Изучены количественные анатомические признаки листьев трех видов рода Magnolia, произрастающих на территории Ботанического сада им. акад. О. В. Фомина Киевского национального университета имени Тараса Шевченко: M. kobus Sarg., M. obovata Thunb., M. denudata Desr. Установлено, что на первых этапах онтоморфогенеза M. kobus характеризуется менее специализированным типом мезофилла (гомогенногубчатым), в отличие от M. obovata и M. denudata, для которых характерен дорзовентральный тип. Количество слоев клеток мезофилла в исследованных видах составляет 4 - 6. Наименее вариабельным анатомическим признаком листа исследованных видов является их толщина (CV = 2 %). Другие анатомические признаки характеризуются средними значениями коэффициентов вариации (15 - 31 %). На основании корреляционной матрицы по методу "максимального корреляционного пути" построены корреляционные плеяды анатомических признаков листовой пластинки исследуемых растений. Из результатов корреляционного анализа определены группы признаков, которые в силу генетических, физиологических и биохимических причин обнаруживают взаимосвязанное проявление в онтогенезе. Из трех исследованных видов рода Magnolia на первых этапах онтоморфогенеза только у M. obovata подавляющее большинство исследованных анатомических признаков характеризуется высокими коэффициентами корреляции. У растений M. kobus и M. denudata наблюдается большая согласованность между признаками эпидермальной ткани. Отмечено, что на первых этапах онтоморфогенеза исследуемые виды испытывают недостаток влаги и высоких температур.

Два види роду Nymphaea L. (N. alba L. та N. candida J. Presl & C. Presl) було вперше виявлено на території Нижньодніпровських пісків. Вони зростають в центрі Козачелагерської арени в межах Раденського відділення Національного природного парку "Олешківські піски". В адміністративному відношенні це землі Раденської сільської ради Олешківського району Херсонської області. Nymphaea alba та N. candida зростають у двох невеликих озерах, розташованих неподалік одне від одного. Ці озера утворилися унаслідок заповнення грунтовими водами вирв від 268 авіаційних бомб (до утворення національного парку на цій території розташовувався військовий полігон). Озера округлої форми, із зарослими берегами. Угруповання N. candida та N. alba відносяться до складу союзу Nymphaeion albae Oberdorfer 1957, порядку Potametalia W. Koch, класу Potametea Klika in Klika et Novak 1941, 1926. Зростання видів роду Nymphaea можливе в цій місцевості завдяки близькому заляганню грунтових вод. Не викликає сумніву, що види роду Nymphaea нещодавно з'явилися на Козачелагерській арені, оскільки озера, в яких вони трапляються, мають антропогенне походження і утворилися в другій половині XX ст. внаслідок діяльності військового полігону. Мігрували види латаття сюди природним шляхом за допомогою водно-болотних птахів. Виявлені місцезнаходження N. candida та N. alba мають високу созологічну цінність. Хоча обидва види досить часто трапляються у розташованих поряд плавнях Нижнього Дніпра, це перша знахідка видів роду латаття на території Нижньодніпровських пісків. Угруповання Nymphaeeta candidae та Nymphaeeta albae включено до Зеленої книги України. Крім того, N. alba належить до регіонально рідкісних рослин в Херсонській області. З метою подальшого їх збереження необхідно проводити постійний моніторинг стану їх популяцій та, у разі необхідності, запровадити біотехнічні заходи щодо їх збереження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.2Sch + Е50*852.121.41

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Під час обстежень ділянок заплави нижньої течії р. Супій (Черкаська обл., Україна) в акваторіях трьох озер, що знаходяться на ділянці заплави в гирловій частині лівого берега р. Супій, у місці її впадіння в р. Довгун, яка фактично є одним із залишкових та затухаючих русел Дніпра, виявлено зростання рідкісної рослини Ceratophyllum tanaiticum. Досліджена територія представлена заплавними комплексами, сформованими сегментами старої заплави, притерасними зниженнями та боровою терасою. Тут трапляється багато невеличких (площею, меншою Кількох ар) озер старичного походження, що наповнюються водою під час повеней, та через особливості підстилаючої поверхні (фації з тонкозернистими пісками та суглинками) дуже повільно висихають під час пізньолітніх та осінніх меженей. Місцезнаходження C. tanaiticum, в яких він відіграє роль кондомінанта та асектатора в угрупованнях гідрофітів, цілком репрезентують такі біотопи виду, як малозарослі пересихаючі евтрофні водойми з органогенними донними відкладами. Фітоценози з участю виду ідентифікують водойми як умовно чисті. Основним заходом зі збереження C. tanaiticum можна вважати забезпечення достатнього рівня води в першу половину вегетаційного періоду в специфічних водоймах - пересихаючих старичних заплавних озерцях.

Досліджено рослини Nymphaea alba L., Nuphar lutea (L.) Sm. та N. pumila (Timm) DC за умов відкритого та захищеного грунту Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна. Узагальнено особливості анатомічної будови надводних та плаваючих листків у трьох видів рослин за умов захищеного та відкритого грунту. Виявлено, що пристосування до умов середовища у різних видів мають свої відмінності.

За методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) досліджено якісно і кількісно вільні феноли, фенольні сполуки та комбіновані складні ефіри феноли в листі магнолії Sieboldii К. Коха. Результати показали, що листя містить кумарову кислоту і хлорогенову 2-х видів вільних фенольних сполук, кавову кислоту, кумарову кислоту та катехін кумарину у зв'язаному стані, кумарин і кумарову кислоту у вигляді складного ефіру. Діапазон змісту був 0,012 ~ 5,31 mg.L-1. Різні форми кумарової кислоти присутні в листі.

Дослідженню біолого-екологічні особливості рослин виду Lіrіоdendron tulіpіfera L. на прикладі трьох різновікових груп дерев: І група - генеративні рослини (20 - 35-річні); II - прегенеративні рослини (10 - 15-річні); III - прегенеративні рослини (1 - 5-річні) в умовах Правобережного Лісостепу України. З'ясовано, що сезонний розвиток L. tulіpіfera характеризується стабільністю й узгоджується з погодно-кліматичними умовами району інтродукції. Досліджено морфогенез та особливості росту пагонів. На основі аналізу багаторічної системи пагонів галуження L. tulіpіfera встановлено належність виду до третьої групи архітектурних моделей дерев. З'ясовано особливості цвітіння та плодоношення, перебігу флорального морфогенезу, репродуктивної здатності та стійкості до несприятливих факторів середовища. Доведено вплив інтенсивності освітлення на формування генеративної сфери крони, ріст та розвиток сіянців L. tulіpіfera. Відмічено високі посухо-, зимо-, морозостійкість та адаптаційну здатність рослин L. tulіpіfera в умовах Правобережного Лісостепу України. Проаналізовано особливості насінного та вегетативного розмноження, описано технологію вирощування та догляду за сіянцями. Рослини L. tulіpіfera доцільно використовувати у декоративних насадженнях Правобережного Лісостепу України для створення солітерних, групових та алейних посадок.

Мета - за результатами порівняльного аналізу палеоареалу, природного та культигенного ареалу видів роду Liriodendron L. визначити зміни цих ареалів. Різновікові групи дерев L. tulipifera L. досліджено у 2012 - 2014 рр. у Національному дендрологічному парку "Софіївка" НАН України (Черкаська обл.), Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України (м. Київ), Ботанічному саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Тараса Шевченка (м. Київ), де також було вивчено L. chinense (Hemsl.) Sarg., Ботанічному саду Ужгородського національного університету (Закарпатська обл.), Державному дендрологічному парку "Тростянець" НАН України (Чернігівська обл.), Дендрологічному парку Національного біосферного заповідника "Асканія-Нова" (Херсонська обл.). Встановлено, що палеоареали північноамериканського виду L. tulipifera і центральнокитайського виду L. chinense були значно ширшими, ніж сучасні природні ареали, а сучасний культурний ареал вирощування L. tulipifera значно ширший у порівнянні з природним. Виявлено пряму залежність інтенсивності росту рослин від кількості опадів та величини гідротермічного коефіцієнта. Висновки: L. tulipifera виявляє широку екологічну пластичність до несприятливих чинників довкілля. Він успішно пройшов акліматизацію в різних районах України. Є перспективним для широкого впровадження в озеленення.

Вивчено анатомічну будову однорічних здерев'янілих пагонів Calycanthus floridus L. Виявлено основні особливості будови пагона за умов Волинського Полісся. За результами аналізу анатомічної топографії поперечного та поздовжнього зрізу здерев'янілого пагона визначено структурні особливості будови первинної та вторинної кори. Доведено, що на формування калюсу у здерев'янілих живців C. floridus впливає вміст ефірних олій у секреторних клітинах паренхімних тканин пагона. Виявлена залежність є однією з причин поганого обкорінення живців.

Вивчення особливостей онтогенезу 3-х видів роду Calycanthus L. за інтродукції за умов Волинської височини надало змогу виявити, що всі види проходять 3 періоди. Генеративного періоду рослини досягають у 4-річному віці. Максимальний декоративний ефект спостерігається, починаючи з 5-го року життя. Встановлено, що кліматичні умови нового середовища існування є сприятливими для росту і розвитку досліджуваних видів, а тривалість вегетаційного періоду збігається з тривалістю періоду стійких позитивних температур за умов Волинської височини.

В естественных условиях впервые в Украине зарегистрирована местная популяция североамериканского вида Aristolochia macrophylla Lam. (Aristolochiaceae) - древесной лианы с мощным ростом. В течение почти 200-летнего периода интродукции он был известен в Украине исключительно в культуре. Обнаруженная спонтанная популяция A. macrophylla единична, однако в лесах Украины миграции адвентивных древесных лиан (видов родов Parthenocissus, Celastrus) становятся привычными, заполняя пустующие экологические ниши. Спонтанные миграции древесных лиан в широколиственных лесах Украины предложено рассматривать в качестве тенденции флорогенеза, угрожающей местному биоразнообразию.

Показано, що плаваючі, наземні та підводні листки, які зростають на різній глибині, відрізняються за морфологічними ознаками, анатомічною будовою, ультраструктурою клітин мезофілу, ефективністю роботи фотосинтетичного електрон-транспортного ланцюга та вмістом пігментів. Встановлено пластичність фотосинтетичного апарату різних типів листків, яка виявляється в різниці ультраструктури хлоропластів, вмісту пігментів і роботі електрон-транспортного ланцюга. Підводні листки, незалежно від глибини занурення, за розподілом гран, кількістю тилакоїдів, вмістом пігментів близькі до листків тіньовитривалих рослин, тоді як плаваючі та наземні листки - до листків світлолюбних рослин. Ці адаптації забезпечують виживання цілої рослини, частини якої знаходяться у різному мікрооточенні - повітряному та водному.

За допомогою різних методів оцінки посухостійкості проаналізовано водний режим листків та визначено посухостійкість Liriodendron tulipifera L. за умов інтродукції у Правобережному Лісостепу України. Встановлено вміст загальної води, водний дефіцит, відносну тургоресцентність, водоутримувальну та водовідновлювальну здатність листків цього виду.

Розглянуто систему роду \i Nuphar \i0 Smith, історію інтродукції в країни СНД, зокрема в Україну, біологічні, екологічні та морфологічні особливості. Описано природні популяції та встановлено участь у них представників роду. Проведено інтегральне оцінювання успішності інтродукції рослин роду у відкритому та захищеному грунтах Лісостепу й Полісся України. Обгрунтовано ефективні методи розмноження та запропоновано рекомендації щодо використання їх у декоративному садівництві та бджільництві, а також у медицині. Наведено таксономічний список колекційних гідрофільних рослин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.7 Nym*72 + Е50*723.115

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*723.115 + Е522.921.7 Num*72

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено оригінальні дані щодо анатомічної будови однорічних пагонів 8 видів магнолій (листопадні, вічнозелений та напівлистопадний) різного географічного походження. Виявлені відмінності в анатомічній будові є не тільки таксономічними, а і екофізіологічними характеристиками.

Наведено результати інтродукції 16 видів, гібридів та декоративних форм листопадних магнолій на Буковині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.1 Ann*85 + Е50*852.121.41

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: РА386153 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.921.1 Ann*72(4УКР-4ХЕР)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ