Висвітлено основні напрями використання лишайників України як індикаторів стану навколишнього середовища. На підставі картування змін видового різноманіття епіфітних лишайників, поширення груп видів з подібною чутливістю до забруднення атмосферного повітря (АП), даних розрахунку індексу чистоти повітря наведено порівняльну ліхеноіндикаційну оцінку стану забруднення АП у деяких містах України (Львові, Івано-Франківську, Тернополі, Луцьку, Рівному, Полтаві, Кіровограді), а також повітряного середовища на територіях, прилеглих до промислових об'єктів Львівщини й Івано-Франківщини. Наведено перелік індикаторних видів лісових екосистем Ужанського національного природного парку (Закарпаття).

Освещены основные направления использования лишайников Украины как индикаторов состояния окружающей природной среды. На основе картирования изменений видового разнообразия эпифитных лишайников, распространения групп видов со сходной чувствительностью к загрязнению атмосферного воздуха (АВ), данных расчета индекса чистоты воздуха приведена сравнительная лихоиндикационная оценка состояния загрязнения АВ в некоторых городах Украины (Львове, Ивано-Франковске, Тернополе, Луцке, Полтаве, Ровном, Кировограде), а также состояния воздушной среды на территориях, прилегающих к промышленным объектам Львовской и Ивано-Франковской областей. Приведен перечень индикаторных видов лесных экосистем Ужанского национального природного парка (Закарпатская область).

Висвітлено можливості використання лишайників України як індикаторів стану навколишнього середовища. На основі дослідження змін різноманіття епіфітних лишайників, поширення груп видів з подібною чутливістю до забруднення атмосферного повітря, даних розрахунку індексу чистоти атмосфери зроблено порівняльну ліхеноіндикаційну оцінку стану забрудення атмосферного повітря у таких містах, як Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль, Луцьк, Рівне, Полтава, Кіровоград. Розглянуто стан повітряного середовища на територіях, що прилягають до промислових об'єктів Львівської та Івано-Франківської областей, зокрема Калушського ВО "Хлорвініл". Описано методику використання лишайників як індикаторів пралісів.

Освещены возможности использования лишайников Украины как индикаторов состояния окружающей среды. На основе исследования изменений разнообразия эпифитных лишайников, распространения групп видов с подобной чувствительностью к загрязнению атмосферного воздуха, данных расчета индекса чистоты атмосферы сделана лихеноиндикационная оценка уровня загрязнения атмосферного воздуха в таких городах, как Львов, Ивано-Франковск, Тернополь, Луцк, Ровно, Полтава, Кировоград. Рассмотрено состояние воздушной среды на территориях, прилегающих к промышленным объектам Львовськой и Ивано-Франковской областей, в частности Калушского ПО "Хлорвинил". Описана методика использования лишайников как индикаторов пралесов.

Ключ. слова: епіфітний лишайник, ліхеноіндикація, аеротехногенне забруднення
Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.8

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты лихеноиндикационного исследования загрязнения воздуха в г. Полтава и анализ картирования на основании индекса атмосферной чистоты. Выделены четыре изотоксические лишайниковые зоны, которые совпадают с областями распространения групп видов со сходной чувствительностью к атмосферному загрязнению. Установлено, что территория г. Полтава в целом является среднезагрязненной.

Опубликован список эпифитных лишайников Донецкого кряжа, насчитывающий 80 видов. Разнообразие эпифитных лишайников Донецкого кряжа ближе к эпифитным лихенобиотам других регионов степной зоны, чем лесостепных территорий. Состояние некоторых видов эпифитных лишайников определено как уязвимое; даны рекомендации по их охране. Приведены литературные данные относительно определения экологического состояния лесных массивов с помощью эпифитных лишайников в различных регионах Европы; рассмотрены сложности проведения этой работы в степной зоне. Предложены виды эпифитных лишайников, которые можно считать индикаторами состояния окружающей среды на Донецком кряже. Обсуждена смена субстрата некоторыми эпилитными лишайниками как следствие пылевого загрязнения. Установлено, что наименее антропогенно измененные лесные массивы на Донецком кряже сосредоточены в НПП "Святые Горы", РЛП "Донецкий Кряж", проектируемом ботаническом заказнике "Жемчужина Перевальщины" и заповедном урочище Грабовое.

Визначено видову різноманітність і співвідношення екоморф лишайників у екотопах антропогенно трансформованих територій на південному сході України, що характеризуються різним ступенем антропопресингу. Проведено біоекологічне дослідження видів лишайників неоедафотопів відвалів вугільних шахт. Вперше досліджено ліхенофлору екотопів міських територій, зокрема, Донецька, Макіївки, Красного Луча. На основі встановленого за допомогою лишайників індексу чистоти повітря проведено масштабне відповідне картування даних міст. Встановлено реакції лишайників на забрудненість середовища важкими металами (Pb, Cu, Mn), двооксидом сірки та радіоактивними частками. Запропоновано й апробовано спосіб ліхеноіндикації радіоактивності субстратів породних відвалів вугільних шахт. Встановлено, що екологічні особливості поширення, видової різноманітності та співвідношення екоморф видів лишайників є інформативними ознаками щодо стану антропогенно трансформованого середовища, тому їх доцільно використовувати як біомаркери техногенного забруднення у моніторингу стану довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.8

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж71365 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше на основі показників індексу чистоти повітря (ІЧП) здійснено інтегральне оцінювання екологічного стану урбаноекосистем, проведено картування забруднення повітря на територіях індустріального міста південного сходу України - Донецька. Виділено ліхеноіндикаційні зони: сильно (ІЧП 0 - 5), помірно (ІЧП 5 - 10), слабко (ІЧП 10 - 15) забруднена та незабруднена (ІЧП більше 15). Проведене картування ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон за показником ІЧП підтверджено даними управління екологічної безпеки у Донецькій області.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.8 + П381.1-28

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Сосни (Pinus spp.)

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час ліхеноіндикаційного дослідження якості повітря околиць Яворівського державного гірничо-хімічного підприємства "Сірка" на Львівщині здійснено картування забрудненості території за індексом чистоти повітря та модифікованим індексом чистоти повітря. Виявлено 81 вид епіфітних лишайників, для яких обчислено значення показника токсикофобності, які наведено для 28 найпоширеніших видів. На території досліджень виділено 4 ізотоксичні лишайникові зони. Їх розташування визначають основні джерела забруднення: підприємство "Сірка" й автодороги. Ці джерела також визначають характер поширення індикаторних видів лишайників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.8(4УКР-4ІВА)

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.6*801.8

Рубрики:

Lichenes Лишайники. Ліхенологія

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

На территории ботанического заказника "Лесники" (НПП "Голосеевский", г. Киев) в разных экотопах обнаружено 126 видов лишайников из 62-х родов, 30-ти семейств, 9-ти порядков, 3-х классов и 3 вида лихенофильных грибов - Athelia arachnoidea, Clypeococcum hypocenomycis и Xanthoricola physciae. Agonimia borystenica описана как новый для науки вид лишайника. Для территории Украины впервые приведены Bacidia pycnidiata и Thelenella pertusariella, для ее равнинной части - Absconditella lignicola, Anisomeridium biforme, Bacidia laurocerasi, B. subincompta, Bactrostora dryina, Lecania, Stenocybe pullatula, Verrucaria viridigrana, 17 видов являются новыми для Киевской обл. Новые виды лишайников сопровождаются краткой морфологической характеристикой, иллюстрациями, а также информацией об их экологии и распространении. Обнаруженные в заказнике виды - индикаторы старых лесов - свидетельствуют о высоком уровне сохранности и целостности дубовых, ясене-дубовых и ольховых лесов на малодоступных заболоченных участках "Лесников", что обусловливает значительную ценность этого объекта природно-заповедного фонда. В заказнике сохранилась уникальная типичная лихенобиота широколиственных лесов Украины, которая нуждается в усиленной охране.

Наведено результати ліхеноіндикаційних досліджень якості приземних шарів атмосферного повітря міста Херсона. Виявлено 44 види епіфітних лишайників, серед яких 17 таксонів визначено як нові для досліджуваної території, а 11 видів з'явились у місті за останні два десятиліття. За даними розрахунку Індексу чистоти повітря, побудовано просторову модель розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на території міста, проаналізовано можливі причини і закономірності їх розподілу у певній локації. Проведено порівняльний аналіз даних розподілу зон із різною якістю повітря у 1995 та 2015 рр. Виявлена відносна динамічність та зменшення площей незабруднених та слабкозабруднених ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, що пов'язано зі змінами інтенсивності та джерел антропогенного пресингу на атмосферне повітря за останні два десятиліття. У адміністративних межах міста виділено сім типів урбанізованих ландшафтів, і для кожного з них встановлена відносна якість атмосферного повітря за ліхеноіндикаційними показниками. Найнижча якість повітря виявлена для транспортних ландшафтів, які на 2/3 складаються з дуже забрудненої та середньозабрудненої ліхеноіндикаційних ізотоксичних зон, а найвища якість - для садово-паркових ландшафтів, де 3/4 території розташовано у незабрудненій та слабкозабрудненій зонах.

Проаналізовано поширення чутливих до забруднення атмосферного повітря видів кущистих і листуватих лишайників на території м. Рівне. У порівнянні з результатами ліхеноіндикаційного картування в місті наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років виявлено осередки поширення чутливих кущистих і листуватих лишайників у його північній частині, а також незначні за площею ділянки в центральному, південному та східному районах м. Рівне. Кількість видів лишайників, чутливих до атмосферного забруднення, зросла втричі. Зроблено попередні висновки щодо поліпшення стану атмосферного повітря на території м. Рівне протягом останніх 25 років.

Досліджено поширення та частоту трапляння епіфітних видів лишайників, чутливих до забруднення повітря в модельних малих містах Київської області (Ірпінь, Буча та Боярка). Для кожного міста складено мапи поширення видів із середньою та високою чутливістю до забруднення атмосфери. Частота трапляння видів з різною чутливістю в Ірпені та Бучі є вищою. Крім того, ці міста мають зелені зони, які є залишками природних лісів і слугують рефугіумами для цих видів. Дослідження засвідчує, що якість повітря в Ірпені та Бучі загалом є вищою, ніж у Боярці.

Приведено результати ліхеноіндикаційного дослідження якості приземних шарів атмосферного повітря невеликих і середніх міст Херсонської області: Берислав, Каховка, Нова Каховка. Розраховано числові межі ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон та рекомендовано їх використання в ході проведення ліхеноіндикаційних досліджень урбанізованих ландшафтів південного регіону України. Описано видовий склад угрупувань епіфітної ліхенобіоти з території зазначених міст, який налічує 43 види. За показниками розрахованого індексу чистоти повітря побудовано моделі просторового розподілу ізотоксичних ліхеноіндикаційних зон на вказаних територіях. За порівняльним аналізом розрахованої площі ізотоксичних зон, проведено ранжування досліджених міст за якістю повітря - найвища якість повітря на території м. Берислава, а найнижча у м. Нова Каховка. Найвища якість повітря серед селітебних ландшафтів, у спальних районах м. Каховки, а найнижча - у житлових кварталах Нової Каховки.

Досліджено поширення і частоту трапляння різних груп епіфітних видів лишайників-індикаторів стану атмосферного повітря в малому населеному пункті Київської області - селищі міського типу Гостомель. Складено карти поширення індикаторних видів лишайників. На основі даних розрахунку індексу чистоти повітря Ле Бланка и Де Слувера (ІАР) в Гостомелі виявлені 3 ліхеноіндикаційні зони, які значно корелюють з даними картування - незабруднена, слабко- і середньозабруднена зони. Дані дослідження показують, що стан атмосферного повітря в Гостомелі в цілому сприятливий, що пояснюється порівняно невеликою кількістю потенційних джерел забруднення (у першу чергу, це автомобільний і залізничний транспорт, а також найбільше промислове підприємство - склозавод) і наявністю великих ізольованих зелених зон, парків і скверів.

Наведено результати ліхеноіндікаційних досліджень стану атмосферного повітря в смт Фастів Київської обл. Виявлено 68 видів лишайників, з яких 19 є індикаторними. Складено карти поширення індикаторних видів лишайників. На основі даних, одержаних із розрахунку індексу чистоти повітря Ле Бланка і Де Слувера, створено картосхему розподілу ліхеноіндікаційних зон на території міста. Проаналізовано розташування різних зон. У цілому атмосферне повітря у місті помірно забруднене. Район залізничної станції та східна частина Фастова більш забруднені ніж решта його території. Види з високою чутливістю було знайдено здебільшого у західної частини Фастова.

У ході проведених досліджень в м. Васильків (Київська обл.) було виявлено 39 видів епіфітних лишайників, серед яких 18 індикаторних видів. З них 5 видів лишайників є індикаторами пилового й кислотного забруднення, 3 види мають високу чутливість до забруднення атмосферного повітря, 10 - середню. Поширення індикаторів пилового й кислотного забруднення зафіксовано у насадженнях уздовж автомобільних шляхів, поблизу промислових підприємств, масивів приватного сектора. Поширення індикаторів з високою чутливістю приурочено до залишків діброви посеред приватного сектора та до старих занедбаних яблуневих садів у східній частині міста; із середньою чутливістю - до тієї ж діброви і садів, до насадження з берези у південній частині міста і до насаджень у військовому містечку в північній частині міста. В центральній частині міста лишайники-індикатори з високою та середньою чутливості знайдені не були. На підставі аналізу одержаних даних складено карти поширення лишайників-індикаторів. На основі розрахунку індексу чистоти повітря Ле Блана і Де Слоовера на території міста виділено 3 ізотоксичні зони, що відповідають різним рівням забруднення. Зона із середнім рівнем забруднення займає близько 25 % всієї території міста, слабкозабруднена - 60 %, незабруднена - 20 %, остання розташовується по околицях міста. На основі досліджень зазнаено, що на низькі значення індексів і, відповідно, незадовільний стан атмосферного повітря у першій зоні впливають відразу декілька факторів. Серед них основне місце займає складний рельєф, вплив автомобільного та залізничного транспорту, а також недостатня кількість зелених масивів і насаджень у цій частині міста.