Мета дослідження - виявлення головних причин дигресії охоронюваних екосистем у межах територій природно-заповідного фонду (ПЗФ) міста Київ та обгрунтування заходів щодо відновлення їх заповідного статусу. За допомогою аналізу наявних картографічних матеріалів і нормативних документів, з використанням програмного забезпечення QGIS розраховано ступінь заповідності територій адміністративних районів міста, визначено вразливість ландшафтів Голосіївського лісу і Урочища "Лиса гора" до урбаністичних впливів та побудовано спеціальні картосхеми. В результаті проведених досліджень обгрунтовано неефективність подальшого розширення площі міських заповідних територій без одночасної зміни системи управління ними та належного виконання вимог законодавства. Для вдосконалення управління установами ПЗФ пропонується змінити функціональну процедуру їх зонування та провести зонування на ландшафтній основі. Створення буферних зон навколо міських природоохоронних територій, що захищатимуть їх від несприятливого впливу міської інфраструктури, може запобігти хаотичному розвитку та подальшій деградації екосистем. Новизна дослідження полягає у виявленні причин дигресії природоохоронних територій Києва та обгрунтуванні заходів щодо їх подолання, для чого визначено просторовий розподіл установ ПЗФ та проаналізовано їх структурно-функціональну організацію.