Приведены материалы исследований рода Юнона семейства Касатиковых флоры Средней Азии и Казахстана. Освещены вопросы истории изучения и использования видов даного рода, а также вопросы морфологии, экологии, географии, ценотических особенностей, биологии. Представлена схематическая карта ареалов видов, даны рекомендации по вопросам их культивирования, размножения и использования.

  Скачати повний текст

Зроблено аналіз історії вивчення роду Juno Tratt з часів К.Ліннея і до наших днів. Досліджено за умов України (Правобережний Лісостеп) феноритміку юнон природної флори Середньої Азії та Казахстану; складено феноспектри. Проведено порівняння даних, отриманих у природі та за умов Києва, з даними О.А. Тітової (1986) для Ташкенту. Виявлено істотні зміни у строках цвітіння. Але в цілому показано, що юнони Києва залишаються весняноквітучими рослинами. Проведено порівняння особливостей онтогенезу in vivo та in vitro; виявлено суттєву різницю у строках проходження етапів, а також показано, що на поживному середовищі не утворюється цибулина, запасаючі та всмоктуючі корені. Вперше отримано калю в юнони копетдагської. Виявлено кореляцію діагностичних ознак, на основі чого виділено два біоморфотипи: види, насіння яких має арилус і види з насінням без арилуса. Під час вивчення особливостей онтогенезу 8 видів експериментально доведено, що жолобчаста форма сім'ядольного листочка є діагностичною ознакою, яка дає можливість безпомилково визначити систематичний статус рослин у межах родини Півникових. Детально досліджено питання розповсюдження 31 виду та складено карти ареалів. Підтверджено ендемізм 11 видів, а також запропоновано надати статус ендемів ще 10 видам. Встановлено належність досліджуваних видів до певних фітогеографічних провінцій.

Освещены вопросы использования и культивирования касатиков, изучения их видов, морфологические и экологические особенности, география распространения и классификация, происхождение. Описаны 304 вида ирисов - 19 подвидов и 34 разновидности.

Досліджено малий життєвий цикл індивідуального росту та розвитку півників японських за умов первинної культури. Описано три періоди та п'ять вікових станів онтогенезу. Успішність інтродукції задовільна. Молоді генеративні особини формують плоди та насіння, схожість яких висока.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.12Iri*80

Рубрики:

Iridaceae Півникові

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена динамика объема коллекционного фонда садовых Бородатых ирисов ГБС РАН с момента его формирования. Дан развернутый анализ современного состояния коллекции, а также обозначены перспективы ее дальнейшего развития.

Мета роботи - провести паліноморфологічне вивчення сортів Iris hybrida hort. (Rodion.) садової групи Стандартні Карликові (SDB) для оптимізації та коригування селекційної роботи з ними. У роботі використано описовий, морфометричний, паліноморфологічний та статистичний методи. Матеріалом для дослідження був пилок 22 сортів SDB-ірисів вітчизняної та зарубіжної селекції. Узагальнено дані щодо місця SDB-ірисів у сучасній садовій класифікації ірисів та історії створення сортів цієї садової групи. Проаналізовано доробок зарубіжних і вітчизняних селекціонерів цієї культури. За результатами паліноморфологічного аналізу встановлено, що за морфологічною будовою пилкові зерна досліджених сортів SDB-ірисів є типовими для підроду Iris. Виявлено 3 типорозміри пилкових зерен - великі, дуже великі і гігантські. Одержані результати свідчать про нестабільність геному SDB-ірисів на рівні мікроспорогенезу. Висновок: виділено групу сортів, які за розміром пилкових зерен можна вважати "типовими SDB" та використовувати як еталон для сортовивчення садових ірисів цієї групи, що надає змогу оптимізувати селекційну роботу з ними та прискорити виявлення перспективних сіянців.

Представлено результати дослідження двох рідкісних видів флори України - Gladiolus imbricatus L. та Iris sibirica L. з родини Iridaceae. Наведено комплексний опис репродуктивної біології Gladiolus imbricatus та Iris sibirica в умовах Заходу України, виявлено найбільш вразливі стадії репродуктивного циклу та фактори, які впливають на репродукцію цих видів у природних умовах Заходу України. Виявлено нові факти щодо структури суцвіття, мікроморфології квітки (в тому числі, зональність гінецею, характер плацентації, гістологічна будова нектарника, стилодіїв та приймочки), насінини і плоду. Описано окремі стадії розвитку мікроспорангіїв і насінних зачатків. Вперше досліджено динаміку та тривалість цвітіння на рівні популяції, індивідуума та квітки, встановлені типи і способи запилення та структурні адаптації квітки до них. Експериментальним шляхом підтверджено явище самонесумісності у Iris sibirica. Вивчено анатомічну будову оплодня та насінини, з’ясовано структурні пристосування до способів дисемінації. Вперше здійснено періодизацію процесу плодоношення та проведено фенологічні спостереження в умовах Заходу України. Виявлено, що критичними етапами репродуктивного циклу в Gladiolus imbricatus є розвиток меншої кількості квіток, ніж закладається в суцвітті і, відповідно, меншої кількості плодів. Найбільш критичними етапами репродуктивного циклу в Iris sibirica є короткий період пилення і рецептивності приймочки, самонесумісність, одноразовість відвідування запилювачем та відсутність ефективного пристосування до розповсюдження насінин.