Запропоновано математичну модель прогнозування радіорезистентності рослин на фітоценологічному рівні їх організації. На основі розробленого алгоритму можна визначати групи рослин з найбільш низькою конкурентною здатністю у складі конкретного фітоценозу.

Одержано дані про флору та лучну рослинність Північного лівобережного геоботанічного округу (ПЛО). Установлено, що флора луків даного регіону нараховує 664 види вищих судинних рослин, що належать до 257-ми родів, 57-ми родин і 4-х відділів. Відзначено, що флора луків має бореальний характер, її еколого-ценотична та географічна структура відображають особливості лісостепових флор Голарктики. Установлено рівень і характер синантропізації флори. Розроблено класифікаційну схему лучної рослинності за методом Ж.Браун-Бланке, яка містить 5 класів, 9 порядків, 11 союзів, 1 субсоюз, 18 асоціацій, 2 субасоціації та 6 варіантів. Проведено структурно-порівняльний аналіз флористичного складу виявлених класів лучної рослинності. Наведено дані про врожайність агрофітоценозів за умов ПЛО та виявлених асоціацій лучної рослинності регіону. Досліджено раритетну фракцію флори луків. Установлено сучасне поширення рідкісних видів. Виявлено 17 нових місцезнаходжень шести видів, занесених до Червоної книги України. На підставі географічного аналізу гранично-ареальних рідкісних видів проведено флористико-созологічне районування території ПЛО. Запропоновано структуру екологічної мережі регіону. Розглянуто можливості її інтегрування в Національну екомережу України.

Проведено комплексне дослідження сучасного стану лучних степів Київського плато. Проаналізовано систематичний склад, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структуру флори лучних степів даного регіону, яка налічує 548 видів судинних рослин. Складено еколого-фітоценотичну класифікацію лучно-степової рослинності Київського плато, що представлена 8-ма формаціями та 65-ма асоціаціями. Охарактеризовано стан і структуру популяцій 87-ми видів, занесених до Червоної книги України. Складено список рідкісних видів, охарактеризовано їх сучасне географічне поширення в регіоні, наведено рекомендації щодо створення нових об'єктів природно-заповідного фонду. Показано ефективність охорони флористичного різноманіття та популяцій рідкісних видів рослин лучних степів на Київському плато ex situ.

Охарактеризовано раритетні види рослин лучних екосистем Українських Карпат і Передкарпаття. Розглянуто геологічну будову, орографію, клімат, грунтовий покрив, ландшафтну структуру Українських Карпат. Подано інформацію про про такі види созофітів лучних екосистем даного регіону, як зелениця альпійська, баранець звичайний, плаунок плауноподібний, гронянка півмісяцева, білоцвіт весняний, нарцис вузьколистий, осока скельна, булатка довголиста, айстра альпійська, скорзонера низька, аконіт міцний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.9-658.1-09

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж69583/Сер.А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження природних лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Визначено кількісний і якісний склад лучних травостоїв, основне ядро флори якого утворюють мезофітний, ксеро- та гігромезофітний, рідше галофітний флористичні комплекси. За типами екобіоморф встановлено переважання стрижневокореневих та кореневищно-полікарпічних видів. З'ясовано ценоморфний склад лучних фітоценозів і їх насиченість основними біо- й екоморфами. Вперше проведено фізіологічне дослідження (інтенсивності транспірації, фотосинтезу, дихання, вмісту фотосинтезувальних пігментів, оводненості, водного дефіциту) лучних видів флори Лівобережного Лісостепу України. Визначено хімічний склад, поживну й енергетичну цінність лучних фітоценозів, розроблено наукові засади їх моніторингу. Наведено показники продуктивності різних типів лучних травостоїв. Виявлено основні напрями динаміки природних лучних угідь.

Розглянуто проблеми формування, удобрення та режимів відчуження високопродуктивних лучних травостоїв (ЛТ) пасовищного та сінокісного використання. Наведено характеристику природних кормових угідь західного Лісостепу. Охарактеризовано ботанічний і видовий склад різновікових ЛТ. Проаналізовано щільність і структуру врожаю ЛТ за систематичного удобрення. Визначено продуктивність довготривалих травостоїв залежно від способів розподілу азотного добрива та тривалості періодів відростання. Подано інформацію про зміну основних фізико-хімічних властивостей грунту за багаторічного удобрення. Доведено, що за систематичного удобрення на низинних луках із темно-сірими опідзоленими грунтами довготривалі травостої здатні без перезалуження забезпечувати одержання 50 - 90 ц/га одиниць якісного корму. Увагу приділено питанням нагромадження кореневих залишків, зміни родючості грунту, якості корму, його екологічної безпеки, а також економічного й енергетичного оцінювання довготривалих травостоїв.

Наведено результати дослідження лучної рослинності північної частини Лівобережного Лісостепу України (Північний лівобережний геоботанічний округ). Здійснено інвентаризацію флори та проведено її порівняльно-структурний аналіз. Встановлено, що флора луків нараховує 664-и види вищих судинних рослин. Проаналізовано систематичну, біоморфологічну, еколого-ценотичну, географічну структури флори та виявлено її особливості. Виділено синантропну складову флори. Розроблено класифікацію лучної рослинності на еколого-флористичній основі. Проаналізовано продуктивність виявлених асоціацій лучної рослинності та шести агрофітоценозів. Виділено раритетну складову флори. На території регіону виділено дві флористико-созологічні області: Приполіську та Лісостепову. Запропоновано проект екомережі регіону та створення ботанічного заказника місцевого значення.

Проанализировано отношение луговых представителей флоры левобережной лесостепи Украины к экологическим факторам. Показано соотношение основных гигроморф, трофоморф, гелиоморф и климаморф на лугах отдельных типов (пойменные, суходольные и низинные) и в общем в исследованном регионе. Выявлены общие тенденции и специфические черты отдельных луговых фитоценозов.

Виявлено запаси енергії у різних типах лучних фітоценозів Лівобережного Лісостепу України. Показано, що енергетичний потенціал надземної маси залежить від типу лук, погодних умов. Встановлено, що накопичення енергії у сіні був вище під час зменшення господарського навантаження, тобто введення певного режиму охорони.

Зазначено, що рослини лучних біотопів Чернівецької області характеризуються значною варіабельностю вмісту фторидів, що свідчить про вплив екологічних факторів. PLANTAGO LANCEOLATA L. відрізняється максимально високим коефіцієнтом варіації вмісту фторидів в досліджених частинах рослин.

Растения луговых биотопов Черновицкой области характеризуются значительным варьированием содержания фторидов, что свидетельствует о влиянии экологических факторов на содержание фтора в растениях. PLANTAGO Lanceolata L. отличается максимально высоким коэффициентом вариации содержания фторидов в исследуемых частях растений.

Викладено результати комплексного дослідження лучної рослинності лісової та лісостепової зон рівнинної частини України (ЛЛСЗРЧУ). Розроблено класифікаційну схему та продромус лучної й інших типів природної трав'яної рослинності ЛЛСЗРЧУ на основі індуктивного підходу й з використанням сучасних кількісних методів фітосоціологічних досліджень. Встановлено особливості диференціації рослинності за основними екологічними чинниками. Проведено аналіз антропогенної трансформації лучної рослинності в часовому та регіональному аспектах. Виділено ключові історичні передумови формування лучної рослинності за умов ЛЛСЗРЧУ та встановлено наявність генетичних зв'язків між угрупованнями синтаксонів лучної та лісової рослинності цієї території. Запропоновано стратегічні напрямки оптимізації охорони лучної рослинності дослідженого регіону за сучасних умов.

Наведено флористичний склад відновлювальної лучної та природної рослинності Лісостепу України на прикладі Київської області (346 видів). Виділено сукцесійні ряди формування рослинного покриву від перелогів до сталих угруповань лучної рослинності. Проведено біоморфологічний аналіз видів квіткових та вищих спорових рослин різних років демутації. У спектрі біоморф за тривалістю життєвого циклу переважають полікарпіки, які визначають структуру, фізіономічність, флористичну і ценотичну різноманітність перелогів. Проаналізовано життєві форми рослин за характером розташування бруньок відновлення щодо поверхні землі та снігового покриву. У відновлювальній лучній рослинності домінують гемікриптофіти (141 вид, або 40,8 %). Друге місце посідають терофіти - 110 (31,8 %) видів, значна участь котрих свідчить про перебування досліджених перелогів на початкових стадіях відновлення лучної рослинності, третє місце - криптофіти (63 (18,2 %)). Розвиток підземних систем та їх роль у формуванні рослинних угруповань є важливими факторами для розмежування сукцесійних рядів різних років демутації. 135 (39,0 %) видів мають стрижнекореневу систему, друге місце посідають кореневищні види (77 (22,3 %)).

Застосування таких критеріїв оцінки потреби рослин у флуорі як коефіцієнт варіації, коефіцієнт біологічного поглинання та вміст флуоридів у надземній частині дозволяє встановити індиферентні до флуоридів рослини, а також рослини, що мають здатність до концентрування.

Наведено результати синфітоіндикаційних розрахунків параметрів низки екологічних факторів, що характеризують екотопи лучних степів північно-західної частини Поділля. Найближчими до справжніх північних лучних степів, поширених на лівобережній Україні, виявились екотопи Касової та Чортової гори, тоді як екотопи гір Хомець і Страдчанська більше тяжіють до власне лісових. Екотопічні характеристики гір Лисої, Білої, Святої та Високої займають проміжне положення. Поширення лучно-степової рослинності на Подільській височині тісно корелює зі значеннями низки кліматичних і, особливо, едафічних факторів середовища, які є визначальними екологічними чинниками у формуванні лучно-степового типу рослинності цього регіону.

Анализ 2096-ти геоботанических описаний с помощью методики синфитоиндикации (Didukh, 2011) с применением современных математических методов и программ позволил установить важные экологические аспекты дифференциации луговой растительности на уровне союзов и порядков. В наибольшей степени дифференциация обусловлена изменением гидрологических показателей почвы, занимающим более 30 % соответствующих шкал. Установлен характер корреляции между 12-ю ведущими эдафическими, климатическими и ценотическими факторами. Показатели климатических факторов колеблются в узких пределах, однако их изохоры определяют зону оптимума сообществ, приуроченную к северной части Лесостепи, которая простирается от Тернополя до реки Днепр. Полученные оригинальные результаты имеют важное научное значение для прогнозирования характера изменения растительности по отношению к воздействию различных экофакторов.

Дана характеристика синтаксонов лугово-степной, кустарниково-степной, подлинностепной растительности долины р. Ингул. Выделено 12 ассоциаций, относящихся к союзам Artemisio-Kochion prostratae, Fragario viridis-Trifolion montani, Stipo lessingianae-Salvion nutantis, из них 1 союз и 5 ассоциаций предложено выделить в качестве новых. Также приведены результаты ординации степной растительности долины р. Ингул на основе экологических факторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.9-658.1-09

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА392904 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено результати аналізу систематичної структури адвентивної фракції флори Старобільського злаково-лучного степу, яка охоплює 377 видів із 237 родів і 61 родини. Спостерігаються підвищені ранги родини Chenopodiaceae та нижчі - в родин Fabaceae (5) і Rosaceae (11) у порівнянні з природною флорою; флористична пропорція становить 1:3,9:6,2. Родовий коефіцієнт є низьким - 1:1,59. Чіткого спектра провідних родів не виявлено, провідним є Amaranthus. Порівняння з аналогічними даними інших регіонів України показало подібність досліджуваної флори Старобільського злаково-лучного степу до адвентивної фракції флори Роменсько-Полтавського геоботанічного округу.

Приведены сведения о находках видов адвентивных растений на территории Старобельской злаково-луговой степи: Elaeagnus commutata Pursh, Holcus lanatus L. (новые для юго-востока Украины), Chenopodium suecicum Murr, Echium biebersteinii Lacaita, Cuscuta cesatiana Bertol, (новые для Луганской обл.), Citrullus lanatus (Thunb.) Matsum. et Nakai, Gaillardia aristata Pursh, Cosmos bipinnatus Cav.