Поліморфізм ізоферментів використано для ідентифікації сортів абрикоса. За алельним складом локусів AAT-1, EST-1, EST-2, SOD-1, LAP-1, PX-2 і фенотипами AMY 34 сорти з 38 вивчених мали унікальні генетичні профілі. Диференційовано всі районовані та передані до Держсортовипробування сорти гібридного походження. Сорти клонової селекції ідентифіковано з точністю до сортотипу.

Изложены результаты флористического исследования урбанофлоры Николаева. Установлено, что она насчитывает 909 видов, которые относятся к 441 роду, 100 семействам, 57 порядкам и 4 отделам. Проведены ее систематический анализ, а также сравнительный анализ автохтонного и аллохтонного элементов урбанофлоры.

Охарактеризовано деякі методичні аспекти систематики деревних рослин регіональної флори як групи, чітко окресленої в еволюційному розумінні. Розглянуто передумови розвитку таксономії та філогенії деревних рослин у період другої третини XX ст., відомий створенням багатотомних флористичних зведень СРСР та УРСР і різким збільшенням кількості описаних видів, нових для науки. Висвітлено діяльність ряду дендрологів-систематиків, їх участь в дискусії щодо видів, внесок у вивчення деяких таксонів деревних рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*99я431 + Е50*80я431 + Е50*85я431

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: ВА627997 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено передумови створення ліннеївської системи. Проаналізовано тенденції дендрофлористичних досліджень протягом визначального для еволюційної біології "срібного" віку. Охарактеризовано передумови виникнення та первісний розвиток морфолого-географічної концепції досліджень деревних рослин. Розкрито деякі наслідки кладистико-флорогенетичних досліджень деревних рослин на межі тисячоліть. Наведено нарис історії систематики світло- і темнохвойних лісоутворювальних рослин Східної Європи. Проведено полі- та монотипічні дослідження широко- та дрібнолистяних лісоутворювальних рослин південно-східної Європи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*990.33(4УКР)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено назви близько 5 400 видів рослин, розповсюджених в Україні, Росії, країнах Західної Європи, Північної Америки, Африки на українській, російській та англійській мовах. Наукові назви рослин подано латинською мовою. Запропоновано зведену таблицю назв рослин чотирма мовами.

Приведены названия около 5 400 видов растений, распространенных в Украине, России, странах Западной Европы, Северной Америки, Африки на украинском, русском и английском языках. Научные названия растений даны латинским языком. Предложена сводная таблица названий растений на четырех языках.

Предложена классификация живых организмов, рассмотрена сущность систем Теофраста, Плиния Старшего, А.Чезальпино, К.Липиса, Б. и А.Жюссье, М.Горожанкина, Н.И.Кузнецова, А.Энглера. Раскрыто содержание понятий эпитека, гипотека, аукспора, мелозира, циклотелла. Охарактеризована эволюция вегетативного тела зеленых водорослей, описаны отличительные особенности порядков: Зигнемовых, Десмидиевых и Мезотениевых, а также классов: собственно зеленых и конъюгатов. Приведена схема филогенеза грибов.

Розглянуто принципи класифікації рослинності на високих синтаксономічних рівнях. Розкрито сутність нового принципу побудови синтаксономічної системи, яка враховує константність і характерність видів для кожного класу системи Браун-Бланке. Зазначено, що єдиний інтегральний показник "ценотична належність" оцінює перекривання амплітуди видів і класів і є третім виміром синтаксономічної системи. На основі розрахунку цього показника зроблено синтаксономічну ревізію 54-х європейських класів Браун-Бланке. Наведено списки діагностичних видів класів Браун-Бланке із кількісною оцінкою їх ценотичної залежності.

Рассмотрены принципы классификации растительности на высоких синтаксономических уровнях. Раскрыта сущность нового принципа построения синтаксономической системы, учитывающей константность и характерность видов для каждого класса системы Браун-Бланке. Отмечено, что единый интегральный показатель "ценотическая принадлежность" оценивает перекрытия амплитуды видов и классов и есть третьим измерением синтаксономической системы. На основе расчета этого показателя сделана синтаксономическая ревизия 54-х европейских классов Браун-Бланке. Даны списки диагностических видов классов Браун-Бланке с количественной оценкой их ценотической зависимости.

Рассмотрены модель и порядок первичного учета, кадастра растительности и растительных ресурсов как основы сбалансированного использования ресурсов фиторазнообразия. Приведена характеристика основных показателей и методические рекомендации относительно порядка выполнения работ: последовательности проведения исследований, обработки материалов и систематизации показателей. Анализ предложенных показателей осуществлен по принципам информативности, приоритетности, ограничения. Необходимость выполнения таких работ в Украине и в других государствах, подписавших "Конвенцию о биологическом разнообразии", обусловлены современным состоянием биотических ресурсов.

Предложен количественный индекс (R-индекс) для оценки репрезентативности выявления видового состава синтаксонов. Он зависит от совокупного влияния объективных, определяемых характеристиками самой растительности, и субъективных факторов, возникающих на синтетическом этапе классификации. Метод основывается на явлении насыщения флористических списков, которое отображается известной кумулятой "количество видов/описаний" логарифмического вида, и является следствием универсальной дискретно-континуальной организации фитосистем любого уровня иерархии. В расчет R-индекса включены таксононеспецифические показатели - среднее количество видов в описаниях синтаксона, его флористическая насыщенность. Рассмотрены возможные подходы к интерпретации полученных результатов оценки репрезентативности синтаксонов природной растительности Сумского геоботанического округа (Левобережная Лесостепь Украины).

Отмечено, что применение теории нечетких множеств в фитоценологии позволяет решить целый ряд задач, в особенности тех, которые касаются классификации растительности. Фитоценология - именно тот раздел, где нечеткость объекта науки распространена очень широко. Большинство понятий, которыми она оперирует, являются нечеткими по своей природе. Синтаксон представляет нечеткое множество элементов-видов, каждый из которых характеризуется функцией ценотической принадлежности. Ценотическая принадлежность рассчитывается на основании параметров макросинтаксономической константности и характерности, и измеряет типичность или нетипичность диагностических видов. Применение ценотической принадлежности позволяет распространить методы градиентного анализа, фитоиндикации, кластерного анализа на уровень синтаксонов.

Наведено систематичну характеристику всіх відділів вищих рослин, зокрема, спорових, насінних, квіткових, описано біологічні й екологічні особливості їх основних представників.

Дана систематическая характеристика всех отделов высших растений, в частности, споровых, семенных, цветочных, описаны биологические и экологические особенности их основных представителей.

Узагальнено видову різноманітність міксоміцетів лісів України та відомості про їх поширення за геоботанічними регіонами. З'ясовано таксономічну структуру видів класу Myxomycetes, яких у державі налічується зараз 278. Виділено ядро міксоміцетів лісових формацій України, а також групи міксоміцетів за частотою їх трапляння та поширення. Впорядковано класифікацію екологічних груп міксоміцетів за типами субстратів з використанням прийнятої у сучасній науковій літературі термінології (фіто-, міко-, ліхено-, копро- та геофільні). Проаналізовано розподіл міксоміцетів України за основними підгрупами фітофільних міксоміцетів (підстилкові, ксило-, кортико-, бріо- та гербофіли). Нівальні міксоміцети виділено в окрему групу. Продемонстровано формування індивідуальних комплексів видів міксоміцетів на певному типі субстрату. Встановлено особливості таксономічної структури міксоміцетів у семи типах лісу, що дозволяє визначити асоціації міксоміцетів з прогнозованим видовим складом для комплексної оцінки біорізноманітності лісових угруповань. Встановлено кореляцію видового складу міксоміцетів з систематичною приналежністю деревних едифікаторів у досліджених типах лісу, що зумовлена співвідношенням родин мікроміцетів у хвойних формаціях, вільхових і грабових, а також дубових і букових лісах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.16 Bra + Е50*990.3

Рубрики:

Capparales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.16 + Е50*990.3

Рубрики:

Capparales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.922.1 Ran*99 + Е50*990.3

Рубрики:

Ranunculales (Berberidales)

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд класифікацій видів адвентивної фракції флори, створених європейськими ботаніками протягом останніх двох століть. Огляд охоплює різні класифікаційні схеми, починаючи з праці І. Ф. Тауша, розробленої в ХIХ ст., та закінчуючи класифікацією Д. Річардсона. Проаналізовано різні підходи до створення класифікаційних схем і критерії, покладені в їх основу. Виявлено, що на першому етапі в основу класифікацій покладено такі критерії: ступінь натуралізації та пізніше час занесення рослин. На наступному етапі в ботанічній літературі почали використовувати принцип гемеробності й розглядати історико-географічні аспекти формування адвентивного компонента флори. Сучасні класифікації засновані на своєрідній системі бар'єрів, які долає адвентивний вид на шляху до натуралізації у вторинному ареалі.

На основе обобщения геоботанических материалов с использованием новейших методических подходов определено ситаксономическое богатство класса Phragmito-Magno-Caricetea Klika in Klika et Novak 1941 в Украине, который насчитывает 56 ассоциаций, относящихся к 7-ми союзам и 4-м порядкам. Проанализировано состояние его изученности в Украине, установлено положение синтаксонов низшего ранга в общеевропейской системе их классификации, уточнены названия в соответствии с требованиями Международного кодекса фитосоциологической номенклатуры. Выявлены ведущие факторы их экологической дифференциации. Проведены ординационный и фитоиндикационный анализы. Установлено, что на фоне отсутствия единственного фактора, определяющего дифференциацию сообществ в пределах класса, обособление синтаксонов среднего ранга обуславливается отдельными факторами среды или их суммарным действием. По результатам двухмерной DCA-ординации выявлены ведущие факторы дифференциации ассоциаций в пределах каждого порядка. Для синтаксонов Nasturtio-Glycerietalia ведущими факторами являются колебания уровня воды и концентрация минерального азота в субстрате. Световой режим экотопов и содержание соединений кальция в почве влияют на распределение сообществ в пределах Oenanthetalia aquaticae. Для порядка Phragmitetalia важное значение имеет колебание уровня воды. Этот же фактор, совместно с концентрацией карбонатов в почве, обуславливает дифференциацию синтаксонов в Magno-Caricetalia.