Зазначено, що доповнення системи моніторингу вод токсикологічною інформацією, отриманої на підставі біотестування, є ефективним заходом щодо запобігання надходженню у навколишнє середовище екологічно небезпечних речовин. Запропоновано норматив якості води водних об'єктів за токсикологічним показником (відсутність хронічної токсичної дії води на водні біоценози) та норматив гранично допустимого рівня токсичності зворотних вод на скидах у водні об'єкти (відсутність гострої летальної токсичної дії на тест-об'єкти). Наведено класифікацію природних та зворотних вод за токсикологічним показником. Згідно з класифікацією проаналізовано результати біотестування зворотних вод 60 підприємств різних галузей економіки України. Доведено, що зворотні води значної кількості підприємств не відповідають нормативним вимогам і негативно впливають на якість води.

Методом биотестирования с использованием одноклеточных зеленых водорослей и по количеству гидроперекисей липидов была проведена оценка воды и грунта бухты Ласпи, где в сентябре 1999 г. потерпел аварию сухогруз "Кристина". Показано, что вода в районе аварии обладает высокой степенью токсичности. На момент эксперимента донные осадки по степени их токсичности находились в пределах допустимых норм.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8 + Е0*827.512.3

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж71487 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено вирішенню методичних проблем та дослідженню питань практичного використання методів біотестування для оцінки якості морського середовища. Запропоновано комплекс методів оцінки токсичності морської води, донних відкладів та окремих забруднювальних речовин з використанням тест-об'єктів - водоростей, інфузорій та наупліальних стадій ракоподібних. Проведено апробацію методів біотестування, вивчено просторові та часові характеристики якості води в Одеській затоці та прилеглих акваторіях моря з метою виявлення великих джерел забруднення. Виявлено "гарячі точки", на яких біологічні ефекти забруднення фіксувались протягом ряду років. Проведено дослідження щодо визначення токсичності морських донних відкладів у акваторіях з різним ступенем антропогенного навантаження - в Одеському порту, на Новому Одеському звалищі грунтів. Оцінено токсичність мийного засобу нового покоління (аквамару), який використовується для очистки стічних вод, що містять нафту, а також сипучих вантажів (бокситів та глинозему), які перевозяться та перевантажуються у чорноморських портах, для оцінки можливих наслідків надходження їх в морське середовище. На підставі експериментальних спостережень запропоновано шкалу визначення токсичності тестованих середовищ.

Визначено закономірності вмісту та розподілу хлорорганічних ксенобіотиків у воді, гідробіонтах і донних відкладах Чорного моря. Виявлено критичні зони забруднення хлорорганічними сполуками (ХОС). Визначено залежність рівнів накопичення ХОЗ від фізико-хімічних параметрів донних відкладів. Встановлено, що райони впливу стоків Дунаю та дампінгу у північно-західній частині Чорного моря, а також прибережні райони портів Севастополя, Керчі, Феодосії за вмістом ХОС в компонентах їх екосистем є критичними зонами Чорного моря. З'ясовано, що локальні джерела надходження ПХБ в акваторію прибережних районів моря впливають на збільшення вмісту цих забруднювачів у водяних організмах. На підставі результатів моніторингу гексахлороциклогексану (ГХЦГ), дихлородифенілтрихлоретану (ДДТ) і поліхлорованих біфенілів (ПХБ) у воді, водоростях, молюсках та рибах встановлено тенденцію зниження їх концентрацій. Показано, що основним депо ХОС у Чорному морі є донні відклади, а серед чорноморських організмів найбільшими концентраторами ХОС є ссавці з високим вмістом ліпідів. Розраховано потік седиментаційного депонування ПХБ у донні відклади Севастопольської бухти та період седиментаційного очищення води бухти від ПХБ.

Встановлено відмінність у двовимірному розподілі густини фотона космічних знімків (КЗ) і коефіцієнта спектральної яскравості водних рослин. Розроблено методику з метою дешифрування КЗ водних рослинних ландшафтів (ВРЛ) на основі спектрів Фур'є, а також отримано їх значення для різних типів ВРЛ. Запропоновано засіб визначення за космічними знімками напрямку лінійних структур. Досліджено вплив шуму на відхилення фази просторового спектра. Обгрунтовано методику оцінки та вибору КЗ і програм їх обробки для дешифрування ВРЛ. З'ясовано, що найбільшу кореляцію з імовірністю розпізнавання та незадовільну негативну кореляцію з імовірністю хибних тривог має інтеграл логарифма відношення сигнал/шум у просторі спектра Фур'є. Наведено методику класифікації ВРЛ за типами, а також оцінено екологічний стан водного середовища з застосуванням теорії нечітких множин. Для всіх розроблених методик створено комп'ютерні програми.

Розглянуто питання застосування бентосних форамініфер для оцінки геоекологічної ситуації на шельфі Чорного моря. Проаналізовано умови осадконакопичення, зростання стоку біогенних речовин і перехід від евтрофної до гіпертрофної фази розвитку басейну. Висвітлено геохімічні наслідки забруднення в літній активізації відновних умов, зниженні pH осадків, наявності місцевого сірководню. Розкрито роль організмів з карбонатною функцією в біологічному поглинанні токсичних сполук. Досліджено розподіл форамініфер у регіоні на політетичній основі для оцінки багатофакторного впливу середовища на бентосні угруповання. Визначено ознаки стресових ситуацій, зокрема, ступінь виживання видів, морфологічні зміни, порушення статевого диморфізму і сульфідизацію форамініфер. Виділено ареали токсичної стимуляції, сульфідизації та аномальної морфології організмів. Описано мінералотвірні функції форамініфер для біоіндикації середовища.

Проведено комплексний аналіз екологічного стану основних річок Національного природного парку (НПП) "Подільські Товтри" з урахуванням фітомоніторингових досліджень, встановлено видовий склад індикаторної флори. На засадах еколого-флористичних класифікацій визначено макрофіти-індикатори НПП за біоморфологічною та екологічною структурою, з застосуванням шкал Г.Елленберга, Я.Дідуха і П.Плюти здійснено їх повний фітоіндикаційний аналіз. Виявлено залежність кількісних характеристик індикаторних видів від гідрофізичних та гідрохімічних показників, а також здійснено математичну інтерпретацію взаємозалежності між даними параметрами. Наведено класифікацію стану річкової мережі НПП за індексом фітоіндикації.

Розкрито понятя якості води та проаналізовано методи її оцінювання. Висвітлено особливості біоіндикації за макрофітами. Обгрунтовано процес визначення екологічного стану водойм та якості води за складом водних макробезхребетних. Подано характеристику окремих видів гідробіонтів та наведено їх індикаторні властивості.

Розроблено схему дослідження цитотоксичності водних проб за допомогою ядерцевого біомаркера на клітинах рослин і тварин. Модифіковано метод приготування та забарвлення цитологічних препаратів з клітин хвостового плавця риб для мікроядерного аналізу. Вперше досліджено вплив розчинів генотоксичних речовин на клітини хвостового плавця риб за допомогою мікроядерного тесту. На основі експериментальних даних обгрунтовано доцільність комплексного використання мікроядерного тесту та ядерцевого біомаркера для оцінювання цито- та генотоксичності водних зразків поряд зі стандартними методами визначення гострої та хронічної токсичності.

Встановлено особливості структурної організації біоти гірських і рівнинних річкових систем різних природних зон. Розроблено теоретичні основи оцінювання екологічного стану річкових басейнів, де базовими положеннями є встановлення референційних гідробіологічних, гідроморфологічних і гідрохімічних показників для кожного водного об'єкту та порівняння їх з актуальними даними. Запропоновано принципи та проведено типізацію річкових систем з залученням фізико-географічних критеріїв (екорегіон, розмір, висота над рівнем моря, геологічна будова ложа), даних про історико-географічні особливості формування річкової мережі та сучасного видового складу гідробіонтів. Досліджено вплив на біотичні угруповання річок таких антропогенних чинників, як різноманітне забруднення, лісорозробки, меліорація заплави. Визначено роль у формуванні структури біоти таких природних чинників, як руслові процеси, якість субстрату, коливання рівня та катастрофічні повені. З'ясовано реакцію біоти на залпові скиди забруднювальних речовин. Вивчено механізми підтримання та відновлення структури річкової біоти за умов дії природних та антропогенних чинників. Розроблено теоретичну базу, поняттєвий апарат і методологію оцінки екологічних ризиків, що виникають внаслідок дії точкових джерел забруднення на екосистеми річок. Проведено оцінювання екологічного стану модельних річкових басейнів Тиси та Прип'яті.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8 + Е0*822.222

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что простые (безаппаратурные) биологические тесты, основанные на оценке визуально воспринимаемых реакций рыб и водных беспозвоночных в токсической среде, а также изменений окраски их тела, отличаются доступностью, простотой исполнения, дешевизной, высокой экспрессностью, чувствительностью и воспроизводимостью. Они не нуждаются в инструментальном оформлении и их можно широко использовать в биомониторинге различных водных объектов, в контроле промышленных и бытовых сточных вод, непосредственно в цехах опасных производств, в целях рыбохозяйственно-токсикологической экспертизы при выявлении причин массовой гибели рыб и во всех других случаях, когда необходима оперативная ориентация в токсикологической обстановке.

Изложены методические подходы использования микрофитобентоса для оценки экологического состояния водных объектов (ВО), в частности характеристик таксономической и эколого-морфологической структуры и количественных показателей донных альгоценозов. Рассмотрены методы установления эталонных альгоценозов микрофитобентоса и их исходных параметров для оценочных расчетов нарушения экологического состояния ВО при антропогенном воздействии. Применение изложенных методических приемов проиллюстрировано на примере микрофитобентоса речного участка Каневского водохранилища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8 + Е621.155*801.1-641

Рубрики:

Загальна біологія

Crustacea Ракоподібні. Карцинологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы структурные и функциональные показатели фитомикроперифитона, чувствительные к антропогенной нагрузке, для оценки экологического состояния антропогенно измененных водоемов.

На основі аналізу показників зябрового епітелію респіраторної системи аборигенних видів риб - окуня та плітки здійснено порівняльну оцінку екологічного стану озер Світязь, Чорного Великого та Люцимер Шацького національного природного парку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.51*801.8

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

По сообществам микрофитобентоса дана оценка эколого-санитарного состояния речной части Каневского водохранилища, испытывающей антропогенный пресс г. Киев. Наихудшее состояние водной экосистемы зарегистрировано в средней части города и у выхода сбросного канала Бортнической станции аэрации.

Проведены оценка загрязнения вод украинского участка Дуная по европейским индексам, сравнение полученных результатов между собой, а также с результатами экологической оценки качества поверхностных вод.