные и экологические риски. Внимание уделено вопросам экологической безопасности карьеров предприятий горнодобывающей промышленности при их рекультивации. Изучено влияние растворов минеральных кислот на материалы с полимерным покрытием. Рассмотрены методы и средства оценки состояния и видов воздействий на окружающую природную среду, вопросы защиты окружающей среды от загрязнений. Приведена методика эколого-экономической оценки эффективности применения сорбентов нефтепродуктов. Дана оценка эффективности очистки газо-аэрозольных выбросов АЭС от трития путем их конденсации. Внимание уделено энергосберегающим технологиям, вопросам использования промышленных и бытовых отходов. Предложена многофункциональная лабораторно-исследовательская установка для исследования режимных особенностей водяного теплого пола. Показана целесообразность использования настенных солнечных коллекторов с воздушным теплоносителем. Определены необходимость и порядок проведения инвентаризации бытовых отходов в Украине. Рассмотрены экологические проблемы физической, экономической и социальной географии, вопросы экологии и здоровья населения.

Під час ліхеноіндикаційного дослідження якості повітря околиць Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" на Львівщині здійснено картування забрудненості території за індексом чистоти повітря та модифікованим індексом чистоти повітря. Виявлено 81 вид епіфітних лишайників, для яких обчислено значення показника токсикофобності, які наведено для 28 найпоширеніших видів. На території досліджень виділено 4 ізотоксичні лишайникові зони. Їх розташування визначають основні джерела забруднення: підприємство "Сірка" й автодороги. Ці джерела також визначають характер поширення індикаторних видів лишайників.

Визначено методологічні основи періодизації еволюції Землі, розглянуто основні концепції, підходи та принципи їх реалізації. Детально проаналізовано механізми формування та розвитку Всесвіту, зародження планет Сонячної системи і Землі, її диференціація. Охарактеризовано основні природні та антропогенні (техногенні) впливи на біосферу. З'ясовано межі існування живих істот, механізм формування їх свідомості. Встановлено, що в сучасному світі людина є однією з головних геологічних сил, що впливають на розвиток біосфери і планети в цілому, описано науково-технічний прогрес як основну рушійну силу подальшого розвитку людства. Вивчено основні сценарії розвитку біосфери та людства в техногені з урахуванням ресурсного й екологічного чинників впливу на розвиток суспільства.

Наведено короткий огляд 40-річного періоду діяльності Національного комітету України з програми ЮНЕСКО "Людина і біосфера", який здійснює в Україні реалізацію Програми, зокрема щодо створення національної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Підкреслено значення біосферних резерватів України для формування на регіональному рівні нового уявлення про взаємозв'язок між вирішенням проблем збереження навколишнього середовища і сталого розвитку, оптимізації різноманіття біологічних видів і ландшафтних екосистем. Розглянуто функції та завдання біосферних резерватів України. Детально викладено особливості конкретних резерватів ЮНЕСКО в Україні. Визначено першочергові завдання реалізації програми "Людина і біосфера" в контексті досягнення глобальних цілей сталого розвитку.

Досліджено зміни вмісту цинку в гранулоцитах крові людей, які мешкають за умов високого рівня забруднення атмосферного повітря індустріального центру - м. Запоріжжя. Виявлено, що в цьому випадку в організмі людини розвивається дефіцит цинку та секреторного матеріалу у гранулоцитах крові.

Проведено оцінку санітарно-гігієнічних показників регіону за допомогою інтегральних показників рівня забруднення довкілля. Визначено, що екологічна ситуація в регіоні незадовільна.

Біосфера - складна ієрархічна біокосна система, найменшою структурною одиницею якої є екосистема, біогеоценоз. Підхід до розгляду структури біосфери побудований на виділених В. І. Вернадським плівках життя в біосфері. Відповідно до структури розвиток біосфери, її еволюція є системою послідовної зміни всіх її елементів - від екосистем до біогеомів. Динамічну еволюційну систему біосфери утворюють тренди еволюції, які визначають характер і спрямованість розвитку в тому чи іншому аспекті еволюції. Одним із найбільш "молодих" трендів є антропокультурний тренд, який проявляється в біосфері формуванням антропогенних екосистем. В основі ноосферогенезу лежить заміна природних екосистем антропогенними системами різних типів - техно-, агро- та урбоекосистемами. Сучасну екологічну кризу можна розглядати як закономірний етап еволюції біосфери, що передує переходу до нового її стану - ноосфери.

Исходя из того, что современное потепление климата носит антропогенно-экологический характер, отмечено, что стратегическим решением проблемы стабилизации климата планеты является оздоровление ее биосферы, восстановление климатообразующих функций глобальной биоты и экологизация всех сфер человеческой деятельности.

The actuality of the present paper is substantiated by the need in preservation the landscape and biological diversity of nature-protected territories to achieve the ecologically optimal structure of land use as one of the main targets of their sustainable development. The paper describes methodological approaches to analysis of the nature-protected territory landscape diversity, presents the landscape metrics, calculated using the FRAGSTATS software as well as images of their spatial distribution.