Дано оцінку стану вивчення асоціативних азотфіксуючих мікроорганізмів. Розглянуто питання просторових і функціональних взаємовідношень діазотрофів з вищою рослиною, особливості формування азотфіксуючих асоціацій у разі інокуляції однорічних і багаторічних рослин.

Ключ. слова: Galega orientalis Lam., піщана культура, інтенсивність фотосинтезу, симбіотична азотфіксація, мінеральний азот, штам
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234 + П2-273.162.3

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Спеціальне (окреме) рослинництво

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено наукові досягнення з проблеми біологічної фіксації молекулярного азоту: онтогенезу рослин, біохімії, фізіології та генетики бобово-ризобіального симбіозу, асоціативних і вільноживучих азотфіксаторів, азотного метаболізму. Описано особливості реалізації біологічного потенціалу озимого жита та тритикале в органогенезі залежно від біотичних і абіотичних факторів, анатомо-морфологічні особливості рослин ріпаку за дії ретардантів. Проаналізовано вплив факторів навколишнього середовища на азотфіксацію та її прикладні аспекти.

Освещены научные достижения с проблемы биологической фиксации молекулярного азота: онтогенез растений, биохимия, физиология и генетика бобово-ризобиального симбиоза, ассоциативные и свободноживущие азотфиксаторы, азотный метаболизм. Описаны особенности реализации биологического потенциала озимой ржи и тритикале в органогенезе в зависимости от биотических и абиотических факторов, анатомо-морфологические особенности растений репейника при действии ретардантов. Проанализировано влияние факторов окружающей среды на азотфиксацию и ее прикладные аспекты.

Приведены результаты многолетних экспериментальных исследований взаимодействия сельскохозяйственных растений и азотфиксирующих микроорганизмов в природных агроэкосистемах. Раскрыты агроэкологические аспекты микробиологической фиксации азота. Рассмотрены особенности аллелопатического взаимодействия бобовых растений и клубеньковых бактерий в данных системах. Проанализировано влияние биопрепаратов на формирование агрофитоценозов пшеницы.

Узагальнено результати досліджень процесу фіксації молекулярного азоту симбіотичними, вільноіснуючими й асоціативними мікроорганізмами та ціанобактеріями - природного процесу, необхідного для відновлення родючості грунту та забезпечення рослин екологічно безпечним біологічним азотом. Вперше висвітлено еволюцію вчення про біологічний азот, від перших емпіричних відомостей до аналізу сучасного стану проблеми та використання можливостей цього унікального явища у біології та агропромисловому комплексі. Значну увагу приділено питанням створення та використання біологічних препаратів на основі азотфіксувальних мікроорганізмів.

Обобщены результаты исследований процесса фиксации молекулярного азота симбиотическими, свободносуществующими и ассоциативными микроорганизмами и цианобактериями - естественного процесса, необходимого для восстановления плодородия грунта и обеспечения растений экологически безопасным биологическим азотом. Это первая в Украине книга, в которой изложена эволюция учения о биологическом азоте, от первых эмпирических сведений до анализа современного состояния проблемы и использования возможностей этого уникального явления в биологии и агропромышленном комплексе. Значительное внимание уделено вопросам создания и использования биологических препаратов на основе азотфиксирующих микроорганизмов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За лабораторних умов вивчено чутливість вільноіснуючих і симбіотрофних азотфіксувальних мікроорганізмів до важких металів - кадмію, цинку, міді та свинцю в градієнті концентрацій від 0,5 до 20,0 ГДК/л. Випробувано 55 штамів азотобактера та 63 штами ризобій. Встановлено, що для вільноіснуючих діазотрофів цинк і мідь більш токсичні, ніж свинець або кадмій. Серед ризобій найчутливішими до кадмію виявилися бульбочкові бактерії люцерни, до міді - гороху й люпину, до цинку - козлятнику та сої. Найменш токсичним для ризобій був свинець. Негативна дія суміші важких металів на азотфіксувальні бактерії була більшою, ніж кожного з них окремо. Одержано культури, стійкі до дії важких металів, які можна використовувати у процесі створення препаратів для біологічної меліорації забруднених грунтів.

Ключ. слова: горох, клони бульбочкових бактерій, штам 250a, мінеральний азот, вміст пігментів
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.15*33 + Е40*803.234 + П213.3-2

Рубрики:

Загальна ботаніка

Загальна мікробіологія

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: гopox (Pisum sativum L.), соя (Glycine max (L.) Merr), бульбочкові бактерії, екзополісахарид, азотфіксація, азот, білок
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234 + П213.3-272.537.8

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Горох

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: бобові рослини, лектини, екзополісахариди, Bradyrhizobium
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено дію нового синтетичного аналога цитокініну в комплексі з бульбочковими бактеріями на ефективність симбіотичної азотфіксації гороху. Визначено, що обробка насіння та вегетуючих рослин супроводжувалась збільшенням у їх надземній масі суми цукрів, зокрема сахарози. Під дією препарату в рослинах підсилювалися ростові процеси, збільшувалась кількість бульбочок на коренях, підвищувалась їх нітрогеназна активність. Період активної азотфіксації подовжувався, що призводило до зростання зернової продуктивності гороху.

Ключ. слова: соя, гібридні популяції, селекція, симбіотична азотфіксація
Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*803.234 + П213.6-3

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Соя

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Освещены новейшие достижения в исследованиях симбиотических взаимоотношений растений и микроорганизмов. Дана информация о лектинах и их роли в формировании и функционировании бобово-ризобиального симбиоза. Раскрыта взаимосвязь фотосинтеза, азотфиксации и продуктивности у бобовых культур. Изучено влияние регуляторов роста растений на бобово-ризобиальный симбиоз. Рассмотрены вопросы протеомики симбиотической азотфиксации. Проанализированы результаты изучения разных по эффективности симбиотических систем сои. Освещено влияние микробных сообществ на формирование бобово-ризобиального симбиоза. Уделено внимание эффективности применения в сельскохозяйственном производстве препаратов клубеньковых бактерий.

  Скачати повний текст

Встановлено стимулювальний вплив біогенних поверхнево-активних речовин (ПАР) (рамноліпідів, трегалозоліпідів) і мінералу глауконіту на синтез екзополісахаридів бактеріями родів Rhizobium, Sinorhizobium та Enterobacter. Показано, що за обробки насіння бобових рослин розчинами трегалозоліпідів підвищується проростання насіння, біометричні показники проростків і вегетативна маса рослин. Обробка насіння ячменю ярого сприяє збільшенню його вегетативної маси. Вперше встановлено стимулювальний вплив трегалозоліпідів на формування симбіозу бактерій родів Rhizobium, Sinorhizobium з бобовими рослинами: збільшення вегетативної маси рослин, нодуляційної активності ризобій й азотфіксувальної активності кореневих бульбочок. Під час застосування рамноліпідів підвищується ефективність препаратів E. nimipressuralis ЛН1: зростає вегетативна маса ячменю ярого та потенційна азотфіксувальна активність у зоні кореня. Встановлено, що глауконіт та його суміші з ПАР у складі комплексних біопрепаратів збільшують функціональну активність азотфіксувальних бактерій, сприяють підвищенню ефективності симбіозів та асоціацій мікроорганізмів з рослинами.

Узагальнено новітні досягнення в дослідженні асоціативної азотфіксації та селекції штамів діазотрофів. Детально розглянуто симбіози небобових рослин і азотфіксувальних мікроорганізмів, штучний симбіоз - паранодуляція, фізіолого-біохімічні властивості й аспекти практичного застосування ризобактерій, мікробіологічні препарати, створені на основі бактерій з агрономічно цінними властивостями. Увагу приділено методам вивчення чисельності, виділення та оцінювання грунтових діазотрофів, а також ефективності застосування бактеріальних препаратів у процесі вирощування сільськогосподарських культур.

Рассмотрено современное состояние проблемы биологической фиксации азота и перспективы практического применения диазотрофов в биотехнологии и практике растениеводства. Проанализированы основные требования к азотфиксирующим бактериям, составляющим основу существующих микробиологических препаратов, а также общая схема их производства. Уделено внимание перспективным отечественным исследованиям, направленным на конструирование агроконсорциумов на основе сине-зеленых водорослей и клубеньковых бактерий, практическое применение бактериальных и синтетических полисахаридов, а также создание биологических препаратов с использованием лектинов растений. Показано, что различные препаративные формы азотфиксирующих микроорганизмов эффективно повышают продуктивность растений и могут быть рекомендованы аграрному производству. Применение бактериальных препаратов ведет к незначительному удорожанию производства продукции, при этом экономический эффект достигается за счет стоимости дополнительного урожая, экономии минеральных удобрений и снижения других производственных затрат. Дана оценка экономической эффективности практического применения препаратов, модифицированных гомологичным лектином.

Уперше показано, що трансформація геному ризобій сої у результаті транспозонового мутагенезу, яка призводить до зниження ефективності їх симбіотичної взаємодії з рослиною-хазяїном, викликає суттєві зміни у вуглеводному метаболізмі ризобій і порушення структури їх ліпополісахаридів. Встановлено, що у бактероїдах бульбочок сої вміст поліпептидів із молекулярною масою 160 кДа збільшується пропорційно підвищенню азотфіксувальної активності симбіотичних систем, що відображає участь цих протеїнів у функціонуванні нітрогеназного комплексу. Уперше показано, що формування пулу протеїнів у рослинній частині бульбочки не залежить від симбіотичних властивостей ризобій, що свідчить про однаковий перебіг фізіологічних процесів у процесі формування симбіотичних систем мікроорганізмами з контрастними симбіотичними властивостями. Доведено, що за умов симбіотичної взаємодії фізіолого-біохімічні властивості мікросимбіонта визначають особливості функціонування окисно-відновних ферментів у коренях рослини-хазяїна. За цих умов активність гваяколпероксидази пов'язана із вірулентністю мікросимбіонта, а аскорбатпероксидази - з інтенсивністю азотфіксації.

Доведено, що умови мікрогравітації не пригнічують розвиток чистих культур \i Azotobacter chroococcum, Bradirhizobium japonicum, Mezorhizobium loti \i0 та \i Sinorhizobium meliloti \i0 на агаризованих живильних середовищах. Встановлено, що завдяки значній екологічній пластичності люцерна посівна має переваги перед люцерною усіченою та соєю щодо вирощування за умов імітованої мікрогравітації. Проаналізовано відмінності дії кліностатування на рослини люцерни посівної від дії постійно зміненої орієнтації в показниках сухої маси надземної частини та кореня, лінійних розмірів різних частин пагона, в інтенсивності азотного обміну (азотофіксувальній активності, валового вмісту білка, вмісту нуклеїнових кислот) та фотосинтетичних процесів (вмісту фотосинтетичних пігментів, F{\dn\fs8 v}/F{\dn\fs8 max}), активності лектиновмісних екстрактів (опосередкованому показникові проходження адаптаційного синдрому рослинами).