Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*88 + Х859(4Укр)030.2

Рубрики:

Загальна зоологія

Екологічне право окремих країн

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено видовий склад тварин Чернівеччини, занесених до другого видання Червоної книги України. Описано особливості їх екології, поширення та заходи охорони. Кожний нарис супроводжується ілюстрацією. Матеріали розміщено в систематичному порядку за загальноприйнятою класифікацією.

Проанализирована таксономическая структура водорослей р.Северный Донец, описаны их 94 вида, принадлежащие 4-м отделам, 20-ти семействам и 41-му роду. Рассмотрены дикорастущие виды флоры Юго-Востока Украины (сокирка полевая, мордовник и чистотел обыкновенный, дурнишник калифорнийский и обыкновенный). Установлено, что наибольшей масляничностью (около 42 %) обладают семена чистотела. Определена степень зараженности мошек микроспоридиями и паразитическими грибами в водотоках Черниговского Полесья. Освещена проблема инвазии древесных интродуцентов в Черкасском округе Колхидской провинции.

Наведено відомості про реєстрацію різних видів тварин, включених до Червоної книги України, зокрема західного та південного регіонів.

Даны сведения о регистрации разных видов животных, включенных в Красную книгу Украины, в частности западного и южного регионов.

Приведены данные о составе раритетной фауны Украины и главнейших документах, регламентирующих ее охрану, охранный статус видов фауны страны. Рассмотрены категории видов, положения об их охране, варианты практического применения природоохранных документов. Предложен список всех видов животных, имеющих охранный статус согласно международным и национальным красным спискам.

Проаналізовано сучасний стан вивчення водно-болотних угідь України, встановлено їх значення у формуванні та забезпеченні умов існування біологічного різноманіття у системі комплексних природоохоронних заходів останнього десятиліття. Розглянуто якісні та кількісні характеристики, що визначають цінність водно-болотних угідь різних категорій. Визначено ділянки пріоритетного значення для створення на даній території природно-заповідних об'єктів. Проаналізовано сучасний стан найбільш репрезентативних груп гідрофільної фауни, зокрема птахів водно-болотного комплексу, а також види організмів, унікальних для даного регіону і таких, що потребують охорони в районах найбільшого антропогенного впливу. Проведено дослідження водно-болотних біоценозів заплавних територій у придунайських озерах у нижній течії річки Дунай і на узбережжі Чорного моря. Виявлено чинники позитивного та негативного впливу на стан водно-болотних угідь. Визначено особливості еколого-фауністичного та біогеографічного характеру місцеперебувань тварин гідрофільного комплексу. Запропоновано концепцію оптимізації природокористування та природоохоронної діяльності у регіоні.

Видання містить статті науковців з України, Російської Федерації та Республіки Молдова, в яких ахарактеризовано сучасний стан фауни за умов динаміки природних і антропогенних чинників в різних регіонах Східної Європи. Основну увагу приділено особливостям екології та морфології тварин, рідкісним і зникаючим видам з акцентом на проблемах їх охорони, а також зоологічним колекціям та розвитку музейної справи, зокрема, в Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій областях і в Республіці Молдова. Значне місце відведено питанням історії вивчення тваринного світу, діяльності мисливських товариств та мисливським ресурсам деяких регіонів України.

Наведено відомості про 542 види тварин, їх чисельність та поширення, положення міжнародних договорів, зокрема Конвенції про біологічне різноманіття, Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення, Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (Боннської конвенції), Конвенції про збереження дикої флори та фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернської конвенції).

Приведены сведения о 542-х видах животных, их численности и распространении, положениях международных договоров, в частности Конвенции о биологическом разнообразии, Конвенции о международной торговле видами дикой фауны и флоры, пребывающих под угрозой уничтожения, Конвенции о сохранении мигрирующих видов диких животных (Боннской конвенции), Конвенции о сохранении дикой флоры и фауны и природных сред существования в Европе (Бернской конвенции).

Наведено динаміку чисельності мисливських тварин Черкащини, проаналізовано сучасну мережу природоохоронних територій області, її структуру та репрезентативність для охорони хребетних тварин. Розроблено комплекс заходів для ефективнішої охорони хребетних.

Розглянуто важливі питання біорізноманіття комплексу вищих різновусих лускокрилих Дніпропетровщини. Наведено характеристику природних умов області, видового складу лускокрилих, розглянуто особливості будови всіх стадій розвитку, екологічні комплекси, зоогеографічні особливості існування комплексу в екосистемах регіону всіх типів. Досліджено вплив антропогенних факторів на стан популяцій у межах сучасної Дніпропетровської міської агломерації. Подано рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих у регіоні.

Розглянуто важливі питання біорізноманіття павуків за умов Дніпропетровщини. Наведено характеристику таксономічних особливостей павуків регіону, їх екології та просторового розподілу. Наведено анотований перелік павуків Дніпропетровської області. Описано структуру населення павуків долинно-терасового та привододільно-балкового ландшафтів. Надано порівняльний аналіз угруповань степових і байрачних, заплавних і байрачних біогеоценозів, а також відомості про екологічні групи павуків (ценоморфи, гігроморфи, трофоценоморфи). Увагу приділено ординації та сітковому аналізу, візуалізації форми угруповань павуків. Розкрито принципи теорії нейтральності Хуббелла, яка на основі значних спрощень процесів, що лежать в основі існування угруповання, дозволяє одержати моделі, здатні успішно описувати розподіл чисельності видів у реальних екологічних угрупованнях.

Розглянуто питання біорізнаманіття булавовусих лускокрилих Дніпропетровщини. Розкрито особливості природних умов регіону, описано його географічне положення та геологічну будову, рельєф, клімат і грунти. Надано загальну характеристику булавовусих лускокрилих та їх біорізноманіття на цій території, інформацію про поширення, місцеперебування, морфологічні ознаки, біологічні особливості, заходи охорони й економічне значення кожного виду. Досліджено консортивні (трофічні та топічні) зв'язки булавовусих лускокрилих в екосистемах. Увагу приділено аналізу стану їх охорони на природоохоронній території Дніпропетровської області.

Розглянуто основні питання біорізноманіття совок на території Дніпропетровщини. Описано природні умови області: рельєф, клімат, гідрогеологію, рослинний покрив тощо. Наведено список таксонів і показано особливості будови совок. Надано кадастрову характеристику та визначено особливості екології совок Дніпропетровської області. Увагу приділено еколого-біологічним особливостям існування совок в екосистемах регіону усіх типів. Наведено рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих в регіоні.

Висвітлено результати історико-ботанічних досліджень природного урочища в с. Будище Лисянського району Черкаської області у розрізі його пов'язаності з творчістю Т. Г. Шевченка. Надано інформацію про морфометричні показники та стан вікових дерев, що зростають на дослідженій території; опис природного комплексу урочища, обгрунтовано перспективи оголошення його об'єктом природно-заповідного фонду.

За умов Чернігівської обл. упродовж 21-го року сумарна площа заповідних територій зросла на 189 %. Встановлено існування сильного кореляційного зв'язку між збільшенням площ територій з природоохоронним статусом і чисельністю популяції собаки єнотоподібного (зросла на 277 %). Натомість спостерігається відсутність прямого кореляційного зв'язку між площею заповідних територій і чисельністю популяції вовка та лиса звичайного. Такі розбіжності зумовлені особливостями екології тварин досліджуваних видів і характером антропогенного тиску на них під час полювання та знищення як "шкідливих" видів.

Дослідження участі жирних кислот (ЖК) тканин риб у процесах реактивності організму за дії екзогенних чинників є необхідною ланкою у вивченні клітинних механізмів гіпобіотичного впливу. За допомогою методу газової хроматографії визначено склад і кількісний вміст ЖК загальних ліпідів білих м'язів коропа української лускатої породи. Ідентифіковано 28 ЖК та виявлено перерозподіл їх кількісного вмісту за гіпокси-гіперкапнічного впливу зі зниженням температури середовища (штучний гіпобіоз). Встановлено зниження сумарного вмісту насичених і збільшення вмісту ненасичених ЖК переважно за рахунок поліненасичених кислот родин omega-3 та omega-6. Зроблено припущення, що підтримання оптимального співвідношення omega-3/omega-6 за умов експерименту відбувається шляхом участі ацил-ліпідних omega-3- та omega-6-десатураз. Виявлені модифікації вмісту ЖК ліпідів білих м'язів коропа, ймовірно, залучені до клітинного механізму дії гіпобіотичних чинників (гіпоксія, гіперкапнія, гіпотермія) на організм риб.

Середземноморська черепаха є вразливим видом, місцеві популяцій через зменшення своєї чисельності нагально потребують збереження. Дослідження з використання тваринами середовища існування мають важливе значення для розуміння екології популяцій. Для того, щоб дослідити індивідуальну територію і моделі руху ми вивчали популяцію, яка займає закриту територію площею 30 га на північному сході Алжиру. Дослідження руху показали, що індивідуальні території є значно меншими, ніж в Іспанії. Ця різниця зумовлена високою трофічною доступністю зі значним багатством рослин, які складають частину раціону черепахи. Індивідуальна територія варіювала від 0,287 га у самців до 0,354 га для самок; без різниці за статтю. Самці поводяться найактивніше на відстані до 3,79 м/добу, самки і молодь відповідно - 2,25 м/добу і 2,11 м/добу. Відстань щоденного переміщення залежно від статі та віку суттєво не розрізняється. Результати цього дослідження мають важливе значення для створення стратегій збереження цього вразливого виду.

У період з 2004 по 2015 рр. в Азово-Чорноморському регіоні України та прилеглих територіях проведено 5 синхронних серпневих обліків у 80 водно-болотних угіддях, які в першу чергу були спрямовані на вивчення чисельності та просторового розподілу місцевої фауни, тому що міграції в цей період ще майже відсутні. Всього за 5 серпневих обліків було враховано 5,5 млн особин 133 видів птахів. З них 40 видів внесено до 3-го видання Червоної книги України, 35 з яких екологічно пов'язані з водно-болотними угіддями. Загальна чисельність цих видів птахів склала 179,5 тис. ос., або 3,26 % загальної чисельності облікованих птахів. Мінімально було нараховано близько 21 тис. ос., максимально - близько 55 тис. ос. З 80 угідь регіону, обстежених за весь період обліків, у 73 з них (91,3 %) хоча б в один раз було зареєстровано охоронювані види птахів, що говорить про важливість Азово-Чорноморського узбережжя у підтримці чисельності як місцевих, так і мігруючих популяцій птахів, занесених до Червоної книги. У 5 найбільш значущих угіддях частка врахованих птахів від сумарного середнього в усіх водно-болотним угіддях коливалася від 5,3 до 16,7 %, що сукупно складає 49,3 %. До них належать Східний Сиваш, дельта р. Дунай (нижня частина), Центральний Сиваш, півострів Кінбурнській, о-ва Лебедині.

Проаналізовано склад степового комплексу у складі теріофауни Закарпаття (Україна), що представлений трьома видами гризунів: ховрах європейський (Spermophilus citellus), хом'як звичайний (Cricetus cricetus) і миша курганцева (Mus spicilegus). Ці види раніше не розглядали у складі місцевої фауни або згадували їх лише у загальних списках, часто навіть з очевидними помилками ключових ознак і місць знахідок. Подано детальний опис поширення кожного степового виду, базуючись на знахідках цих видів у біоценозах та на їх екологічних і біогеографічних особливостях. Загалом, відомо про 13 місць спостережень Spermophilus citellus, 7 - Cricetus cricetus, 8 - Mus spicilegus. Також виявлено й описано загальні тенденції цих видів: усі три степових види трапляються на рівнинній частині Закарпаття, між долинами річок Латориця і Тиса та на прилеглих ділянках. З'ясовано, що степові види на Закарпатті пов'язані з антропічно трансформованими біотопами: ховрах європейський переважно трапляється уздовж річок (дамбах у районах розливу) і на пасовищах, тоді як хом'як звичайний і миша курганцева пов'язані з агроценозами. Відсутність природних популяцій в автохтонних біотопах вказує на те, що степові види з'явилися на Закарпатті внаслідок експансії основного ареалу поширення у міру появи придатних для поселення оселищ на краї ареалу. Найближчий центр поширення кожного виду перебуває поза регіоном дослідження, власне на Середньодунайській низовині, а описані із Закарпаття знахідки є маргінальними: вони нестабільні й належать до зон пульсації ареалу, що, у свою чергу, залежить від ландшафтно-кліматичних факторів і поточних ландшафтних особливостей рівнинного Закарпаття. Стан і динаміка крайових популяцій степових видів на Закарпатті можуть бути значною мірою зумовлені гідрологічним режимом, умовами зимування, людською діяльністю тощо, а також "крайовими ефектами", що зазвичай мають місце у фрагментованих популяціях. Впливом таких процесів можна пояснити низьку чисельність і високий ступінь раритетності степових видів у регіоні, що, зокрема, актуалізує питання їх охорони. На сьогодні питання охорони особливо стосується двох видів, зокрема, ховраха європейського та хом'яка звичайного, які є ключовими видами степових і лісостепових екосистем.

Наведено аналіз стану нормативно-правової бази України щодо морських ссавців. Розглянуто, для порівняння, нормативно-правову базу щодо морських ссавців зарубіжних країн. Передові країни світу активно використовують морських ссавців в інтересах своїх флотів, а також у приватних дельфінаріях-океанаріумах для еколого-просвітницької діяльності і шоу-програм. Морські ссавці в Україні охороняються законом та є об'єктом моніторингу з метою виявлення основних причин загибелі, стану здоров'я, проблем відтворення. Актуальність теми обгрунтована тим, що існуючий контроль незаконного або випадкового видобутку, загибелі морських тварин в Україні недостатній. Надано висновки та пропозиції для врегулювання проблематичних питань охорони і збереження морських ссавців Чорного моря.