Приведены результаты фенологических наблюдений за сезонным развитием колокольчиков карпатских в четырех популяциях. Установлено, что на сроки наступления фенофаз и их продолжительность влияют метеоусловия вегетационных сезонов, освещенность, высота над уровнем моря и экспозиция склонов.

Системи родини Campanulaceae Juss., запропоновані до кінця ХХ ст., широко використовували зовнішньоморфологічні ознаки плоду, проте суттєво відрізнялися між собою за кількістю підродин і триб. У системі родини Campanulaceae s. str. А. Колаковського (1995) виділено чотири підродини, 22 триби та 49 родів на підставі лише карпологічних ознак, що робить її "штучною" системою, не узгодженою з даними інших джерел систематики. Ця система завдячує створенню А. Колаковським детальної класифікації плодів у родині Campanulaceae s. str., яка відображає найменші відмінності у способі формування отворів розкривання коробочки, розміщення механічних структур (аксикорнів) і формі аксикорнів. А. Колаковський виділяв 43 типи плодів, об'єднаних у дві групи: безаксикорнові й аксикорнові. На жаль, ця класифікація викликала значне подрібнення родів і виділення нових таксонів, які на сьогодні не є прийнятими. Молекулярні та комплексні дослідження зумовили об'єднання Campanulaceae s. str. з близькими родинами і формування Campanulaceae s. l. у складі п'яти підродин: Campanuloideae Burnett, Cyphioideae (A. DC.) Walp., Cyphocarpoideae Miers, Lobelioideae Burnett і Nemacladoideae Lammers. Найрізноманітнішою за карпологічними ознаками є підродина Campanuloideae, в якій знайдено верхні та нижні, ізомерні й олігомерні, сухі та соковиті, розкривні і нерозкривні плоди. Плоди в інших чотирьох підродинах - переважно димерні малонасінні локуліцидні коробочки з апікальними стулками, верхні або напівнижні. Дослідники родини Campanulaceae застосовують різноманітні класифікації плодів, тому використання карпологічних даних у сучасній систематиці обмежене поодинокими прикладами на рівні родових і внутрішньородових таксонів. Деякі напрями досліджень у родині Campanulaceae не розвинуті, а саме, вивчення вертикальної зональності гінецею, типу плацентації, положення зав'язі й анатомії оплодня. Це надає підстави вважати стан досліджень у галузі еволюційної карпології родини Campanulaceae незадовільним. Для можливості подальшого застосування карпологічних даних у систематиці необхідно здійснити комплексні дослідження плодів Campanulaceae як кінцевої ланки морфогенезу квітки.