Мета роботи - провести порівняльне дослідження целюлазної та ксиланазної активностей 16-ти ендофітних і грунтових штамів Pіnicillium funiculosum. Об'єктами досліджень були 16 ендофітних і грунтових штамів P. funiculosum з колекції культур мікроскопічних грибів відділу фізіології та систематики мікроміцетів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України. Целюлазну та ксиланазну активності визначали за величиною зони ферментативної активності на агаризованих середовищах з розчинними целюлозними (Na-КМЦ) і геміцелюлозними (ксилан) субстратами, розраховували ензиматичний індекс (ЕІ). Усі досліджені штами P. funiculosum, незалежно від джерела виділення, здатні гідролізувати Na-КМЦ та буковий ксилан. Вперше для характеристики целюлазної та ксиланазної активностей штамів P. funiculosum з різних еконіш розраховано ЕІ. Встановлено, що целюлазна активність ендофітних штамів P. funiculosum була помірною, у грунтових ізолятів - від низької до високої. Ендофіти проявили низьку та помірну ксиланазну активність, у той час як грунтові характеризувачись виключно високою активністю. Висновки: встановлено, що ендофітні та грунтові штами P. funiculosum здатні гідролізувати Na-КМЦ і буковий ксилан, причому ендофіти характеризувались помірною целюлазною активністю, а у грунтових штамів її рівень був від низького до високого. Ксиланазна активність ендофітів була низькою, а у грунтових ізолятів - виключно високою. Одержані експериментальні дані можуть бути основою для пояснення ендофітного способу існування P. funiculosum в рослині, а також пошуку продуцентів комплексів гідролітичних ферментів для сучасних біотехнологій.