Установлено, что на юге Украины в зоне влияния оросительных систем происходят количественные и качественные изменения почвенно-напочвенных комплексов насекомых. Рассмотрены основные тенденции этих изменений в зависимости от изменений окружающей среды. Проанализированы видовой состав, распространение, численность, хозяйственное значение основных видов фоновых групп почвенных насекомых в зонах влияния оросительных систем в зависимости от сроков их функционирования. Выявлены виды-индикаторы водно-солевого состояния почв.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.48 + Е621.166

Рубрики:

Загальна зоологія

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж66348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы корреляции между радиоактивным загрязнением среды и изменением иммунного статуса мышевидных грызунов в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС, морфологическая изменчивость модельных видов для оценки генетического и эпигенетического состояния природных популяций в зоне. Освещена роль дождевых червей как биоиндикатора радиоактивного загрязнения почвы. Доказано, что повышенная радиоактивность среды является фактором, приводящим к дестабилизации морфогенетических процессов и разрушению корреляции между различными признаками организма.

Проаналізовано значення інвазій в історичних змінах фауни та угруповань адвентивної теріофауни України. Вивчено вплив природних та антропогенних гідрологічних чинників змін природних комплексів північного Причорномор'я. Розглянуто питання поліморфізму забарвлення тварин у містах, наведено їх класифікацію за рівнем адаптованості до антропогенної трансформації середовища, а також популяційно-генетичні характеристики свійської вівці та сніжного барану за молекулярними маркерами. Висвітлено зміни щільності популяцій трьох видів мишоподібних гризунів в урбаністичному градієнті. Визначено антропогенний вплив на популяції хижих ссавців в межах території середнього Придніпров'я.

Проанализировано значение инвазий в исторических изменениях фауны и группировок адвентивной терриофауны Украины. Изучено влияние природных и антропогенных гидрологических факторов изменений природных комплексов северного Причерноморья. Рассмотрены вопросы полиморфизма окраски животных в городах, приведены их классификация по уровню адаптированности к антропогенной трансформации среды, а также популяционно-генетические характеристики домашней овцы и снежного барана по молекулярным маркерам. Освещены изменения плотности популяций трех видов мышеобразных грызунов в урбанистическом градиенте. Определено антропогенное влияние на популяции хищных ссавцов в границах территории среднего Приднепровья.

Розглядаються питання вивчення стану популяцій прудкої ящірки в умовах центрального степового Придніпров'я. Встановлено деякі екологічні (щільність популяцій, статева структура, поповнення молоддю) та біохімічні (вміст важких металів, білку, ліпідів та їх фракцій, ДНК, РНК, цитохромів P-450 та b5) показники прудкої ящірки. Виявлено реакцію цього виду на техногенну трансформацію біогеоценозів. Визначено найбільш інформативні показники, які можуть бути використані для біоіндикації забруднення наземних екосистем.

Мета дослідження - вивчення характеристик біологічного сигнального поля вовка (Canis lupus lupus Linnaeus, 1758) за різних рівнів антропогенного навантаження на територіях з охоронним (Біловезький національний парк, Польща) і мисливським статусом виду (Чорнобильська Зона відчуження, Україна). У Біловезькій Пущі дослідження було проведено у 2 стадії: для дослідження властивостей БСП вовка і пошуку кореляції з даними з України (перша стадія) і дослідження динаміки зміни напруженості сигнального поля тварин (друга стадія). В результаті першої стадії дослідження не було виявлено достовірної залежності між характеристиками території та різницею у поведінці вовків Біловезької Пущі (охоронний статус виду) і Зони відчуження (мисливський статус виду). Результати другої стадії показали, що за незначної різниці напруженості між групами територій, представленість категорій об'єктів, що мають значення для тварин, змінюється на різних етапах життя зграй. Встановлено, що основними факторами, які регулюють характер активності вовка, є не рівень антропогенного навантаження і мисливський прес, а періоди життєвого циклу і просторова структура груп.

Наведено результати аналізу контенету опублікованих робіт, присвячених іксодовим кліщам за умов міста, з метою встановлення видової різноманітності та напрямів інтересів досліджень на різних етапах. Відомості про іксодових кліщів в містах до 1980-х рр. мали випадковий і навіть ексклюзивний характер, після - це цілеспрямовані дослідження в урбаністичниих ландшафтах. На території міст згадується 106 видів, що складає 15 % світової фауни, серед них наймасовіші - 26 видів (3,7 %), з яких 23 можуть нападати на людину (88,5 %), а 12 видів максимально пристосовані до урбаністичних ландшафтів: Ixodes ricinus, I. persulcatus, Dermacentor reticulatus, D. marginatus, I. pavlovskyi, I. scapularis (dammini), Amlyomma cajennense, Haemaphysalis longicornis, I. hexagonus, Hyalomma marginatum. Am. americanum та Rhipicephalus sanguineus. Встановлено, що найімовірнішими причинами зростання кількості публікацій щодо іксодид міських ландшафтів можуть слугувати: прискорена глобальна урбанізація, розвиток рекреаційних зон, розвиток зеленого туризму, зростання престижності відпочинку на природі, створення нових, особливо ландшафтних парків та тенденція до збереження корінних ландшафтів у містах, значне збільшення щільності популяцій іксодових кліщів, пристосованих до життя в урбаністичному оточенні. Вектори подальших робіт в урбаністичних ландшафтах будуть спрямовані на чітке планування моніторингових досліджень іксодид та пов'язаних з ними кліщових інфекцій.

Розглянуто особливості адаптивних реакцій різних видів риб на вплив антропогенного навантаження. За несприятливих умов існування у більшості видів риб зростає активність лактатдегідрогенази та інгібується активність сукцинатдегідрогенази у зябрах і м'язах. Встановлено, що за низкою біохімічних показників верховодка є найбільш екологічно пластичним видом. Отримані результати можна використовувати для проведення біомоніторингу водойм і виявлення екологічно вразливих або стійких видів.

Уперше досліджено морфофізіологічні та гематологічні показники у різних видів і генерацій мишоподібних гризунів, які заселили осушені ділянки водойми-охолоджувача ЧАЕС; виконано порівняльний аналіз із даними контролю та стабільних популяцій зони відчуження ЧАЕС. Проведено радіоекологічну характеризацію дослідних полігонів, визначено вміст основних дозоутворювальних радіонуклідів, оцінено дозові навантаження у тварин. У всіх дослідних групах спостерігали схожі зміни в системі кровотворення, проте в особин з осушених ділянок водойми-охолоджувача патологічні ознаки були менш вираженими. Виявлено, що в організмі за хронічної дії малих доз іонізувальної радіації разом із деструктивними процесами відбувається активація компенсаторно-відновних процесів. Показано, що впродовж життя статевозрілих тварин із збільшенням дозового навантаження виникає дисбаланс у системі кістковомозкового кровотворення з поступовим виснаженням резервних можливостей системи крові.