Вивчено вплив введення самицям щурів радіоактивного йоду-131 у малій дозі (150 мкКи) на розвиток мозку щурят - нащадків цих самиць. Імуногістохімічне дослідження мозку новонароджених щурят, ембріогенез яких відбувався при інкорпорації йоду-131, проводили за допомогою моноклональних антитіл до ядерного антигена клітинної проліферації. Показано, що одноразове введення йоду-131 у вказаній дозі в період ембріогенезу викликає помітне зниження проліферативної активності клітин низки відділів мозку новонароджених щурят. Найбільше зниження проліферативного індексу в зовнішньому шарі мозочка спостерігалося при введенні йоду-131 на 16-й день ембріогенезу (початок функціонування щитовидної залози плода).

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177 + Е60*716-636

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177*333.8

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177в733.5

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлена гистоморфологическая характеристика трансплантата криоконсервированных эмбриональных нервных клеток (ЭНК) у крыс с экспериментальным паркинсонизмом, который получен двусторонним анодным электролизом черной субстанции. Показано, что пересаженные ЭНК пролиферируют в зоне введения и за пределом рубцового вала. Введенные нейробласты распространяются также за пределы зоны пролиферации.

Представлено динаміку морфологічних змін головного мозку щурів у випадку хронічного Т-2 токсикозу. На ранніх етапах Т-2 токсикозу переважали набубнявіння клітин та гідропічна дистрофія. На 20-ту добу, на тлі дистрофічних і деструктивних змін, у головному мозку посилювалися компенсаторно-адаптативні процеси. На 30-ту добу Т-2 токсикозу превалювали атрофічні, деструктивні процеси в нейронах і значне випадіння клітин, зумовлене їх відмиранням.

Вивчено мікроструктуру довгастого мозку корів чорно-рябої породи різного віку. У молодняку великої рогатої худоби встановлено збереженість структури нейроглії, чітко проглядаються нервові клітини, гліальні елементи, судини, капіляри. У нейронах розрізняється цитоплазма та ядро. Під час дослідження вікових змін у довгастому мозку дорослої великої рогатої худоби встановлено, що кількість нейронів зменшується за рахунок розростання нервових волокон, а величина їх збільшується завдяки зростанню об'єму цитоплазми. Виражені структурні зміни в нейроглії дорослої великої худоби не вплинули на зміни нейрогліального комплексу. Відмічено спад судин мозку як наслідок посмертних змін або незначних патологій та склеротичні зміни у судинах, що є наслідком фізіологічного старіння.

Вивчено морфологічні особливості пазух і вен твердої оболонки головного мозку (ТОГМ) у собак різної маси, віку та статі. Виявлено шляхи та типи венозної крові на підставі вірогідних даних. У порівняльному аспекті вивчено морфо- та стереотопометричну характеристику пазушно-венозних утворень ТОГМ і визначено їх відмінності між людиною та собакою. Установлено онтогенетичні особливості топографії вен і пазух ТОГМ у різних ланках і басейнах судинного русла склепіння основи черепа. Венозну сітку ТОГМ собаки розглянуто як експериментальну модель для обгрунтування хірургічних доступів до вивчених венозних утворень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177.32 + Е60*699.177.3

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: РА328928 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено динаміку структурних і ультраструктурних змін ядер дорсомедіальної ділянки гіпоталамуса (пришлуночкова ділянка) у щурів під час моделювання хронічного емоційного стресу впродовж 10 міс. Встановлено, що з посиленням стресового навантаження збільшуються ознаки ураження нервової тканини: змінюється структурна організація синаптичних терміналей і синаптичних везикул, співвідношення типів синаптичних контактів. Порушення структури мітохондрій, поява мультивезикулярних тілець і інших осміофільних мембранних структур різної форми, явища набряку свідчили про прогресування деструктивних процесів у нервовій тканині. Структури досліджуваної ділянки зазнавали ушкоджень різного ступеня, що створювало мозаїчний характер змін. Поряд з адаптивними процесами спостерігалися грубі деструктивні пошкодження структур аж до загибелі дендритів і дегенерації аксонів, що свідчило про системний і незворотний характер змін у тканині мозку. Вони можуть відображати адаптаційно-дизадаптаційні зміни в дорсомедіальній ділянці гіпоталамуса у разі тривалого стресу і ознаки декомпенсації або передпатологічного стану перенапруження та бути морфофункціональною основою хронічного стомлення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено исследование особенностей возрастных изменений в морфологической организации сосудистых сплетений желудочков головного мозга белых крыс предстарческого возраста. Проанализирована зависимость от кратности введения ксеногенного ликвора следующих параметров: масса животных, масса головного мозга, длина и ширина полушарий, коэффициент цефализации, высота и ширина хороидных эпендимоцитов. Выявлено, что с возрастом происходят характерные инволютивные изменения сосудистых сплетений, а экзогенное введение ксеногенного ликвора оказывает позитивное влияние на биометрические характеристики головного мозга и на микроскопические параметры сосудистых сплетений желудочков.

Проведено комплексне морфологічне дослідження структурно-функціональних особливостей мозочка на висоті дії загальної глибокої гіпотермії та на третю добу постгіпотермічного періоду. Встановлено, що на висоті дії загальної глибокої гіпотермії у нейроцитах та клітинах глії прослідковуються ультраструктурні та функціональні зміни реактивного типу, які на третю добу після впливу загальної глибокої гіпотермії проявляються реактивно-деструктивними змінами.

Наведено морфофункціональні особливості дугоподібного ядра гіпоталамуса у щурів-самців лінії Вістар, досліджені гістологічним та електронно-мікроскопічним методами. Установлено, що зі збільшенням терміну постнатального періоду зростає площа нейронів та їх ядер, але зменшуються ядерно-клітинні співвідношення. Нейрони диференціюються на світлі і темні нейросекреторні клітини, які містять добре розвинений білоксинтезувальний апарат та зрілі нейросекреторні гранули. Серед гліальних клітин виділяються протоплазматичні та волокнисті астроцити, олігодендроцити та мікрогліальні клітини. В нейропілі з'являються мієлінові нервові волокна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*699.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано дані щодо особливостей морфології судинних сплетень шлуночків головного мозку у щурів контрольної серії дослідів у віковому аспекті. Вперше в експериментальній роботі на різних рівнях структурної організації проведено комплексне вивчення судинних сплетень шлуночків головного мозку під час введення ксеногенної спинномозкової рідини (КСМР). Пріоритетними є результати наукових досліджень про особливості структурних перетворень судинних сплетень шлуночків головного мозку щурів під час парентерального введення КСМР в різні вікові періоди, а також залежно від кратності її введення.

Приведены результаты анализа изменений морфометрических показателей хороидных эпендимоцитов сосудистых сплетений с учетом возрастной динамики на фоне введения ксеногенной спинномозговой жидкости.

Досліджено вплив тотального одноразового та фракціонованого рентгенівського опромінення щурів дозою 0,25 Гр через 1, 12, 24, 120, 168 год після дії радіації на динаміку рівня активності лізосомального цистеїнового катепсину L у відділах і структурах головного мозку (корі великих півкуль, мозочку, середньому мозку, варолієвому мосту, гіпокампі, стріатумі). Встановлено, що фракціонована дія щоденної іонізуючої радіації у дозі 0,01 Гр протягом 25 діб порівняно з одноразовим опроміненням дозою 0,25 Гр зумовлює зміни, різні за спрямованістю та ступенем активності катепсину L, залежно від відділу ЦНС і періоду після опромінення щурів.