Представлены результаты изучения содержания эндогенной индолил-3-уксусной кислоты методом высокоэффективной жидкостной хроматографии в однолетних побегах яблони сорта Кальвиль снежный после обработки их ретардантами. Показано, что под действием ретардантов значительно повышается содержание эндогенной ИУК в побегах в периоды глубокого покоя и выхода из него. Наибольшее влияние на увеличение уровня ИУК оказывал алар, наименьшее - тур.

Ключ. слова: phytohotmones balance, temperature stress, Triticum aestivum, resistance
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: культура клітин, фітогормони, кінетика росту, проліферація, флуоресценція
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано механізм дії абсцизової кислоти (АБК) та етилену за дії хімічних агентів і обезводнення. Виявлено, що під впливом 2,4-Д, етефону, ІОК, зеатину, гібберелової кислоти, піклораму, хлорхолінхлориду та діквату збільшується концентрація АБК у рослин. Показано, що одним з механізмів її швидкого накопичення є окиснювальне руйнування каротинів. Виявлено, що під впливом фізичних і хімічних факторів збільшується процес синтезу етилену рослинами. Установлено, що етилен і дікват ініціюють процеси перекисного окиснення ліпідів клітинних мембран, що підтверджено збільшенням кількості малонового діальдегіду та гідропероксидів ліпідів, зменшенням кількості ненасичених і збільшенням насичених жирних кислот, а також зменшенням фосфатидилхоліну й етаноламіну. Попередня обробка рослин АБК показала деструктивну дію етилену та діквату на вміст ліпідів і жирних кислот мембран, а також ростові процеси рослин. Зроблено висновок, що АБК є природним антиоксидантом рослин. Запропоновано молекулярні механізми взаємодії оксидантів і антиоксидантів за дії стресових чинників.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що дія гібереліну та його інгібіторів модифікується світлом: відсутність світла та гіберелін посилюють ростові процеси й атрагувальну активність проростків на гетеротрофному етапі живлення. Застосування ретардантів і вплив світла в цей період діють протилежно - зменшують інтенсивність ростових процесів і, відповідно, акцепторну активність проростків. Суттєве збільшення інтенсивності дихання у фотоморфних рослин за дії ретардантів виступає як альтернативний ріст акцептора, в якому "спалюється" надлишок резервних метаболітів. У фотоморфних рослин гарбуза, за зміни типу обміну з гетеро- на автотрофний, обробка гібереліном зменшувала інтенсивність дихання, внаслідок чого збільшувалася частка асиміляційних процесів у загальному вуглекислотному обміні проростків. Встановлено, що як резервна речовина поряд з крохмалем, резервною олією й азотовмісними сполуками використовуються пентозани клітинних стінок і відбувається зміна конформації та часткове збільшення молекулярної маси пектинів за рахунок процесів етерифікації карбоксильних груп цих полісахаридів.

Встановлено різке підвищення рівня фосфатидилбутанолу на п'ятій хвилині дії даних фітогормонів, що тривало на тридцятій хвилині. Досліджено механізм регуляції фосфоліпази D в клітинах, роль кофакторів - кальцію та фосфатидилінозитол-4,5-бісфосфату. Зазначено, що застосування інгібітору каналів кальцію плазматичних мембран і хелатору іонів кальцію в апопласті (ЕГТА) зумовлює пригнічення формування фосфатидилбутанолу, індукованого цитокінінами.

Молекулярні механізми росту та розвитку рослин детально вивчаються в останнє десятиріччя. Стає очевидною роль рослиноспецифічної родини GRAS-протеїнів в цих процесах. Підкреслено значення DELLA-протеїнів та показано модель гіберелін-сигнальних шляхів рослин, яка розпочинається зі зв'язування біологічно активної гіберелової кислоти з рецептором та DELLA-протеїном. Такий комплекс убіквітинується, завдяки чому стає мішенню для протеасомної деградації. Під час руйнування DELLA-протеїнів знімається репресія росту та спостерігається гіберелова відповідь, яка проявляється в індукції ростових процесів. Обговорено молекулярні механізми функціонування DELLA-протеїнів як транскрипційних факторів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386.3 + Е422.143.2*725.38

Рубрики:

Загальна ботаніка

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено розподіл цитокінінів в органах спорофітів і вегетативних пагонів хвоща польового на різних стадіях розвитку. Показано, що ця давня за походженням рослина має багато ознак подібності з вищими судинними рослинами, до яких належать якісний склад цитокінінів, динаміка їх вільних форм протягом онтогенезу, наявність локальних місць синтезу цитокінінів. До специфічних ознак належать підвищений вміст кон'югатів на ранніх стадіях розвитку та різний тип розподілу гормонів уздовж вертикальної осі вегетативних і генеративних пагонів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386.3

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто окремі аспекти фізіологічної активності гідразиду малеїнової кислоти у разі обробки ним вищих рослин. Значну увагу приділено механізму дії, мутагенним і кластогенним властивостям препарату. Проаналізовано взаємодію регулятора росту з біоорганічними молекулами, його вплив на активність ферментів і гормональний баланс. Розглянуто проблеми і перспективи практичного застосування препарату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.386.4 + Е422.143.2*871

Рубрики:

Загальна ботаніка

Bradyrhizobium

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено активацію фосфатидилхолін-гідролізуючої фосфоліпази С на підставі виявленого накопичення діацилгліцеролу (ДАГ) у рослин ріпаку за умов дії брасиностероїдів (БС) та за умов засолення. Визначено роль ДАГ як безпосереднього попередника синтезу запасних ліпідів, а також фосфатидної кислоти (ФК), як вторинного посередника ліпідної природи у клітинах рослин. Виявлено, що дія 24-епібрасиноліду зумовлювала швидку продукцію вторинних посередників сигнальних мереж: ДАГ та ФК, що свідчить про активацію фосфатидилхолін - гідролізуючої фосфоліпази (ФХ-ФЛС) рослин ріпаку та рижію. За дії сольового стресу у рослин ріпаку встановлено більш інтенсивну активацію ФЛD, порівняно з такою у ФХ-ФЛС. Вміст тригліцеридів був специфічно зниженим у насінні мутантних рослин арабідопсису із нокаутованими ізогенами ФХ-ФЛС, що вказує на участь ФХ-ФЛС в синтезі ліпідів. БС сприяли підвищенню вмісту запасної олії та продуктивності насіння ріпаку за умов засолення. Вперше виявлено індукцію накопичення ендогенних БС за дії стресів. Показано участь іонів кальцію в реалізації біологічної дії БС.

В огляді проаналізовано досягнення сучасної фізіології рослин у галузі вивчення однієї з найважливіших груп класичних гормонів - цитокінінів. Увагу закцентовано на 2-х новітніх напрямах розвитку досліджень: з'ясуванні походження й еволюції цих гормонів та їх взаємодії з іншими компонентами гормональної системи (ауксинами, гіберелінами, етиленом, абсцизовою та жасмоновою кислотами, брасиностероїдами, стриголактонами). Показано, що, незважаючи на значне поширення цитокінінів у біологічному світі, сигнальних функцій ці гормони набули лише у покритонасінних. Тільки у вищих рослин сформувався тип регуляторики, який об'єднав усі гормональні речовини в єдину сигнальну систему. Наведено відомості щодо існування дуже тісних взаємозв'язків між усіма компонентами гормонального комплексу рослин. Підкреслено провідну роль балансу фітогормонів у регуляції фізіологічних процесів рослин.

В трехлетних полевых опытах исследовали содержание и активность АБК в листьях и апикальных меристемах стебля (АМС) короткодневных (КД) и фотопериодически нейтральных (ФПН) изогенных по генам E линий сои в условиях длинного (16 ч) и короткого (9 ч) фотопериодов. В листьях и АМС всех линий в течение опыта содержание и активность АБК повышались независимо от продолжительности фотопериода. Однако интенсивность этого процесса зависела от состояния генов E в генотипе линий и продолжительности фотопериода. У ФПН линий e1E2e3 и e1e2e3 больше АБК накапливалось в АМС, чем в листьях, как при длинном, так и коротком фотопериоде. У КД линий E1E2E3, E1e2e3 и ФПН линии e1e2E3 содержание и активность гормона при длинном дне были выше в листьях, а при коротком дне, наоборот, в АМС. Поскольку исследованные линии отличаются по состоянию генов E, определяющих их фотопериодическую чувствительность, то, вероятно, эти гены могут быть задействованы в регуляции перехода сои к цветению в условиях разных фотопериодов через влияние на содержание и активность, а также баланс АБК в листьях и АМС.

Проаналізовано літературні дані, присвячені результатам вивчення гіберелінів і визначення їх ролі в регуляції окремих фізіологічних процесів у представників відділу Polypodiophyta. Узагальнено відомості про локалізацію гіберелінів у різних органах папоротей, їх взаємодію з іншими фітогормонами, а також вплив на розвиток гаметофіта і регуляцію процесу проростання спор. Розглянуто значення експериментальних даних про гібереліни у проведенні еволюційних досліджень, які спрямовані на з'ясування ієрархічного положення папоротей у системі рослинного царства.

Уперше вивчено розподіл цитокінінів і гібереліноподібних речовин у генеративних і вегетативних пагонах хвоща польового Equisetum arvense L. на різних етапах онтогенезу. Показано, що гормональна система цієї рослини має багато спільних рис із вищими судинними рослинами. Зокрема, характер динаміки активних форм гормонів у процесі онтогенезу, наявність локальних місць біосинтезу, якісний склад цитокінінів. Виявлено специфічні особливості, серед яких підвищений вміст кон'югованої форми зеатину на ранніх стадіях розвитку та різний тип розподілу цитокінінів уздовж вертикальної осі вегетативних і генеративних пагонів, значний рівень гіберелінів у стробілах під час формування спор. Підтримання у ході онтогенезу в органах хвоща необхідного балансу цитокінінів і гіберелінів розглядається як один із факторів, що забезпечують регуляцію метаболічних процесів і фізіологічних функцій цієї рослини.

Розглянуто особливості функціонування фітогормонів цитокінінової природи в різних органах рослин (апікальних меристемах, коренях, листках, стеблі, репродуктивних органах). Описано вплив стресових чинників (гіпо- і гіпертермії, посухи, засолення) на баланс ендогенних цитокінінів та систему їх сигналінгу. Наведено відомості щодо можливості керування стрес-толерантністю рослин шляхом маніпулювання рівнями цитокінінів.

Наведено стислі відомості про історію відкриття поліфункціонального фітогормону абсцизової кислоти (АБК), проаналізовано його молекулярні форми, біосинтез, транспорт, катаболізм і локалізацію АБК у різних видів рослин. Розглянуто участь гормону у формуванні стійкості до зневоднення, регуляції продихових рухів, реакції-відповіді на абіотичні стреси, розвитку стійкості насіння до висихання під час дозрівання, регуляції онтогенезу. Обговорено роль АБК в еволюції, інвазії водних видів на сушу в їх подальшій адаптації. Окремо проаналізовано дані щодо вмісту і функцій АБК у представників відділу Polypodiophyta.