Розглянуто предмет, мету, особливості та закономірності мікробного синтезу (МС), його зв'язок з іншими біологічними дисциплінами. Запропоновано класифікацію продуктів МС. Увагу приділено біосинтезу препаратів на основі біомаси, синтезу компонентів мікробної клітини. Висвітлено особливості біосинтезу первинних і вторинних метаболітів, продуктів бродіння. Описано синтез ферментів, зокрема, білка. Проаналізовано будову деяких антибіотиків: тетрацикліну, анзаміцину, макролідів, гризеофульвіну.

Рассмотрены предмет, цель, особенности и закономерности микробного синтеза (МС), его связь с другими биологическими дисциплинами. Предложена классификация продуктов МС. Внимание уделено биосинтезу препаратов на основе биомассы, синтезу компонентов микробной клетки. Освещены особенности биосинтеза первичных и вторичных метаболитов, продуктов брожения. Описан синтез ферментов, в частности, белка. Проанализировано строение некоторых антибиотиков: тетрациклина, анзамицина, макролидов, гризеофульвина.

Ключ. слова: екзополісахариди, біосинтез, С2-С6-субстрати, активність ферментів, глюконеогенез
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*723.11*725.123

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: біосурфактанти, біосинтез, Rhodococcus erythropolis ЕК-1, поверхневий натяг, емульгатор
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*723.11*725.3

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості фотосинтезу в різних групах фотосинтезувальних мікроорганізмів. Розкрито природу фотосинтезувальних пігментів, структуру фотосистем прокаріот, що здійснюють оксигенний і аноксигенний фотосинтез. Подано сучасні відомості про механізми фотосинтезу у ціанобактерій, фотосинтезувальних пурпурових і зелених сіркових бактерій, геліобактерій, а також особливості використання енергії світла галобактеріями. Наведено сучасну систематику цих бактерій, особливості їх екології та значення в природі. Розглянуто особливості взаємодії між різними групами фототрофних і хемотрофних бактерій. Наведено словник термінів, в якому розкрито сутність таких понять, як акінети, алофікоціаніни, бактеріородопсин, гетероцисти, міксотрофи, сидерофори, фікобіонт.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*725.111.43 + Е40*723.11

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*871 + Е40*723.11 + Р281.73-1

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Серцево-судинні засоби

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*723.111.41

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Теоретично досліджено вплив присутності золотої нанооболонки поблизу периферичного світлозбирального комплекса LH2 фотосинтетичних бактерій на ефективність процесів фотосинтезу. Визначений сумарний ефект обумовлений співвідношенням підсилення поглинання світла у смузі B850 внаслідок сильної взаємодії екситонів LH2-кільця та станів поверхневих плазмонів і додаткового гасіння збуджень поблизу металу. Визначено діапазон параметрів гібридної системи, для яких присутність золотої нанооболонки веде до підвищення ефективності збирання світла.

Виявлено гомологи білків синтезу магнетиту групи Mam Magnetospirillum gryphiswaldense MSR-1 у протеомі агробактерій (АБ) та їх рослин-господарів. Ідентифікацію білків-гомологів здійснювали через проведення попарних вирівнювань за допомогою онлайн-ресурсу BLAST-NCBI. Встановлено, що штами симбіотичних і патогенних АБ, здатних до формування бульбочок коренів рослин, та їх типові рослини-господарі містять гомологи білків, без яких неможлива біомінералізація біогенних магнітних наночастинок у магнітотаксисних бактерій - MamB, MamM, MamE та MamО. І показано, що гомологи кожного з білків мають спільного предка, подібний фолдинг, однакові функції з відповідними білками магнітотаксисних бактерій. Таким чином, симбіотичні та патогенні АБ, а також рослини-господарі можуть бути потенційними продуцентами біогенних магнітних наночастинок або магніточутливих наноструктур.

Вибір адекватного силового поля для фотосинтетичних кофакторів є основною передумовою проведення реалістичного моделювання бактеріальних і рослинних фотосинтетичних центрів. Порівняно 2 набори параметрів для бактеріохлорофілу у симуляціях за допомогою методу молекулярної динаміки довжиною 200 нс фотосинтетичного центру бактерії Rhodobacter Sphaeroіdes у мембранному оточенні. Показано, що найбільш популярний набір параметрів продукує артифакти у положеннях та орієнтаціях кофакторів. Також показано, що гідратація кофакторів може сильно змінюватися залежно від використаного силового поля. Надано рекомендації щодо подальшої розробки силових полів для фотосинтетичних кофакторів.

У роботі додатково введено дріжджовий гомолог (RFEIDh) гена РФ- екскретази людини (BCRP1) для покращення сконструйованих раніше надсинтетиків РФ дріжджів Candida famata. Введення гена RFEI Dh привело до підвищення продукції РФ у 1,5 раза рекомбінантними штамами BRP/RFE1 порівняно з реципієнтним штамом BRP (Best Riboflavin Production), а також до зниження вмісту флавінів у клітинах. Отримані результати вказують, що шляхом посилення екскреції РФ можна підвищити рівень його продукції. Також сконструйовано рекомбінантні штами AF-4/prLAC4-SEFl, BRP/RFEl/prLAC4-SEFl та BRPI/prLAC4-SEFl шляхом введення гена позитивної регуляції флавіногенезу SEF1 під контролем промотора гена /?-галактозидази - LAC4, який індукується лактозою. Надекспресія гена SEF1 під контролем промотора LAC4 забезпечила 1,5 кратне збільшення продукції РФ із використанням як живильного середовища молочної сироватки. Аналіз флавіногенної активності дріжджових надсинтетиків РФ AF-4, BRP, BRPI, BRP/RFE1, BRP/RFEl/prLAC4- SEF1 та BRPI/prLAC4-SEFl також виявив здатність до високого рівня синтезу цього флавіну за використання молочної сироватки. Встановлено, що активний ріст та флавіногенез дріжджів у сироватці можливий лише при внесенні додаткового джерела Нітрогену у вигляді сечовини, амоній сульфату чи діамоній гідрофосфату (3 г/л). Крім цього, ріст спостерігається лише при низькому вмісті лактози (2-5%) у сироватці. Використання молочної сироватки як живильного середовища для мікробного синтезу РФ значно знизить собівартість виробництва РФ та забезпечить зменшення забруднення довкілля відходами молочної промисловості. Заключною частиною роботи було одержання дріжджового продуцента бактерійної антибіотичної сполуки - амінорибофлавіну (АФ). Беручи до уваги, що у Streptomyces davaonensis АФ формується із ФМН, який синтезується із РФ, нами створено продуценти АФ на основі сконструйованих раніше у нашому відділі дріжджових надсинтетиків ФМН - FP (Flavinmononucleotide Producer) С. famata. Плазміду, що містила синтетичний ген rosB. S. davaonensis із необхідними модифікаціями кодонової системи (триплет кодон CUG дріжджів кодує серин, а не лейцин, як у бактерій), було введено у штам надсинтетик ФМН FP. Аналіз флавіногенної активності одержаних рекомбінантних штамів, що містили ген rosB, дозволив виявити нову фракцію флавінів. Результати хроматографічного та мас- спектрометричного аналізів підтвердили, що дана сполука є АФ. Продукція АФ у культуральному середовищі рекомбінантів FP/RosB С. famata сягала 5 мг/л. Синтез АФ у природі здійснюється лише прокаріотичними мікроорганізмами. 19 Нами вперше отримано продукцію АФ в клітинах еукаріотичного мікроорганізму - дріжджах C.famata.