Розглянуто екологічні аспекти грунтової зоології - взаємодію тваринного світу з грунтом, роль у формуванні грунтового профілю, утворенні гумусу, міграції й акумуляції хімічних елементів. Показано вплив фізичних властивостей грунту на формування грунтових тваринних угруповань. Наведено еколого-фауністичну характеристику основних таксонів грунтових безхребетних і методи їх обліку. Викладено класичні та новітні методики дослідження грунту як середовища існування грунтових тварин.

Оцінено вплив комерційних препаратів пестицидів на репродуктивну функцію представників грунтової мезофауни Eisenia fetida за допомогою молекулярно-генетичних методів COMET та TUNEL. За використання методу COMET гербіциди Примекстра Голд та Гезагард порушували структуру ДНК на 79 та 65 % від загальної кількості досліжуваних клітин, у зразках із застосуванням Харнес частка клітин із пошкодженою ДНК становила 45 %, а препарату Раундап - 15 %. За допомогою методу TUNEL встановлено, що досліджувані препарати - Примекстра Голд, Гезагард, Харнес та Раунтап зумовлювали фрагментацію ДНК клітин дощових черв'яків у обсязі 81, 67, 42 та 13 % від загальної кількості відповідно.

Изучены видовой состав и структура сообществ панцирных клещей и сопутствующих почвенных обитателей на участках № 1 "Пчелкинские окаменелые деревья", № 2 "Беленькое" и № 4 "Белокузьминовское" Регионального ландшафтного парка (РЛП) "Краматорский" Донецкой области. Рассмотрено распределение панцирных клещей и сопутствующих почвообитателей по экотопам в условиях участков указанных участков РЛП "Краматорский". Проанализирована динамика численности популяций панцирных клещей и сопутствующих почвообитателей на стационарах участков № 2 и 4 РЛП "Краматорский". Составлена фаунистическая сводка панцирных клещей, впервые обнаруженных на участках № 1, 2, 4 РЛП "Краматорский" Донецкой области.

Вивчено угруповання грунтової мезофауни в соснових лісах Шацького національного природного парку та їх антропогенних змін. У дубово-соснових суборах і борах з різним режимом зволоження встановлено структуру цих угруповань за показниками видового різноманіття, чисельності та маси, вивчено вертикальний розподіл грунтових тварин та їх сезонну динаміку. Встановлено функціональну організацію угруповань за показниками маси та споживання енергії трофічними групами грунтової мезофауни. Показано, що у первинних екосистемах у цих угрупованнях найбільше енергії споживають сапрофаги, а у вторинних - фітофаги. Досліджено вплив угруповань мезофауни на інтенсивність мінералізації хвої сосни. Визначено допустимі межі рекреаційного навантаження за яких угруповання мезофауни не зазнають деструктивних змін. Запропоновано шляхи підтримання біорізноманіття угруповань грунтової мезофауни.

Внимание уделено изучению роли клещей различных таксономических групп в функционировании городских ценозов, сформировавшихся на основе трансформированных антропогенным воздействием естественных ландшафтов. Впервые разносторонне исследованы клещи орибатиды (Acari, Oribatida) в почвах г. Киева, - мегаполиса, представляющего в настоящее время в Украине город с максимально возможным уровнем урбанизации. Исследованы состав и структура видовых комплексов орибатид. В результате выявлено 90 новых для обследованной территории видов, что увеличило до 134-х видов из 89-и родов общее количество панцирных клещей, известных для киевской агломерации. Составлен оригинальный иллюстрированный ключ для определения наиболее обычных в урбоценозах Киева родов орибатид с использованием понятия "морфоэкотип". Установлены закономерности распределения этих клещей в городских биотопах основных типов, отслежены сезонные аспекты динамики их численности, расчитаны основные экологические характеристики и изучено разнообразие их видовых комплексов, оказавшихся весьма специфическими для биотопов с различной степенью урбанизации. Исследовано влияние загрязненности тяжелыми металлами на состав и структуру сообществ орибатид придорожных газонов. В закрытом грунте обнаружено 2 вида панцирных клещей с тропическими и субтропическими ареалами. Выявлены виды, которые могут быть использованы как индикаторы степени урбанизации городской среды. Отмечено, что результаты исследований могут использоваться при прогнозировании развития городов различного типа, в том числе при планировании и разработке мероприятий, направленных на предупреждение негативных последствий урбанизации и повышение экологической безопасности горожан.

Розроблено принципи та методи просторової екології грунтових тварин, як наукової основи охорони біологічного та ландшафтного різноманіття, відновлення родючості грунтів за умов інтенсивного сільськогосподарського виробництва, рекультивації земель в умовах степового Придніпров'я. Обгрунтовано методичні підходи для оцінювання просторового варіювання популяцій грунтових тварин на рівні біогеоценозу. Розроблено інструментарій для оцінювання просторового варіювання точкових об’єктів. У якості маркерів екологічної ніші тварин на ландшафтному рівні обгрунтовано систему екогеографічних показників на основі даних дистанційного зондування Землі. Розроблено процедуру оцінювання положення видів тварин у екологічному просторі, який відповідає існуючими типологічними системами біогеоценотичного покриву степової зони України. Обгрунтовано уявлення щодо екоморфи грунтових тварин як структурних компонентів екологічного гіперпростору та фігурантів організації угруповань тварин у географічній проекції. Розроблено принципи та методи оцінювання просторової варіабельності угруповань тварин на різних масштабних рівнях в умовах урбанізованого середовища. Розкрито значення екоморфи у просторовій організації грунтової макрофауни на рівні біогеоценозу. Розроблено підходи до оцінювання екологічного простору педобіонтів на основі фітоіндикації екологічних режимів.

Просторова організаціяї мезопедобіонтів є однією зі складових подальшого аналізу їх ролі у функціонуванні біогеоценозів. Дослідження ґрунтової мезофауни проводилися з метою встановлення зв'язку між екоморфічною структурою ґрунтової мезофауни угруповань різних біогеоценозів катени на арені р. Дніпро (Природний заповідник "Дніпровсько-Орільський"), характеристиками ґрунту і рослинного покриву на таких експериментальних полігонах: в'язо-осокірник з розхідником; піщаний степ; луг; болото; чорнокленовий дубняк з грястицею (балка Орлова). Визначено, що тренди мінливості структури метаугруповання мезопедобіонтів залежать від таких градієнтів, як трофність і вологість едафотопу. Багатовимірне шкалювання показало актуальність у структуруванні метаугруповання мезопедобіонтів таких факторів, як режим аерації едафотопу і карбонатності ґрунтів. Дискримінантний аналіз дав змогу встановити, що фактори, які диференціюють екологічні умови для різних пробних площ, мають складну природу. Ключовий аспект диференціації чутливий до рівня азотного живлення едафотопу і режиму змінності зволоження. Таким чином, екоморфи ґрунтових тварин відображають основні аспекти структурної організації їх угруповань і можуть виступати як інформаційно цінні індикатори властивостей і режимів ґрунту як середовища існування біоти.

Наведено характеристику грунту та різні типи екологічної класифікації грунтової фауни. Досліджено стислу характеристику основних таксономічних груп тварин, що пов'язані з грунтами на території України та їх впливом на процеси грунтоутворення. Описано методи обліку, фіксації, зберігання грунтових безхребетних тварин та методи їх кількісного аналізу. Розглянуто біологічні аспекти грунтознавства, живі організми, що мешкають у ґрунті та процеси взаємодії останніх із твердою, рідкою та газоподібною складовими ґрунту. Зауважено, що біологія ґрунтів включає в себе ґрунтову зоологію, протистологію, мікологію, альгологію та мікробіологію. Найбільшою кількістю видів у ґрунтах серед основних груп живих організмів представлені тварини, а серед останніх - безхребетні.