Вивчали можливості використання методу культивування рослин в системі in vitro для порівняльної оцінки фітотоксичності важких металів. Побудовані ряди фіто- та цитотоксичності (токсичності на клітинному рівні) важких металів, а також ряди, що відображають здатність до нагромадження іонів цих металів у коренях і надземній частині рослин. Пропонується гіпотеза, що бар'єрна функція кореня сформувалася як вибірковий захист від найбільш цитотоксичних елементів.

На підставі узагальнення вітчизняних і зарубіжних літературних джерел розглянуто питання щодо джерел надходження важких металів (ВМ) у довкілля, їх трансформації в грунті. Описано механізми фітотоксичності ВМ. Велику увагу приділено дії кадмію як одного з найбільш токсичних забруднювачів довкілля. Проаналізовано вплив ризосферних мікроорганізмів, зокрема, мікоризних грибів, на поглинання й акумуляцію ВМ у рослинах. Висвітлено останні здобутки вчених з питань використання рослин з метою очистки забруднених ВМ грунтів та покращання їх фіторемедіаційного потенціалу.

На основе обобщения отечественных и зарубежных литературных источников рассмотрены вопросы, касающиеся источников поступления тяжелых металлов (ТМ) в окружающую природную среду, их трансформации в почве. Описаны механизмы фототоксичности ТМ. Большое внимание уделено действию кадмия как одного из наиболее токсических загрязнителей окружающей среды. Проанализировано влияние ризосферных микроорганизмов, в частности, микоризных грибов, на поглощение и аккумуляцию ТМ в растениях. Освещены последние достижения ученых об использовании растений с целью очищения загрязненных ТМ почв и улучшения их фиторемедиационного потенциала.

Вказано, що знесолена (наприклад, дистильована) вода негативно впливає на життєдіяльність організмів різних трофічних рівнів (рослин, безхребетних і хребетних тварин), а також функціонування їх клітин. Відхилення від оптимального для організму і його клітин сольового складу водного середовища призводять до зниження кількості народженої молоді у церіодафній, зменшенню довжини та ваги корінців цибулі і салату, а також збільшення розмірів ядерець у клітинах рослин і тварин, до зниження проліферативної активності клітин; у той же час знесолена вода не має генотоксичних властивостей.

Ключ. слова: накопление, тяжелые металлы, фитосорбция, Cichorium intybus L.
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641.1 + П032.62

Рубрики:

Загальна ботаніка

Взаємовідношення між ґрунтом і рослиною

Шифр НБУВ: Ж41279 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641 + Е50*441.226

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.1-641.9:Г121.131П + Е50*801.1-636

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати дослідження грунтів і кормів на вміст важких металів, проведених на території шахт Іваничівського району Волинської області. Встановлено, що відвали і терикони шахт є основним джерелом забруднення навколишнього середовища важкими металами.

Вивчено розподіл важких металів у грунтах Українського Полісся з різним ступенем техногенного навантаження.

Дисертацію присвячено питанням нагромадження важких металів у мохах та вивченню, на основі їх фізіолого-біохімічних, метаболічних і ростових процесів, реакції рослин на токсичну дію металів. Проаналізовано рівні акумуляції іонів кадмію, міді та свинцю різними видами мохів і запропоновано новий цитохімічний метод для виявлення важких металів у рослинах. Досліджено динаміку резистентності гаметофіту моху в процесі індивідуального розвитку організму. Встановлено стимулюючий вплив важких металів на синтез білків і електрофоретичні спектри ферментів. Досліджено зміни активності ферментативних систем дихання, а також внутрішньо- та міжклітинної організації метаболізму під впливом важких металів.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до екотоксикологічного оцінювання небезпечності свинцю в агроекосистемах, що передбачає врахування його екотоксикологічних характеристик і гігієнічних регламентів. Показано, що агрохімікати впливають на надходження й акумуляцію свинцю у верхніх шарах грунтів. Наведено метод визначення припустимих концентрацій свинцю в агрохімікатах. Доведено, що свинець здатний до міграції у вертикальному напрямі й агрохімікати впливають на цей процес. Показано, що екотоксикологічне оцінювання свинцю за показниками вертикальної міграції доцільно проводити за величиною коефіцієнтів концентрації. Відхилення величини коефіцієнтів концентрації від еталонного дозволяє оцінювати технологію застосування агрохімікатів і, за необхідності, їх вдосконалювати. Встановлено, що мінеральні добрива підсилюють перехід свинцю в системі грунт - рослина, а органічні добрива, навпаки, знижують активність транслокації свинцю. Зазначено, що екотоксикологічне оцінювання наявності свинцю за показниками транслокації з грунту у рослини має базуватися на результатах визначення його вмісту в ризосфері рослин і враховувати коефіцієнти біологічного поглинання.

Вперше досліджено та описано за допомогою математичної функції сезонну динаміку рухомих форм важких металів в орному шарі дерново-підзолистого грунту з двома максимумами їх вмісту протягом вегетаційного періоду (травні та серпні - вересні). За результатами екотоксикологічної оцінки поведінки важких металів встановлено, що забруднення орного шару дерново-підзолистого грунту цинком, міддю, свинцем та кадмієм є малонебезпечним, а їх вертикальна міграція - мало- та помірно небезпечна. Підтверджено, що тривале застосування органічних та мінеральних добрив у ланці зерно-просапної сівозміни призводить до збільшення вмісту рухомих форм цинку, міді, свинцю та кадмію в дерново-підзолистому грунті та рослинах сівозміни; перевищення їх допустимих рівнів не виявлено. Виявлено нерівномірність поглинання та накопичення важких металів кукурудзою, вівсом та озимим житом протягом вегетаційного періоду, що обумовлено біологічними особливостями, фазами росту та розвитку рослин. Розраховано коефіцієнти переходу важких металів у системі грунт - рослина до фітомаси та репродуктивних органів культур сівозміни.

Проведено комплексне дослідження та надано оцінку активності антиоксидантного захисту рослин внаслідок дії іонів свинцю. Визначено, що їх вплив змінює активність ферментів азотного обміну, концентрацію фотосинтетичних пігментів, зокрема, компонентів віолаксантинового циклу, встановлено залежність водного статусу рослин від даного процесу. Виявлено активацію антиоксидантної аскорбат-глутатіонової системи в результаті дії низьких концентрацій іонів свинцю та пригнічення її високими протягом періоду проростання та початкового росту рослин. Встановлено, що іони селеніту за низьких концентрацій позитивно впливають на ріст та розвиток рослин, активують процеси азотного метаболізму та фотосинтезу. Доведено, що за умов дії на рослини іонів свинцю антиоксидантний захист активується екзогенною реакцією селеніту та абсцизової кислоти. На поживних середовищах з ацетатом свинцю абсцизова кислота завдяки активації ферментів асиміляції аміаку та відновленню водного статусу стимулює ростову активність коренів і пагонів рослин. Вперше виявлено, що інтенсивність проростання насіння рослин за умов іонів свинцю залежить від рівня вимушеного спокою насіння та існування початкового рівня аскорбінової кислоти.

Досліджено вплив на навколишнє середовище законсервованого в 1990 р. звалища твердих побутових відходів Луцька з масою вивезеного сміття протягом 15-ти років у кількості близько 3,5 млн. тонн. Встановлено параметри максимального рівня забруднення дерновослабопідзолистого супіщаного грунту важкими металами (Pb, Cd, Zn, Ni, Cu, Co, Mn) на відстані 50 м від звалища з перевищенням значень межово допустимих концентрацій для більшості елементів у 2 - 6 разів. Досліджено негативний вплив полікомпонентного забруднення дерновослабопідзолистого грунту рухомими формами важких металів на розвиток сапрофітних бактерій, грунтових мікроскопічних грибів і біологічну активність, а також на процес уповільнення самоочистки грунту від патогенів (кишкової палички). Виявлено закономірності горизонтальної міграції важких металів у системах грунт - рослина та грунт - вода. Обгрунтовано шляхи встановлення екологічної рівноваги під час утилізації твердих побутових відходів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Б(4УКР5),022 + П032.342.9(4УКР5) + Е50*801.1-641(4УКР5)

Рубрики:

Природознавство. Природничі науки в цілому

Інші елементи та їх сполуки у ґрунті

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА332697 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обсуждены результаты сравнительных исследований влияния соединений фтора, кадмия и никеля на рост и устойчивость растений. Проанализировано действие анионов на поглощение токсикантов и накопление глутатиона. Обобщены данные по метаболизму глутатиона и фитохелатинов в растениях. Показана специфичность функционирования ферментов антиоксидантной системы цикла глутатиона при стрессовом воздействии фтора, никеля и кадмия. Обоснованы принципы подбора критериев для оценки устойчивости растений к действию фтора и тяжелых металлов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.631.1 + Е50*801.1-641.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69512/Б. Пошук видання у каталогах НБУВ