Доповідь присвячено результатам пріоритетних фундаментальних і прикладних досліджень, які проводяться в Інституті гідробіології НАН України, зокрема тих, що спрямовані на розроблення та опрацювання нових підходів до біоіндикації екологічного стану річкових систем України. Цей напрям досліджень стає особливо актуальним у зв'язку з виконанням зобов'язань України щодо імплементації законодавства Євросоюзу в галузі довкілля.

Наведено результати аналізу фенотипної мінливості земноводних групи зелені жаби (Pelophylax) залежно від внутрішніх і зовнішніх факторів впливу. Для аналізу відібрано 345 особин трьох видів і жаби озерної, жаби ставкової та жаби їстівної з водойм різного антропогенного навантаження. Проаналізовано гідрохімічний склад води досліджуваних гідроекосистем і проведено класифікацію водойм за якістю води. Для дев'яти фенотипів встановлено залежність у прояві станів ознак від виду, віку та класу якості води. Усі аналізовані фени у своєму прояві мають значну залежність від умов середовища проживання земноводних. Встановлено, що прояв станів дорзомедіальної смуги, а також забарвлення стегна та гомілки залежать переважно від ступеня забруднення водойм. Зі збільшенням хімічного забруднення змінюється співвідношення альтернативних станів дорзомедіальної смуги та забарвлення стегна й гомілки. Зафіксовано не описані раніше прояви у забарвленні стегна та гомілки. Представники групи Pelophylax із найбільш забруднених водойм (Чолгині, Перекалки та Жовтанці) проявляли найбільшу мінливість аналізованих фенів.

Представлены результаты исследований фитопланктона водоема-охладителя Хмельницкой АЭС. Показана определенная неоднородность состава и показателей обилия, в частности, по направлению циркуляционного потока вод, создаваемого техногенной циркуляцией и ветровым воздействием. Дана характеристика экологического состояния водоема-охладителя на основе биоиндикационных показателей водорослей планктона, в частности по приуроченности к типу их местообитания, по отношению к термическому, гидродинамическому и кислородному режимам, рН, органическому загрязнению, трофическому статусу, типу питания. Показано, что экологическое состояние водоема может быть охарактеризовано как удовлетворительное. Проведено сравнение результатов определения экологического состояния на основе биоиндикации по фитопланктону и по методике экологической оценки качества поверхностных вод, которое показало сходимость результатов.

Обгрунтовано можливості визначення екологічних ризиків та оцінювання екологічного стану водних об'ектів, які зазнають впливу різних за величиною та природою антропогенних чинників. В основу методу покладено принцип використання гідробіологічних показників. Виконано розрахунки екологічних ризиків на водних об'єктах різних типів. Визначено динаміку та встановлено тенденції зміни екологічного стану антропогенно навантажених ділянок річок Горинь, Устя, Десна, Білоус, Дніпро. Визначено екологічні ризики від скиду холодних вод Дністровської ГЕС у р. Дністер та скиду підігрітих вод Рівненської АЕС в р. Стир. Розраховано екологічні ризики, що виникають під впливом літніх заморів і заторів, сформованих залишками вищої водної рослинності в р. При'пять. Обгрунтовано та доведено доцільність використання методики визначення екологічних ризиків у випадках, коли є певна невизначеність стану екосистем і нестача початкових даних про антропогенні навантаження на них, не визначені реакції екосистем на ці навантаження та вони мають характер вірогідності. На підставі визначення екологічних ризиків за структурними характеристиками молюсків Theodoxus fluviatilis розроблено патент України (Ser. МПК (2009) G01N 33/18).

В качестве индикаторов качества водной среды, отвечающих требованиям Water Frame Directive EC, предложен ряд показателей фитопланктона, разработанных на основе внедрения результатов морфофункциональных исследований в методы гидроэкологии: удельная поверхность популяции, удельная поверхность видов цветения, удельная поверхность сообщества, индекс поверхности сообщества. Рассмотрены способы расчета, "экологический смысл", достоинства и недостатки предлагаемых фитоиндикаторов. Проанализирована их связь с реакцией структурной и функциональной организации фитопланктона на изменение условий среды. Предложенные показатели характеризуются ясной экологической трактовкой, отражающей практически важный аспект реакции автотрофных сообществ на эвтрофирование и их потенциальную функциональную активность, связанную со скоростью утилизации биогенных элементов. Основным недостатком предложенных показателей являются относительно высокие трудозатраты, которые, однако, соответствуют трудозатратам при получении биомассы.

Вперше для малої річки Волинського Полісся проведено оцінку морфометричної і цитогенетичної стабільності риб на ділянках з різною якістю водного середовища. Запропоновано локальну шкалу інтегральної оцінки "критичних навантажень" на гідроекосистему.

Предложено использовать содержание тяжелых металлов в организме моллюсков как маркер биологической доступности и показатель химического загрязнения гидроэкосистем. Количественным критерием степени загрязнения можно считать верхнее фоновое содержание металлов в организме, которое отражает их избыточное поступление. С целью исследования загрязнения малых водоемов использован широко распространенный вид брюхоногих моллюсков прудовик обыкновенный Lymnaea stagnalis L. Показано, что в условиях водоемов западного и восточного регионов Украины наблюдается превышение фонового содержания Cd, Cu и Cr в мягких тканях моллюсков, что может свидетельствовать об их избыточном поступлении в организм гидробионтов. Эти районы характеризуются высокой степенью загрязненности поверхностных вод (индекс суммарного загрязнения), значительной плотностью населения, наличием природных и антропогенных геохимических аномалий. Процессы накопления Cu и Cr моллюсками в ряде случаев зависят от концентрации этих химических элементов в донных отложениях.

На основе многолетних альгологических и экологических исследований, проведенных на континентальных водоемах и водотоках стран СНГ и дальнего зарубежья в Европе, Азии и на Ближнем Востоке, выполнены теоретические и методологические разработки в области биоиндикации, экосистемного анализа и оценки состояния водных экосистем, а также определена сфера их практического применения. Показана возможность оценки состояния водной экосистемы сопоставлением оценок по абиотическим и биотическим компонентам. Разработаны оригинальные индексы и система экологического картографирования на бассейновой основе. Приведены методы индикации климатических воздействий на разнообразие водорослей, а также интегральные таблицы, необходимые для классификации качества воды с экологических позиций.

Описаны новые экспериментальные образцы лабораторных измерителей активности двустворчатых моллюсков, которые имеют меньшую себестоимость и могут использоваться для создания недорогой автоматической сети экологического мониторинга отравляющих загрязнений на водных объектах, а также в опытных и учебных целях.

На основе анализа отечественных и зарубежных литературных источников по исследованию водоемов разного типа (в частности, больших и малых озер, рек и водохранилищ Украины, России, Белоруссии и стран Балтии) освещены современные представления о месте зоопланктона в системе биоиндикации органического и токсического загрязнения и экологического состояния гидроэкосистем.

Проведены оценка загрязнения вод украинского участка Дуная по европейским индексам, сравнение полученных результатов между собой, а также с результатами экологической оценки качества поверхностных вод.

По сообществам микрофитобентоса дана оценка эколого-санитарного состояния речной части Каневского водохранилища, испытывающей антропогенный пресс г. Киев. Наихудшее состояние водной экосистемы зарегистрировано в средней части города и у выхода сбросного канала Бортнической станции аэрации.

Проведено цілеспрямоване вивчення голих амеб на території Житомирського та Волинського Полісся, ідентифіковано 40 видів, які є новими як для фауни даного регіону, так і для фауни України у цілому. Складено оригінальні морфологічні нариси знайдених амебоїдних організмів, наведено дані про їх морфотипи, вперше складено диференційні діагнози знайдених видів. Встановлено особливості розподілу голих амеб за різними типами водойм досліджуваного регіону, виділено лімнічний видовий комплекс голих амеб, характерний для Шацьких озер, і заплавний видовий комплекс, який пов'язаний з долинами річок. Вперше встановлено сезонні зміни у видовому комплексі голих амеб Житомирського та Волинського Полісся, зафіксовано два піки видового різноманіття - весняний і літній. Вперше одержано діапазони толерантності видів даної групи, виділено екологічні групи голих амеб (евритермні, теплолюбні стенотермні, холодолюбні стенотермні, стенооксидні, евриоксидні, такі що зустрічаються за широкого та вузького діапазонів значень перманганатної окиснюваності).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Качество (чистота) прибрежных вод Черного моря из-за антропогенного воздействия ухудшается с нарастающей скоростью. Предложена методика проведения мониторинга с помощью культивируемых мидий, являющихся биоиндикаторами чистоты морской воды. Описаны конструкции штормоустойчивых точечных сооружений для выращивания мидий.

На основі аналізу показників зябрового епітелію респіраторної системи аборигенних видів риб - окуня та плітки здійснено порівняльну оцінку екологічного стану озер Світязь, Чорного Великого та Люцимер Шацького національного природного парку.

Встановлено особливості структурної організації біоти гірських і рівнинних річкових систем різних природних зон. Розроблено теоретичні основи оцінювання екологічного стану річкових басейнів, де базовими положеннями є встановлення референційних гідробіологічних, гідроморфологічних і гідрохімічних показників для кожного водного об'єкту та порівняння їх з актуальними даними. Запропоновано принципи та проведено типізацію річкових систем з залученням фізико-географічних критеріїв (екорегіон, розмір, висота над рівнем моря, геологічна будова ложа), даних про історико-географічні особливості формування річкової мережі та сучасного видового складу гідробіонтів. Досліджено вплив на біотичні угруповання річок таких антропогенних чинників, як різноманітне забруднення, лісорозробки, меліорація заплави. Визначено роль у формуванні структури біоти таких природних чинників, як руслові процеси, якість субстрату, коливання рівня та катастрофічні повені. З'ясовано реакцію біоти на залпові скиди забруднювальних речовин. Вивчено механізми підтримання та відновлення структури річкової біоти за умов дії природних та антропогенних чинників. Розроблено теоретичну базу, поняттєвий апарат і методологію оцінки екологічних ризиків, що виникають внаслідок дії точкових джерел забруднення на екосистеми річок. Проведено оцінювання екологічного стану модельних річкових басейнів Тиси та Прип'яті.

Розроблено схему дослідження цитотоксичності водних проб за допомогою ядерцевого біомаркера на клітинах рослин і тварин. Модифіковано метод приготування та забарвлення цитологічних препаратів з клітин хвостового плавця риб для мікроядерного аналізу. Вперше досліджено вплив розчинів генотоксичних речовин на клітини хвостового плавця риб за допомогою мікроядерного тесту. На основі експериментальних даних обгрунтовано доцільність комплексного використання мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркера для оцінювання цито- та генотоксичності водних зразків поряд зі стандартними методами визначення гострої та хронічної токсичності.

Розкрито понятя якості води та проаналізовано методи її оцінювання. Висвітлено особливості біоіндикації за макрофітами. Обгрунтовано процес визначення екологічного стану водойм та якості води за складом водних макробезхребетних. Подано характеристику окремих видів гідробіонтів та наведено їх індикаторні властивості.