Розглянуто історію дослідження району заповідника "Кам'яні Могили" в галузях археології, історії, соціальної екології. Стверджено, що "Кам'яні Могили" віддавна виконували особливу сакральну роль у культовій практиці древнього населення приазовського степу. Могили-кургани, які оточують цей природний комплекс, є неодночасними та виникали протягом тривалого часу (від пізнього енеоліту - ранньої бронзи до розвиненого середньовіччя), поступово утворюючи єдиний ландшафтно-архітектурний культовий ансамбль. Зазначено, що єдність цього сакрального ансамблю забезпечувалася не стільки культурно-історичною спадковістю народів, що її створювали, скільки універсальною близькістю світоглядів давніх скотарів.

Обговорено проблеми екологічного стану довкілля, збереження біорізноманіття й оптимального використання територій природно-заповідного фонду України, зменшення негативних антропогенних впливів і рекреаційного навантаження на природні екосистеми, формування національної екомережі. Наведено результати наукових досліджень у сфері екології, гідрохімії, гідробіології, токсикології, біологічного різноманіття, охорони і раціонального використання природних ресурсів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*88(45УКР) я431

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА780385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*88(45Укр) я431

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості палеопалінологічних реконструкцій еколого-ценотичного статусу "степових" видів на північно-західному Поділлі в голоцені. Розглянуто екологічну структуру водної флори Рівненщини. Розкрито особливості фізико-географічного положення національного природного парку "Північне Поділля". Досліджено проблеми організації охорони територій природно-заповідного фонду.

Визначено роль національних природних парків у структурі національної екомережі України. Розглянуто пропозиції до розширення території Карпатського національного природного парку. Подано інформацію щодо оптимізації рекреаційних навантажень регіонального ландшафтного парку "Зарваницький". Розкрито особливості біоморфологічної та екологічної структури флори Покутського Передкарпаття. Проведено моніторинг біогеоценотичного покриву пам'ятки природи "Урочище Степок". Досліджено іхтіофауну водосховища, розташованого на р. Мурафа (басейн р. Дністер) Шаргородського району Вінницької області. Проаналізовано проблеми якості поверхневих вод Тернопільськогої області. Розглянуто особливості землекористування у басейні р. Збруч (на матеріалах Хмельницької області).

7 - 10 вересня 2017 р. на базі Шацького біолого-географічного стаціонару ЛНУ ім. І. Франка відбулася Наукова конференція "Стан і біорізноманіття екосистем Шацького національного природного парку та інших природоохоронних територій". Її організаторами були Львівський національний університет ім. І. Франка (МОН України), Шацький НПП (Мінприроди України) та Інститут екології Карпат (НАН України).

Розглянуто автоматизовані системи моніторингу навколишнього середовища. Проаналізовано динаміку врожайності цукрового буряку в Поліссі України. Вивчено вплив агрометеорологічних умов на розвиток популяції колорадського жука і формування врожайності картоплі. Розглянуто особливості просторового розподілу ресурсів вологи в Одеській області. Розкрито вплив змін клімату на фотосинтетичну продуктивність ярого ячменю в Вінницькій області. Наведено порівняльну характеристику регіональних методик для визначення максимального стоку дощових паводків в басейні р. Прип'ять. Увагу приділено моделюванню впливу засолення грунту на стан агроценозів Херсонської області, обгрунтуванню використання альтернативних джерел енергії на території Одеської області, перспективам розвитку зеленого туризму в Україні.

Наведено результати досліджень з актуальних проблем агрометеорології, гідроекології, охорони довкілля, екологічного права, економіки природокористування. Оцінено якість води річок Хаджидер і Кучурган та Кучурганського водоймища для сільськогосподарських потреб. Обгрунтовано розрахункові характеристики весняного водопілля в басейнах річок Південний Буг і Сіверський Донець. Досліджено якість води за комплексом гідрохімічних показників у Придунайських озерах. Розкрито особливості управління водними ресурсами Одеської області за сучасних умов. Охактеризовано водні ресурси Миколаївської області. Увагу приділено правовому регулюванню поводження з ГМО в Україні, альтернативним джерелам енергії, розвитку екопоселень. Розглянуто соціальні мережі як засіб екологізації суспільного розвитку.

Досліджено теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин, вивчено фіторізноманіття in situ та ex situ, генетичний поліморфізм рослин, формування, функціонування й використання природничих музейних і гербарних колекцій у природоохоронних дослідженнях. Особливу увагу приділено історичним аспектам регіональних природничих досліджень, а також сучасним проблемам менеджменту ботанічних садів і дендропарків. Наведено кількісну та якісну характеристику насіння рододендронів за умов ботанічного саду ЧНУ. Проаналізовано віталітетну структуру деяких бобових на заплавних луках Лісостепу України. Висвітлено проблеми менеджменту ботанічних садів і дендропарків України.

Висвітлено історію співпраці відділення Українського степового природного заповідника НАН України "Кам'яні Могили" з КЗ "Розівський районний краєзнавчий музей" та його частку в експозиції музею. Розглянуто історію археологічних досліджень та геологічне минуле скельного масиву "Кам'яні Могили", розкрито його роль у збереженні фіторізноманіття степів України. Охарактеризовано екологічні особливості дигресивних рівнинних та агломеративних квазікорінних типчатників, запропоновано шляхи збереження рослинного покриву курганів в Україні. Проаналізовано особливості саморозвитку фітосистем заповідного степу, їх обумовленість та прогнозування, особливості водної ентомофауни (Heteroptera, Coleoptera) реліктових ділянок Південно-Східної України.

Вміщено наукові матеріали, які присвячені основним проблемам збереження флористичного та фауністичного біорізноманіття Українських Карпат. Розглянуто питання охорони навколишнього середовища, раціонального використання потенціалу агроекосистем. Висвітлено проблематику фізіологічних та мікробіологічних досліджень в екології та освітній діяльності в біології. Окреслено особливості формування акарокомплексів у різних субстратах господарських будівель в Закарпатті. Проаналізовано зміни чисельності Carpoglyphus Lactis Linnaeus у гнізді карпатської медоносної бджоли в умовах Закарпаття. Описано співвідношення різних груп зоопланктону у рибних водоймах, сучасний стан іхтіофауни басейну річки Тересва тощо.

Окреслено питання, пов'язані зі станом і використанням природних (біологічних, водних, земельних і мінеральних) ресурсів прикордонних територій в умовах зміни клімату. Порушено проблеми впровадження засад сталого розвитку. Висвітлено результати дослідження реакцій організмів на стрес-фактори, пов'язані з забрудненням довкілля. Особливу увагу приділено функціонуванню природно-заповідних територій. Визначено значення рекреаційних ресурсів і туристичного потенціалу для здоров'я людини.