Наведено теоретичний огляд основних кліматично обумовлених груп наземних екосистем і властивих їм угруповань живих організмів - біоценозів, а також характеристику основних біофілотичних таксонів - царств та областей. Опис кожного біогеографічного регіону подано за єдиною уніфікованою схемою, що полегшує вивчення матеріалу та його засвоєння у порівняльному аспекті. Розроблено тематику семінарсько-практичних занять та завдання для самостійної роботи, методичні вказівки та вимоги щодо оформлення навчальної документації.

Осуществлен теоретический обзор основных климатически обусловленых групп наземных экосистем и свойственных их группирований живых организмов - биоценозов, а также характеристика основных биофилотичных таксонов - царств и областей. Описание каждого биогеографического региона разработано по единой унифицированной схеме, что облегчает процесс изучения материала и его усвоение в сравнительном аспекте. Разработана тематика семинарско-практических занятий и задания для самостоятельной работы, методические указания и требования по оформлению учебной документации.

Викладено питання біогеографії, зокрема, біогеографічного (біоценотичного, флористико-фауністичного та біофілотичного) районування. Запропоновано класифікацію та характеристику основних територіальних угруповань живих організмів - біоценозів і біофілот (флори - фауни). Охарактеризовано основні кліматично обумовлені групи наземних екосистем та їх біоми за умов екваторіально-тропічного, субтропічного, помірного та холодного поясів.

Изложены вопросы биогеографии, в частности, биогеографического (биоценотического, флористико-фаунистического и биофилотического) районирования. Предложены классификация и характеристика основных территориальных групп живых организмов - биоценозов и биофилот (флоры - фауны), охарактеризованы основные климатически обусловленные группы наземных экосистем и их биомы в условиях экваториально-тропического, субтропического, умеренного и холодного поясов.

Викладено основні терміни та поняття біогеографії. Досліджено розвиток з раннього докембрію. Розглянуто особливості круообігу основних елементів-біофілів у біосфері. Висвітлено еволюцію біосфери та систематику організмів. Наведено головні положення екологічної географії організмів. Проаналізовано видовий склад біоценозу та подано його характеристику. Розкрито особливості флористичного, зоогеографічного та біогеографічного районування суші. Розглянуто питання адаптації рослин і тварин до життя в горах. Проведено загальну характеристику екологічних умов.

Розкрито фундаментальні положення біогеографії, біологічно-екологічні аспекти формування флористичних і фауністичних комплексів різних природних зон. Обгрунтовано принципи флористичного та фауністичного районування території земної кулі та світового океану на біографічні таксономічні одиниці різного рангу. Розглянуто основні типи наземних екосистем, їх антропогенні зміни та особливості охорони. Здійснено фауністичне та флористичне районування території України з притаманними їй природними зонами зі специфічними біогеоценозами. Висвітлено питання збереження, охорони та поповнення біологічного різноманіття типових та унікальних природних комплексів України. Викладено різні аспекти взаємодії людини та біосфери.

Розглянуто основні питання біогеографії: біоми суші, флористичне, фауністичне та біотичне районування суші; районування Світового океану; питання ареології (хорології). Подано інформацію про генетичну класифікацію ареалів, підзони тундр, регіональні особливості фітоценозів, біомасу й оробіоми. Розглянуто біоми пустель, субтропічних лісів, саван, степів, материкових і океанічних островів.

Вміщено дев'ять лекцій, які присвячені основним розділам біогеографії. Детально розглянуто етапи розвитку біогеографії, вчення про центри походження культурних рослин та свійських тварин, закономірності формування острівних біот. Значну увагу приділено флористичному, зоогеографічному районуванню та районуванню Світового океану.наука про закономірності географічного розповсюдження та розміщення живих організмів по поверхні Землі. Це одна з тих наук про Землю, дані якої необхідні для розробки стратегії розвитку суспільства на найближчу перспективу, вирішення складних проблем природокористування та охорони ресурсів біосфери. Зазначено, що біогеографія, виникла як суміжна наука між біологією та географією, належить до біологічних дисциплін тому, що предметом її вивчення є живі організми. Визнано, що одночасно біогеографія є і географічною дисципліною так як вона намагається встановити зв’язок між рослинним та тваринним світом з одного боку та географічними факторами (кліматом, геоморфологією, грунтами, діяльністю людини) з іншого.