Ключ. слова: Agaricus subrufescens, lectotypification, current usage
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.22Aga

Рубрики:

Agaricaceae Агарикові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: tribes Agariceae, Lepioteae, Agaricales, distribution, taxonomy
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.561.22Aga

Рубрики:

Agaricaceae Агарикові

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено різноманіття агарикоїдних і болетоїдних грибів, їх субстратні та фенологічні особливості, фітоценотичну приуроченість, практичне використання, а також раритетність у Галицькому національному природному парку (НПП). Установлено видовий склад, еколого-трофічну структуру, досліджено закономірності сезонної динаміки, практичне значення та розподіл видового складу грибів за основними рослинними угрупованнями парку. В результаті проведених протягом 2010 - 2019 рр. досліджень мікобіоти агарикоїдних і болетоїдних грибів у Галицькому НПП виявлено та визначено 503 види, що належать до 140-а родів, 37-ми родин і шести порядків класу Agaricomycetes (відділ Basidiomycota). Усі знайдені види є новими для території дослідження, з них 50 видів - нові для території України. Виснувано, що найбагатшим серед лісових екосистем парку є видовий склад грибів грабово-дубових лісів, де зафіксовано найбільше видів агарикоїдних і болетоїдних грибів (313 видів), а також мішаних лісів (192). Найбільша кількість видів є мікоризними грибами, які тісно пов'язані з лісовими масивами. Їх частка становить майже половину від загальної кількості зареєстрованих видів (45,2 %). Найбільше різноманіття видового складу грибів, яке пов'язане зі сприятливими погодними умовами для макроміцетів, спостерігалося восени, а саме - у вересні (майже 300 видів). На території Галицького НПП протягом 2011 - 2013 рр. на постійних пробних площах виявлено 147 видів агарикоїдних і болетоїдних грибів. Найбільше видове різноманіття зафіксовано в мішаних лісах, а найменше - у вербових угрупованнях. За період досліджень на території Галицького НПП зареєстровано сім видів агарикоїдних і болетоїдних агарикоміцетів, що включені до Червоної книги України.

Вивчено різноманітності та екологічні особливості агарикоїдних грибів Харківського Лісостепу. Встановлено, що мікофлора агарикоїдних грибів Харківського Лісостепу нараховує 468 таксонів з 121 роду, 32 родин, 4 порядків класу Agaricomycetes. 23 таксони наводяться вперше для території України, 122 таксони – для Харківського Лісостепу. Визначено території, важливі для збереження різноманітності агарикоїдних грибів Харківського Лісостепу. Показано, що мікофлорі Харківського Лісостепу властиві риси як лісової, так і степової природних зон. Виділено групи оселищ, подібні за складом агарикоїдних грибів. Виявлено закономірності розвитку агарикоїдних грибів у екотонах між корінним та некорінним оселищами.З'ясовано субстратні вподобання Pleurotus calyptratus, оцінено динаміку змін у локальних популяціях виду. Проаналізовано динаміку плодоношення агарикоїдних грибів, визначено ключові метеорологічні фактори, що визначають різноманітність плодоношення грибів.

Наведено інформацію про нові для Азербайджану види (а також одну форму) грибів, зібрані протягом польових виїздів, проведених у 2016 - 2019 рр. Зокрема виявлено 18 таксонів (Agaricus porphyrizon, Amanita strobiliformis, Aureoboletus gentilis, A. moravicus, Clavulina cinerea, C. coralloides, Clitocybe martiorum, Lactarius acerrimus, L. evosmus, L. mairei, Ramaria formosa, Russula aurora, R. heterophylla f. adusta, R. melitodes, R. melliolens, R. velenovskyi, Scleroderma areolatum, Tricholoma columbetta та T. fracticum), які належать до десяти родів, восьми родин та шести порядків. Наведені дані про особливості їх поширення в регіоні досліджень та охарактеризовані місцезнаходження. Вказані гриби належать до двох екологічних груп, одна з яких (гумусові сапротрофи) представлена лише трьома видами (Agaricus porphyrizon, Clavulina coralloides і Clitocybe martiorum). Інші 14 є мікоризоутворювачами. Надано інформацію про природоохоронний статус у європейських країнах Amanita strobiliformis, а також представників родів Aureoboletus, Russula, Tricholoma та Lactarius.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.924,022 + Е521.561.22Aga.в765,022

Рубрики:

Розведення грибів. Шампіньйони

Шифр НБУВ: ДС48414 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Увагу приділено вивченню видової різноманітності, систематичних та екологічних особливостей грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales басейну р. Псел у межах Лівобережного Лісостепу України. Завдяки результатам власних досліджень грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales і з урахуванням літературних відомостей для території басейну р. Псел нині відомо 356 видів, що належать до 109-ох родів із 34-ох родин. Із числа виявлених видів 224 (62,9 %) є новими для обстеженої території. Вперше для Лівобережного Лісостепу наведено 60 видів (16,9 %). Новими для Лісостепу України виявився 41 вид (11,5 %). Один вид, Agaricus iodosmus, є новим для України. Основу мікобіоти дослідженого регіону складає порядок Agaricales (276 видів, 77,5 %). Значно менше представлені порядки Russulales (45 видів; 12,6 %) та Boletales (35 видів; 9,8 %). Найчисельнішими є родини Agaricaceae (67 видів; 18,8 %), Russulaceae і Tricholomataceae (по 38 видів; по 10,7 %), Psathyrellaceae (28 видів; 7,9 %), Strophariaceae (25 видів; 7 %) та Boletaceae (21 вид; 5,9 %). До найчисельніших у регіоні родів належать Russula (24 видів; 6,7 %), Agaricus (22; 6,2 %), Tricholoma (16; 4,5 %), Lactarius (14; 3,9 %), Lycoperdon та Pluteus (по 11; по 3,1 %), Lepiota, Inocybe та Psathyrella (по 9; по 2,5 %). Аналіз розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales за трофічними групами показав, що в цілому переважають сапротрофи (232 види; 63,2 %). Мікосимбіотрофів зареєстровано 110 видів (34,6 %). Значно меншою кількістю (8 видів, 2,2 %) представлені паразити. Серед сапротрофів перше місце займають гумусові сапротрофи (110 видів), друге - ксилотрофи (81 вид), третє - сапротрофи підстилки (28 видів). Решту складають представники інших трофічних груп (карботрофи, копротрофи, сапротрофи на рештках трав'янистих рослин і на корі деревних рослин), які відіграють незначну роль у мікофлорі обстеженого району. У ході досліджень території басейну р. Псел визначено деякі закономірності розподілу видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales за основними типами рослинних угруповань. Цей розподіл показав, що найбільшу кількість видів зареєстровано у природних і штучних лісових угрупованнях: монокультурних (дубових, березових, вербових, вільхових, тополевих) і полікультурних (кленово-липово-дубових) лісах - 244 види (45,7 %). У соснових лісах знайдено 103 види (19,3 %), а в мішаних (сосново-дубових, сосново-березових) - 74 види (13,8 %). Видова різноманітність грибів у степових, лучно-степових і синантропних екотопах є значно нижчою. Проведені дослідження на території басейну р. Псел дали змогу виявити нові місцезростання рідкісних видів грибів порядків Agaricales, Boletales та Russulales. Серед них Agaricus bresadolanus (A. romagnesii), A.tabularisі Leucoagaricus nympharum, які включені до Червоної книги України. На території басейну р. Псел виявлено Agaricus cupreobrunneus, Calvatia gigantea, Macrolepiota gracilenta, M. konradii, M. mastoidea та Gyroporus castaneus, які є регіонально рідкісними видами. Найбільшим об'єктом природно-заповідного фонду в регіоні є Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький". Він характеризується як значним видовим багатством грибів порядків Agaricales, Boletales і Russulales (150 видів, що належать до 61-го роду 24-ох родин), так і вагомою представленістю рідкісних видів. Це дає можливість стверджувати, що парк за показниками різноманітності та своєрідності мікобіоти є унікальним для території досліджень і Лівобережного Лісостепу. За їстівністю гриби порядків Agaricales, Boletales і Russulales басейну р. Псел розподілилися таким чином: 178 видів є їстівними, 26 - умовно їстівними, 104 - неїстівними, 43 - отруйними та 5 - з невизначеною харчовою цінністю. Серед отруйних найнебезпечнішими в регіоні є Amanita phalloides, A. verna, A. virosa, Hypholoma fasciculare, Inocybe geophylla та I. lacera.

Індекс рубрикатора НБУВ: П241.924,022 + Е521.561.22Aga.в765,022

Рубрики:

Розведення грибів. Шампіньйони

Шифр НБУВ: ДС48414 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Здійснено комплексне фармако-технологічне вивчення з розробки складу, технології та дослідження таблеток із сухого порошку біомаси (СПБ) F. velutipes. Розроблено та запропоновано метод біотехнологічного культивування біомаси гриба F. velutipes. Вивчено фізичні, фармако-технологічні параметри СПБ F. velutipes, таблеткової маси та таблеток із СПБ F. velutipes, досліджено їх залежність від вмісту ряду допоміжних речовин (ДР). Проведено валідацію методики випробування на мікробіологічну чистоту таблеток із СПБ F. velutipes відповідно до вимог Державної фармакопеї України (ДФУ) 2.0. Вивчено та запропоновано методики ідентифікації та кількісного визначення загального вмісту біологічно-активних речовин (БАР) у розроблених таблетках. Установлено показники якості таблеток при зберіганні, запропоновано термін їх придатності. Розроблено проєкти технічних умов (ТУ), методів контролю якості (МКЯ) та технологічної інструкції (ТІ) на таблетки із СПБ F. velutipes, технологію їх виробництва апробовано у промислових умовах.

Представлені результати ревізії трьох гербарних зразків грибів роду Tulostoma з фондів Наукового мікологічного гербарію Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна (CWU (Myc)). Раніше вони були визначені як T. kotlabae, T. niveum та T. subsquamosum, і ці види наводилися як нові для території України. Проведено аналіз послідовностей нуклеотидів ITS регіону рибосомальної ДНК, а для одного зразка також великої субодиниці LSU рибосомальної ДНК. У результаті проведених досліджень зразок GB00121 був перевизначений як Tulostoma melanocyclum, а зразки GB00125 та GB00129 - як T. simulans. Останній вид наводиться для України вперше. З урахуванням суттєвих змін, що відбулися в трактуванні видів роду Tulostoma останнім часом, є доцільним ревізувати інші гербарні матеріали з України з використанням молекулярно-генетичних маркерів.