Крайня південно-західна частина Опілля носить назву Мале Опілля. Еколого-географічні особливості території зумовлюють багатство флори, яка налічує 1325 видів судинних рослин, що належать до 511 родів з 95 родин та п'яти відділів. Характерною рисою флори Малого Опілля є незначна кількість судинних спорових та голонасінних рослин - 27 видів (2,04 % загальної кількості). Відділ Magnoliophyta налічує 1298 видів (97,96 %), з яких на Liliopsida припадає 21,21 %, Magnoliopsida - 76,75 %. Систематичне різноманіття флори виражено наступними пропорціями: середнє число видів у родині - 13,95, середнє число родів у родині - 5,38, середнє число видів у роді - 2,59. Десять провідних родин налічують 757 видів (57 % загальної кількості) та 134 роди. Серед них домінують Asteraceae(193; 25,5 %); Poaceae (105; 13,87 %) та Rosaceae (71; 9,38 %). Десять найбагатших за кількістю видів (від 51 до 14) родів загалом налічують 204 види (15,4 % видового різноманіття флори). Серед них найчисельнішими є Carex (51 вид), Hieracium (25) і Veronica (23). Роди, що представлені одним видом, становлять більше половини родового складу флори (277; 54,21 %).

Надано результати класифікації відновлювальної рослинності кар'єрів на території Центрального Полісся, що включає 25 класів, 36 порядків, 62 союзи, 116 асоціацій та два безрангових угруповання. За частотою трапляння описів певних синтаксонів було визначено типові умови середовища існування в районі діючих та покинутих гірничих виробок. Найбільш поширеними є угруповання класів Molinio-Arrhenatheretea, Artemisietea vulgaris, Phragmiti-Magnocaricetea, Plantagenetea majoris та Epilobietea angustifolii. Останні вказують на часткову спорідненість відновлення природної рослинності в районі кар'єрів із заростанням перелогів під антропогенним тиском різного ступеню. Плакорні ділянки зайняті переважно угрупованнями злаковників, тоді як на схили кар'єрів одночасно заселяються трав'яні та деревні рослини. Вертикальні виходи кристалічних порід залишаються без представників вищих судинних рослин протягом тривалого часу. Тут рослини знаходяться виключно в щілинах кристалічних блоків, заповнених дрібними мінеральними частками, урунтом і дрібними органічними залишками. На схилах, сформованих рихлими осадовими породами, не спостерігається поступового переходу від стадії злаковників до чагарниково-деревної рослинності. На швидкість відновлення природної рослинності в кар'єрах впливає кут нахилу поверхні. Відновлювані сукцесії на місці гірничих виробок призводять до формування великих екотонних ділянок, що обумовлено значним числом незаповнених еконіш; ці території вважаються одними з найбільш вразливих для проникнення інвазійних видів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*805.9-652.292.3 + Е50*805.9-658.1-09 + Е50*852.119(45УКР1) + Е5 д(4УКР) Шкабара О.С.

Рубрики:

Загальна ботаніка

Ботаніка

Шифр НБУВ: ВА869910 Пошук видання у каталогах НБУВ