Розглядаються антропогенні зміни рослинного покриву (моніторинг, оцінка, прогнозування), фітомеліорація порушених територій, наукові основи інтродукції рослин в умовах промислового середовища, популяційно-генетичні та фізіолого-біохімічні зміни у рослин в умовах техногенного забрудненого середовища. Висвітлюється роль ботанічних садів України у спричиненні антропогенних міграцій рослин, роль річок в інвазії адвентивних рослин в урбанізованому середовищі, динаміка видового складу багатокомпонентних кормових агрофітоценозів, лісогосподарський напрямок рекультивації техногенних ландшафтів України. Аналізується промислова ботаніка як складова стратегії сталого розвитку екокризових регіонів України, екологічна ситуація в Донецькій області, фізіолого-біохімічні механізми формування стійкості рослин до антропогенного забруднення тощо.

Надано характеристику кислотності гомогенату зелених листків деревних порід як наслідок впливу техногенних умов зростання. На основі досліджень представлено висновки про репрезентативність системи pH (DELTA pH) як показника стійкості рослин до забруднення довкілля.

Наведено результати практичних і теоретичних розробок, оригінальних досліджень у галузі зеленого будівництва. Розкрито питання стійкості й адаптивних реакцій рослин за умов урбанізованого середовища, особливості їх інтродукції й акліматизації, фітосанітарного контролю зелених насаджень. Увагу приділено екологічним аспектам створення та відновлення паркових насаджень, еколого-біологічним принципам добору асортименту та формування деревних насаджень в антропогенно трансформованому ландшафті. Зроблено оцінку чутливості гібридів кукурудзи до комплексного забрудення середовища нікелем і хромом. Розглянуто зміни гістологічних показників рослин як адаптаційну реакцію на вплив промислових викидів. Проаналізовано особливості формування лісових фітоценозів в поселеннях Чорнобильської зони відчуження.

Приведены результаты практических и теоретических разработок, оригинальных исследований в сфере зеленого строительства. Раскрыты вопросы устойчивости и адаптивных реакций растений в условиях урбанизированной среды, особенности их интродукции и акклиматизации, фитосанитарного контроля зеленых насаждений. Уделено внимание экологическим аспектам создания и восстановления парковых насаждений, эколого-биологическим принципам подбора ассортимента и формирования древесных насаждений в антропогенно трансформированном ландшафте. Сделана оценка чувствительности гибридов кукурузы к комплексному загрязнению среды никелем и хромом. Рассмотрены изменения гистологических показателей растений как адаптационная реакция на влияние промышленных выбросов. Проанализированы особенности формирования лесных фитоценозов в поселениях Чернобыльской зоны отчуждения.

Наведено критичний огляд теоретичних підходів і проаналізовано дані експерименту щодо фітоіндикаційної оцінки токсичного навантаження на середовище в індустріальному регіоні. Розглянуто екологічні шкали структурної пластичності рослин. Описано систему фітоіндикації забруднення грунтів важкими металами за допомогою показників мінливості рослин-індикаторів. Запропоновано критерії інформативності методу структурної фітоіндикації та програму грунтово-металотоксичного фітомоніторингу антропогенно трансформованого середовища.

Приведен критический обзор теоретических подходов и проанализированы данные эксперимента по фитоиндикационной оценке токсической нагрузки на среду в индустриальном регионе. Рассмотрены экологические шкалы структурной пластичности растений. Описана система фитоиндикации загрязнения почвогрунтов тяжелыми металлами с помощью показателей изменчивости растений индикаторов. Предложены критерии информативности метода структурной фитоиндикации и изложена программа почвеннометаллотоксического мониторинга антропогенно трансформированной среды.

Узагальнено результати дослідження синантропної рослинності за умов техногенно трансформованого середовища південного сходу України. Наведено біоекологічну паспортизацію сучасного видового складу синантропних рослин, виділено групу адвентивних видів, охарактеризовано синантропофітон едафотопів технологенних територій. Оцінено діагностичну роль і перспективи використання синантропних рослин для індикації стану техногенного середовища.

Обобщены результаты исследования синантропной растительности в условиях техногенно трансформированной среды юго-востока Украины. Приведена биоэкологическая паспортизация современного видового состава синантропных растений, выделена группа адвентивных видов, охарактеризован синантропофитон эдафотопов техногенных территорий. Оценена диагностическая роль и перспективы использования синантропных растений для индикации состояния техногенной среды.

Проаналізовано екологічні проблеми лісів зеленої зони Рівного, виявлено особливості трансформації компонентів лісових екосистем за умов антропотехногенного навантаження. Визначено основні тенденції розвитку деревостанів техногенних зон РВАТ "Азот" і "Волиньцемент", зокрема, за умов зниження аеротехногенного навантаження. Вперше досліджено особливості рекреаційної дегресії різних компонентів соснових екосистем і розроблено регіональну систему діагностичних показників визначення ступеня рекреаційної дегресії соснових лісів зеленої зони Рівного. Проаналізовано особливості лісовідновлення, узагальнено досвід створення лісових культур, проведення санітарних рубок за умов аеротехногенного забруднення. Запропоновано заходи щодо підвищення стійкості лісів зеленої зони Рівного та виконання ними екологічних функцій.

Проанализированы экологические проблемы лесов зеленой зоны Ровного, выявлены особенности трансформации компонентов лесных экосистем в условиях антропогенной нагрузки. Определены основные тенденции развития древостоев техногенных зон РВАТ "Азот" и "Волыньцемент", в частности, в условиях снижения аэротехногенной нагрузки. Впервые исследованы особенности рекреационной дегресии различных компонентов сосновых экосистем и разработана региональная система диагностических показателей определения степени рекреационной дегресии сосновых лесов зеленой зоны Ровного. Проанализированы особенности лесовосстановления, обобщен опыт создания лесных культур, проведения санитарных рубок в условиях аэротехногенного загрязнения. Разработаны средства повышения устойчивости лесов зеленой зоны Ровного и выполнения ими экологических функций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*80(4УКР-4ПОЛ-2П) + Е50*801.4(4УКР-4ПОЛ-2П)

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА637781 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный анализ систематической и типологической структур флор с различной степенью трансформированности: флоры бассейна реки Казенный Торец, флоры пастбищ и флоры породных отвалов шахт. Усиление антропогенного воздействия от флоры р. Казенный Торец через флору степных пастбищ к флоре отвалов шахт сопровождается прогрессирующим уменьшением видового разнообразия, изменением систематической структуры, уменьшением разнообразия структурных элементов и заменой видов, приспособленных к определенным факторам, на синантропные и заносные виды, приспособленные к определенному антропогенному воздействию. Рассмотрены процессы адаптации флор к антропогенному влиянию на уровне структурных элементов и выявлены основные тенденции изменения структуры флор.

Ключ. слова: фонове забруднення, спорові рослини, біогеохімічна індикація
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.4 + Е0*806

Рубрики:

Загальна ботаніка

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: рудеральні рослини, розмірна ієрархія, вікова та віталітетна структура популяцій
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.4(4УКР-4СУМ-2С)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена проблема экологического состояния растительного мира на территории зоны влияния Богородчанской газотранспортной сети.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.48 + Е50*801.631.1-641.9:Г127.12

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В результате проведения инвентаризации и оценки состояния зеленых насаждений на территории Авдеевского коксохимического завода в 2006 г. выявлен 71 вид деревьев и кустарников. Наиболее распространенными здесь оказались виды рода Тополь - тополь Болле, т. канадский и т. Симони, а также конский каштан, клен ясенелистный и ясень ланцетный. В хорошем состоянии находится 39 % деревьев, удовлетворительном - 56 %, неудовлетворительном - 4 %. Для дальнейшего использования в озеленении на территории завода признаны наиболее пригодными виды деревьев и кустарников, находящиеся в хорошем и удовлетворительном состоянии. Рекомендовано 20 наиболее перспективных для данных условий видов древесных растений (лжетсуга Мензиса, айлант высочайший, ива пятитычиночная, тополь белый, груша обыкновенная и другие).

Выявлены факторы ухудшения состояния экосистем бассейна верхнего течения Тисы, среди которых основными являются рубки лесов, перевыпас, ненормированная рекреация. Оказалось, что большинство современных вырубок находятся на разных стадиях зарастания - от злаковой до кустарниковой, природное возобновление на них отсутствует. Охарактеризовано современное состояние и ведущие факторы трансформации растительного покрова высокогорья и луговой растительности лесного пояса. Установлено, что современная структура экосистем разных хозяйственных форм использования и территорий с природной растительностью региона исследований не обеспечивает в полной мере зарегулированности речного стока.

Изучение агрохимических свойств породы промышленных отвалов Донбасса показало, что по значению рН, содержанию легкорастворимых солей, анионно-катионному составу, гранулометрическому составу порода изученных отвалов угольных шахт, вскрыши, отходов стройматериалов, по классификации Донецкого ботанического сада, в настоящее время находится на стадии массового поселения растений, что свидетельствует о снижении ее фитотоксичности. Наиболее неблагоприятные условия для произрастания растений по этим показателям сложились на золоотвалах Кураховской ТЭС.

Показаны истоки промышленной ботаники как отрасли ботанических знаний, синтезированы имеющиеся представления о ее содержании и дана новая трактовка ее понятия, предмета и характера исследований. Определены основные направления развития, проблемы и задачи промышленной ботаники на современном этапе.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*801.48

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено геоботанічні моніторингові дослідження флори п'яти об'єктів західного регіону України, що забруднені нафтопродуктами. На підставі морфологічних характеристик, ідентифікації типових представників рослинності, а також порівняльного аналізу з літературними даними встановлено закономірності для різних географічних районів Європи. Відібрані види нафтотолерантних дикорослих і культурних рослин можна рекомендувати для використання у методах фіторемедіації нафтозабруднених грунтів України.

Проаналізовано деякі аспекти просторової організації рослинного покриву долини річки Самари. Надано екологічну характеристику степових, лучних, солонцевих і солончакових біогеоценозів. Наведено оцінку стану рослинності та грунтів. Встановлено, що одним з головних факторів, який призводить до кардинальних змін фізико-хімічних, морфологічних властивостей грунтів і продуктивності, структурної організації рослинності, є антропогенне пошкодження ландшафтів. Запропоновано схему трансформації деяких одиниць рослинності.

Встановлено динаміку життєдіяльності дерев сосни звичайної залежно від тривалості підсочки і лісорослинних умов для Малого Полісся за лісівничо-фізіологічними (морфолого-анатомічною будовою хвої, радіальним приростом стовбура, вмістом пігментів) та електрофізіологічними (біопотенціалами, імпедансом, поляризаційною ємністю) показниками. Вивчено залежність урожайності дерев морфо-метричних показників шишок і насіння, його повнозернистості, абсолютної та господарської схожості, енергії проростання від тривалості підсочки, типів лісу та погодних умов року. Виявлено монотерпеновий профіль підсочених дерев та його реалізацію півсібсовими потомствами. На підставі вивчення пігментної хвої, інтенсивності фотосинтезу, електрофізіологічних і біометричних показників встановлено морфофізіологічні особливості росту потомств підсочених дерев. Розкрито можливості використання урожаю підсочених деревостанів у лісокультурній практиці.